Спосіб стимуляції проліферативної активності дерми

Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема естетичної медицини. Відомі способи стимуляції проліферативної активності дерми за допомогою препаратів ANP HP і Колаген [1]. Недоліком цих способів є те, що вони не забезпечують високої проліферативної активності дерми, тому ефект згладжування зморшок і підвищення тургор у шкіри відбуваються лише після проведення 10-15 сеансів. Частота введення препаратів - спочатку 3 рази через день, далі 2 рази на тиждень, що є мало прийнятним щодо соціальної адаптації: після процедури мезотерапії з'являється ерітема, синячки, сліди уколів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб стимуляції проліферативної активності дерми із застосуванням препарату гіалуронової кислоти 3,5%, який вводять внутрішньошкірно 6-10 разів з інтервалом 7-15 днів [2]. Недоліком цього способу є те, що він не забезпечує досягнення достатньо високої проліферативної активності клітин дерми і тому для одержання бажаного ефекту (підвищення тургору, еластичності шкіри) він потребує тривалого часу (3-4 місяця). Крім того, спосіб викликає побічні ефекти - безпосередньо після введення препарату на обличчі спостерігається набряк, який тримається протягом 2 діб, стійка ерітема, незначне знебарвлювання ділянки шкіри, що обробляється, а також нерегулярні контури шкіри після процедури. В основу корисної моделі поставлено задачу створити такий спосіб стимуляції проліферативної активності дерми, який би, за рахунок застосування природнього біостимулюючого препарату, забезпечив можливість підвищити проліферативну активність дерми і тим самим скоротити строк досягнення бажаного ефекту, а також виключити побічні ефекти. Ця задача вирішується тим, що в способі стимуляції проліферативної активності дерми шляхом внутрішньошкірного введення лікарського препарату, згідно з корисною моделлю, як такий препарат застосовують Гемокорд, який вводять 1 раз в 2 тижні протягом 2 місяців. Гемокорд являє собою суспензію кріоконсервованих гемопоетичних і допоміжних клітин з кордової (пуповинної) крові в аутологічній плазмі, багатій на біологічно-активні речовини [3]. Дослідження проліферативної активності дерми проводили культивуванням фрагментів шкіри (1,5x1,5) в культуральному середовищі - напіврідкому агарі (ΗΡΑ) з додаванням гіалуронової кислоти 3,5% і Гемокорду. З таблиці видно, що застосування Гемокорду дозволяє підвищити проліферативну активність дерми майже в 2 рази. Це забезпечує можливість скоротити строк досягнення бажаного ефекту на 1-2 місяця. Гемокорд не має побічних ефектів і не викликає ніяких ускладнень. Спосіб здійснюють таким чином. Пацієнтам внутрішньошкірно вводять препарат Гемокорд 1 раз в 2 тижні протягом 2 місяців. Після лікування у пацієнтів значно зростає тургор шкіри, поліпшується її еластичність, розгладжуються зморшки, поліпшується колір обличчя. Таблиця Кількість клітин у фрагментах шкіри (1,5х1,5см), які культивуються в ΗΡΑ з додаванням гіалуронової кислоти і Гемокорду в дво х полях зору (окуляр 40, об'єктив 90) Середовища 1 ΗΡΑ ΗΡΑ+ гіалуронова кислота 0,1мг/мл ΗΡΑ+Гемокорд 1мг/мл Структури шкіри 2 Базальний шар епідермісу Дерма: Фібробласти Волокнисті структури Базальний шар епідермісу Дерма: Фібробласти Волокнисті структури Базальний шар епідермісу Клітини, які діляться Кількість клітин 7 діб 3 14 діб 4 12,4±3 20,1±2 3±1 слабкорозвинуті, без змін 20,4±1 слабкорозвинуті, без змін 18,4±2 25,2±3 10,5±2 компактно лежать 26,6±2 компактно лежать 30,5±3 55,1±2 2,8 8,3 Дерма: Фібробласти Волокнисті структури Клітинні структури потових, сальних залоз, волосяних фолікулів Капілярна сітка 35,6±2 рихло лежать, збільшена кількість збільшені у розмірі 50,4±3 рихло лежать, збільшена кількість збільшені у розмірі збільшення кількості капілярів в судинних сплетеннях дерми збільшення кількості капілярів в судинних сплетеннях дерми Джерела інформації: 1. Озерская О.С. Мезотерапия в дерматокосметологии. - СПб: ГИПП. - Искусство России. – 2003. – С.86. 2. Озерская О.С. Мезотерапия в дерматокосметологии. - СПб: ГИПП. - Искусство России. - 2003. - С.91. 3. Цуцаева A.A., Кудокоцева O.B., Щеглов A.B. и др. Кордовая кровь как компонент поддерживающей терапии //Проблемы криобиологии. - 2001. - №3. - С.93.