Спосіб дистанційної ідентифікації об’єкта

Спосіб стосується інформаційних те хнологій, зокрема, інженерно-технічних охоронних систем, і може бути використаний для дистанційного визначення відповідності контрольованого об'єкта ідентифікатору. Відомий спосіб дистанційної ідентифікації об'єкту, який включає візуальне розпізнавання його шляхом диференціації принаймні однієї ознаки встановлених на об'єкті оптично активних елементів [1]. За відомим способом, ідентифікацію об'єкту здійснюють шляхом візуалізації люмінесцентного світіння попередньо нанесених на об'єкт флуорохромованих знаків. Недоліком відомого способу є недостатня технологічність, що випливає з необхідності мінімізації відстані між оптично активними елементами, а саме світловим потоком певного спектрального діапазону і об'єктом охорони, з одного боку, і спостерігачем-ідентифікатором - з іншого. До того ж, важливим недоліком є недостатня ефективність відомого способу через неможливість проведення скритої від стороннього спостерігача ідентифікації об'єкта охорони. В основу винаходу поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шля хом застосування оптично активних елементів, принцип дії яких базується на адекватнішій, ніж за способом-прототипом, фізичній основі, спрямованій на підвищення розрізнювальної здатності оптично активних елементів, досягають підвищення технологічності і ефективності дистанційного розпізнавання об'єкта охорони. Поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі дистанційної ідентифікації об'єкта, який включає етап візуального розпізнавання його шляхом диференціації принаймні однієї ознаки встановлених на об'єкті оптично активних елементів, відповідно до винаходу як оптично активний елемент використовують поляризаційну систему, один компонент якої - поляризатор розміщують на об'єкті ідентифікації, а другий - аналізатор встановлюють перед органом зору спостерігача, причому площини поляризації світла поляризатора і аналізатора встановлюють у взаємоперехресному положенні, причому кут між горизонтальною площиною - з одного боку, і кожною з площин поляризації, а саме аналізатора і поляризатора - з іншого, встановлюють відповідно до конкретних завдань функціонування охоронної системи. Перелік фігур. Фіг.1. Два взірці ідентифікаційної карти умовно запрошеної особи, ідентифікація яких зроблена без застосування аналізатора. Фіг.2. Два взірці ідентифікаційної карти умовно запрошеної особи, ідентифікація яких зроблена з застосуванням аналізатора. Спосіб здійснюють наступним чином. На об'єкті візуального розпізнавання з врахуванням його положення у просторі під час здійснення охоронних заходів, встановлюють оптично активний елемент з властивостями поляризатора, виконаного, наприклад, у вигляді спеціальної полімерної плівки або скла на спеціально підібраній підоснові, що виконує функцію світлооптичного фону. При цьому кут площини поляризації світла відносно горизонталі визначають і встановлюють відповідно до конкретних умов і завдань охорони. Одночасно здійснюють орієнтацію другого оптично активного елементу - аналізатора, виконаного з аналогічного матеріалу - спеціальної полімерної плівки або скла, наприклад, у вигляді розміщених перед очима спостерігача-ідентифікатора окулярів. При цьому площину поляризації світла аналізатора орієнтують під певним кутом до площини поляризації світла поляризатора, до досягнення оптимального розпізнавального світлооптичного ефекту. При візуальному контролі за об'єктом охорони з певної відстані, принаймні не меншої десятка метрів, звертають увагу на наявність і особливості вказаного світлооптичного (поляризаційного) ефекту: в разі його відсутності або світлооптичній невідповідності роблять висновок про фальсифікацію або підміну об'єкта охорони. Приклад Як оптично активний елемент з властивостями поляризатора використали клаптик полімерної плівки з рідкокристалічним шаром, яким покрили певну ділянку підоснови ідентифікаційної карти особи: два кружечки по внутрішньому краю фотографії умовно запрошеної особи. Одночасно (для прикладу) виготовили аналогічну за формою, але фальсифіковану за розміщенням оптично активних елементів ідентифікаційну карту особи. При звичайному спостереженні, тобто без застосування аналізатора, фальсифікацію виявити неможливо: ідентифікаційні карти визнаються як ідентичні (фіг.1). Навпаки, при розгляданні взятих об'єктів з використанням аналізатора чітко виявляються їх світлооптичні відмінності (фіг.2) у вигляді по-різному забарвлених кружечків, зокрема, зеленим і коричневим кольором, на основі чого роблять аргументовані висновки щодо ідентичності представлених на аналіз об'єктів. Завдяки віддаленості оптично активних елементів, а саме поляризатора, який встановлюють на об'єкті охорони, - з одного боку, і аналізатора, який використовує спостерігач-ідентифікатор, наприклад, як звичайні окуляри, стають очевидними дві основні переваги запропонованого способу над відомим способом-прототипом. Це, перш за все, можливість дистанційного спостереження за об'єктом охорони, а також можливість його проведення приховано, тобто непомітно для оточуючих. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за способом-прототипом, рівень технологічності і ефективності проведення ідентифікації об'єкта охорони, і може бути застосований для виконання широкого спектру завдань у системі охоронних заходів. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Юстак К. Денежные знаки и их фальсификация. - (Перевод с польского). Львов: Кредит Банк, Украина, 2003. С.1-8.