Спосіб переробки розсолів

Спосіб переробки розсолів шляхом відділення магнієвих сполук у лужному середовищі, відділення цих сполук та переробки їх на магнієві солі, упарювання маточнику до 70-85 %, відділення хлориду натрію, обробка одержаного маточнику магнієвими солями для відділення сполук калію в осад, подальша обробка маточнику нітратом амонію та відділеним хлоридом натрію з одержанням нітрату натрію, сульфату натрію та хлориду амонію, останній після відокремлення від інших солей шляхом упарювання змішують з карбонатом кальцію, одержану суміш обробляють при температурі 340-350 °С та одержують хлорид кальцію і суміш газів: аміак та діоксид вуглецю, частину якої використовують для відділення сполук магнію, а частину для обробки нітрату натрію з одержанням бікарбонату натрію та аміачної селітри. Винахід належить до хімічної промисловості. З припиненням діяльності Калуського заводу по переробці Прикарпатського родовища калійних руд шламонакопичувачі стали екологічно небезпечні. Склад розсолів (г/л): CaSO4-2,92; MgSO4-65,64; MgCl2-16,42; КСl-47,47; NaCl-193,8. Технології переробки таких розсолів автори не знайшли. Автори поставили задачу: знайти рішення по переробці розсолів, які мають аналогічний склад. Таке рішення автори пропонують з досягненням таких технічних результатів. Технологічний процес складається з послідовних операцій: 1. відділення магнієвих сполук; 2. концентрування солей до 70-85 % і відділення хлориду натрію; 3. переробка отриманого маточника на корисні продукти. Хімічні процеси описуються реакціями: MgSO4+MgCl2+4NH4OH=2Mg(OH)2+(NH4)2SO4+ 2NH4CI. Магнієві сполуки відділяють і переробляють з регенерацією аміаку. Mg(OH)2+(NH4)2CO3=MgCO3+2NH4OH. Маточник упарюють до концентрації солей 7085 %. При охолодженні в осад випадає хлорид натрію, який використовують як сировину для переробки в інші сполуки. У маточник, після відділення хлориду натрію, додають отриманий карбонат магнію для осадження сполук калію по реакції [1]: MgCO3+(NH4)2CO3+KCl+5Н2О=MgCO3КНСО34 Н2О+NH4CI+NH4OH. Після відділення солі Енгеля, маточник змішують з раніше отриманим хлоридом натрію і переробляють по відомому методу Федотьєва П.П. по схемі [2]: NaCl+NH4NO3=NaNO3+NH4CI (NH4)2SO4+NaNO3=Na2SO4+2NH4NO3. Ці продукти знаходяться у розчині, тому його випарюють і при цьому розділяють солі: NH4CI; NaNO3 і розчин Na2SO410Н2О. Отриманий хлорид амонію ретельно перемішують з карбонатом кальцію і нагрівають до 340350 °C. (19) UA (11) 97542 (13) (21) a201003777 (22) 02.04.2010 (24) 27.02.2012 (46) 27.02.2012, Бюл.№ 4, 2012 р. (72) БІЛОКІНЬ ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ, ДУЛЬНЄВ ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧ (73) ДУЛЬНЄВ ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧ (56) Везер Б. Щелочи: [соединения щелочных и щелочноземельных металлов]. - Л.: Госхимтехиздат, 1934. - С.61-73 Шокин Н.Н., Крашенинников С.Л. Технология соды. - М.:Химия. - 1975. - С.76-80 UA 75177 C2, 15.03.2006 SU 240687 A, 11.06.1971 SU 422691 A, 05.04.1974 US 6419887 B1, 16.07.2002 DE 10154004 A1, 15.05.2003 C2 1 3 97542 Отримують хлорид кальцію і суміш NH3 і СO2. Цю суміш газів використовують для відділення магнієвих сполук, а надлишок для обробки NaNO3 2NH4CI+CaCO3=СаСl2+2NH3+СO2+Н2О NaNO3+NH3+СO2+Н2О=NaHCO3+NH4NO3. Таким чином, пропонується технологія переробки розсолів, які мають сполуки магнію, калію, натрію. Вона дозволяє отримати: сіль Енгеля MgCO3 • КНСО3•4Н2О; карбонат магнію - MgCO3, NaNO3, Na2SO410H2O, CaCl2, NaHCO3 і дистилят. Автори цю технологію перевірили у лабораторних дослідах. Приклад. В 1л розсолу, який має вищезгаданий склад, додають аміачну воду. Отримують в осад гідроокис магнію, до нього додають вуглеамонійні солі і отримують MgCO3-3H2O (після висушування 99,2г). 4 Маточник випарюють на 70,4 % (залишок 140мл). Після охолодження отримують NaCl-143 г. У маточник, після відділення NaCl додають 88г MgCO33H2O і отримують сіль Енгеля - 163 г. В отриманий маточник додають 143 г NaCl, змішують з аміачною селітрою, додають води до отримання розчину, підігрівають до 50-80 °C. Звісним методом із розчину відділяють поетапно NH4CI і NaNO3. В маточнику залишився розчин Na2SO410H2O. Хлористий амоній змішують з карбонатом кальцію і нагрівають до 340-350 °C, отримують СаСl2 (302г) з домішкою СаСО3. Джерела інформації: 1. Везер Б. Щелочи. - ОНТИ Гостехиздат, Ленинградское объединение. - 1934. - 212 с. 2. Шокин Н.Н.,. Крашенинников С.Л. Технология соды. - М.: Химия. - 287 с. Комп’ютерна верстка Н. Лисенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601