Спосіб моделювання стану метаболічного алкалозу у новонароджених телят

Винахід відноситься до ветеринарії і біології та пропонується для науково-дослідної роботи як експериментальна модель. Відомий спосіб моделювання метаболічного алкалозу шляхом введення в раціон щурів надлишку бікарбонату натрію (Журавський М.Г. і співавт. Вплив різних рівнів вуглекислоти на біосинтез антитіл // Доповіді АН УРСР. - 1980. - №1, сер. 6. - С.65-68). За цим способом, для створення моделі хронічного стану компенсованого алкалозу, щурам лінії Wistar (170-210г) щоденно згодовують 5мг бікарбонату натрію на 1г живої маси. Показники кислотно-лужного стану (КЛС) контролюють на 28, 56, і 180 добу від початку згодовування щурам бікарбонату натрію. Недоліком способу є те, що зазначений режим і доза введення бікарбонату натрію викликають розвиток метаболічного алкалозу у щурів, які є невдалою моделлю у разі вивчення характерного для новонароджених телят явища колострального імунітету та ряду метаболічних процесів, що відрізняють організм цих тварин від щурів. Крім того, на отримання моделі вказаного стану витрачається не менше 2 місяців, що неприпустимо у разі вивчення особливостей біохімічних процесів у щойно народжених тварин. В основу винаходу поставлене завдання розробити модель метаболічного алкалозу у новонароджених телят перших 36 годин життя, що дозволить провести комплексне дослідження особливостей формування у цих тварин імунорезистентного стану організму та розвитку постнатальних адаптаційно-пристосувальних процесів в тканинах на молекулярному рівні. Поставлене винаходом завдання досягається тим, що новонародженим телятам перорально згодовують надлишкову кількість бікарбонату натрію, згідно винаходу через 1 годину від народження і протягом перших 36 годин життя телятам випоюють 1н. розчин бікарбонату натрію із розрахунку 8мл/кг маси тіла п'ять разів на першу добу їх життя окремо від годівлі молозивом з інтервалом в одну годину та двічі - на другу добу життя. Існує тісний взаємозв'язок між змінами у показниках кислотно-лужного стану, особливо різних форм вуглекислоти та інтенсивністю і напрямом перебігу, як енергетичних (гліколіз, ЦТК, окисне фосфорилювання), так і метаболічних (обмін вуглеводів, ліпідів, білків) процесів. Очевидно, що зміни кислотно-лужних параметрів крові у новонароджених телят будуть впливати на перебіг процесів травлення, всмоктування і транспортування поживних речовин молозива у шлунково-кишковому тракті та інтенсивність біосинтетичних реакцій в тканинах. Бікарбонати лужних катіонів є природними компонентами молозива. Поряд з іншими лужними еквівалентами, які в значній кількості містяться у молозиві, вони сприяють нормалізації показників кислотнолужного стану крові, що пов'язано з народженням телят у стані респіраторно-метаболічного ацидозу. Семикратне штучне введення надлишку бікарбонат-іонів в організм щойно народжених тварин викликає розвиток гострого метаболічного алкалозу, що досягається частковим гальмуванням досить зрілої на цей час системи компенсаторних механізмів кислотно-лужного гомеостазу. Важливо, що у разі необхідності припинення експерименту, тварина швидко виходить із цього стану. Спосіб моделювання метаболічного алкалозу у новонароджених телят відрізняється тим, що завдяки регулярному введенню (7 разів протягом 36 годин життя) в організм новонароджених телят надлишкової кількості бікарбонату натрію виникають суттєві зміни показників кислотно-лужного стану крові, які відповідають стану гострого метаболічного алкалозу, як на 24, так і на 36 години життя. В результаті підвищення рівня рСО2 (легенева компенсація), величина рН крові у таких телят не суттєво відхиляється від нормального значення. Високий у крові, рівень буферних основ, а саме за рахунок інтенсивного наростання концентрації бікарбонатних іонів, згідно закону електронейтральності, сприяє одночасному підвищенню концентрації іонів натрію (на 12%). Розвиток штучного стану метаболічного алкалозу проявляється зниженням на 36 годину життя телят концентрації іонів калію (на 8%), що надходить до клітин в обмін на іони Н+. Відповідно до вказаних змін зменшується у крові рівень іонізованого кальцію (на 18%), порівняно з інтактними тваринами. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням запропонованого способу і розвитком штучного метаболічного алкалозу може бути продемонстровано на наступному прикладі. Приклад. У досліди були залучені новонароджені телята чорно-рябої породи. Піддослідних тварин відбирали від клінічно здорових корів з відсутністю ускладнень під час перебігу тільності і родів. Телятам дослідної групи (12 голів) застосовували запропонований нами спосіб моделювання стану метаболічного алкалозу, а саме: через годину після народження і чотири рази на. першу добу їх життя та двічі - на др угу добу життя випоювали 1н. розчин бікарбонату натрію із розрахунку 8мл/кг маси тіла окремо від годівлі молозивом з інтервалом в одну годину. Телята і контрольної групи (12 голів) сім разів на протязі перших 36 годин життя окремо від випоювання молозива отримували 0,9% розчин хлориду натрію у кількості 8мг/кг маси тіла. Показники кислотно-лужного стану крові у піддослідних телят і контролювали через годину після народження до першого випоювання молозива та на 24 і 36 годинах життя. Результати дослідження показників кислотно-лужного стану крові у телят контрольної групи свідчать про народження цих тварин у стані природного респіраторно-метаболічного ацидозу (таблиця). Нормалізація показників кислотно-лужного стану у новонароджених телят відбувається на 24 і 36 години після народження. Проте регулярне введення в організм новонароджених телят протягом перших 36 годин життя надлишкової кількості бікарбонату натрію зумовлює розвиток у цих тварин стану гострого метаболічного алкалозу. Отриманий експериментальний стан характеризується середнім ступенем тяжкості, є компенсованим (розвивається респіраторний ацидоз) і, що важливо, у піддослідних телят зберігається апетит (не порушене надходження в їх організм поживних речовин з молозивом). Таблиця Показники кислотно-лужного стану у піддослідних телят (M±m, n=12) Показники КЛС Контрольна група Дослідна група (алкалоз) період після народження рН рО2, мм рт.ст. рСО2мм рт.ст. [НСО3] мМ Заг. СО2 , мМ ЗБО, мМ через 1 год 7,30±0,011 21,29±0,68 50,60±0,67 27,03±0,74 28,01±1,03 -0,04 24 год 7,41±0,009* 22,44±1,29 45,86±0,97* 29,76±0,45* 32,0±20,57* 4,88 36 год 7,391±0,013* 20,42±1,55 50,71±1,68 31,48±0,81 33,51±1,06* 5,84 24 год 7,45+0,01*,** 21,66±1,60 58,94±1,52*'** 36,54±0,73*'** 38,00±0,72*'** 8,61 36 год 7,47±0,06*,** 20,94±1,06** 60,92±0,81*,** 39,93±1,00*'** 41,08±0,97*'** 10,15 *- (Р