Спосіб обробки поверхні шкаралупи яєць водоплавної птиці

Спосіб обробки поверхні шкаралупи яєць, що включає обробку їх поверхні препаратом поверхнево-активної дії, який відрізняється тим, що аерозольно зрошують шкаралупу яєць качок 2,3 %2,6 % розчином оцтової кислоти або 70-80 ммоль розчином гіпохлориту натрію. Корисна модель відноситься до ветеринарії та птахівництва, а саме до способів підвищення виведення водоплавної птиці. Найбільш висока смертність ембріонів гусей спостерігається наприкінці інкубації, особливо на 28 добу . Максимальна загибель зародків у період виведення має місце і в інших видів сільськогосподарської птиці Пояснюється це тим, що при переході від алантоісного типу дихання до легеневого відбувається зниження рівня метаболізму і як наслідок, підвищується ембріональна смертність. Зниження вмісту ліпідів у тілі зародка пов'язане з великими енергетичними потребами зародка у процесі вилуплення і різким зниженням температури в середині яйця після накльову шкаралупи Для покращення вилуплення з яєць сільскогосподарскої птиці і якості молодняка використовують різні способи обробки яєць, зниження міцності шкаралупи та підвищення її повітропроникненості в період вилуплення. Для підвищення вилуплення з яєць, зниження міцності шкаралупи, видалення кутикули використовують такі препарати, як кислоти та луги. У період переносу яєць качок на вилуп для зниження міцності шкаралупи, їх необхідно обробляти оцтовою кислотою. Вилуплення при цьому збільшується на 4,9%. Існує спосіб обробки гусячих яєць азотною кислотою на 16 добу інкубації. [Сербул В.П., Мунтян Е.А., 1987]. Вилуплення при цьому підвищувалось на 21,1%, а міцність шкаралупи знижувалась Першу половину інкубації здійснюють звичайним способом, а на початку другої половини лотки з яйцями вилучають з інкубатора і для зняття кутикули занурюють у розчин хлорної або азотної кис лот, після цього їх промивають водою при 38-40°С. Потім процес інкубації проводять звичайним способом. Недоліком способу є те, що він громіздкий. Існує спосіб дезінфекції інкубаційних яєць парами формальдегіду [Ветеринарное законодательство, М 1988, с.411-415, Москва]. Недоліком є те, що спосіб не забезпечує екологічну чистоту технологічного процесу, та безпечність персоналу. Існує спосіб передінкубаційної обробки яєць [RU №2099939, от 14 12.1995, кл А01К43/00. "Способ п редин куба цион ной дезинфекции яиц и инкубаторов препаратом поверхностно-активного действия ATM"], це рішення може бути прототипом Обробку поверхні яєць за цим способом проводять солями чотирьохзаміщеного амонію оцтовокислих та б ром истоки ел их солей. Недоліком способу є те, що його використовують тільки перед інкубацією яєць, що знижує ефективність збільшення повітрообміну між ембріоном І навколишнім середовищем, та його не можливо використовувати для зняття кутикули яєць. В основу корисної' моделі поставлено задачу розробити спосіб обробки поверхні шкаралупи яєць, що включає обробку їх поверхні солями шляхом аерозольного зрошення шкаралупи яєць качок 2,3%-2,6% НИМ розчином оцтової кислоти, а шкаралупи яєць гусей 70-80ммоль-ним розчином гіпохлориту натрію, щоб забезпечити зняття кутикули та підвищення повітропроникності шкаралупи. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом, дозволяє зробити висновок, що рішення, яке заявляється відповідає критерію "новизна". 7440 Спосіб виконується зрошуванням шкаралупи яєць водоплавної птиці за допомогою аерозольного розприскувача. Приклад 1. Виробнича перевірка на яйцях качок проводилась в умовах СООО "Птиця" Донецької області. Для яєць качок застосовували 2,3%2,6% розчин оцтової кислоти шляхом зрошення. У контролі вилуплення становило 82,9%, у дослідній групі, де використовували кислоту - 87,4%, різниця при цьому становила 4,5%. Зрошення шкаралупи яєць дослідної групи 70-80ммоль-ним розчином гіпохлориту натрію призвело до збільшення вилуплення каченят, що становить - 84,5%, що на 1,6% більше, ніж в контрольній групі (Табл. 1). Приклад 2. Виробничі випробування проводились в умовах д-г "Роздольне" на гусячих яйцях. Гусячі яйця оброблялись 70-80ммоль-ним розчином гіпохлориту натрію шляхом зрошення, при цьому вилуплення у дослідній групі становило 76,3%, що на 18,5% більше, ніж у контролі. У виробничих умовах застосовували як 35-40ммольний розчин гіпохлориту натрію, так і 2,3%-2,6% розчин оцтової кислоти. Різниця у вилупленні у першому випадку становила 12,1%, у другому 11,5% Використання цих речовин має позитивний вплив, як на кількісний, так і на якісний склад від ходів інкубації. Так, якщо у контрольній групі загальна кількість "завмерлих" та "задохликів" становила 42,2%, то при застосуванні 70-80ммоль-ного розчину гіпохлориту натрію, їх чисельність не перевищувала 23,7%, що у свою чергу на 19,5% менше контрольного показника (табл.2). Наслідком підвищення вилуплення гусячих яєць при застосуванні 35-40ммоль-ного розчину гіпохлориту натрію та 2,3%-2,6% розчинів оцтової кислоти стало також зменшення частки відходів інкубації до 30,1%, та 30,7%, відповідно. Морфологічний та патологоанатомічний аналіз зародків та молодняка не виявив негативного впливу розчинів оцтової кислоти 2,3%-2,6% та 7080, ммоль-ного розчину гіпохлориту натрію на їх зовнішній вигляд та внутрішні органи (печінку, нирки, серце, кишечник, тощо). Зрошення шкаралупи яєць гусей 70-80ммольним розчином гіпохлориту натрію дають кращі результати, ніж інші концентрації цих розчинів. Для яєць качок кращі показники отримані при зануренні яєць у розчині 2,3%-2,6%-ної оцтової кислоти. Застосування такого способу обробки шкаралупи яєць дає змогу знизити міцність шкаралупи, що підвищує ефективність вилуплення з яєць водоплавної птиці. Таблиця 1 Група КІЛЬКІСТЬ ЯЄЦЬ, ШТ. 1 контроль 2 оцтова к-та(2,5%) 3. гіпохлорит Na (70-80ммоль) 4-гіпохлорит Na (35-40ммоль) 1753 1787 1768 1743 Група КІЛЬКІСТЬ ЯЄЦЬ, ШТ. 1.контроль 2. оцтова к-та(2,5%) 3. гіпохлорит Na (35-40ммоль) 4.гіпохлорит Na (70-80ммоль) Комп'ютерна верстка М Мацело 1457 1451 1446 1427 "Завмерлі" і "задохлики" Каченята, шт. Вилуплення, % Шт. % 263 15,0 1453 82,9 197 1562 87,4 11,0 1494 84,5 268 15,1 82,4 273 15,7 1428 »Таблиця 2 "Завмерлі" і "задохлики". Гусенята, шт. Вилуплення, % Шт. % 842 615 42,2 57,8 30,7 1005 69,3 446 435 30,1 1011 69,9 338 23,7 1089 76,3 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент Інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601