Спосіб боротьби з крилатими ракетами

Запропонована корисна модель відноситься до галузі озброєння і може бути використана у загальній системі протиповітряної оборони. Відомий спосіб боротьби з гелікоптерами [1], який застосовує протигелікоптерні міни, полягає у тому, що у протигелікоптерних мінах передбачається бойовий елемент з інфрачервоним і радіочастотним датчиками та зарядом, який діє за принципом кумулятивного ударного ядра, а також пускова установка, що відстрілює тонку металеву сітку, яка виводить з ладу гвинти гелікоптерів. Недоліком способу є неможливість виявляти та знищувати крилаті ракети на оптимальній висоті їх польоту (60-100 м). Найбільш близьким до запропонованого технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб застосування протипіхотних осколкових мін у боротьбі з гелікоптерами [2], який полягає у тому, що підрив осколкових мін направленої дії здійснюється з використанням спеціальних вибухівників з набором датчиків, які знаходяться у стадії розробки. Недоліком способу - прототипу е відсутність спеціальних вибухівників з набором датчиків і неможливість їх використання для боротьби з крилатими ракетами. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб боротьби з крилатими ракетами із застосуванням засобів боротьби, які раніше не призначались для цих цілей. Поставлена задача вирішується за рахунок комплексного застосування станцій попередження про опромінювання та наведення ракет СПОН, які використовуються в авіації, а також інженерних боєприпасів протипіхотних осколкових міх направленої дії МОН-90, пересувних електричних станцій ЕСБ-4ВС та електровибухови х мереж із проводів і електродетонаторів. Технічний результат, який може бути отриманий при здійсненні винаходу, полягає у знищенні крилатих ракет противника нетрадиційним способом на траєкторії їх польоту до цілей. На фіг. 1 приведена діаграма направленості антени радіовисотоміра крилатої ракети у повздовжньому напрямку польоту ракети. На фіг. 2 приведена діаграма направленості антени радіовисотоміра у поперечному напрямку. На фіг. 3 показана схема поєднання СПОН, мін МОН-90 і пересувної електричної станції ЕСБ-4 ВС єдиною електровибуховою мережею. На фіг. 4 зображений координатний закон ураження крилатої ракети міною МОН-90. Спосіб боротьби з крилатими ракетами ґрунтується на використанні станцій попередження про опромінювання та наведення ракет СПОН, протипіхотних осколкових мін направленої дії МОН-90, пересувних електричних станцій ЕСБ-4 ВС та електровибухови х мереж із проводів і електродетонаторів. Невід'ємною складовою частиною кожної крилатої ракети є радіовисотомір, який працює на всій маловисотній ділянці польоту крилатої ракети. Він забезпечує огинання рельєфу місцевості ракетою. Радіовисотомір працює в імпульсному режимі на частотах 3900-6200 мГц. При польоті ракети на висоті 100 м розмір ділянки місцевості, яка опромінюється, складає 150 х 70 м, а при висоті польоту 60 м складає 90 х 42 м. СПОН, яка розміщується на поверхні землі, виконує роль радіолокаційного датчика, призначеного для визначення роботи радіовисотоміра крилатої ракети і замикання ланцюга електровибухової мережі. Робота запропонованого способу і засобів полягає у наступному: СПОН приймає сигнал роботи радіовисотоміра крилатої ракети і замикає ланцюг електровибухової мережі мінного поля із протипіхотних осколкових мін МОН-90, установлених вертикально вгору до крилатої ракети. Внаслідок підриву мін металеві осколки, які знаходяться по 2000 штук у кожній міні, пробивають корпус крилатої ракети та поражають її двигун і електронне обладнання, в результаті чого здійснюється падіння та вибух ракети. Джерела інформації: 1. Ткаченко B.I. Збірник наукових праць, випуск 4 (30), ХВУ, 2000, стор. 3-22. 2. Жуков. Зарубежное военное обозрение № 9, МО СССР, 1991, стор. 75.