Спосіб зберігання інкубаторних яєць сільськогосподарської птиці

Винахід належить до галузі птахівництва і може використовуватись в селекційній роботі з сільськогосподарською птицею, на інкубаторних станціях при накопиченні необхідної кількості інкубаційного яйця, у приватному секторі господарювання з тією ж метою. Відомі способи запобігання зниженню інкубаторних якостей яєць сільськогосподарської птиці при тривалому (більше 15 - ти діб) зберіганні шляхом періодичного підігріву яєць [1], зберігання яєць в середовищі газоподібного азоту [2], послідовне використання при зберіганні яєць спеціальної газової суміші азоту, вуглекислого газу та озону [3]. Однак наведені способи вимагають достатньо вагомих додаткових затрат матеріальних ресурсів та часу і часто не придатні для практичного використання виробничих умовах. Прототипом винаходу був обраний спосіб зберігання інкубаторних яєць сільськогосподарської птиці в середовищі газоподібного азоту [2] як найбільш поширений та зручний з вищенаведених. Серед недоліків прототипу слід назвати необхідність додаткових затрат на пакування яєць у поліетиленову тару з азотом при закладці на зберігання. З біологічної точки зору недоліком є те, що зберігання інкубаторних яєць в азоті тільки уповільнює процес "старіння" інкубаторних яєць, але не включає будь які механізми активації біологічної системи. В основу винаходу поставлено задачу запобігання зниженню інкубаторних якостей яєць сільськогосподарської птиці при зберіганні шляхом опромінення яєць після терміну зберігання (за 24 години до інкубації) розфокусованим випроміненням гелій-неонового лазера густиною потужності 0,04 - 0,25мВт/см2 протягом 1 - 3 хвилин у затемненому приміщенні (інтенсивність фонового освітлення не більше 5 люкс) для забезпечення збереження інкубаторних якостей яєць сільськогосподарської птиці нарівні 60 - 75% виведення молодняку. Приклад 1. Було сформовано дві групианалоги інкубаторних курячих яєць кросу Кучинські, що зберігались протягом 17 - ти діб у лабораторних умовах при температурі повітря 15°C і вологості 70%. Перша група яєць - дослідна - після терміну зберігання, за добу до інкубації, опромінювалась розфокусованим випроміненням гелій-неонового лазера при густині потужності 0,04мВт/см2 протягом 3 хвилин. Друга група контрольна - не опромінювалась. Яйця обох груп перед закладкою на інкубацію дезинфікувались ультрафіолетовим випроміненням лампи ДРТ-400. Обидві групи яєць інкубувались в однакових умовах в інкубаторі ИЛ У-Ф-0,3 з дотриманням стандартних вимог до інкубаційного процесу курячих яєць. В першій групі виведення склало 66,27% (табл.1), в другій групі - 44,74%. Виводимість (виведення від числа запліднених яєць) становила, відповідно, 74,32% та 47,22%. Різниця, що дорівнює 27,10%, статистично достовірна (p < 0,001). Відмічено, що в першій групі виведення розпочалося кількома годинами (7 - 9 годин) раніше і відбувалося більш дружно, ніж в контролі. Приклад 2. Було сформовано дві групианалоги інкубаторних яєць бройлерів кросу Avia Farm. Яйця обох груп зберігались протягом 20 - ти діб у лабораторних умовах при температурі повітря 15°C та вологості 70%. Яйця першої групи, дослідної, після зберігання, за добу до інкубації, опромінювались розфокусованим випроміненням гелій-неонового лазера при густині потужності 0,25мВт/см2 протягом 3 - х хвилин у відносно затемненому приміщенні. Яйця другої групи, контрольної, не опромінювались. Яйця обох груп дезинфікувались перед закладкою на інкубацію ультрафіолетовим випроміненням та інкубувались в однакових умовах в інкубаторі ИЛУ-Ф-0,3 з дотриманням стандартних вимог інкубації. В дослідній групі виведення курчат склало 60,71% (табл.2), в контрольній, - 36,70%, виводимість, відповідно, - 62,96% та 37,93%. Різниця, що становить 25,03%, статистично достовірна, p < 0,01. В дослідній групі відмічене більш раннє (на 7 - 10 годин) та дружнє виведення курчат порівняно з контролем. Крім того, курчата дослідної групи виділялись добрими екстер'єрними якостями та поведінковою активністю. Приклад 3. Було сформовано три групианалоги інкубаторних перепелиних яєць породи перепел японський (n = 39 - 48шт.). Яйця всіх груп зберігались перед інкубацією протягом 17 - ти діб. Перша група зберігалась за способом прототипу: яйця були запаковані у поліетиленову тару, заповнену газоподібним азотом, температура зберігання 15°C. Друга група яєць зберігалась за новим способом: при температурі повітря 15°C та вологості 70%, за добу до інкубації яйця опромінювались розфокусованим випроміненням гелій-неонового лазера при густині потужності 0,04мВт/см2 протягом 3 - х хвилин. Опромінення із зберігання яєць після опромінення проводитесь у відносно затемненому приміщенні (освітленість менше 5 люкс). Третя група - контрольна зберігалась при температурі повітря 15°C та вологості 70% до початку інкубації. Всі яйця перед закладкою на інкубацію дезинфікувались ультрафіолетовим випроміненням. Інкубація всіх груп проводилась в однакових умовах в інкубаторі ИЛУ-Ф-0,3 з дотриманням стандартних вимог до інкубаційного процесу перепелиних яєць. Аналіз результатів інкубації (табл.3) виявив, що новий спосіб зберігання яєць є більш ефективним за прототипом. Так, виведення в групі яєць, що зберігалась за новим способом на 17,11% перевищило цей показник в контролі, тоді як у способі прототипу збільшення виведення склало 12,31%. Збільшення виводимості у цих групах порівняно з контролем склало, відповідно, 24,79% та 16,23%. Виявлено, що новий спосіб зберігання інкубаторних яєць, що включає низькоінтенсивне лазерне опромінення яєць, призводить до збільшення рівня гемоглобіну крові курчат та показників природної резистентності птиці (кількості g-глобулінів, лізоциму та лейкоцитів крові) порівняно з контролем. Таким чином, новий спосіб зберігання Інкубаторних яєць не просто уповільнює процес їх старіння, а активує певні ферментативні системи, що призводить до відновлення нормального функціонування пригнічених внаслідок зберігання процесів ембріогенезу.