Гравійна система для очищення питної води

Корисна модель стосується медицини, зокрема загальної і комунальної гігієни, а також екології, і може бути застосована у фільтрувальних системах очищення питної води при централізованому водопостачанні, у головних спорудах водогону, в системах водопостачання у надзвичайних ситуаціях. Відома гравійна система для очищення питної води, яка включає фільтрувальний компонент на основі подрібнених частинок мінеральної природи [1]. Як фільтрувальний компонент у відомій гравійній системі використовують гранули піску, у тому числі кварцового, цеоліту та ін. Недоліком відомої гравійної системи є недостатній рівень ефективності і економічності, що випливає з обмеженої ресурсності природного субстрату для виготовлення фільтрувальної системи, відносно високої вартості ви хідної сировини, наприклад, кварцового піску. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалити відому гравійну систему, в якій шляхом застосування доступного, ефективного і дешевшо го фільтр увального субстрату, ніж у системі-прототипі, досягають підвищення ефективності і економічності. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що фільтрувальний субстрат з подрібнених на гранули паливних шлаків вогняно-рідинного видалення має високу питому поверхню гранул зі значною структуральною пористістю, що в комплексі виявляє високу поверхневу активність, а отже адсорбційну здатність. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що у відомій гравійній системі для очищення питної води, яка включає фільтрувальний компонент на основі подрібнених частинок мінеральної природи, відповідно до корисної моделі як фільтрувальний компонент використовують частинки паливного вугільного шлаку. Гравійна система для очищення питної води на основі подрібнених частинок паливного вугільного шламу працює у такий спосіб. Подрібнений на гранули вугільний паливний шлак як продукт спалювання відмивали від забруднення, висушували при 60-70°С і наповнювали ним резервуари, наприклад, у вигляді скляних колонок циліндричної форми діаметром 25-30мм і висотою 250-300мм з отворами у дні, і промивали впродовж 30хв проточною дехлорованою водою відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм [2] з об'ємною швидкістю 40-45мл/хв. Про водоочисну спроможність запропонованої гравійної системи робили висновок за результатами порівняльного мікробіологічного аналізу попередньо "зараженої" стандартизованою культурою кишкової палички води, яку очищували за відомим і запропонованим способами. Приклад 1. Паливний вугільний шлак подрібнювали і просіювали для видалення пилу. Гранули шлаку розміром 0,3-3, мм відмили проточною водою від бруду і висушили при 70°С. Підготовленим у такий спосіб шлаком наповнили резервуари у вигляді скляних колонок діаметром 25мм з перфорованим дном при висоті завантаження 250мм. Попередньо готували пробу води для дослідного очищення, для чого до резервуару з водою вносили змив культури кишкової палички, стандартизуючи її за показником оптичної густини. Після цього попередньо підготовлену для очищення "заражену" пробу води пропускали через колонки з фільтром із паливного шлаку зі швидкістю фільтрації 5м/год при розході води 40,8мл/хв. Ефективність очищення води здійснювали за результатами порівняльного традиційного мікробіологічного аналізу (за показником колонійутворюючих одиниць в одиниці об'єму води) попередньо "зараженої" стандартизованою культурою кишкової палички води, яку очищували за відомим (контрольна) і запропонованим (дослідна) способами. Результати очищення наведені у табл.1. Таблиця 1 Загальна кількість колонійутворюючих одиниць в 1см 3 води, очищеної за відомим (контроль) і запропонованим (дослід) способами Проба води Контрольна Дослідна n 10 10 Число колонійутворюючи х одиниць води Абс. 369,0±31,4 319,0±23,7 в 1 см 3 %% 100 86 Р