Застосування азолів для підвищення стійкості рослин або частин рослин проти абіотичного стресу

Реферат: UA 102856 C2 (12) UA 102856 C2 Винахід стосується застосування принаймні однієї сполуки, вибраної з групи, що включає тебуконазол, метконазол та протіоконазол у комбінації з абсцизовою кислотою для підвищення стійкості рослин до абіотичних стресорів. UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід стосується застосування певних азольних сполук для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів. Іншим предметом винаходу є розчин для обприскування, який містить певні азольні сполуки і може бути застосований для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів. Насамкінець, винахід стосується також способу обробки рослин або частин рослин для підвищення стійкості проти абіотичних стресорів. Серед можливих причин пошкодження рослин принципово слід розрізняти біотичні та абіотичні причини. Більшість біотичних причин пошкодження рослин є відомими шкідливими чинниками, які можна контролювати за допомогою хімічних засобів для захисту рослин, а також шляхом селекції на резистентність. На відміну від цього, абіотичний стрес є наслідком дії окремих або комбінованих чинників довкілля (зокрема морозу, холоду, спеки та посухи) на метаболізм рослин, що є незвичайним навантаженням для організму. Стійкість проти абіотичного стресу в цьому контексті означає, що рослини спроможні витримувати стресову ситуацію, в широких межах зберігаючи свою продуктивність, чи переносити її з меншими пошкодженнями, аніж це можна спостерігати у відповідних, більш чутливих до стресу контрольних рослин. Вплив помірних стресів протягом триваліших періодів або короткочасних екстремальних стресів може спричинити необоротні пошкодження, у найгіршому випадку – загибель рослин. Абіотичні стресори при цьому є однією з головних причин недобору врожаю або призводять до того, що середні врожаї часто виявляються набагато нижчими, ніж максимально можливі (Bray et al.: „Responses to Abiotic Stresses", у: Buchanan, Gruissem, Jones (eds.) „Biochemistry and Molecular Biology of Plants", стор. 1158 - 1203, American Society of Plant Physiologists, 2000). Відомо, що хімічні речовини можуть підвищувати стійкість рослин проти абіотичного стресу. Подібні ефекти, які часто супроводжуються підвищенням врожайності, спостерігаються, зокрема, також у разі застосування певних фунгіцидів, і можуть бути підтверджені для групи стробілуринів (Bartlett et al., 2002, Pest Manag Sci 60: 309). Було виявлено також дію деяких азольних сполук, стимулюючу стійкість рослин проти стресів. Проте, ця дія була підтверджена лише для азолів зі структурою певного типу (наприклад, метилазоли); азолів в комбінації з абсцизовою кислотою (AБК); азолів, які спричиняють значне пригнічення росту оброблюваних рослин; застосування азолів для обробки посівного матеріалу та обробки зародків і зменшення шкідливих ефектів, спричинених штучним озонуванням (див., наприклад, публікації WO 2007/008580 A; Imperial Chemical Industries PLC, 1985, Research Disclosure 259: 578-582; CA 211 98 06; JP 2003/325063 A; Wu and von Tiedemann, 2002, Environmental Pollution 116: 37-47). Окрім цього, описаний вплив регуляторів росту на стійкість проти стресів культурних рослин, зокрема також застосовуваного як регулятор росту метилазолу паклобутразолу (Morrison and Andrews, 1992, J Plant Growth Regul 11: 113-117; Imperial Chemical Industries PLC, 1985, Research Disclosure 259: 578-582). Описано дію абсцизової кислоти (АБК) як фітогормону в численних фізіологічних процесах. Наприклад, АБК діє як "стресовий гормон", утворення якого ініціюється, зокрема, стресом посухи, і який, зокрема, гальмує продихову транспірацію (закриття продихів) (Шопфер, Бренніке "Фізіологія рослин", 5-те видання, видавництво "Шпрингер", 1999 р. (Schopfer, Brennicke: „Pflanzenphysiologie", 5. Auflage, Springer, 1999)). Завдяки рослини набувають підвищеної стійкості проти стресу посухи. У численних прикладах було показано, що в результаті екзогенного впливу абсцизової кислоти може бути знижена чутливість чи збільшена стійкість рослин проти стресів (Jones and Mansfield, 1970, J. Exp. Botany 21: 714-719; Bonham-Smith et al., 1988, Physiologia Plantarum 73: 27-30). Крім цього, було виявлено, що структури, аналогічні АБК, також спроможні ініціювати порівняні зі спричиненими АБК відклики рослин (Churchill et al., 1998, Plant Growth Regul 25: 3545; Huang et al., 2007, Plant J 50: 414-428). Було описано також збільшуючу стійкість проти стресів дію аналогів АБК в поєднанні з інгібіторами росту (DE 38 215 20 A). Фунгіцидна дія азолів, таких як тебуконазол і протіоконазол, відома і ґрунтується на інгібуванні стерол-C14-деметилази, центрального ферменту біосинтезу стеролів (Kuck & Vors: "Sterol Biosynthesis Inhibitors", у публікації: Krämer & Schirmer (eds.) "Modern Crop Protection Compounds", том 2, стор. 605-650, Wiley-VCH, 2007). Проте, окрім стерол-C14-деметилази, інші ферменти аналогічного типу (так звані P450монооксигенази) також інгібуються представниками цих класів речовин. Наприклад, застосування багатьох таких молекул внаслідок інгібування ент-каурен-оксидази призводить також до значного патологічного укорочення стебел рослин, оскільки в цьому випадку інгібується біосинтез гіберелінової кислоти, фітогормону, який, зокрема, бере участь у 1 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 регулюванні процесів росту (Buchenauer: „DMI-fungicides – side effects on the plant and problems of resistance, у публікації: Lyr (ed.) „Modern Selective Fungicides", 2-ге ред. видання, стор. 259290, видавництво Gustav Fischer Verlag, 1995). Деякі представники цих класів речовин описані також як інгібітори катаболізму абсцизової кислоти (особливо гідроксилювання АБК із застосуванням ABA-8´-гідроксилази) (Kitahata et al., 2005, Bioorg. Med. Chem. 13: 4491-4498; Saito et al., 2006, Biosci. Biotechnol. Biochem. 70: 17311739; Zhang et al., 2007, Journal of Plant Physiology 164: 709-717). проте, описані в цих публікаціях речовини диніконазол та уніконазол, спричиняють патологічні укорочення стебел у деяких культурних рослин, таких як, наприклад рапс, у небажаних масштабах. Застосування цих, а також деяких інших азолів в поєднанні з абсцизовою кислотою для підвищення стійкості рослин проти абіотичного стресу описане в публікації WO2007/008580 A. У публікації JP 2003-325063 описане застосування деяких азолів для обробки зародків, висаджуваних у ґрунт за допомогою спеціального пристрою. Наведені в цій публікації результати не можуть бути перенесені на обробку рослин або частин рослин для збільшення стійкості проти абіотичного стресу, оскільки речовини, застосовувані для обробки насіння і зародків, діють на інші рослинні структури, органи і тканини (наприклад, фізіологія і морфологія сім'ядоль відрізняється від фізіології та морфології справжніх листів) і надходять також різними шляхами (через насіннєвого зерна чи тканину зародка замість воскового шару і тканини листа рослини на наступних стадіях розвитку). Виходячи з цього рівня техніки, задачею винаходу було створення інших речовин, які спричиняли б підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів і при цьому переважно не призводили б або призводили б до значно меншого патологічного укорочення стебел культурних рослин, аніж, наприклад, диніконазол та уніконазол. Для цього численні азольні сполуки, для яких досі ще не були описані відповідні ефекти, досліджували з метою виявлення їх дії, стимулюючої стійкість культурних рослин проти стресів, після нанесення обприскуванням. При цьому було виявлено досі не відомий позитивний вплив тебуконазолу і протіоконазолу на стійкість культурних рослин проти стресу. Стосовно тебуконазолу це було несподіваним, оскільки тебуконазол, на відміну від уніконазолу та диніконазолу, у попередніх дослідженнях залежно від системи тестування не проявляв узагалі або проявляв зовсім незначну інгібуючу дію на катаболізм абсцизової кислоти чи ABA-8’-гідроксилазу (Kitahata et al., 2005, Bioorg. Med. Chem. 13: 4491-4498; Saito et al., 2006, Biosci. Biotechnol. Biochem. 70: 1731-1739). Отже, при цьому відповідної дії тебуконазолу, яка б стимулювала стійкість проти стресів, згідно з рівнем техніки можна було б не очікувати. Тому результати дозволяють зробити висновок, що відповідна дія зумовлена не інгібуванням катаболізму абсцизової кислоти чи АБК-8’-гідроксилази, а іншим механізмом. Виявлення стимулюючої стійкість до стресів дії протіоконазолу було неочікуваним, оскільки ця сполука є азолтіоном, тобто структурно вона суттєво відрізняється від описаних досі сполук, застосовуваних для підвищення стійкості проти абіотичного стресу. Крім цього, обидві сполуки спричиняють суттєво менше патологічне укорочення стебел культурних рослин, аніж, наприклад, уніконазол або диніконазол. Таким чином, дія тебуконазолу та протіоконазолу, яка стимулює стійкість рослин до стресів, також виявилася значно сильнішою, ніж можна було очікувати при лінійній кореляції дії стосовно регулювання росту чи патологічного укорочення стебел та стресостійкості рослин. Тому ці результати дають підставу щодо висновків про те, що відповідна дія тебуконазолу та протіоконазолу мало чи незначно проявляється у патологічному укороченні культурних стебел рослин. Ці результати, одержані для тебуконазолу та протіоконазолу, дали підставу для досліджень інших азолів з метою виявлення їх дії для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів без застосування абсцизової кислоти. При цьому для таких азолів, як епоксиконазол, метконазол та ципроконазол, було виявлено, що ефект збільшення стійкості проти абіотичного стресу можна спостерігати також без застосування абсцизової кислоти. Відповідно до цього предметомвинаходу є застосування принаймні однієї сполуки, вибраної з групи, що включаєте буконазол, епоксиконазол, метконазол, ципроконазол і протіоконазол, а також будь-яких сумішей цих азольних сполук, для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів, причому азоли епоксиконазол і ципроконазол застосовують без додавання абсцизової кислоти. Поняття "резистентність" або "стійкість" проти абіотичного стресу в рамках винаходу застосовують для позначення різних переважних властивостей рослин, які не пов'язані безпосередньо з відомою пестицидною ефективністю, переважно фунгіцидною ефективністю 2 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 азольних сполук. Такі переважні властивості виражаються, наприклад, у наведених далі покращаних характеристиках рослин: кращий ріст коренів, а саме площі їх поверхні та глибини, посилене утворення кореневих паростків або кущіння, міцніші та продуктивніші кореневі паростки і паростки кущіння, покращання росту паростків, підвищена стійкість до полягання, збільшений діаметр основи паростків, збільшена площа поверхні листа, вищий вміст живильних речовин і компонентів, таких як, наприклад, вуглеводні, жири, олії, білки, вітаміни, мінеральні речовини, етерні масла, барвники, волокна, вища якість волокон, більш ранній початок цвітіння, збільшена кількість квітів, зменшений вміст токсичних продуктів, таких як мікотоксини, зменшений вміст залишків або непереважних компонентів будь-якого виду, або краща перетравність, підвищена стабільність при зберіганні зібраного врожаю, підвищена стійкість проти непереважних температур, підвищена стійкість проти посухи та сухості, а також дефіциту кисню внаслідок надлишку води, підвищена стійкість проти підвищеного вмісту солі у ґрунті та воді, підвищена стійкість проти озонового стресу, підвищена переносимість гербіцидів та інших засобів для обробки рослин, покращане вбирання води і ефективність фотосинтезу, переважні властивості рослин, такі як, наприклад, прискорення визрівання, рівномірніше визрівання, збільшена привабливість для корисних організмів, покращане запилення або інші переваги, які добре відомі фахівцям. До таких абіотичних стресових умов можна віднести, наприклад, посуху, холод і спеку, осмотичний стрес, застій вологи, підвищену солоність ґрунту, посилений вплив мінеральних речовин, озонне навантаження, надто інтенсивне освітлення, обмежену кількість азотних та фосфорних живильних речовин або відсутність тіні. Вищеописані переваги відповідного винаходу застосування проявляються, зокрема, при обробці рослин і частин рослин шляхом обприскування. Комбінації відповідних азольних сполук, зокрема з інсектицидами, фунгіцидами та бактерицидами, в рамках винаходу також можуть бути застосовані для боротьби з хворобами рослин. Крім цього, можливим є також комбіноване застосування відповідних азольних сполук для підвищення стійкості сортів, змінених способами генної інженерії, до абіотичних стресорів. У рамках винаходу поняття "рослина" застосовують переважно для позначення рослин, починаючи зі стадії розвитку листа (код стадії BBCH 10 згідно з монографією BBCH Біологічного федерального відомства сільського і лісового господарства, 2-ге видання, 2001 р.). Зокрема, поняття "рослина" у рамках винаходу не охоплює посівний матеріал або ростки. Як відомо, вищеописані різні переважні властивості рослин можна групувати, і застосовувати для позначення відповідних груп загальні поняття. Таким поняттям надані, наприклад, наведені далі найменування: фітотонічний ефект, стійкість проти стресорів, слабкіший стрес рослин, здоров'я рослин, здорові рослини, добрий фізичний стан рослин, ("Plant Fitness"), "Plant Wellness", "Plant Concept", "Vigor Effect", "Stress Shield", захисний щит, "Crop Health", "Crop Health Properties", "Crop Health Products", "Crop Health Management", "Crop Health Therapy", "Plant Health", "Plant Health Properties", "Plant Health Products", "Plant Health Management", "Plant Health Therapy", ефект розквіту ("Greening Effect" або "Re-greening Effect"), "Freshness" або інші поняття, добре відомі фахівцям. У рамках винаходу позитивним впливом на стійкість проти абіотичного стресу без обмежувального характеру називають - принаймні покращання схожості насіння в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %,, - принаймні збільшення врожайності в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні покращання коренеутворення в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні збільшення розміру паростків в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні збільшення площі поверхні листа в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні покращання сходів в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, та/або - принаймні збільшення ефективності фотосинтезу в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, причому можуть проявлятися окремі ефекти або довільні комбінації двох чи кількох ефектів. В одній із форм виконання винаходу може бути, наприклад, передбачене згідно з винаходом нанесення азолів на оброблювані рослини або частини рослин шляхом обприскування. 3 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Передбачене згідно з винаходом нанесення азолів здійснюють у дозах від 0,01 до 3 кг/га, особливо переважно від 0,05 до 2 кг/га, насамперед переважно від 0,1 до 1 кг/га. Окрім цього, згідно з винаходом встановлено, що у разі застосування азолів протіоконазол, тебуконазол і метконазол відповідна винаходові дії забезпечується незалежно від додавання абсцизової кислоти. Тому в іншій формі виконання винаходу відповідне винаходові застосування азолів протіоконазол, тебуконазол і метконазол здійснюють без додавання абсцизової кислоти. В іншій формі виконання винаходу відповідне винаходові застосування азолів протіоконазол, тебуконазол і метконазол здійснюють у присутності абсцизової кислоти. В цьому випадку необов'язково може виникати синергічний ефект завдяки одночасному застосуванню азолів та абсцизової кислоти. Якщо в рамках винаходу абсцизову кислоту застосовують одночасно з азолами, наприклад у рамках спільної композиції або рецептури, абсцизову кислоту додають переважно в дозах від 0,01 до 3 кг/га, особливо переважно від 0,05 до 2 кг/га, насамперед переважно від 0,1 до 1 кг/га. Іншим предметом винаходу є розчин для обприскування рослин, який містить ефективну кількість щонайменше однієї сполуки для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів, вибраної з групи, що включає тебуконазол, епоксиконазол, метконазол, ципроконазол і протіоконазол, а також будь-яких сумішей цих азольних сполук. Розчин для обприскування може містити також інші стандартні компоненти, такі як розчинники, насамперед воду. Іншими компонентами можуть бути, зокрема, агрохімічні активні речовини, які описані далі. Вміст принаймні однієї азольної сполуки у розчині для обприскування становить переважно від 0,0005 до 15 мас. % відносно загальної маси розчину для обприскування. Окрім застосовуваних згідно з винаходом азолів відповідний винаходові розчин для обприскування містить переважно також абсцизову кислоту. Якщо відповідний винаходові розчин для обприскування містить абсцизову кислоту, кількість доданої абсцизової кислоти відносно загальної маси розчину для обприскування може становити від 0,0005 до 15 мас. %. Іншим предметом винаходу є застосування відповідних розчинів для обприскування для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів. Наведені далі висновки стосуються як відповідного винаходові застосування азольних сполук, так і відповідних розчинів для обприскування. Окрім цього, згідно з винаходом було виявлено, що можливим є застосування азольних сполук в комбінації принаймні з одним добривом, як описано далі, для обробки рослин або їх оточення. Добрива, які згідно з винаходом можуть бути застосовані разом із вищеописаними азольними сполуками, в основному є органічними та неорганічними азотовмісними сполуками, такими як, наприклад, сечовина, продукти конденсації сечовини з формальдегідом, амінокислоти, солі амонію, зокрема нітрати амонію, солі калію (переважно хлориди, сульфати, нітрати), солі фосфорних кислот та/або солі фосфористої кислоти (переважно солі калію та амонію). Зокрема, можуть бути застосовані азотно-фосфорно-калієві (NPK) добрива, тобто добрива, що містять азот, фосфор і калій, вапняно-аміачна селітра, тобто добрива, які містять ще кальцій, сульфат-нітрат амонію (загальна формула (NH4)2SO4 NH4NO3), фосфат амонію та сульфат амонію. Ці добрива взагалі відомі фахівцям, див. також, наприклад, "Енциклопедію промислової хімії Ульмана" (Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry), 5-те видання, том A 10, стор. 323 - 431, видавництво Verlagsgesellschaft, Вайнхайм, 1987 р. Добрива можуть містити також солі мікроелементів (переважно кальцію, сірки, бору, марганцю, магнію, заліза, бору, міді, цинку, молібдену та кобальту) і фітогормони (наприклад вітамін B1 та індол-(III)оцтову кислоту) або їх суміші. Застосовувані згідно з винаходом добрива можуть містити також інші солі, такі як монофосфат амонію (MAP), дифосфат амонію (DAP), сульфат калію, хлорид калію, сульфат магнію. Вміст придатних до застосування вторинних живильних речовин або мікроелементів становить від 0,5 до 5 мас. % відносно загальної маси добрива. Іншими можливими компонентами є засоби для захисту рослин, інсектициди або фунгіциди, регулятори росту або суміші цих речовин. Висновки щодо цього наведені далі. Добрива можуть бути застосовані, наприклад, у формі порошків або гранул різного типу. Проте, добрива можуть бути застосовані також у рідкій формі, розчинені у водному середовищі. В цьому випадку як азотне добриво може бути застосований також розбавлений водний аміак. Інші можливі компоненти добрив описані, наприклад, в "Енциклопедії промислової хімії Ульмана" (Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry), 5-те видання, 1987, том A 10, стор. 363 - 401, а також у публікаціях DE-A 41 28 828, DE-A 19 05 834 та DE-A 196 31 764. 4 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Загальний склад добрив, якими в рамках винаходу можуть бути прості та/або комплексні добрива, наприклад з азоту, калію або фосфору, може варіювати в межах широкого діапазону. В загальному випадку переважним є вміст від 1 до 30 мас. % азоту (переважно від 5 до 20 мас. %), від 1 до 20 мас. % калію (переважно від 3 до 15 мас. %) та від 1 до 20 мас. % фосфору (переважно від 3 до 10 мас. %). Вміст мікроелементів, який у звичайному випадку визначають у частках на мільйон часток, становить переважно від 1 до 1000 м.ч. У рамках винаходу добрива, а також азольну сполуку можна застосовувати одночасно, тобто синхронно. Проте, можна також спочатку застосовувати добрива, а потім азольну сполуку, або спочатку азольну сполуку, а потім добриво. Проте, в рамках винаходу в разі неодночасного застосування азольної сполуки та добрива передбачене дотримання функціонального зв'язку між ними, зокрема в межах інтервалу, який становить 24 години, переважно 18 годин, особливо переважно 12 годин, зокрема 6 годин, насамперед 4 годин, цілком переважно не більше 2 годин. В цілком переважних формах виконання винаходу застосування відповідних винаходові азольних активних сполук і добрива здійснюють у межах інтервалу, який становить менше години, переважно менше 30 хвилин, особливо переважно менше 15 хвилин. Застосовувані згідно з винаходом активні речовини, необов'язково в комбінації з добривами, застосовують до наведених далі рослин, причому наведений перелік не має обмежувального характеру. Переважними є рослини, які належать до групи, що включає корисні рослини, декоративні рослини, різні види газонних рослин, дерева громадського користування, які застосовують в громадському та приватному секторах як декоративні рослини, та лісонасадження. Поняття "лісонасадження" охоплює дерева, використовувані для виготовлення деревини, целюлози, паперу і продукції з частин дерев. Поняття "корисні рослини", застосовуване в рамках винаходу, охоплює культурні рослини, використовувані для одержання харчових продуктів, кормів, палива або для технічних цілей. До корисних рослин належать, наприклад, такі види рослин: тритикале, дурум (пшениця твердих сортів), дерен, виноград, злаки, наприклад пшениця, ячмінь, жито, овес, хміль, рис, кукурудза та просо; буряк, наприклад цукровий та кормовий буряк; фрукти, наприклад насіннєві плоди, кісточкові плоди та садово-ягідні культури, наприклад яблука, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні та ягоди, наприклад полуниця, малина, ожина; бобові, наприклад боби, сочевиця, горох та соя; олійні культури, наприклад рапс, гірчиця, мак, маслини, соняшник, кокос, рицина, какао та арахіс; баштанні культури, наприклад гарбуз, огірки і дині; волокнисті рослини, наприклад бавовник, льон, коноплі та джут; цитрусові, наприклад апельсини, лимони, грейпфрути та мандарини; різні сорти овочів, наприклад шпинат, (качанний) салат, спаржа, різні види капусти, морква, цибуля, томати, картопля і паприка; рослини сімейства лаврових, наприклад авокадо, кориця, камфорні дерева, або також такі рослини, як тютюн, горіхи, кава, баклажани, цукрова тростина, чай, перець, виноград, хміль, банани, природні каучуконоси, а також декоративні рослини, наприклад квіти, кущі, листяні та хвойні породи дерев. Цей перелік не є обмежувальним. Особливо придатними для застосування відповідного винаходові способу є такі рослини: овес, жито, тритикале, тверді сорти пшениці, бавовник, баклажани, дерен, насіннєві плоди, кісточкові плоди та садово-ягідні культури, кукурудза, пшениця, ячмінь, огірки, тютюн, виноград, рис, злаки, груші, перець, боби, соя, рапс, томати, паприка, дині, капуста, картопля та яблука. Деревами, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: Abies sp., Eucalyptus sp., Picea sp., Pinus sp., Aesculus sp., Platanus sp., Tilia sp., Acer sp., Tsuga sp., Fraxinus sp., Sorbus sp., Betula sp., Crataegus sp., Ulmus sp., Quercus sp., Fagus sp., Salix sp., Populus sp. Переважними деревами, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: із породи дерев Aesculus: A. hippocastanum, A. pariflora, A. carnea; із породи дерев Platanus: P. aceriflora, P. occidentalis, P. racemosa; із породи дерев Picea: P. abies; із породи дерев Pinus: P. radiate, P. ponderosa, P. contorta, P. sylvestre, P. elliottii, P. montecola, P. albicaulis, P. resinosa, P. palustris, P. taeda, P. flexilis, P. jeffregi, P. baksiana, P. strobes; із породи дерев Eucalyptus: E. grandis, E. globulus, E. camadentis, E. nitens, E. obliqua, E. regnans, E. pilularus. Особливо переважними деревами, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: із породи дерев Pinus: P. radiate, P. ponderosa, P. contorta, P. sylvestre, P. strobes; із породи дерев Eucalyptus: E. grandis, E. globulus та E. camadentis. Прикладами особливо переважних дерев, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: кінський каштан, платанові дерева, липа та клен. 5 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід також може бути застосований до будь-яких видів рослин (дернові трави, turfgrasses), включаючи "газонні трави холодного сезону" (cool season turfgrasses) та "газонні трави теплого сезону" (warm season turfgrasses). Прикладами газонних трав холодного сезону є сеслерії ("blue grasses"; Poa spp.), такі як "Kentucky bluegrass" (Poa pratensis L.), "rough bluegrass" (Poa trivialis L.), "Canada bluegrass" (Poa compressa L.), "annual bluegrass" (Poa annua L.), "upland bluegrass" (Poa glaucantha Gaudin), "wood bluegrass" (Poa nemoralis L.) та "bulbous bluegrass" (Poa bulbosa L.); польовиці ("bentgrass", "Agrostis spp.), такі як "creeping bentgrass" (Agrostis palustris Huds.), "colonial bentgrass" (Agrostis tenuis Sibth.), "velvet bentgrass" (Agrostis canina L.), "South German Mixed Bentgrass" (Agrostis spp., включаючи Agrostis tenius Sibth., Agrostis canina L. і Agrostis palustris Huds.), та "redtop" (Agrostis alba L.); різні види костриці (вівсяниці) ("Fescues", Festucu spp.), такі як "red fescue" (Festuca rubra L. spp. rubra), "creeping fescue" (Festuca rubra L.), "chewings fescue" (Festuca rubra commutata Gaud.), "sheep fescue" (Festuca ovina L.), "hard fescue" (Festuca longifolia Thuill.), "hair fescue" (Festucа capillata Lam.), "tall fescue" (Festuca arundinacea Schreb.) та "meadow fescue" (Festuca elanor L.); різні види райграсу ("ryegrasses", Lolium spp.), такі як "annual ryegrass" (Lolium multiflorum Lam.), "perennial ryegrass" (Lolium perenne L.) та "italian ryegrass" (Lolium multiflorum Lam.); та різні види пирію ("wheatgrasses", Agropyron spp.), наприклад "fairway wheatgrass" (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.), "crested wheatgrass" (Agropyron desertorum (Fisch.) Schult.) та "western wheatgrass" (Agropyron smithii Rydb.). Прикладами інших газонних трав холодного сезону (cool season turfgrasses) є "beachgrass" (Ammophila breviligulata Fern.), "smooth bromegrass" (Bromus inermis Leyss.), Schilf ("cattails"), наприклад "Timothy" (Phleum pratense L.), "sand cattail" (Phleum subulatum L.), "orchardgrass" (Dactylis glomerata L.), "weeping alkaligrass" (Puccinellia distans (L.) Parl.) та "crested dog's-tail" (Cynosurus cristatus L.). Прикладами газонних трав теплого сезону є "Bermudagrass" (Cynodon spp. L. C. Rich), "zoysiagrass" (Zoysia spp. Willd.), "St. Augustine grass" (Stenotaphrum secundatum Walt Kuntze), "centipedegrass" (Eremochloa ophiuroides Munro Hack.), "carpetgrass" (Axonopus affinis Chase), "Bahia grass" (Paspalum notatum Flugge), "Kikuyugrass" (Pennisetum clandestinum Hochst. ex Chiov.), "buffalo grass" (Buchloe dactyloids (Nutt.) Engelm.), "Blue gramma" (Bouteloua gracilis (H.B.K.) Lag. ex Griffiths), "seashore paspalum" (Paspalum vaginatum Swartz) та "sideoats grama" (Bouteloua curtipendula (Michx. Torr.)). Газонні трави холодного сезону (сool season turfgrasses) є переважними об'єктами для відповідного винаходові застосування взагалі. Особливо переважними є сеслерії, польовиця та мітлиця ("redtop"), костриця та райграс. Насамперед переважною є польовиця. Особливо переважно згідно з винаходом обробляють рослини стандартних або використовуваних сортів. Поняття "сорти рослин" застосовують для рослин із новими властивостями (англ. Traits), які були одержані традиційними способами вирощування, шляхом мутагенезу або методами рекомбінації ДНК. Згідно з цим культурними рослинами можуть бути рослини, які можуть бути одержані традиційними методами вирощування та оптимізації, або методами біотехнологій та генної інженерії, або комбінаціями цих методів, включаючи трансгенні рослини та сорти рослин, які підпадають або не підпадають під сферу захисту сортових свідоцтв. Таким чином, відповідний винаходові спосіб обробки може бути застосований також до генетично модифікованих організмів (ГМО), наприклад рослин або насіння. Генетично модифікованими (або трансгенними) є рослини, в яких гетерологічний ген стабільно інтегрований у геном. Поняття "гетерологічний ген" означає по суті ген, створений або асембльований поза рослиною, який при введенні в геном клітинного ядра, хлоропласту або мітохондрії надає трансформованій рослині нових або покращаних агрономічних або інших властивостей за рахунок витиснення відповідного білка або поліпептиду, або пригнічення чи відключення іншого гену чи генів, який чи які існують в рослині (наприклад із застосуванням антисмислової (англ. аntisense) або косупресивної технології або технології на основі РНКінтерференції (RNAi, RNA Interference)). Гетерологічний ген, який існує в геномі, називають також трансгеном. Трансген, властивості якого визначені його специфічним положенням у геномі рослини, називають трансформаційною або трансгенною подією (англ. еvent). До рослин і сортів рослин, переважно оброблюваних згідно з винаходом, віднесені усі рослини, що мають комплекс цінних спадкових чинників, які надають цим рослинам особливо корисних ознак (причому однаково, було це досягнуто шляхом селекції та/або біотехнологій). Рослинами і сортами рослин, які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, стійкі до одного чи кількох абіотичних стресорів. До абіотичних стресових умов 6 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 належать, наприклад, посуха, холод і спека, осмотичний стрес, застій вологи, підвищена солоність ґрунту, посилений вплив мінеральних речовин, озонне навантаження, надто інтенсивне освітлення, обмежена кількість азотних та фосфорних живильних речовин або відсутність тіні. Рослинами і сортами рослин, які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, що відрізняються підвищеною врожайністю. Підвищена врожайність таких рослин може бути зумовлена, наприклад, покращаними параметрами фізіології, росту і розвитку рослин, такими як ефективність використання і утримання води, покращання засвоєння азоту та асиміляції вуглецю, інтенсифікація фотосинтезу, підвищена активність проростання і прискорене визрівання. Крім цього, покращання будови рослин (у стресових та нестресових умовах) може впливати на врожайність, у тому числі на прискорення початку фази цвітіння, контроль цвітіння для одержання гібридного посівного матеріалу, швидкорослість ростків, висоту рослин, кількість і довжину міжвузль, ріст коренів, розмір насінин, плодів, стручків, кількість стручків або колосків, кількість насінин у стручку або колосі, масу насінин, збільшення наповненості насінин, зменшення випадіння насінин та розтріскування стручків, а також підвищену стійкість рослин до полягання. Іншими ознаками високої врожайності є склад насінин, а саме вміст вуглеводнів, білків, жирів та склад жирів, поживність, зменшення вмісту сполук, які не мають живильної цінності, покращана придатність до обробки і зберігання. Рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є гібридні рослини, які вже проявляють ознаки гетерозису чи гетерозисного ефекту, наслідком чого в загальному випадку є підвищення врожайності, швидкорослості, покращання здоров'я рослин і збільшення їх стійкості до біотичних та абіотичних стресових чинників. Такі рослини зазвичай одержують, схрещуючи виведену шляхом інцухту андростерильну батьківську лінію (жіночий партнер при схрещуванні) з іншою виведеною шляхом інцухту андрофертильною батьківською лінією (чоловічий партнер при схрещуванні). Зазвичай збирають врожай гібридного посівного матеріалу андростерильних рослин і продають репродуценту. Андростерильні рослини (наприклад, кукурудзи) іноді можуть бути одержані шляхом видалення волотей (тобто механічного видалення чоловічих статевих органів чи квіток), проте зазвичай андростерильність ґрунтується на генетичних детермінантах у геномі рослини. В цьому випадку, насамперед якщо бажаний продукт, який хочуть отримати як врожай від гібридних рослин, є насінням, зазвичай доцільно забезпечувати повне відновлення андрофертильності у гібридних рослинах, які містять відповідальні за андростерильність генетичні детермінанти. Для цього необхідно забезпечити, щоб чоловічі партнери при схрещуванні мали відповідні гени, відповідальні за відновлення фертильності, здатні відновлювати андрофертильність у гібридних рослинах, які містять генетичні детермінанти, відповідальні за андростерильність. Відповідальні за андростерильність детермінанти можуть бути локалізовані в цитоплазмі. Приклади цитоплазматичної андростерильності (ЦАС) описані, наприклад. для видів Brassica (WO 1992/005251, WO 1995/009910, WO 1998/27806, WO 2005/002324, WO 2006/021972 та US 6,229,072). Проте, відповідальні за андростерильність генетичні детермінанти можуть бути локалізовані також у геномі клітинного ядра. Андростерильні рослини можуть також бути одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії. Особливо доцільний спосіб одержання андростерильних рослин описаний у публікації WO 89/10396, причому, наприклад, рибонуклеазу, таку як барназу, селективно експримують у клітинах тапетуму тичинок. В цьому випадку фертильність може бути відновлена шляхом експресії інгібітору рибонуклеази, такого як барстар, у клітинах тапетуму (наприклад, WO 1991/002069). Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є толерантні до гербіцидів рослини, тобто рослини, які були зроблені толерантними до одного або кількох конкретних гербіцидів. Такі рослини можуть бути одержані або шляхом генетичної трансформації, або шляхом селекції рослин, які містять мутацію, що надає їм відповідну толерантність до гербіцидів. Толерантними до гербіцидів рослинами є, наприклад, толерантні до гліфосатів рослини, тобто рослини, які були зроблені толерантними до гербіциду гліфосат або його солей. Наприклад, толерантні до гліфосату рослини можна одержувати шляхом трансформації рослини за допомогою гену, який кодує фермент 5-енолпірувілшикімат-3-фосфатсинтазу (ЕПШФС). Прикладами таких ЕПШФС-генів є ген AroA (Mutante CT7) бактерії Salmonella typhimurium (Comai et al., Science (1983), 221, 370-371), ген CP4 бактерії Agrobacterium sp. (Barry et al., Curr. Topics Plant Physiol. (1992), 7, 139-145), гени, які кодують ЕПШФС з петунії (Shah et al., Science (1986), 233, 478-481), ЕПШФС з томату (Gasser et al., J. Biol. Chem. (1988), 263, 4280-4289) або ЕПШФС з дагуси (WO 2001/66704). Може бути застосована також мутована 7 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ЕПШФС, як це описано, наприклад, у публікаціях EP-A 0837944, WO 2000/066746, WO 2000/066747 або WO 2002/026995. Толерантні до гліфосатів рослини можуть бути одержані також шляхом експримації гену, який кодує фермент гліфосат-оксидоредуктазу, як описано в публікаціях US 5,776,760 та US 5,463,175. Толерантні до гліфосатів рослини можуть бути одержані також шляхом експримації гену, який кодує фермент гліфосат-ацетилтрансферазу, як описано, наприклад, у публікаціях WO 2002/036782, WO 2003/092360, WO 2005/012515 та WO 2007/024782. Толерантні до гліфосатів рослини можуть бути одержані також шляхом селекції рослин, які містять природні мутації вищезазначених генів, як описано, наприклад, у публікаціях WO 2001/024615 або WO 2003/013226. Іншими резистентними до гербіцидів рослинами є, наприклад, рослини, що були зроблені толерантними до гербіцидів, які інгібують фермент глутамінсинтазу, такі як біалафос, фосфінотрицин або глуфосинат. Такі рослини можуть бути одержані шляхом експресії ферменту, який детоксикує гербіцид або мутант ферменту глутамінсинтаза, що є стійким до інгібування. Таким ефективним детоксикуючим ферментом є, наприклад, фермент, що містить ген, який кодує фосфінотрицин-ацетилтрансферазу (наприклад, bar або pat ген, виділений із грибів роду Streptomyces). Рослини, в яких відбувається експресія екзогенної фосфінотрицинацетилтрансферази, описані, наприклад, у публікаціях US 5,561,236; US 5,648,477; US 5,646,024; US 5,273,894; US 5,637,489; US 5,276,268; US 5,739,082; US 5,908,810 та US 7,112,665. Іншими толерантними до гербіцидів рослинами є також рослини, що були зроблені толерантними до гербіцидів, які пригнічують фермент гідроксифенілпіруватдіоксигеназу (ГФПД). Гідроксифенілпіруватдіоксигенази є ферментами, що каталізують реакцію, в процесі здійснення якої пара-гідроксифенілпіруват (ГФП) перетворюється на гомогентизат. Рослини, які є толерантними до інгібіторів ГФПД, можуть бути трансформовані за допомогою гену, який кодує природний резистентний фермент ГФПД, або гену, який кодує мутований фермент ГФПД, як описано в публікаціях WO 1996/038567, WO 1999/024585 та WO 1999/024586. Толерантність до інгібіторів ГФПД може бути досягнута також шляхом трансформації рослин за допомогою генів, що кодують певні ферменти, які уможливлюють утворення гомогентизату попри пригнічення природного ферменту ГФПД інгібіторами ГФПД. Такі рослини і гени описані в публікаціях WO 1999/034008 та WO 2002/36787. Толерантність рослин до інгібіторів ГФПД можна покращити також шляхом додаткового трансформування рослин за допомогою гену, що кодує ГФПДтолерантний фермент, із застосуванням гену, що кодує фермент префенатдегідрогеназу, як описано в публікації WO 2004/024928. Іншими резистентними до гербіцидів рослинами є рослини, які були зроблені толерантними до інгібіторів ацетолактатсинтази (АЛС). До відомих інгібіторів АЛС належать, наприклад, сульфонілсечовина, імідазолінон, триазолопіримідин, піримідинілокси(тіо)бензоат та/або гербіциди на основі сульфоніламінокарбоніл-триазолінону. Відомо, що різні мутації у ферменті АЛС (відомому також як синтаза ацетогідрокислоти, АГКС) надають рослинам толерантності до різних гербіцидів чи груп гербіцидів, як це описано, наприклад, у публікаціях Tranel & Wright, Weed Science (2002), 50, 700-712, а також US 5,605,011, US 5,378,824, US 5,141,870 та US 5,013,659. Одержання рослин, толерантних до сульфонілсечовини, і рослин, толерантних до імідазолінону, описано в публікаціях US 5,605,011; US 5,013,659; US 5,141,870; US 5,767,361; US 5,731,180; US 5,304,732; US 4,761,373; US 5,331,107; US 5,928,937 та US 5,378,824, а також у міжнародній патентній заявці WO 1996/033270. Інші толерантні до імідазолінону рослини описані також, наприклад, у публікаціях WO 2004/040012, WO 2004/106529, WO 2005/020673, WO 2005/093093, WO 2006/007373, WO 2006/015376, WO 2006/024351 та WO 2006/060634. Інші речовини, толерантні до сульфонілсечовини та імідазолінону, описані також у публікації WO 2007/024782. Інші рослини, толерантні до імідазолінону та/або сульфонілсечовини, можна одержати шляхом індукованого мутагенезу, селекції клітинних культур у присутності гербіциду або мутаційної селекції, як це описано, наприклад, стосовно сої в публікації US 5,084,082, стосовно рису в публікації WO 1997/41218, стосовно цукрового буряка в публікаціях US 5,773,702 та WO 1999/057965, стосовно салату в публікації US 5,198,599 або стосовно соняшника в публікації WO 2001/065922. Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є стійкі до ушкодження комахами трансгенні рослини, тобто рослини, які були зроблені стійкими до ураження певними цільовими комахами. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або селекції рослин, що містять мутацію, яка надає такої стійкості до ураження комахами. 8 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Поняття "стійка до ураження комахами трансгенна рослина" охоплює в цьому зв'язку всі рослини, які містять принаймні один трансген, що включає послідовність кодів, яка кодує зазначені далі білки: 1) інсектицидний кристалічний білок із Bacillus thuringiensis або його інсектицидну частину, такі як, наприклад, інсектицидні кристалічні білки, описані в публікаціях Crickmore et al., Microbiology and Molecular Biology Reviews (1998), 62, 807-813, Crickmore et al. (2005), номенклатура токсинів Bacillus thuringiensis, з якою можна ознайомитися в режимі он-лайн за адресою: http://www.lifesci.sussex.ac.uk/Home/Neil_Crickmore/Bt/, або їх інсектицидні частини, наприклад білки Cry-класів Cry1Ab, Cry1Ac, Cry1F, Cry2Ab, Cry3Ae або Cry3Bb, або їх інсектицидні частини; або 2) кристалічний білок із Bacillus thuringiensis або його частину, що в присутності другого, іншого кристалічного білка з Bacillus thuringiensis або його частини проявляє інсектицидну дію, такий як бінарний токсин, що складається з кристалічних білків Cy34 та Cy35 (Moellenbeck et al., Nat. Biotechnol. (2001), 19, 668-72; Schnepf et al., Applied Environm. Microb. (2006), 71, 17651774); або 3) інсектицидний гібридний білок, який включає частини двох різних інсектицидних кристалічних білків із Bacillus thuringiensis, як, наприклад, гібрид білків за попереднім пунктом 1) або гібрид білків за попереднім пунктом 2), наприклад білок Cry1A.105, який синтезується трансгенною кукурудзою, трансформаційна подія MON98034 (WO 2007/027777); або 4) білок за будь-яким із попередніх пунктів 1) - 3), в якому кілька, зокрема від 1 до 10 амінокислот заміщені однією іншою амінокислотою для досягнення вищої інсектицидної ефективності проти цільового виду комах та/або розширення спектру дії на відповідні цільові види комах, та/або внаслідок змін, які були індуковані в кодуючій ДНК в процесі клонування або трансформації, такі як білок Cry3Bb1 у трансгенній кукурудзі, трансформаційна подія MON863 або MON88017, або білок Cry3A у трансгенній кукурудзі, трансформаційна подія MIR 604; або; 5) інсектицидний секретований білок із Bacillus thuringiensis або Bacillus cereus, або його інсектицидну частину, такий як вегетативні інсектицидні білки (vegetative insekticidal proteins, VIP), наведені в переліку на сайті в мережі Інтернет http://www.lifesci.sussex.ac.uk/Home/Neil_Crickmore/Bt/vip.html, наприклад білки класу VIP3Aa; або 6) секретований білок із Bacillus thuringiensis або Bacillus cereus, який в присутності другого секретованого білка з Bacillus thuringiensis або B. cereus діє як інсектицид, такий як бінарний токсин, що складається з білків VIP1A та VIP2A (WO 1994/21795); або 7) інсектицидний гібридний білок, що включає частини різних секретованих білків із Bacillus thuringiensis або Bacillus cereus, такий як гібрид білків за попереднім пунктом 1) або гібрид білків за попереднім пунктом 2); або 8) білок за будь-яким із попередніх пунктів 1) - 3), в якому кілька, зокрема від 1 до 10 амінокислот замінені однією іншою амінокислотою для досягнення вищої інсектицидної ефективності проти цільового виду комах та/або розширення спектру дії на відповідний цільовий вид комах, та/або внаслідок змін, які були індуковані в кодуючій ДНК в процесі клонування або трансформації (причому кодування інсектицидного білка зберігається), такий як білок VIP3Aa у трансгенному бавовнику, трансформаційна подія COT 102. Самозрозуміло, до стійких до ураження комахами трансгенних рослин у рамках винаходу віднесені також усі рослини, що містять комбінацію генів, які кодують білки одного з вищезазначених класів від 1 до 8. В одній із форм виконання винаходу стійка до ураження комахами рослина містить більше одного трансгена, який кодує білок одного з вищезазначених класів від 1 до 8, для розширення спектру дії на відповідні цільові види комах або уповільнення процесу розвитку стійкості комах до інсектицидних властивостей рослин за рахунок застосування різних білків, які є отруйними саме для цього цільового виду комах, проте розрізняються за механізмом дії, наприклад блокуванням різних рецепторів комах. Рослини або сорти рослин (одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є толерантними до абіотичних стресових чинників. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або селекції рослин, що містять мутацію, яка надає відповідної стійкості до стресів. До особливо корисних рослин, толерантних до стресів, належать: a. Рослини, що містять трансген, спроможний зменшувати експресію та/або активність гену полі(AДФ-рібозо)полімерази (ПАPП) у клітинах рослин або рослинах, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 2000/004173 або EP 04077984.5 чи EP 06009836.5. 9 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 b. Рослини, що містять трансген, стимулюючий розвиток толерантності до стресових чинників, спроможний зменшувати експресію та/або активність кодуючого полі(АДФ-рібозо)глікогідролазу (ПАРГ) гену рослин або клітин рослин, як це описано, наприклад, у публікації WO 2004/090140; c. Рослини, що містять трансген, стимулюючий розвиток толерантності до стресових чинників, який кодує в рослинах функціональний фермент відновлення біосинтезу нікотинамідаденін-нуклеотиду, в тому числі нікотинамідази, нікотинатфосфорібозилтрансферази, нікотинат-моно-нуклеотид-аденілтрансферази, нікотинамід-аденіндинуклеотид-синтетази або нікотинамід-фосфорібозилтрансферази, як це описано, наприклад, у публікаціях EP 04077624.7 або WO 2006/133827 чи PCT/EP07/002433. Рослини або сорти рослин (одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, характеризуються зміненою кількістю, якістю та/або придатністю зібраного врожаю до зберігання, та/або зміненими характеристиками певних складових зібраного врожаю, наприклад: 1) Трансгенні рослини, що синтезують модифікований крохмаль, хіміко-фізичні параметри якого, зокрема вміст амілози або співвідношення між амілозою та амілопектином, ступінь розгалуження, середня довжина ланцюга, розподіл бічних ланцюгів, динаміка в'язкості, міцність гелю, розмір та/або морфологія зерен змінені порівняно з крохмалем, синтезованим у клітинах або рослинах диких типів, таким чином, що цей модифікований крохмаль виявляється краще придатним для застосування в окремих галузях. Ці трансгенні рослини, що синтезують модифікований крохмаль, описані, наприклад, у публікаціях EP 0571427, WO 1995/004826, EP 0719338, WO 1996/15248, WO 1996/19581, WO 1996/27674, WO 1997/11188, WO 1997/26362, WO 1997/32985, WO 1997/42328, WO 1997/44472, WO 1997/45545, WO 1998/27212, WO 1998/40503, WO 99/58688, WO 1999/58690, WO 1999/58654, WO 2000/008184, WO 2000/008185, WO 2000/28052, WO 2000/77229, WO 2001/12782, WO 2001/12826, WO 2002/101059, WO 2003/071860, WO 2004/056999, WO 2005/030942, WO 2005/030941, WO 2005/095632, WO 2005/095617, WO 2005/095619, WO 2005/095618, WO 2005/123927, WO 2006/018319, WO 2006/103107, WO 2006/108702, WO 2007/009823, WO 2000/22140, WO 2006/063862, WO 2006/072603, WO 2002/034923, EP 06090134.5, EP 06090228.5, EP 06090227.7, EP 07090007.1, EP 07090009.7, WO 2001/14569, WO 2002/79410, WO 2003/33540, WO 2004/078983, WO 2001/19975, WO 1995/26407, WO 1996/34968, WO 1998/20145, WO 1999/12950, WO 1999/66050, WO 1999/53072, US 6,734,341, WO 2000/11192, WO 1998/22604, WO 1998/32326, WO 2001/98509, WO 2001/98509, WO 2005/002359, US 5,824,790, US 6,013,861, WO 1994/004693, WO 1994/009144, WO 1994/11520, WO 1995/35026 та WO 1997/20936. 2) Tрансгенні рослини, що синтезують некрохмальні вуглеводневі полімери або некрохмальні вуглеводневі полімери, характеристики яких порівняно з рослинами вихідних типів змінені без генетичної модифікації. Прикладами є рослини, що виробляють поліфруктозу, зокрема типу інуліну та левану, як це описано, наприклад, у публікаціях EP 0663956, WO 1996/001904, WО 1996/021023, WO 1998/039460 та WO 1999/024593, рослини, що виробляють альфа-1,4-глюкан, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 1995/031553, US 2002/031826, US 6,284,479, US 5,712,107, WO 1997/047806, WO 1997/047807, WO 1997/047808 та WO 2000/14249, рослини, що виробляють альфа-1,6-розгалужені альфа-1,4-глюкани, як це описано, наприклад, у публікації WO 2000/73422, і рослини, що виробляють альтернан, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 2000/047727, EP 06077301.7, US 5,908,975 та EP 0728213. 3) Трансгенні рослини, які виробляють гіалуронан, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 2006/032538, WO 2007/039314, WO 2007/039315, WO 2007/039316, JP 2006/304779 та WO 2005/012529. Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини бавовника зі зміненими властивостями волокон. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або шляхом селекції рослин, які містять мутацію, що надає такі змінені властивості волокнам; до них належать: a) рослини бавовника, які містять змінену форму генів целюлозосинтази, як описано в публікації WO 1998/000549, b) рослини бавовника, які містять змінену форму rsw2- або rsw3-гомологів нуклеїнових кислот, як описано в публікації WO 2004/053219; c) рослини бавовника з підвищеною експресією сахарозофосфатсинтази, як описано в публікації WO 2001/017333; d) рослини бавовника з підвищеною експресією сахарозосинтази, як описано в публікації WO 02/45485; 10 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 e) рослини бавовника, у яких змінений момент керування процесом пропускання плазмодесмами у основи волокнини, наприклад внаслідок зменшення кількості волоконноселективної ß-1,3-глюканази, як описано в публікації WO 2005/017157; f) рослини бавовника зі зміненою реакційною здатністю волокон, наприклад шляхом експресії гена N-ацетилглюкозамінотрансферази, в тому числі також nodC, та генів хітинсинтази, як описано в публікації WO 2006/136351. Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рапс або споріднені рослини з роду капусти (Brassica) зі зміненим складом олії. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або шляхом селекції рослин, які містять мутацію, що спричиняє такі зміни складу олії; до них належать: a) рослини рапсу, що виробляють олію зі збільшеним вмістом масляних кислот, , як це описано, наприклад, у публікаціях US 5,969,169, US 5,840,946 або US 6,323,392 чи US 6,063, 947; b) рослини рапсу, що виробляють олію зі зменшеним вмістом ліноленової кислоти, як це описано, наприклад, у публікаціях US 6,270828, US 6,169,190 або US 5,965,755. c) рослини рапсу, що виробляють олію з низьким вмістом насичених жирних кислот, як це описано, наприклад, у публікації US 5,434,283. Особливо корисними трансгенними рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, які містять один чи кілька генів, що кодують один чи кілька токсинів, а саме трансгенні рослини, які реалізують через торговельну мережу за фірмовими найменуваннями: YIELD GARD (наприклад кукурудза, бавовник, соя), KnockOut (наприклад кукурудза), BiteGard (наприклад кукурудза), BT-Xtra (наприклад кукурудза), StarLink (наприклад кукурудза), Bollgard (бавовник), Nucotn (бавовник), Nucotn 33B (бавовник), NatureGard (наприклад кукурудза), Protecta та NewLeaf (картопля). Прикладами стійких до гербіцидів рослин є сорти кукурудзи, бавовника та сої, які реалізують через торговельну мережу за фірмовими найменуваннями: Roundup Ready® (стійкість до гліфосатів, наприклад кукурудза, бавовник, соя), Liberty Link® (стійкість до фосфінотрицину, наприклад рапс), IMI® (стійкість до імідазолінонів) та STS® (стійкість до сульфонілсечовини, наприклад кукурудза). Стійкими до гербіцидів (вирощеними традиційними способами як стійкі до гербіцидів) рослинами є також сорти, які реалізують через торговельну мережу за найменуванням Clearfield® (наприклад кукурудза). Особливо корисними трансгенними рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, що містять трансформаційну подію або комбінацію трансформаційних подій, і включені, наприклад, у бази даних відповідних національних або регіональних відомств (див., наприклад, http://gmoinfo.jrc.it/gmp_browse.aspx та http://www.agbios.com/dbase.php). Композиції: Активні речовини можуть бути переведені в традиційні препаративні форми, такі як розчини, емульсії, змочувані порошки, суспензії на основі води і масла, порошки, дусти, пасти, розчинні порошки, розчинні грануляти, грануляти для розкидання, концентрати суспензій та емульсій, просочені активними речовинами природні та синтетичні матеріали, добрива, а також мікрокапсули у полімерних матеріалах. У рамках винаходу переважним є, зокрема, застосування відповідних винаходові азолів у формі композиції для обприскування. Тому винахід стосується також композиції для нанесення шляхом обприскування з метою збільшення стійкості рослин проти абіотичного стресу. Далі наведений деталізований опис композиції для обприскування: Композиції для нанесення обприскуванням можуть бути виготовлені відомим способом, наприклад шляхом змішування застосовуваних згідно з винаходом азольних активних речовин із розріджувачами, тобто рідкими розчинниками, та/або твердими носіями, в разі необхідності із застосуванням поверхнево-активних засобів, тобто емульгаторів та/або диспергаторів, та/або спінювачів. У разі необхідності можуть бути застосовані також інші традиційні додаткові речовини, такі як, наприклад, стандартні розріджувачі, а також розчинники, барвники, змочувальні засоби, диспергатори, емульгатори, антиспінювачі, консерванти, вторинні згущувачі, клеї, гібереліни, а також вода. Препаративні форми виготовляють або у відповідних установках, або також перед застосуванням чи в процесі застосування. Як допоміжні речовини можна застосовувати такі, що здатні надавати самому засобу та/або виготовленим із нього препаративним формам (наприклад розчинам для обприскування) особливі властивості, наприклад певні технічні та/або особливі біологічні властивості. Типовими застосовуваними допоміжними речовинами є розріджувачі, розчинники та носії. 11 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Придатними до застосування є такі розріджувачі, як вода, полярні та неполярні органічні хімічні рідини, наприклад, вибрані з класів ароматичних та неароматичних вуглеводнів (таких як парафіни, алкілбензоли, алкілнафталіни, хлорбензоли), спирти та поліоли (які можуть бути також у разі необхідності заміщені, етерифіковані та/або переетерифіковані), кетони (такі як ацетон, циклогексанон), естери (також жири та олії) та (полі-)етери, прості та заміщені аміни, аміди, лактами (такі як N-алкілпіролідон) та лактони, сульфони і сульфоксиди (такі як диметилсульфоксид). У разі застосування води як розріджувача можуть бути застосовані також органічні допоміжні розчинники. Застосовують в основному такі рідкі розчинники: ароматичні сполуки, такі як ксилол, толуол, або алкілнафталіни, хлоровані ароматичні сполуки та хлоровані аліфатичні вуглеводні, такі як хлорбензоли, хлоретилен або метиленхлорид, аліфатичні вуглеводні, такі як циклогексан або парафіни, наприклад нафтові фракції, мінеральні та рослинні жири, спирти, такі як бутанол або гліколь, а також їх етери та естери, кетони, такі як ацетон, метилетилкетон, метилізобутилкетон або циклогексанон, сильно поляризовані розчинники, такі як диметилсульфоксид, а також воду. Можуть бути застосовані барвники, такі як неорганічні пігменти, наприклад оксид заліза, оксид титану, фероціановий синій, та органічні барвники, такі як алізаринові, азо- і металофталоціанінові барвники, та живильні мікроелементи, такі як солі заліза, марганцю, бору, міді, кобальту, молібдену та цинку. Змочувальними засобами, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є всі стандартні застосовувані в композиціях агрохімічних активних речовин засоби, що покращують змочування. Переважно застосовуваними змочувальними засобами є алкілнафталінсульфонати, такі як діізопропіл- або діізобутилнафталінсульфонати. Диспергуючими засобами та/або емульгаторами, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є всі стандартні застосовувані в композиціях агрохімічних активних речовин неіонні, аніонні та катіонні диспергуючі засоби. Переважно придатними до застосування є неіонні чи аніонні диспергуючі засоби або суміші неіонних чи аніонних диспергуючих засобів. Придатними до застосування неіонними диспергуючими засобами є насамперед блок-співполімери етиленоксиду та пропіленоксиду, алкіленполігліколевий етер, а також тристирилфенол-полігліколевий етер та їх фосфатовані або сульфатовані похідні. Придатними до застосування аніонними диспергуючими засобами є насамперед лігнінсульфонати, солі поліакрилової кислоти та конденсати формальдегіду з арилсульфонатом. Антиспінювачами, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є всі стандартні застосовувані в композиціях агрохімічних активних речовин засоби, що пригнічують спінювання. Переважно придатними до застосування є силіконові піногасники та стеарат магнію. Консервантами, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є всі стандартні речовини, застосовувані в агрохімічних засобах для подібних цілей. Як приклади слід вказати дихлорофен та геміформаль бензилового спирту. Вторинними згущувачами, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є всі стандартні речовини, застосовувані в агрохімічних засобах для подібних цілей. Переважно застосовують похідні целюлози, акрилової кислоти, ксантан, модифіковані глини та високодисперсна кремнієва кислота. Клеями, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є всі стандартні зв'язувальні засоби, придатні до застосування в засобах для протруєння. Переважно слід назвати полівінілпіролідон, полівінілацетат, полівініловий спирт і тилозу. Гіберелінами, які можуть входити до складу застосовуваних згідно з винаходом композицій, є переважно гібереліни A1, A3 (гіберелінова кислота), A4 та A7, особливо переважно застосовують гіберелінову кислоту. Гібереліни є відомими речовинами (див. R. Wegler "Chemie der Pflanzenschutz-und Schädlingsbekämpfungsmittel" ("Хімія пестицидів"), том 2, видавництво Springer Verlag, 1970, стор. 401-412). Іншими добавками можуть бути ароматичні речовини, мінеральні або рослинні необов'язково модифіковані жири, воски та живильні елементи (також живильні мікроелементи), такі як солі заліза, марганцю, бору, міді, кобальту, молібдену та цинку. Окрім цього, композиції можуть містити стабілізатори, такі як засоби для стабілізації при охолодженні, консерванти, антиоксиданти, фотостабілізатори або інші засоби, які підвищують хімічну та/або фізичну стабільність. У загальному випадку композиції містять від 0,01 до 98 мас. %, переважно від 0,5 до 98 % активної азольної речовини. 12 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Відповідна винаходу активна речовина може бути представлена у стандартних композиціях, а також виготовлених із цих композицій формах застосування в суміші з іншими активними речовинами, такими як інсектициди, атрактанти, стерилізатори, бактерициди, акарициди, нематоциди, фунгіциди, регулятори росту рослин, гербіциди, антидоти, добрива або хімічні сигнальні речовини (англ. Semiochemicals). Окрім цього, описана позитивна дія азольних сполук на власні захисні сили рослин може бути посилена шляхом додаткової обробки інсектицидними, фунгіцидними або бактерицидними активними речовинами. Переважними моментами застосування азольних сполук із дотриманням норми витрати для підвищення стійкості проти абіотичного стресу є обробка ґрунту, стовбурів та/або листя. Окрім цього, відповідні винаходові активні речовини в загальному випадку можуть бути застосовані в формі стандартних композицій, а також виготовлених із цих композицій препаративних формах в суміші з іншими активними речовинами, такими як інсектициди, атрактанти, стерилянти, акарициди, нематоциди, фунгіциди, засоби для регулювання росту або гербіциди. Особливо придатними до застосування компонентами сумішей є, наприклад: Фунгіциди: Інгібітори синтезу нуклеїнової кислоти: беналаксил, беналаксил-M, бупіримат, хіралаксил, клозилакон, диметиримол, етиримол, фуралаксил, гімексазол, металаксил, металаксил-M, офурас, оксадиксил, оксолінова кислота. Інгібітори мітозу та ділення клітин: беноміл, карбендазим, діетофенкарб, фуберидазол, пенцикурон, тіабендазол, тіофанатметил, зоксамід. Інгібітори комплексу І / ІІ дихального ланцюгу: дифлуметорим, біксафен, боскалід, карбоксин, фенфурам, флуопірам, флутоланіл, фураметпір, мепроніл, оксикарбоксин, пентіопірад, тифлузамід, N-[2-(1,3-диметилбутил)феніл]-5-фтор-1,3-диметил-1Hпіразол-4-карбоксамід. Інгібітори комплексу ІІІ дихального ланцюгу: амізулбром, азоксистробін, ціазофамід, димоксистробін, енестробін, фамоксадон, фенамідон, флуоксастробін, крезоксимметил, метоміностробін, орисастробін, піраклостробін, пірибенкарб, пікоксистробін, трифлоксистробін. Деструктори: динокап, флуазинам. Інгібітори синтезу ATФ: фентинацетат, фентинхлорид, фентингідроксид, силтіофам. Інгібітори біосинтезу амінокислот і протеїну: андоприм, бластицидин-S, ципродиніл, казугаміцин, казугаміцину гідрохлориду гідрат, мепаніпірим, піриметаніл. Інгібітори сигнальної трансдукції: фенпіклоніл, флудіоксоніл, квіноксифен. Інгібітори синтезу жирів та мембран: хлозолінат, іпродіон, процимідон, вінклозолін, ампропілфос, ампропілфос-калій, едифенфос, іпробенфос (ІБФ), ізопротіолан, піразофос, толклофос-метил, біфеніл, йодокарб, пропамокарб, пропамокарб гідрохлорид. Інгібітори біосинтезу ергостеролу: фенгексамід, азаконазол, бітертанол, бромуконазол, диклобутразол, дифеноконазол, диніконазол, диніконазол-M, етаконазол, фенбуконазол, флуквінконазол, флузілазол, флутріафол, фурконазол, фурконазол-цис, гексаконазол, імібенконазол, іпконазол, міклобутаніл, паклобутразол, пенконазол, пропіконазол, сімеконазол, спіроксамін, тебуконазол, тріадимефон, тріадименол, тритиконазол, уніконазол, воріконазол, імазаліл, імазалілсульфат, окспоконазол, фенаримол, флурпримідол, нуаримол, пірифенокс, трифорин, пефуразоат, прохлораз, трифлумізол, вініконазол, алдиморф, додеморф, додеморфацетат, фенпропіморф, тридеморф, фенпропідин, спіроксамин, нафтилін, пірибутикарб, тербінафін. Інгібітори синтезу клітинних стінок: 13 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 бентіавалікарб, біалафос, диметоморф, флуморф, іпровалікарб, поліоксинс, поліоксорим, валідаміцин A. Інгібітори біосинтезу меланіну: капропамід, диклоцимет, феноксаніл, фталід, піроквілон, трициклазол. Індуктори резистентності: ацибензолар-S-метил, пробеназол, тіадиніл. Інгібітори широкого спектру дії (Multisite): каптафол, каптан, хлороталоніл, солі міді, такі як: гідроксид міді, нафтенат міді, оксихлорид міді, сульфат міді, оксид міді, оксин-мідь та бордоська суміш, дихлофлуанід, дитіанон, додин, вільні основи, що не містять додину, фербам, фолпет, фторофолпет, гуазатин, гуазатинацетат, іміноктадин, іміноктадиналбесилат, іміноктадинтриацетат, манкупфер, манкоцеб, манеб, метирам, метирам цинк, пропінеб, сірка та сірчані препарати, які містять полісульфід кальцію, тирам, толілфлуанід, цинеб, цирам. Фунгіциди, механізм дії яких невідомий: амібромдол, бентіазол, бетоксазин, капсиміцин, карвон, хінометіонат, хлоропікрин, куфранеб, цифлуфенамід, цимоксаніл, дазомет, дебакарб, дикломезин, дихлорофен, диклоран, дифензокват, дифензокват метилсульфат, дифеніламін, етабоксам, феримзон, флуметовер, флусульфамід, флуопіколід, фторімід, фосатил-алюміній, гексахлоробензол, 8-гідроксихінолінсульфат, іпродіон, ірумаміцин, ізотіаніл, метасульфокарб, метрафенон, метил ізотіоціанат, мілдіоміцин, натаміцин, нікелю диметилдитіокарбамат, нітротал-ізопропіл, октилінон, оксамокарб, оксифентіїн, пентахлорофенол і солі, 2-фенілфенол і солі, піпералін, пропанозин-натрій, проквіназид, піролнітрин, квінтоцен, теклофталам, текнацен, тріазоксид, трихламід, зариламід та 2,3,5,6-тетрахлор-4-(метилсульфоніл)-піридин, N-(4-хлор-2нітрофеніл)-N-етил-4-метил-бензенесульфонамід, 2-аміно-4-метил-N-феніл-5-тіазолкарбоксамід, 2-хлор-N-(2,3-дигідро-1,1,3-триметил-1H-інден-4-іл)-3-піридинкарбокс--амід, 3-[5-(4хлорфеніл)-2,3-диметилізоксазолідин-3-іл]піридин, цис-1-(4-хлорфеніл)-2-(1H-1,2,4-триазол-1іл)-циклогептанол, 2,4-дигідро-5-метокси-2-метил-4-[[[[1-[3-(трифторометил)-феніл]-етиліден]аміно]-окси]-метил]-феніл]-3H-1,2,3-триазол-3-он (185336-79-2), метил 1-(2,3-дигідро-2,2диметил-1H-інден-1-іл)-1H-імідазол-5-карбоксилат, 3,4,5-трихлор-2,6-піридиндикарбонітрил, метил 2-[[[циклопропіл[(4-метоксифеніл) іміно]метил]тіо]-метил]-.альфа.-(метоксиметилен)бензацетат, 4-хлор-альфа-пропінілокси-N-[2-[3-метокси-4-(2-пропінілокси)феніл]етил]бензацетамід, 2S)-N-[2-[4-[[3-(4-хлорофеніл)-2-пропініл]окси]-3-метоксифеніл]етил]-3-метил-2[(метил-сульфоніл)аміно]-бутанамід, 5-хлор-7-(4-метилпіперидин-1-іл)-6-(2,4,6-трифторофеніл)[1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідин, 5-хлор-6-(2,4,6-трифторофеніл)-N-[(1R)-1,2,2-триметилпропіл][1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідин-7-амін, 5-хлор-N-[(1R)-1,2-диметил-пропіл]-6-(2,4,6трифторофеніл) [1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідин-7-амін, N-[1-(5-бром-3-хлоропіридин-2-іл)етил]2,4-дихлоронікотинамід, N-(5-бром-3-хлорпіридин-2-іл)ме-тил-2,4-дихлор-нікотинамід, 2-бутокси6-йод-3-пропіл-бензопіранон-4-он, N-{(Z)-[(циклопропілметокси)іміно][6-(дифторметокси)-2,3дифторфеніл]метил}-2-бензацет-амід, N-(3-етил-3,5,5-триметил-циклогексил)-3-форміламіно-2гідрокси-бензамід, 2[[[[1-[3(1-фтор-2-фенілетил)окси]феніл] етиліден]аміно]окси]метил]-альфа-(метоксі-іміно)-Nметил-альфаE-бензацетамід, N-{2-[3-хлор-5-(трифторметил)-піридин-2-іл]-етил}-2(трифторометил)бензамід, N-(3',4'-дихлор-5-фторбіфеніл-2-іл)-3-(дифтор-метил)-1-метил-1Hпіразол-4-карбоксамід, N-(6-метокси-3-піридиніл)-цикло-пропан карбоксамід, 1-[(4метоксифенокси)метил]-2,2-диметилпропіл-1H-імідазол-1-карбо-нова кислота, O-[1-[(4метоксифенокси)метил]-2,2-диметилпропіл]-1H-імідазол-1-тіокарбонова кислота, 2-(2-{[6-(3хлор-2-метилфенокси)-5-фторпіримідин-4-іл]окси}феніл)-2-(метоксііміно)-N-метилацетамід Бактерициди: бронопол, дихлорофен, нітрапірин, диметилдитіокарбамат натрію, казугаміцин, октилінон, фуранкарбонова кислота, окситетрациклін, пробеназол, стрептоміцин, теклофталам, сульфат міді та інші композиції, які містять мідь. Інсектициди / акарициди / нематоциди: Інгібітори ацетилхолінестерази (AХE) Карбамати, наприклад аланікарб, алдикарб, алдоксикарб, аліксикарб, амінокарб, бендіокарб, бенфуракарб, буфенкарб, бутакарб, бутокарбоксим, бутоксикарбоксим, карбарил, карбофуран, карбосульфан, клоетокарб, диметилан, етіофенкарб, фенобукарб, фенотіокарб, форметанат, фуратіокарб, ізопрокарб, метам-натрій, метіокарб, метоміл, метолкарб, оксаміл, піримікарб, промекарб, пропоксур, тіодикарб, тіофанокс, триметакарб, XMC, ксилілкарб, триазамат; Органофосфати, 14 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наприклад ацефат, азаметифос, азинфос (-метил, -етил), бромофос-етил, бромфенвінфос (-метил), бутатіофос, кадусафос, карбофенотіон, хлоретоксифос, хлорфенвінфос, хлормефос, хлорпірифос (-метил/-етил), кумафос, ціанофенфос, ціанофос, хлорфенвінфос, деметон-Sметил, деметон-S-метилсульфон, діаліфос, діазинон, дихлофентіон, дихлорвос/ДДВФ, дикротофос, диметоат, диметилвінфос, діоксабензофос, дисульфотон, EPN, етіон, етопрофос, етримфос, фамфур, фенаміфос, фенітротіон, фенсульфотіон, фентіон, флупіразофос, фонофос, формотіон, фосметилан, фостіазат, гептенофос, йодофенфос, іпробенфос, ізазофос, ізофенфос, ізопропіл O-саліцилат, ізоксатіон, малатіон, мекарбам, метакрифос, метамідофос, метидатіон, мевінфос, монокротофос, налед, ометоат, оксидеметон-метил, паратіон (-метил/етил), фентоат, форат, фосалон, фосмет, фосфамідон, фосфокарб, фоксим, піриміфос (метил/-етил), профенофос, пропафос, пропетамфос, протіофос, протоат, піраклофос, піридафентіон, піридатіон, квіналфос, себуфос, сульфотеп, сульпрофос, тебупіримфос, темефос, тербуфос, тетрахлорвінфос, тіометон, триазофос, триклорфон, вамідотіон; Модулятори натрієвих каналів / блокатори потенціал-залежних натрієвих каналів; Піретроїди, наприклад акринатрин, алетрин (d-цис-транс, d-транс), бета-цифлутрин, біфентрин, біоалетрин, ізомер біоалетрин-S-циклопентилу, біоетанометрин, біоперметрин, біоресметрин, хловапортрин, цис-циперметрин, цис-ресметрин, цис-перметрин, клоцитрин, циклопротрин, цифлутрин, цигалотрин, циперметрин (альфа-, бета-, тета-, зета-), цифенотрин, дельтаметрин, ефлусиланат, емпентрин (1R-ізомер), есфенвалерат, етофенпрокс, фенфлутрин, фенпропатрин, фенпіритрин, фенвалерат, флуброцитринат, флуцитринат, флуфенпрокс, флуметрин, флувалінат, фубфенпрокс, гамма-цигалотрин, іміпротрин, кадетрин, лямбдацигалотрин, метофлутрин, перметрин (цис-, транс-),фенотрин (1R-трансізомер), пралетрин, профлутрин, протрифенбут, піресметрин, піретрин, ресметрин, RU 15525, силафлуофен, тауфлувалінат, тефлутрин, тералетрин, тетраметрин (-1R-ізомер), тралометрин, трансфлутрин, ZXI 8901, піретрин (піретрум); ДДТ; Оксадіазини, наприклад індоксакарб; Семікарбазон, наприклад метафлумізон (BAS3201); Антагоністи/агоністи рецепторів ацетилхоліну; Хлоронікотиніли, наприклад ацетаміприд, AKD 1022, клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд, імідаклотиз, нітенпірам, нітіазин, тіаклоприд, тіаметоксам; нікотин, бенсулап, картап; Модулятори рецепторів ацетилхоліну; Спинозини, наприклад спиносад; GABA-стимульовані антагоністи хлоридних каналів; Органохлорини, наприклад камфехлор, хлордан, ендосульфан, гамма-HCH, HCH, гептахлор, ліндан, метоксихлор; Фіпроли, наприклад ацетопрол, етипрол, фіпроніл, пірафлупрол, пірипрол, ваніліпрол; Активатори хлоридних каналів; Мектини, наприклад абамектин, емамектин, емамектин-бензоат, івермектин, лепімектин, мілбеміцин; Міметики ювенільних гормонів, наприклад діофенолан, епофенонан, феноксикарб, гідропрен, кінопрен, метопрен, пірипроксифен, трипрен; Деструктори/агоністи екдисону; Діацилгідразини, наприклад хромафенозид, галофенозид, метоксифенозид, тебуфенозид; Інгібітори біосинтезу хітину; Бензоїлсечовини, наприклад бістрифлурон, хлофлуазурон, дифлубензурон, флуазурон, флуциклоксурон, флуфеноксурон, гексафлумурон, луфенурон, новалурон, новіфлумурон, пенфлурон, тефлубензурон, трифлумурон; Бупрофезин; Циромазин; Інгібітори окиснювального фосфорилювання, деструктори ATФ; Діафентіурон; Оловоорганічні сполуки, наприклад азоциклотин, цигексатин, фенбутатиноксиди; Деструктори окиснювального фосфорилювання шляхом розривання градієнту H-протона; Піроли, наприклад хлорфенапір; 15 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Динітрофеноли, наприклад бінапацирл, динобутон, динокап, ДНОК, мептилдинокап; Інгібітори ділянки І (Site-I) дихального ланцюгу транспорту електронів; Інгібітори дихального ланцюгу мітохондрій (METI) транспорту електронів, наприклад феназаквін, фенпіроксимат, піримідифен, піридабен, тебуфенпірад, толфенпірад; Гідраметилнон; Дикофол; Інгібітори ділянки ІІ (Site-IІ) дихального ланцюгу транспорту електронів; Ротенон; Інгібітори ділянки ІІІ (Site-IІІ) дихального ланцюгу транспорту електронів; Ацетоквіноцил, флуакрипірим; Мікробіологічні деструктори мембран кишкових клітин комах; Штами Bacillus thuringiensis; Інгібітори синтезу жирів; Тетронові кислоти, наприклад спіродиклофен, спіромезифен; Тетрамові кислоти, наприклад спіротетрамат, цис-3-(2,5-диметилфеніл)-4-гідрокси-8-метокси-1-азаспіро[4.5]дец-3-ен-2-он; Карбоксаміди, наприклад флонікамід; Агоністи октопаміну, наприклад амітраз; Інгібітори магній-стимульованої АТФази; Пропаргіти; Аналоги нереїстоксину, наприклад тіоциклам гідрогеноксалат, тіосултап-натрій; Агоністи рецептора ріанодину; Дикарбоксаміди бензойної кислоти, наприклад флубендіамід; Антраніламіди, наприклад ринаксипір (3-бромо-N-{4-хлоро-2-метил-6-[(метиламіно)карбоніл]феніл}-1-(3хлоропіридин-2-іл)-1H-піразол-5-карбоксамід), ціазипір (назва згідно з номенклатурою ISO) (3-бромо-N-{4-ціан-2-метил-6-[(метиламіно)карбоніл]феніл}-1-(3-хлорпіридин-2-іл)-1H-піразол-5-карбоксамід) (відомий із публікації WO 2004067528); Біологічні препарати, гормони або феромони; Азадирахтин, Bacillus spec., Beauveria spec., Codlemone, Metarrhizium spec., Paecilomyces spec., тюрінгієнсин, Verticillium spec.; Активні речовини, механізм дії яких є невідомим або неспецифічним; Фуміганти, наприклад фосфіди алюмінію, метилбромід, сульфурилфторид; Інсектициди кишкової дії, наприклад кріоліти, флонікамід, піметрозин; Інгібітори росту кліщів, наприклад клофентезин, етоксазол, гекситіазокс; Амідофлумет, бенклотіаз, бензоксимат, біфенезат, бромопропілат, бупрофезин, хінометіонат, хлордимеформ, хлоробензилат, хлоропікрин, клотіазобен, циклопрен, цифлуметофен, дицикланіл, феноксакрим, фентрифаніл, флубензимін, флуфенерим, флутензин, госіплур, гідраметилнон, японілур, метоксадіазон, керосин, піперонілбутоксид, олеат калію, піридаліл, сульфлурамід, тетрадифон, тетрасул, тріаратен, вербутин або лепімектин. Далі наведені приклади з деталізованим описом винаходу в жодному разі не мають обмежувального характеру. Опис досліду: Насіння одно- та дводольних культурних рослин закладали в супіщаний ґрунт у горщиках з деревинно-волокнистого матеріалу, прикривали землею і витримували в теплиці в сприятливих умовах для розвитку. Обробку дослідних рослин здійснювали на ранній стадії розвитку листа (BBCH10 – BBCH13 згідно з Монографією BBCH Біологічного федерального відомства сільського і лісового господарства, 2-ге видання, 2001 р.), тобто, залежно від виду, через 2-3 тижня після посіву. Для забезпечення рівномірного водопостачання безпосередньо перед початком дії стресу засіяні горщики максимально зволожували шляхом заливання водою, а також переставляли в пластикові модулі для запобігання прискореному висиханню. Потім 16 UA 102856 C2 5 10 15 20 25 30 відповідні винаходові сполуки в формі водної суспензії, виготовленої зі змочуваних порошків (ЗП) із застосуванням води в кількості в перерахунку 600 л/га із додаванням змочувального засобу (агротину) концентрацією 0,2 % наносили на зелені частини рослин шляхом обприскування. Безпосередньо після нанесення речовини рослини піддавали дії стресорів (холоду чи посухи). Для дослідження дії холоду як стресора рослини протягом 14 діб витримували в таких контрольованих умовах: "День": 12 годин із освітленням при температурі 8 °C "Ніч": 12 годин без освітлення при температурі 1 °C Умови стресу посухи відтворювали в такому режимі повільного висихання: "День": 14 годин із освітленням при температурі 26 °C "Ніч": 10 годин без освітлення при температурі 18 °C Фаза дії холоду як стресора тривала рівно 14 діб. Тривалість фазі дії посухи як стресора залежить головним чином від стану необроблених, підданих дії стресу контрольних рослин, тобто варіює залежно від конкретних культур. Цю фазу (шляхом повторного зволоження) завершують, як тільки виявляють необоротні пошкодження необроблених, підданих дії стресу контрольних рослин. Для дводольних культур, таких як, наприклад, рапс і соя, тривалість фази дії посухи як стресора варіює від 4 до 6 діб, для однодольних культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь або кукурудза – від 6 до 10 діб. За фазою стресу слідує 7-денний відновлювальний період, протягом якого рослини знову витримують у теплиці в сприятливих для росту умовах. Окрім цього, для виключення впливу на спостережувані ефекти можливої фунгіцидної дії тестованих сполук, стежили за тим, щоб досліди протікали без грибкової чи будь-якої іншої інфекції. Після завершення відновлювальної фази інтенсивність пошкоджень оцінювали візуально порівняно зі станом необроблених контрольних рослин такого самого віку, які не зазнавали дії стресу (при дослідженні стресу під дією посухи) чи такої самої стадії розвитку (при дослідженні стресу під дією холоду). Інтенсивність пошкоджень спочатку визначали у відсотках (100 % означало, що рослини загинули, 0 % - стан рослин був таким самим, як стан контрольних рослин). Потім за цими значеннями обчислювали ефективність тестованих сполук (тобто зменшення інтенсивності пошкоджень внаслідок застосування відповідного засобу у відсотках) за такою формулою: WG  35 40 SW ug  SWbg  100 SWug WG: ефективність (%) SW ug: ступінь пошкодження необроблених рослин, які зазнали дії стресу SW bg: ступінь пошкодження рослин, оброблених тестованою сполукою Далі в таблиці наведені середні значення трьох результатів одного досліду. При застосуванні відповідних винаходові сполук в умовах стресу під дією посухи були отримані такі результати: (1) Результати застосування окремих речовин Тестований об'єкт Тип стресу Доза (кожної речовини; г/га) Тебуконазол Епоксиконазол Метконазол Ципроконазол Протіоконазол BRSNS Посуха 250 42 100 27 35 50 HORVS Посуха 250 ZEAMX Посуха 250 30 100 17 11 42 37 12 100 40 12 11 (2) Результати застосування речовин у комбінації з абсцизовою кислотою (АБК) Тестований об'єкт Тип стресу Доза (кожної речовини; г/га) Тебуконазол + АБК BRSNS Посуха HORVS Посуха ZEAMX Посуха 250 100 250 100 250 100 65 62 33 22 33 26 45 17 ZEAMX Холод 250 100 UA 102856 C2 Метконазол + АБК Протіоконазрол + АБК 5 10 15 65 44 33 42 33 33 23 37 Скорочення: BRSNS: рапс (Brassica napus) HORVS: ячмінь (Hordeum vulgare) ZEAMX: кукурудза (Zea mais) Як свідчать результати, відповідні винаходові сполуки проявляють високу ефективність проти абіотичного стресу. Наприклад, відповідні винаходові сполуки проявляють високу ефективність проти стресу під дією посухи при нормі витрати 0,25 кг і менше активної речовини на гектар як однодольних культурних рослин, таких як ячмінь, так і дводольних культурних рослин, таких як рапс. Результати свідчать також про те, що ефективність дії відповідних винаходові сполук проти стресу може бути значно підвищена шляхом додавання абсцизової кислоти (АБК). Патологічне укорочення стебел: Як описано раніше, деякі азоли, відомі з рівня техніки, рекомендовані до застосування в комбінації з абсцизовою кислотою для підвищення резистентності рослин проти абіотичного стресу (див. публікацію WO2007/008580 A; диніконазол та уніконазол), спричиняють патологічне укорочення стебел у деяких культурних рослин, наприклад рапсу, у небажаних масштабах. При застосуванні відповідних винаходові азолів патологічне укорочення стебел спостерігають у менших чи не небажаних масштабах: 20 Речовина для обробки Контрольна група Уніконазол Диніконазол Тебуконазол Протіоконазол Епоксиконазол Метконазол Ципроконазол Доза 250 г/га 250 г/га 250 г/га 250 г/га 250 г/га 250 г/га 250 г/га Середній ріст рослин (см) 11,7 6,2 6,7 10,2 10,2 10,7 7,8 10,8 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 25 30 1. Застосування принаймні однієї сполуки, вибраної з групи, що включає тебуконазол, метконазол та протіоконазол у комбінації з абсцизовою кислотою для підвищення стійкості рослин до абіотичних стресорів. 2. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що принаймні одну сполуку, вибрану з групи, що включає тебуконазол, метконазол та протіоконазол, застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га. 3. Застосування за п. 2, яке відрізняється тим, що абсцизову кислоту застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га. 4. Застосування за будь-яким із п. 1-3, яке відрізняється тим, що сполуку з вказаної групи та абсцизову кислоту застосовують у комбінації з принаймні одним добривом. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 18