Спосіб формування анастомозу на товстій кишці

Корисна модель відноситься до медицини, а саме, до хірургії і може бути застосована для створення шлунково-кишкових анастомозів, анастомозів на тонкому і товстому кишечнику. Як найближчий аналог обрано спосіб формування анастомозу на товстій кишці [Патент №40059 UA. МПК 7А61В 17/00. Способ формирования межкишечного анастомоза // Гусак В.К., Мининашвили О.И. и соавт. Институт неотложной и восстановительной хирургии АМН Украины. - Заявка №99095195. - Заявл. 21.09.1999. Опубл. 15.08.2001. - Бюл. №6. - 6с.] шляхом зшивання відрізків кишки кінець в кінець, причому зшивають шари кишечника, не зіставляючи їх по проекції, попередньо видаливши серозно-м'язовий покрив на відстані 1-1,5см з одного відрізку кишки і на такій же відстані - слизово-підслизову оболонку з другого відрізка кишки. Технічний результат: покращення результатів хірургічного лікування хворих з патологією шлунково-кишкового тракту. Ознаками, які співпадають із загальними ознаками корисної моделі, є: зшивання відрізків кишечника із з'єднанням однорідних тканин. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності хірургічного лікування і зниження частоти ускладнень), є: розтин і видалення серозно-м'язового шару в привідному і слизово-підслизовому у відвідному відрізку кишки, які спричиняють порушення мікроциркуляції в зоні співустя в результаті надмірної травматизації в області зшиваємих ранових шарів кишкової стінки, що може вести до недостатності кишкового шва, загоювання рани в області анастомозу по типу вторинного натягу; разом з тим відсутні умови для точного, пошарового стикання зшиваємих тканин, що призводить до подовження термінів загоювання анастомозів та формування грубого рубця зі звуженням просвіту кишки в області анастомозу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу формування анастомозу на товстій кишці шляхом застосування прецизійного шва при створенні шлунково-кишкового, а також міжкишкового співустя на тонкому і товстому кишечнику, який має біологічну герметичність і фізичну міцність, при цьому прокольні канали не сполучаються з просвітом кишки на рівні ранової щілини. Поставлена задача вирішується тим, що в способі формування анастомозу на товстій кишці шляхом зшивання відрізків кишечника із з'єднанням однорідних тканин, згідно корисної моделі, зшивають слизовопідслизовий і серозно-м'язовий шари окремо так, щоб прокольні канали не сполучались з просвітом кишки на рівні ранової щілини. Між сукупністю суттєви х ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом, який може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: зшивання слизово-підслизового і серозном'язового шарів окремо таким чином, щоб прокольні канали не сполучались з просвітом кишки на рівні ранової щілини, дозволяє зменшити травматизацію тканин і точно зіставити однойменні оболонки шлунково-кишкового тракту, добитися мінімального розвитку запальної реакції в зоні зшиваємих тканин та створити умови для ранньої репарації, а також дозволяє усун ути наскрізну щілину і мікропроколи, через які може проникати кишкова флора, тобто забезпечує біологічну герметичність. Запропонованим способом прооперовано 14 осіб з різними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Проведений аналіз результатів лікування показав, що при проведенні резекції шлунка або резекції кишечника з формуванням анастомозу даним способом значно підвищується якість лікування хворих, знижується ризик розвитку неспроможності швів, анастомозиту та інши х гнійно-запальних ускладнень. Запропонований спосіб полягає в наступному. Оперативне втручання виконують при 4-х кратному збільшенні за допомогою лобного нейрохірургічного освітлювача. Використовують мікрохірургічний інструментарій і атравматичні голки із синтетичними нитками із вікрилу фірми "Ethicon". Формують дворядний анастомоз, при якому на слизово-підслизовий шар товщина нитки становить 6-0. На серозно-м'язові шви товщина нитки становить 4-0. При створенні анастомозу задню стінку формують вузловими серозно-м'язовими швами, які накладають на відстані 2мм від розсіченої оболонки кишки. Слизово-підслизовий шар циркулярне зшивають окремими вузловими швами, вузелками всередину, при цьому першим вколом прошиваються слизова і підслизова оболонки кишки, другим - в зворотному напрямку - тільки слизовий шар. Потім закінчують накладати вузлові шви на серозно-м'язовий шар в області передніх губ анастомозу. Відстань між швами становить 2-3мм. Таким чином виконують точне зіставлення шарів зшиваємих відділів шлунково-кишкового тракту та забезпечують біологічну герметичність анастомозу. Запропонований спосіб формування анастомозу на товстій кишці ілюструється наступними клінічними прикладами. Приклад 1 Хвора С., 62 роки. Поступила в хірургічне відділення з діагнозом: рак поперечно-ободової кишки. Хворій виконана серединна лапаротомія, резекція ділянки поперечно-ободової кишки з пухлиною, з формуванням трансверзо-трансверзо анастамозу. При ревізії органів черевної порожнини в області поперечно-ободової кишки визначається пухлиноподібне утворення 5,0х6,0см, рухливе, без віддалених метастазів в регіонарних лімфовузлах. Виконана мобілізація ділянки поперечно-ободової кишки разом з пухлиноподібним утворенням та його резекція. Накладено міжкишковий трансверзо-трансверзо анастомоз кінець в кінець по запропонованому способу. Гемостаз. Шарами шви на рану. В післяопераційному періоді у хворої ускладнень не відмічалось. Післяопераційна рана загоїлась первинним натягом. Шви зняті на 10 добу. Приклад 2 Хворий Б., 53 роки. Поступив в хірургічне відділення з діагнозом виразкова хвороба шлунка. Виконана операція: лапаротомія, резекція шлунка по Більрот-І. Анастомоз між шлунком і 12-палою кишкою накладено із застосуванням прецизійної техніки по запропонованому способу. Післяопераційний період відповідав тяжкості стану хворого, протікав без ускладнень. Шви зняті на 10-у добу. Загоювання післяопераційної рани первинним натягом. Даний спосіб формування анастомозу на товстій кишці відрізняється точним зіставленням шарів шлунковокишкової стінки і забезпечує біологічну герметичність, при цьому, для точної адаптації оболонок зіставляємих відділів застосовують прецизійну техніку і формують дворядний анастомоз, причому прокольні канали не сполучаються з просвітом кишки на рівні ранової щілини. Використання запропонованого способу в клініці дозволяє значно підвищити якість лікування хворих прооперованих на шлунково-кишковому тракті, покращити післяопераційних ускладнень. результати лікування зі зниженням числа