Спосіб підвищення продуктивності та захисту культур від хвороб в короткоротаційній сівозміні

Реферат: Спосіб підвищення продуктивності та захисту культур від хвороб в короткоротаційній сівозміні полягає у обробці насіння пшениці ярої, сої та торф'яних гранул при сівбі буряків цукрових мікробіологічними препаратами поліфункціональної дії з позакореневим внесенням препарату Еколист (4,0 л/га) та обприскуванням Хетоміком (100 мл/га). Застосування комплексу біологічних препаратів дає можливість активізувати симбіотичну систему рослин, зменшити ураження хворобами, збільшити продуктивність культури, покращити якість продукції та знизити енерговитрати на вирощування. UA 106034 C2 (12) UA 106034 C2 UA 106034 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі сільського господарства, способу підвищення продуктивності та зменшення ураження хворобами культур короткоротаційної сівозміни. Найбільш близьким технічним рішенням до заявленого є спосіб посіву сої. Спосіб включає обробку насіння перед сівбою штамами мікроорганізмів 634Б та А з однозначним внесенням в ґрунт ризоторфіну з 20 кг/га д.р. нітрофоски. Патент України 7309А (Дерев'янський В.П., Томич М.В., 1995). Але ці способи не завжди забезпечували позитивний ефект захисту культур та високої продуктивності в цілому культур короткоротаційної сівозміни. Взагалі немає аналогів на Україні комплексного підходу до захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників у сівозміні. Розроблено спосіб застосування мікробіологічних препаратів, ріст-регулюючих речовин мікробного походження та біофунгіцидів на пшениці ярій, сої та буряках цукрових в короткоротаційній сівозміні західного Лісостепу. Суть полягає в тому, що насіння пшениці ярої обробляють мікробіологічними препаратами Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5 з обробкою посівів біофунгіцидом Хетомік (100 мл/га) + позакореневим внесенням Еколист зерновий (4 л/га), сої: обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis та обробка посівів біофунгіцидом Хетомік (100 мл/га) + позакореневе внесення Еколист стандарт + Са + S (4 л/га); буряки цукрові: капсульоване насіння висівають разом з торф'яними гранулами, які оброблені мікробіологічними препаратами Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 та обробка посівів біофунгіцидом Хетомік (100 мл/га) + позакореневе внесення Еколист новий + Моно Бор (4 л/га). Винахід належить до галузі сільського господарства, зокрема до способів застосування мікробіологічних препаратів для захисту посівів від хвороб. Задача винаходу - встановити вплив мікробіологічних препаратів за обробки насіння культур, а також обприскування посівів, у період вегетації рослин рідкими макро- і мікроелементами фунгіцидної дії та подальше обприскування посівів біофунгицидом на фоні внесення ґрунтових та після сходових гербіцидів на активність азотфіксації та фосфоромобілізації у системі ґрунт-рослина на ріст і розвиток, захворювань та продуктивність культур короткоротаційної сівозміни біологічного спрямування. Поставлена задача досягається завдяки способу застосування мікробіологічних препаратів поліфункціональної дії за обробки насіння та посівів культур короткоротаційної сівозміни 1) пшениця яра, 2) соя, 3) буряки цукрові. Новизна винаходу полягає в тому, що вперше в умовах західного Лісостепу України в короткоротаційній сівозміні: 1) пшениця яра + післяжнивні рештки + сидеральні культури, 2) соя, 3) буряки цукрові у застосуванні нових мікробіологічних препаратів поліфункціональної дії для обробки насіння: пшениці ярої Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5; для сої: Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis; для буряків цукрових: за обробки торф'яних гранул оброблених Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 та внесення в ґрунт при сівбі насіння. Подальше внесення позакоренево в період вегетації культур: під пшеницю яру Еколист зерновий (4 л/га); під сою - Еколист стандарт + Са + S (4 л/га); під цукрові буряки Еколист + Моно Бор(4,0 л/га) та обприскування посівів цих культур біофунгіцидом Хетомік (100 мл/га). Умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводилися протягом 2006-2009 років на Хмельницькій ДСГДС УААН. За даними Інституту захисту рослин та інших науково-дослідних установ, потенційні втрати врожаю від комплексу шкідливих організмів становлять на пшениці - 27 %, цукрових буряках 28 %, сої - 30%. Це переконливо свідчить, що навіть часткове запобігання втратам - важливий фактор підвищення продуктивності культур [1, 2]. Мікробні препарати, при їх застосуванні в сучасних аграрних технологіях, відіграють все більше значення в процесі формування урожаїв сільськогосподарських культур. Бактерії, що заселяють коріння, утворюють своєрідний біологічний "чохол" - ризосферу, і є трофічними посередниками між ґрунтом і рослиною. Саме мікроорганізми є відповідальними за перетворення низки складних сполук у прості, доступні для живлення рослин. У системі ґрунтмікроорганізм-рослина ґрунтові мікроорганізми є незамінною і невід'ємною складовою. Тому рослина в оточенні повноцінного комплексу мікроорганізмів одержує необхідне кореневе живлення і, як наслідок, корегує свій генетичний потенціал щодо врожайності [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 30, 31]. Сьогодні, на жаль, у більшості ґрунтів окремі мікроорганізми, які завжди вважались індикаторами родючості, знаходяться на грані зникнення. їх місце займають нетипові для ґрунтового процесу бактерії. При цьому молоде коріння заселяють нетипові функції - замість "годівлі" рослин поживними речовинами та забезпечення біологічно активними сполуками, вони конкурують з ними за елементами живлення. Наслідки відомі: навіть культури не забезпечують 1 UA 106034 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 повноцінного урожаю. Аналогічні умови складаються при інтродукції нових видів культурних рослин. Наприклад, такі культури, як соя і козлятник при вирощуванні в традиційних для них ґрунтово-кліматичних умовах, формують активні азотфіксувальні симбіози з бульбочковими бактеріями, утворюючи на корінні морфологічно виражені структури - бульбочки, в яких здійснюється зв'язування з атмосферного повітря такого необхідного для розвитку рослин елемента як азот. При культивуванні цих культур на нових територіях, без проведення передпосівної бактеризації неможливо забезпечити їх азотне живлення за рахунок "біологічного" азоту. Відсутність необхідних азотфіксувальних бактерій у таких умовах зводить значення цих бобових культур як азотнакопичувачів до рівня азот витратних [18, 19, 20, 21, 22, 23]. За прогнозом на 2008 рік, враховуючи запас інфекції в ґрунтах України, розвиток коренеїду слід було очікувати передусім у Лісостеповій зоні. В умовах надмірної вологості ґрунту з утворенням поверхневої кірки, (що і спостерігались на посівах буряків у Хмельницькій області весною 2008 р.) розвиток хвороби посилюється [13, 14, 15, 16, 17]. Відмічається тенденція до щорічного збільшення ураженості посівів фомозом листя, розвиток якого спричинений запасом інфекцій у ґрунтах на фоні недостатнього забезпечення рослин елементами живлення [11, 24, 26]. У боротьбі з бур'янами слід враховувати кліматичні зміни в останні роки. Так різке зростання температури після сівби буряків сприяло масовій появі майже усіх видів бур'янів. Навіть теплолюбні паслін, щириця, мишій і куряче просо проростали майже одночасно з більш холодостійкими бур'янами. Появу ж нової хвилі бур'янів спричиняли опади [8, 9, 10, 11, 12]. У зв'язку з цим виникає потреба в застосуванні агороприйомів, спрямованих на збільшення кількості агрономічно цінних мікроорганізмів у ґрунтах. Одним з цих прийомів є застосування передпосівної інокуляції сільськогосподарських культур. Стабільне і продуктивне функціонування агроценозів можливе за особливої уваги проблемі захисту рослин від шкідливих організмів (комах, збудників хвороб), життєдіяльність яких спричиняє значні витрати урожаю. Протягом тривалого часу в практиці сільськогосподарського виробництва перевагу віддають хімічному методу захисту рослин. Однак постійно зростаюче застосування пестицидів призводить до забруднення довкілля, появи стійких штамів і популяцій патогенів та шкідників, частота виникнення яких випереджає створення нових хімічних препаратів. У зв'язку з цим актуальність розвитку біологічних методів захисту рослин, які базуються на використанні природних агентів біологічної регуляції шкідливих видів, не викликає сумніву. Яра пшениця. І. Чинник "А " - захист від бур'янів: - Внесення ґрунтових гербіцидів (Рейсер, 2 л/га) - фон 1; - Внесення післясходових гербіцидів (Діален Супер, 0,7 л/га) - фон 2. ІІ. Чинник "В" - обробка насіння перед сівбою суспензіями бактерій з розрахунку 200 тис. клітин на насінину: 1. Контроль (без обробки); 2. Agrobacterium radiobacter; 3. Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 40014; 4. Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5. ІІІ. Чинник "С" - обробка посівів у фазі виходу в трубку: 1. Контроль (без обробок); 2. Хетомік (0,2 л/га); 3. Еколист зерновий (4 л/га); 4. Хетомік (0,2 л/га) + Еколист зерновий (4 л/га). Усі суспензії бактерій отримано з колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. Чинник "А"-2 х чинник "В"-4 х чинник "С"-4 х 3 повторності = 96 ділянки 2 Загальна площа 96 ділянки х 50 м = 0,50 га. 2 Облікова площа 96 ділянки х 25 м = 0,24 га. Попередник - соя. Сорт ярої пшениці Колективна 3. Соя. І. Чинник „А " - захист від бур 'янів: 1. Внесення ґрунтового гербіциду Харнес - 3,0 л/га (фон 1); 2. Внесення післясходового гербіциду Півот - 1,0 л/га (фон 2). ІІ. Чинник "В" - обробка насіння перед сівбою суспензіями бактерій з розрахунку 200 тис. клітин на насінину: 1. Без бактеризації насіння; 2. Bradyrhizobium japonicum 614A; 2 UA 106034 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 3. Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis 1; 4. Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2. III. Чинник "С" - обприскування посівів сої суспензією біоактивних препаратів у фазу 3-4 справжніх листків: 1. Без обробки посівів; 2. Хетомік (0,2 л/га); 3. Еколист стандарт + Са + S (3 л/га); 4. Хетомік (0,2 л/га)+ Еколист стандарт + Са + S (3 л/га). Усі суспензії бактерій отримано з колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. Чинник "А"-2 х чинник "В"-4 х чинник "С"-4 х 3 повторності = 96 ділянки 2 Загальна площа 96 ділянки х 50 м = 0,50 га. 2 Облікова площа 96 ділянки х 25 м = 0,24 га. Попередник - цукровий буряк. Сорт сої - Легенда. Цукровий буряк. І. Чинник "А" - захист від бур'янів: 1. Внесення ґрунтових гербіцидів Голтікс (2,0 л/га) + Бурекс (3,0 л/га) - Фон - І; 2. Внесення післясходових гербіцидів Бета премія євро (3 л/га) + Клопіралід (0,5 л/га) + Клетодим (0,4 л/га) + ПАР Мікс (1,2 л/га) - Фон - II. ІІ. Чинник "В" - обробка торф'яних гранул суспензіями бактерій з розрахунку 200 тис. клітин на насінину та внесення їх в рядки при сівбі (заводським дранкованим насінням): 1. Без обробки і внесення торф'яних гранул; 2. Bacillus mucilaginosus C-3; 3. Bacillus mucilaginosus C-3 + Bacillus subtilis-100; 4. Bacillus mucilaginosus C-3 + Bacillus subtilis-33. ІІІ. Чинник "С" - обробка посівів суспензією біоактивних препаратів у період вегетації культури. 1. Без обробки посівів; 2. Хетомік (0,2 л/га); 3. Еколист новий (3 л/га) + Моно Бор (3 л/га); 4. Хетомік (0,2 л/га) + Еколист новий (3 л/га) + Моно Бор (3 л/га). Усі суспензії бактерій отримано з колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. Чинник "А"-2 х чинник "В"-4 х чинник "С"-4 х 3 повторності = 96 ділянки 2 Загальна площа 96 ділянки х 50 м = 0,50 га. 2 Облікова площа 96 ділянки х 25 м = 0,24 га. Попередник - яра пшениця. Сорт цукрових буряків - Весто. Штам Bacillus subtilis-100 виділений лабораторією мікробіології Інституту землеробства УААН із зразків чорнозему лучного і сірого лісового ґрунтів (дослідне господарство «Чабани», Київська область). Штам Bacillus mucilaginosus C-3 отриманий з колекції Інституту мінеральних ресурсів Міністерства геології України. Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений середньосуглинковий, слабозмитий. Агрохімічні показники шару (0-30 см) - гумус за Тюріним - 3,2-3,6 рН (сольове) - 5,5-6,0; азот легкогідролізований 12-17 мг на 100 г. ґрунту, рухомий фосфор 13-18,5; обмінний калій 10,011,1 мг на 100 г. ґрунту. Кліматичні та метеорологічні умови в 2006-2009 роках були сприятливі для вирощування ярої пшениці, цукрових буряків та сої. Середньорічна температура повітря за вегетаційний період травень-вересень 2006 року складала 18,5 °С, 2007 - 18,7 °С, 2008 - 18,8°С. Сума опадів за 9 місяців становила: 2006 р. - 893 мм, 2007 р. - 926 мм, у 2008 - 1031 мм. Сума опадів за травень-вересень складала: 2006 р. - 695 мм, 2007 р. - 769,4 мм, 2008 - 655,6 мм (табл. 1.1; 1.2; 1,3). У квітні 2009 року середня температура повітря була значно вищою середньорічного показника (+2,8°С), тоді як кількість опадів - набагато меншою (-38,2 мм до середньої багаторічної). Травень місяць також був значно теплішим від середньорічних показників, але з великою кількістю опадів (+ 62,9 мм до середньої багаторічної). З травня по липень включно існували досить сприятливі умови для росту і розвитку ярої пшениці, цукрових буряків та сої завдяки високим середньодобовим температурам і значній кількості опадів. Так, середньодобова температура травня була вищою від середньорічного значення на +2,6 °С, червня - на +2,2 °С, липня - на +4,3 °С, і серпня - на +1,9 °С (табл. 1.4). 3 UA 106034 C2 5 10 15 Серпень і вересень характеризувалися набагато нижчою середньорічних показників кількістю опадів (-81,3 і -27,4 мм відповідно). Сума опадів за травень-вересень складала 479,5 мм. Агротехніка на досліді: Обробіток ґрунту полягав у лущенні стерні після збирання попередника та наступної оранки з вирівнюванням поверхні. Ранньовесняне закриття вологи. Насіння та посіви обробляли згідно схеми досліду. Сівбу сої, цукрових буряків та ярої пшениці проводити в кормовій сівозміні Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції. В умовах правобережного Лісостепу агроекологічні чинники відповідають вимогам вирощування рослин сої, цукрового буряка та ярої пшениці. Обліки та спостереження проводились за загальноприйнятими методиками [18, 27]. Яра пшениця. Погодні умови вегетаційного періоду 2006-2009 років по різному сприяли розвитку та поширення хвороб ярої пшениці. Спостереження протягом вегетаційного періоду на рослинах ярої пшениці за розвитком грибкових та бактеріальних хвороб засвідчили зниження їх розвитку під впливом обробки. Проте на розвиток борошнистої роси злаків обробка насіння та посівів бактеріальними препаратами та мікроелементами суттєво не вплинула (табл. 1). Таблиця 1 Ураження ярої пшениці борошнистою росою (станом на 05.06.2009 року) Варіант обробки насіння Борошниста роса, розвиток, % Фон - 1 Ґрунтовий гербіцид 1. Контроль (без обробки) 36,5 2. Agrobacterium radiobacter 35,0 3. Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 400/4 37,5 4. Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5 34,5 Фон - 2 Післясходовий гербіцид 1. Контроль (без обробки) 37,0 2. Agrobacterium radiobacter 34,0 3. Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 400/4 35,5 4. Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5 36,0 20 При вивченні біопрепаратів на ураження кореневими гнилями встановлено, що поширення хвороби не було у варіантах, на фоні післясходового гербіциду, де насіння обробляли Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 400/4 та Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5 порівняно з контролем, де обробки не проводились і уражено (хоч і в слабкому ступені) 15-20% рослин (табл. 2). 25 Таблиця 2 Ураження ярої пшениці кореневими гнилями у залежності від обробки насіння біопрепаратами (станом на 7.07.09) Варіант інокуляції насіння 1 Фон-І-Ґрунтовий гербіцид 1. Контроль (без обробки) 2. Agrobacterium radiobacter 3. Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 400/4 4. Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5 Фон-II - Післясходовий гербіцид 1. Контроль (без обробки) 2. Agrobacterium radiobacter 3. Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 400/4 4. Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis 5 4 Кореневі гнилі, % поширення розвиток 2 3 15,0 10,0 5,0 5,0 5,0 3,5 1,3 1,3 20,0 10,0 0 0 5,0 13 0 0 UA 106034 C2 5 10 Забур'яненість посівів ярої пшениці у найбільшій мірі знижує її урожайність. У 2006-2009 роках вивчали селективність до ярої пшениці та фітотоксичний вплив на видовий склад бур'янів ґрунтового гербіциду Рейсер (2,0 л/га) та обробки в період кущення культури препаратом Діален Супер (0,7 л/га). Облік бур'янів, проведений у два строки, показав, що ґрунтовий гербіцид Рейсер не поступалось по дії на бур'яни післясходовому гербіциду (табл. 3). В умовах посушливого квітня 2009 року гербіцидна активність ґрунтового препарату Рейсер була пониженою. Проте використання Рейсеру зменшувало кількість зимуючих бур'янів на 6080% (інші бур'яни за нестачі вологи довго не сходили) в порівнянні з варіантами, де гербіциди не вносили (до внесення післясходового гербіциду). Обліки густоти стояння рослин ярої пшениці, проведені у фазі повних сходів та перед збиранням врожаю, свідчать, що ці показники мають неістотну різницю. Ґрунтовий гербіцид Рейсер (2,0 л/га) та обробка насіння біопрепаратами суттєво не зменшували густоту стеблостою культури, а післясходові гербіциди наділені високою селективністю щодо культури і не виявили впливу на густоту її стеблостою. 15 Таблиця 3 Забур’яненість посівів ярої пшениці 2 Вид бур’яну Пирій повзучий Мишій, півняче просо Талабан польовий Грицики звичайні Фіалка польова Зірочник середній Лобода біла Спориш звичайний Підмаренник чіпкий Гірчак березковидний Вероніка плющолиста 20 25 30 35 Кількість бур'янів, штук на 1 м 05.05.2009 09.06.2009 Ґрунтовий Без Ґрунтовий Післясходовий гербіцид гербіцидів гербіцид гербіцид 2,0 2,3 2,8 2,5 37,8 48,0 2,3 0,5 0 6,5 2,3 0,2 3,5 2,0 1,0 0,3 0,2 0,1 0,3 1,8 0 0,3 0 0 0 0,3 0,5 0 1,2 0,3 Проведений структурний аналіз рослин показав, що на висоту рослин ярої пшениці усі бактеріальні препарати впливають приблизно однаково. Рослини ярої пшениці Колективна - 3 були вищі порівняно з контролем за оброблення Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis 40014 + обробка посівів Еколист зерновий на фоні внесення ґрунтового гербіциду Рейсер на 14-16 %. Аналогічна картина спостерігається по показникам кількості колосків і висоти колоса. Кількість насінин була на 5-8,3 % більшою, а маса 1000 насінин - на 12-18,0 %, ніж у контролі. Структура врожаю ярої пшениці розрізнялася також за деякими структурними елементами врожайності. Так, колосків у колосі було більше у ярої пшениці за обробки насіння Agrobacterium radiobter + Bacillus subtitles 5 + обробка посівів Хетоміком - 42 шт., тоді як на контролі без обробки насіння та посівів біопрепаратами - 34 шт. Препарати комплексної дії більшою мірою впливають на формування вегетативних та генеративних органів рослин. Рослини ярої пшениці мали більшу висоту на варіантах, де обробляли насіння та посіви біопрепаратами і становила 86-112 см, порівняно з контролем без обробок на фоні внесення післясходових гербіцидів - 74,0 см. Аналіз результатів польових досліджень підтвердили ефективність комплексного застосування гербіцидів, бактеріальних препаратів та позакореневого підживлення. Встановлено, що внесення ґрунтового гербіциду Рейсер (2,0 л/га) + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Хетоміком + Еколист зерновий та внесення ґрунтового гербіциду Рейсер (2,0 л/га) + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus 5 UA 106034 C2 5 10 15 subtilis 5 + обробка посівів Хетоміком забезпечило вищий приріст урожайності зерна порівняно з контролем на 4,3-5,5 ц/га або 13,3-16,9 %. Аналіз урожайних даних показує, що обробка насіння комплексом бактеріальних препаратів та позакореневе підживлення Еколист зерновий на фоні ґрунтового гербіциду Рейсер була ефективніша за інші варіанти досліду. Якість зерна змінювалася під впливом біопрепаратів та погодних умов року: клейковини у зерні ярої пшениці було більше за варіантів обробки насіння та посівів біопрепаратами Agrobacterium radiobacter + Хетомік + Еколист зерновий на фоні внесення Діален Супер і становила 25,8 %, тоді як на контролі (фон II), де насіння та посіви не обробляли біопрепаратами, становила 23,6 %. Використання ґрунтового гербіциду Рейсер (2,0 л/га) + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Хетоміком + Еколистом зерновим у технології вирощування ярої пшениці дозволяє збільшити урожайність на 5,5 ц/га або 16,9 %. При цьому собівартість продукції зменшується на 15 %, прибуток з розрахунку на 1 ц продукції зростає на 20 %, а на 1 га посівів - на 35 % рівень рентабельності підвищується на 24 в.п. (табл. 4). Таблиця 4 Вплив біопрепаратів на урожайність ярої пшениці (за 2006-2009 pp.) Урожайність, ц/га Варіант Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 середня ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 2006 1 1. Внесення ґрунтового гербіциду Рейсер 2,0 л/га без обробки насіння та без обробки посівів - Фон-І 2. Фон-І + обробка насіння Agrobacter radiobactor без обробки посівів 3. Фон-І + обробка насіння + Agrobacter radiobactor + Rhodococcus eryfhropolis без обробки посівів 4. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis - без обробки посівів 5. Фон-І + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком 6. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Хетоміком 7. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis + обробка посівів Хетоміком 8. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Хетоміком 9. Фон-І + без обробки насіння + обробка посівів Еколистом зерновим 10. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Еколистом 2007 2008 2009 2 3 4 5 34,2 21,4 35,8 32,6 31,0 38,2 23,9 37,6 33,5 33,3 2,3 7,4 38,6 26,3 40,1 33,8 34,7 3,7 11,9 39,0 28,3 41,3 34,1 35,7 4,7 15,2 36,3 22,8 36,4 32,9 32,1 1,1 3,5 39,8 24,8 39,2 37,9 35,4 4,4 14,2 40,3 27,4 40,9 35,3 36,0 5,0 16,1 41,4 27,7 42,6 36,9 37,2 6,2 20,0 36,2 22,7 38,4 33,3 32,7 1,7 5,5 38,4 22,9 39,1 34,4 33,7 2,7 8,7 6 UA 106034 C2 Таблиця 4 Вплив біопрепаратів на урожайність ярої пшениці (за 2006-2009 pp.) Урожайність, ц/га Варіант Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 середня ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 2006 1 11. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis + обробка посівів Еколистом 12. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Еколистом 13. Фон-І + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 14. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 15. Фон-І + обробка насіння Agrob. radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 16. Фон-І + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 17. Внесення після сходових гербіцидів Діален супер (0,7 л/га) + без обробки посівів (Фон-ІІ) та без обробки насіння. 18. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacter radiobactor без обробки посівів 19. Фон-ІІ + обробка насіння + Agrobacter radiobactor + Rhodococcus eryfhropolis без обробки посівів 20. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis - без обробки посівів 21. Фон-ІІ + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком 22. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Хетоміком 23. Фон-ІІ + обробка 2007 2008 2009 2 3 4 5 39,6 24,1 39,8 35,0 34,6 3,6 11,6 40,1 25,7 40,2 35,8 35,4 4,4 14,2 37,4 23,6 39,7 33,0 33.4 2,4 7,7 40,9 24,9 40,8 38,1 36,2 5,2 16,8 41,1 28,2 41,9 36,1 36,8 5,8 18,7 41,8 29,0 42,3 35,5 37,2 6,2 20,0 33,7 22,7 34,1 33,4 30,9 -0,1 -0,3 37,1 24,3 37,2 32,9 32,9 1,9 6,1 37,6 26,6 37,9 34,4 34,1 3,1 10,0 3,2 10,4 37,5 29,8 38,1 34,8 35,0 4,0 12,9 4,1 13,3 37,0 23,5 37,1 32,8 32,6 1,6 5,2 37,2 25,9 38,0 36,0 34,3 3,3 10,6 3,4 11,0 37,9 29,3 38,4 34,9 35,1 4,1 13,2 4,2 13,6 7 2,0 6,4 1,7 5,5 UA 106034 C2 Таблиця 4 Вплив біопрепаратів на урожайність ярої пшениці (за 2006-2009 pp.) Урожайність, ц/га Варіант Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 середня ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 2006 1 насіння Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis + обробка посівів Хетоміком 24. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Хетоміком 25. Фон-ІІ + без обробки насіння + обробка посівів Еколистом зерновим 26. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Еколистом 27. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis + обробка посівів Еколистом 28. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Еколистом 29. Фон-ІІ + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 30. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 31. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Rhodococcus eryfhropolis + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 32. Фон-ІІ + обробка насіння Agrobacterium radiobacter + Bacillus subtilis + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 2007 2008 2009 2 3 4 5 38,2 29,5 39,3 34,5 35,4 4,4 14,2 4,5 14,6 36,0 22,5 37,6 34,0 32,5 1,5 4,8 1,6 5,2 37,9 22,8 37,8 37,3 34,0 3,0 9,7 3,1 10,0 38,1 23,9 38,9 35,6 34,1 3,1 10,0 3,2 10,3 39,2 25,1 39,4 36,9 35,2 4,2 13,5 4,3 13,9 35,7 25,1 38,2 34,4 33,4 2,4 7,7 39,2 27,6 40,1 36,3 35,8 4,8 15,5 4,9 15,9 39,9 29,3 41,4 35,0 36,4 5,4 17,4 5,5 17,8 40,8 31,4 40,5 37,5 37,5 6,5 21,0 6,6 21,4 8 2,5 8,1 UA 106034 C2 Таблиця 4 Вплив біопрепаратів на урожайність ярої пшениці (за 2006-2009 pp.) Урожайність, ц/га Варіант 2006 1 НІР0,5, ц/га, А - обробка насіння В - обробка посівів С - взаємодія АВ АС ВС Р, % 5 10 2007 2008 2009 2 3 4 5 0,27 0,29 0,33 0,54 0,54 0,79 0,30 0,35 0,40 0,42 0,60 0,60 0,85 0,35 0,18 0,26 0,26 0,37 0,37 0,74 0,12 Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 середня ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 0,19 0,27 0,27 0,38 0,38 0,54 0,14 Соя. Рівень урожайності сої значною мірою залежить від ефективності заходів захисту її посівів від бур'янів. У зв'язку із загальним зниженням культури землеробства та низьким рівнем технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва часто допускаються порушення строків та якості проведення технологічних операцій, що позначається на погіршенні умов вирощування сої. Обстеження полів свідчить про зростання засміченості орного шару ґрунту однодольними та двосім'ядольними видами бур'янів. У 2009 році у польовому досліді вивчали фітотоксичний вплив на кількісний та видовий склад бур'янів ґрунтового та післясходового гербіцидів Харнес (3,0 л/га) та Півот (1,0 л/га). Найбільш чітко гербіцидна активність препаратів помітна по видовому складу бур'янів. Облік, проведений через місяць після застосування кожного з гербіцидів, показав, що внесення в ґрунт препарату Харнес контролювало проростання всіх бур'янів, крім пирію (табл. 5). Таблиця 5 Забур'яненість посівів сої у залежності від гербіциду (2009 р.) 2 Вид бур'яну Пирій повзучий Мишій, півняче просо Талабан польовий Грицики звичайні Фіалка польова Зірочник середній Лобода біла Спориш звичайний Щириця звичайна Підмаренник чіпкий Гірчак березковидний Галінсога дрібноквіткова Вероніка плющолиста Глуха кропива стеблообгорта Кількість бур'янів, штук на 1 м 14.05.2009 05.06.2009 Ґрунтовий Без Ґрунтовий Післясходовий гербіцид гербіцидів гербіцид гербіцид 1,2 1,5 1,8 2,0 14,5 18,2 0 10,5 3,8 1,3 0 2,2 2,3 0,2 4,0 2,5 0,5 0,5 2,8 1,2 0,5 0,3 2,0 0 0 0,1 1,5 0,5 0,5 0 0,5 0 0 0,2 1,0 0 0,2 0,2 15 Використання гербіциду Півот знижувало рівень забур'яненості вже після ослаблення дії ґрунтового гербіциду. Обліки густоти стояння рослин сої, проведені у фазі сходів та перед збиранням врожаю, свідчать, що ґрунтовий гербіцид дещо зменшував густоту стояння рослин сої. Проте, на фоні останнього гербіциду обробка насіння біопрепаратами підвищила густоту 9 UA 106034 C2 5 10 15 стояння рослин на 11,8-25,4 %, тоді як при внесенні післясходового гербіциду, такого явища не спостерігалось. Обробка насіння біопрепаратами у 2009 році слабко контролювала поширення церкоспорозу сої. Проте обробка вегетуючих рослин показала, що обприскування біофунгіцидом Хетомік дещо стримував розвиток цієї хвороби (зважаючи на те, що вона з'явилась значно пізніше обробки рослин), тоді як підживлення сої біоактивним добривом Еколист дещо посилило симптоми плямистості (табл. 6). Це можна пояснити прискореним дозріванням листя під впливом препарату Еколист, так як церкоспороз сильніше уражує нижні розвинуті листки. Для розвитку пероноспорозу звітний рік був несприятливим через підвищену температуру повітря та нестачу вологи. Зменшення рівня забур'яненості при застосуванні Харнесу та Півоту, обробка насіння бактеріальними препаратами та обробка посівів Хетоміком з позакореневим підживленням Еколист стандарт створювало сприятливі умови для росту і розвитку, живлення рослин, стійкість до хвороб та формування урожайності на 4,8-8,0 ц/га більше ніж у контрольному варіанті (табл. 7). Максимальний приріст продуктивності досягається при застосуванні гербіциду Півот (1,0 л/га) + обробка Bradyrhizobium japonicum 614А + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Хетоміком (8,3 ц/га). Таблиця 6 Вплив внесення в рядки бактерій та обробки посівів біопрепаратами на ураження сої церкоспорозом, Хмельницька ДСГДС (2009 рік) Варіант обробки насіння Контроль (без бактерій) Bradyrhizobium japonicum 614A Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis середнє 20 25 30 35 40 Розвиток церкоспорозу по обробіткам посівів, % Середнє Фон І - Ґрунтовий гербіцид Фон ІІ - Післясходовий гербіцид по Конт- Хето- Еко- Хетомік Конт- Хето- Еко- Хетомік інокуляції роль мік лист +Еколист роль мік лист +Еколист 28,5 20,0 28,0 23,5 30,0 21,5 33,0 24,0 26,1 23,0 18,5 26,0 24,5 27,5 19,0 31,0 27,5 24,6 24,0 20,0 24,5 28,0 29,0 20,0 27,0 25,0 24,7 22,5 17,0 25,0 23,0 24,0 17,0 26,5 28,0 22,9 24,5 18,9 25,9 24,7 27,6 19,4 29,4 26,1 24,6 Обробка насіння бактеріальними препаратами сприяла збільшенню утворення бульбочок у базальній частині кореня рослин сої порівняно з рослинами на фоні спонтанної інокуляції рослин аборигенами бульбочкових бактерій. Середня кількість бульбочок однієї інокульованої рослини становила 28-34 шт. проти 8-9 на рослинах без інокуляції. Аналіз урожайних даних показує, що обидва фони внесення ґрунтового та післясходового гербіцидів, обробка Bradyrhizobium japonicum 614А + Bacillus subtilis 2 + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis - 1 з позакореневим підживленням Еколист стандарт ефективніші за обробку тільки насіннєвого матеріалу. Структурний аналіз, проведений в лабораторних умовах, показує, що на кінець вегетаційного періоду середня висота рослин по досліду дорівнювала 94,5 см. Мінімальною ця величина була 60,5 см на контролі, середня по досліду - 72,5 см. Висота кріплення нижніх бобів в середньому по досліду дорівнює 10,7 см, що відповідає технологічним вимогам збирання комбайном "Нива". В середньому по досліду на одній рослині налічується 36,8 шт. бобів, з однієї рослини вихід здорових насінин коливається від 55 до 112 шт., в середньому по досліду - 78,2 шт., тобто на кожний добре розвинений біб в середньому припадає по 2,1 кондиційній насінині. Маса насінин з однієї рослини в середньому по досліду становить 11,6 г., маса 1000 насінин дорівнює 174,6 г. Комплексна обробка насіння, посівів на фоні внесення Харнесу більшою мірою впливає на формування вегетативних та генеративних органів рослин. Проведений структурний аналіз рослин сої показав, що на висоту рослин усі бактеріальні препарати впливають приблизно однаково. Висота кріплення нижнього бобу залежала від типу бактеріального препарату та 10 UA 106034 C2 5 10 15 20 25 способу внесення. Так, у рослин сої, оброблених Bradyrhizobium japonicum 614А + Bacillus subtilis 2 + обробка посіві на фоні внесення Харнесу, висота кріплення нижнього боба збільшувалася на 10 %, під дією Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis - 9 %. Кількість бобів на одній рослині збільшувалася за оброблення насіння та посівів на 8 %. Кількість насінин на одній рослині була більшою за комплексної обробки препаратами порівняно з контролем. Аналізуючи показники урожайності (табл. 7), які отримані за роки досліджень (2006-2009 pp.) встановлено, що кращим варіантом виявився інокуляція насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Хетоміком + позакореневе підживлення Еколист стандарт на фоні внесення ґрунтового гербіциду Харнес (3,0 л/га), де приріст урожаю становив 6,0 ц/га або 31,2 %. Однією з основних вимог сучасного сільськогосподарського виробництва є зниження витрат на одиницю отриманої продукції. Результати досліджень дозволили встановити, що застосування комплексного мікробіологічного оброблення насіння та посівів на фоні внесення ґрунтового гербіциду Харнес підвищувало врожайність насіння на 6,0 ц/га або на 31,2 %. Вартість приросту продукції становить 1200 грн/га. Витрати на придбання та оброблення насіння, посівів та внесення гербіцидів становили 358,6 грн/га, на збирання, перевезення та очищення додаткової продукції - 56,0 грн/га. Разом витрати на обробку, збирання та очищення насіння сої становлять 415 грн. Отже, додатковий прибуток від бактеризації насіння, посівів, позакореневого підживлення та внесення гербіциду становив 785 грн/га., собівартість 1 ц - 69,0 грн/ц, рівень рентабельності 189%. Таким чином, для вирощування сої в умовах західного Лісостепу пропонуються препарати комплексної дії, біоагентами якого є азотфіксуючі Bradyrhizobium japonicum 614А і Bacillus subtilis 2, обробка посівів біофунгіцидом Хетоміком з позакореневим підживленням Еколист стандарт. Таблиця 7 Вплив біопрепаратів та гербіцидів на продуктивність сої за 2006-2009 pp. Урожайність, ц/га Варіант 1 1. Внесення ґрунтового гербіциду Харнес, без обробки насіння та без обробки посівів, контроль-1 (фон І) 2. Фон І обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A 3. Фон І обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis 1 4. Фон І + обробка посівів Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2 5. Фон І + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком 6. Фон І + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614А + обробка насіння Хетоміком 7. Фон І + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis 1 + обробка посівів Хетоміком 8. Фон І + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Хетоміком Приріст до контролю Фон І Фон II середнє ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 2006 2 2007 3 2008 4 2009 5 14,2 19,8 20,4 21,3 18,9 16,0 21,2 21,8 24,5 20,8 16,5 21,7 22,7 25,6 17,7 22,5 23,8 _ 16,2 20,3 16,9 0 0 1,9 10,0 21,6 2,7 14,3 26,8 27,1 8,2 43,4 21,5 25,0 20,7 1,8 9,5 22,1 24,2 25,7 22,2 3,3 17,5 17,3 23,5 25,6 26,6 23,2 4,3 22,7 17,6 24,8 26,7 27,1 24,0 5,1 26,9 11 0 0 UA 106034 C2 Таблиця 7 Вплив біопрепаратів та гербіцидів на продуктивність сої за 2006-2009 pp. Урожайність, ц/га Варіант 1 9. Фон І + без обробки насіння + обробка посівів + Еколистом 10. Фон І + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A +обробка посівів Еколистом 11. Фон І + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614А + Bacillus pumilis 1 +обробка посівів Еколистом 12. Фон І + обробка насіння Bradyrh. jap. 614А + Bacil. sub. 2 + обробка посівів Еколистом 13. Фон І + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 14. Фон І + обробка насіння Bradyrh. jap. 614А + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 15. Фон І + обробка насіння Bradyrh. jap. 614А + Bacillus pumilis 1 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 16. Фон І + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 17. Внесення післясходового гербіциду Півот 1,0 л/га + без обробки насіння + без обробки посівів контроль 2 (фон II) 18. Фон II + обробка насіння і Bradyrhizobium japonicum 614A 19. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis 1 20. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2 21. Фон II + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком 22. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614А + обробка посівів Хетоміком 23. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis 1 + обробка посівів Хетоміком 24. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A Приріст до контролю Фон І Фон II середнє ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 2006 2 2007 3 2008 4 2009 5 16,1 20,6 21,8 23,3 20,4 1,5 7,9 17,2 21,8 22,9 24,7 21,6 2,7 14,3 18,0 22,7 23,7 25,2 22,4 3,5 18,5 18,4 23,5 25,3 25,4 23,1 4,2 22,2 16,6 21,4 22,9 22,6 20,9 2,0 10,6 18,1 23,9 25,2 24,1 22,8 3,9 20,6 18,4 25,9 27,3 25,7 24,3 5,4 28,6 18,6 26,3 28,4 26,2 24,9 6,0 31,7 16,0 18,8 19,8 21,5 19,0 0,1 0,5 0 0 19,4 21,5 24,6 20,5 1,6 8,4 1,5 7,8 17,1 20,1 22,9 27,7 21,9 3,0 15,7 2,9 15,2 16,2 20,9 23,7 29,0 22,4 3,5 18,4 3,4 17,8 15,8 19,0 22,1 23,1 20,0 1,1 17,4 20,7 21,6 25,2 21,2 2,3 12,1 2,2 11,5 18,5 21,6 22,4 28,1 22,6 3,7 19,5 3,6 18,9 19,1 22,8 23,8 29,6 23,8 4,1 21,5 4,8 25,2 12 5,8 1,0 5,2 UA 106034 C2 Таблиця 7 Вплив біопрепаратів та гербіцидів на продуктивність сої за 2006-2009 pp. Урожайність, ц/га Варіант 1 + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Хетоміком 25. Фон II + без обробки насіння + обробка посівів Еколистом 26. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + обробка посівів Еколистом 27. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus pumilis 1 + обробка посівів Еколистом 28. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Еколистом 29. Фон II + без обробки насіння + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 30. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614A + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 31. Фон II + обробка Bradyrhizobium japonicum 614А + Bacillus pumilis 1 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 32. Фон II + обробка насіння Bradyrhizobium japonicum 614А + Bacillus subtilis 2 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом НІР0,5, ц/га фактор А ВСвзаємодія АВ АС ВС Р, % 5 Приріст до контролю Фон І Фон II середнє ц/га % ц/га % 6 7 8 9 10 2006 2 2007 3 2008 4 2009 5 16,9 19,8 20,1 22,8 19,9 1,0 18,1 20,6 21,8 25,1 21,4 2,5 13,1 2,4 12,6 19,2 21,8 23,4 26,4 22,7 3,8 20,0 3,7 19,4 20,1 22,4 24,8 27,9 23,8 4,9 25,7 4,8 25,2 17,4 20,9 21,6 26,8 21,6 2,7 14,2 2,6 13,6 19,2 21,5 23,2 28,4 23,1 4,2 22,2 4,1 21,5 20,3 22,7 24,8 29,2 24,2 5,3 27,9 5,2 27,3 21,2 23,6 26,3 30,1 25,3 6,4 33,7 6,3 33,1 0,38 0,37 0,29 0,51 0,51 0,58 0,32 0,26 0,31 0,31 0,44 0,44 0,54 0,29 0,15 0,22 0,22 0,30 0,30 0,43 0,16 0,19 0,26 0,26 0,37 0,37 0,53 0,73 5,2 0,9 4,7 Цукрові буряки. Забур'янення посівів цукрових буряків у найбільшій мірі знижує їх урожайність. У польових дослідах (2006-2009 pp.) вивчали фітотоксичний вплив на видовий склад бур'янів та селективність рослин цукрових буряків ґрунтових гербіцидів Голтікс 2,0 л/га + Бурекс 3,0 л/га, та за внесення післясходових гербіцидів Бета Преміум 3,0 л/га + Клопіралід 0,5 л/га + Клетодим 0,4 л/га + ПАР Мікс 1,2 л/га (табл. 8). 13 UA 106034 C2 Таблиця 8 Забур'яненість посівів цукрових буряків 2 Вид бур'яну Пирій повзучий Мишій, півняче просо Талабан польовий Грицики звичайні Фіалка польова Лобода біла Щириця звичайна Зірочник середній Підмаренник чіпкий Гірчак березковидний Вероніка плющолиста Глуха кропива стеблообгорта 5 10 15 Кількість бур'янів, штук на 1 м 13.05.2009 04.06.2009 Ґрунтові Без Ґрунтові Післясходові гербіциди гербіцидів гербіциди гербіциди 0,5 0,5 1,2 0 20,5 0 0,3 8,8 3,3 0 0 3,0 1,5 0 2,0 0,3 4,0 0,1 5,5 0 0,5 0,1 0 0,1 0,3 0,1 1,0 0 0,7 0,3 0,2 0 Як бачимо з табл. 8, ґрунтові гербіциди в умовах посухи 2009 року знищували біля 75 % бур'янів. Через два місяці після внесення ґрунтових гербіцидів високий рівень захисту культури від бур'янів (біля 98 %) забезпечували вже післясходові препарати. Обліки густоти стояння рослин цукрових буряків, проведені у фазу повних сходів та перед збиранням врожаю свідчать, що ґрунтові гербіциди та їх суміші порівняно з післясходовими, дещо зменшували густоту стояння рослин культури (90 тис. рослин на 1 га проти 97 тис. по післясходових гербіцидах). В умовах підвищених температур та нестачі вологи у більшій частині вегетаційного періоду 2009 року розвиток та поширення хвороб цукрових буряків були досить помірними. Відзначається зменшення ураження буряків коренеїдом сходів при застосуванні інокуляції насіння бактеріями роду Bacillus. Особливо це проявилось на фоні внесення післясходових гербіцидів під впливом обробки насіння Bacillus mucilaginosus 33 (табл. 9). На густоту стояння рослин обробка насіння бактеріями, у порівнянні з контролем, практично не вплинула. Таблиця 9 Ураження коренеїдом сходів цукрових буряків (станом на 14.05.2009 рік) Коренеїд сходів поширення, % розвиток, % Фон 1 - Ґрунтові гербіциди 5,5 1,9 4,0 1,3 3,0 1,1 4,5 1,1 Фон 2 - Післясходові гербіциди 7,8 3,1 4,5 1,5 3,9 2,0 2,2 0,5 Варіант бактеризації насіння* 1. Контроль (без обробки) 2. Bacillus mucilaginosus 3. Bacillus mucilaginosus 100 4. Bacillus mucilaginosus 33 1. Контроль (без обробки) 2. Bacillus mucilaginosus 3. Bacillus mucilaginosus 100 4. Bacillus mucilaginosus 33 *Bce насіння капсульоване на заводі 20 У звітному році через нестачу вологи церкоспороз розвивався вже наприкінці вегетації культури. Тому виявлена лише досить слабка фунгіцидна дія при обробці посівів препаратом Хетомік, тоді як Еколист + Моно Бор окремо і в суміші дещо підсилив розвиток хвороби (табл. 14 UA 106034 C2 10). Це можна пояснити більш інтенсивним розвитком патогенна на добре забезпечених поживними речовинами тканинах листків буряків, тоді як на більш ослаблених, з менш інтенсивним забарвленням листках, поява нових плям сповільнена. Таблиця 10 Вплив внесення в рядки бактерій та обробки посівів біопрепаратами на ураження цукрових буряків церкоспорозом, Хмельницька ДСГДС (2009 рік) Бактерії внесені в ґрунт Контроль (без бактерій) Bacillus mucilaginosus Bacillus mucilaginosus Bacillus subtilis 100 Bacillus mucilaginosus Bacillus subtilis 33 середнє Розвиток церкоспорозу по обприскуванні посівів, * % Фон І - Ґрунтові гербіциди Фон II - Післясходові гербіциди Середнє Еколист Еколист+ по Конт- ХетоХетомік Конт- ХетоХетомік + Моно Моно роль мік +Еколист роль мік +Еколист інокуляції Бор Бор 24,0 22,0 28,5 27,0 25,0 21,0 29,0 30,5 25,9 22,0 19,0 26,5 28,5 21,5 18,5 27,0 28,5 23,9 26,5 22,5 27,0 29,5 23,5 21,0 29,0 29,0 26,0 25,0 21,0 28,5 29,0 25,0 19,0 29,0 27,5 25,5 24,4 21,1 27,6 28,5 23,7 19,9 28,5 28,9 25,3 5 * при поширенні плямистості 100% 10 15 20 25 30 35 Спостереження протягом вегетаційного періоду за розвитком фомозу на листках цукрових буряків засвідчили зменшення його поширення під впливом обробки біологічними препаратами. Так поширення фомозу на посівах цукрових буряків зменшувалось з 31,0% на контролі до 9-11 % при обробці посівів препаратом Еколист + Моно Бор окремо і в комплексі з Хетоміком. Дещо знижувалось поширення плямистості також при обробці насіння бактеріальними препаратами (табл. 11). Результати досліджень за 2009 р. свідчать, що економічна ефективність застосування бактеріальних препаратів досить висока. Так, приріст врожайності коренеплодів від тільки інокуляції насіння Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100-3,3 т/га, Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 становив - 4,5 т/га (табл. 12). Високий приріст врожайності показали варіанти внесення ґрунтових гербіцидів з обробкою насіння Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 та Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 з обробкою посівів Хетоміком та позакореневим підживленням Еколист новий + Моно Бор і Спостереження протягом вегетаційного періоду за розвитком фомозу на листках цукрових буряків засвідчили зменшення його поширення під впливом обробки біологічними препаратами. Так поширення фомозу на посівах цукрових буряків зменшувалось з 31,0 % на контролі до 9-11 % при обробці посівів препаратом Еколист + Моно Бор окремо і в комплексі з Хетоміком. Дещо знижувалось поширення плямистості також при обробці насіння бактеріальними препаратами (табл. 11). Результати досліджень за 2009 р. свідчать, що економічна ефективність застосування бактеріальних препаратів досить висока. Так, приріст врожайності коренеплодів від тільки інокуляції насіння Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 - 3,3 т/га, Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 становив - 4,5 т/га (табл. 12). Високий приріст врожайності показали варіанти внесення ґрунтових гербіцидів з обробкою насіння Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 та Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 з обробкою посівів Хетоміком та позакореневим підживленням Еколист новий + Моно Бор і становить 16-24,1 % від контролю (табл. 11). Це дало змогу збільшити розрахунковий збір цукру на 5-10 ц/га, при цьому цукристість збільшилась на 0,8-2,3 % відносно контролю (табл. 12). 15 UA 106034 C2 Таблиця 11 Вплив внесення в рядки бактерій та обробки посівів біопрепаратами на ураження цукрових буряків фомозом листя, Хмельницька ДСГДС (2009 рік) Поширення фомозу листків по обприскуванні посівів, % Середнє Фон І - Ґрунтові гербіциди Фон II - Післясходові гербіциди по Еколист+ інокуляції Конт- Хето- Еколист + Хетомік Конт- ХетоХетомік Моно роль мік Моно Бор +Еколист роль мік +Еколист Бор Бактерії внесені в ґрунт Контроль (без бактерій) Bacillus mucilaginosus Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 середнє 31,0 23,0 21,5 20,0 28,5 15,5 12,0 11,0 20,3 27,5 19,0 15,5 16,0 27,0 14,0 12,0 10,0 17,6 25,0 15,5 12,0 13,0 23,5 13,0 10,5 9,0 15,2 26,0 14,5 12,5 11,0 25,0 12,5 11,0 13,0 15,7 27,4 18,0 15,4 15,0 26,0 13,4 11,4 10,8 17,2 Таблиця 12 Вплив біопрепаратів на продуктивність цукрових буряків, середнє за 2006-2009 pp. 2006 2 2007 3 2008 4 2009 5 Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 сер т/га % т/га % 6 7 8 9 10 35,0 34,2 46,0 36,1 37,8 36,1 34,8 49,3 38,2 38,5 35,7 51,2 39,3 36,2 37,2 Урожайність, т/га Варіант 1 1. Внесення ґрунтових гербіцидів Голтікс 2,0 л/га + Бурекс 3,0 л/га Фон-І + без обробки торф'яних гранул + без обробки посівів 2. Фон-І + обробка торф'яних гранул бактеріями Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis та внесення їх у ґрунт 3. Фон-І + обробка торф'яних гранул бактеріями Bacillus mucilaginosus + Bacillus sub. 100 та внесення їх у ґрунт 4. Фон-І + обробка торф'яних гранул бактеріями Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 та внесення їх у ґрунт 5. Фон-І + без обробки торф'яних гранул + обробка посівів Хетоміком 6. Фон-І + обробка торф'яних гранул бактеріями Bacillus mucilage, та внесення їх у фунт + обробка посівів Хетоміком 7. Фон-І + обробка торф'яних гранул бактеріями Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 0 0 39,6 1,8 4,8 39,4 41,2 3,4 9,0 52,3 40,6 42,1 4,3 11,4 35,3 47,4 39,1 39,8 2,0 5,3 38,3 35,8 49,4 40,4 41,0 3,2 8,5 39,4 36,0 53,2 41,6 42,7 4,9 13,0 16 0 0 UA 106034 C2 Таблиця 12 Вплив біопрепаратів на продуктивність цукрових буряків, середнє за 2006-2009 pp. 2006 2 2007 3 2008 4 2009 5 Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 сер т/га % т/га % 6 7 8 9 10 39,7 37,2 50,4 42,5 42,4 4,6 12,2 36,9 34,8 48,6 38,9 39,8 2,0 5,3 37,4 36,1 52,9 39,8 41,5 3,7 9,8 38,5 36,7 52,0 41,8 42,2 4,4 11,6 38,9 36,9 51,1 42,8 42,4 4,6 12,1 37,1 37,8 48,8 39,2 40,7 2,9 7,7 39,3 38,6 53,3 41,9 43,2 5,4 14,2 40,2 39,3 53,3 43,1 44,0 6,2 16,4 40,9 41,6 52,5 44,8 45,0 7,2 19,0 34,0 33,1 48,8 37,4 38,3 0,5 1,3 0 0 35,4 33,7 53,5 38,9 40,4 2,6 6,8 2,1 5,5 36,2 34,8 52,9 39,7 40,9 3,1 8,1 2,6 6,8 37,7 35,0 53,3 40,1 41,5 3,7 9,6 3,2 8,3 Урожайність, т/га Варіант 1 та внесення їх у ґрунт + обробка посівів Хетоміком 8. Фон-І + обробка торф'яних гранул бактеріями Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 та внесення їх у ґрунт + обробка посівів Хетоміком 9. Фон-І + без обробки торф'яних гранул + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 10. Фон-І + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus та внесення їх у ґрунт + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 11. Фон-І + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 12. Фон-І + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 13. Фон-І + без обробки торф'яних гранул + обробка посівів Хетоміком + Еколистом 14. Фон-І + обробка торф'яних гранул Bacillus mucil. + та внесення їх у ґрунт + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 15. Фон-І + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilagin. + subtilis 100 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 16. Фон-І + обробка Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 17. Внесення після сходових гербіцидів Бета премія евро 3,0 л/га + Клопіра лід 0,5 л/га + Клепсодим 0,4 л/га + ПАР Мікс (Фон-ІІ) без обробки торф'яних гранул і без обробки посівів 18. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucil. + внесення їх у ґрунт 19. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilagin. + Bacillus subtilis 100 20. Фон-ІІ + обробка торф'яних 17 UA 106034 C2 Таблиця 12 Вплив біопрепаратів на продуктивність цукрових буряків, середнє за 2006-2009 pp. 2006 2 2007 3 2008 4 2009 5 Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 сер т/га % т/га % 6 7 8 9 10 35,9 34,5 49,2 38,6 39,6 1,8 4,7 1,3 3,4 36,6 35,5 54,4 39,9 41,6 3,8 9,9 3,3 8,6 37,1 36,2 54,0 40,8 42,0 4,2 10,9 3,7 9,6 37,9 36,8 54,9 41,7 42,8 5,0 13,0 4,5 11,7 37,0 35,0 48,5 40,1 40,2 2,4 6,3 1,9 4,9 37,6 36,5 49,8 41,2 41,3 3,5 9,1 3,0 7,8 39,0 37,1 53,1 42,1 42,8 5,0 13,0 4,5 11,7 39,2 37,4 53,1 42,2 43,0 5,2 13,5 4,7 12,2 38,1 35,9 49,0 40,8 40,9 3,1 8,1 2,6 6,7 37,7 36,2 53,1 42,1 42,3 4,5 11,7 4,0 10,4 38,4 36,9 53,7 43,5 43,1 5,3 13,8 4,8 12,5 38,8 37,6 52,9 45,5 43,7 5,9 15,4 5,4 14,1 Урожайність, т/га Варіант 1 Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 21. Фон-ІІ + без обробки торф'яних гранул + обробка посівів Хетоміком 22. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + обробка посівів Хетоміком 23. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 + обробка посівів Хетоміком 24. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 + обробка посівів Хетоміком 25. Фон-ІІ + без обробки торф'яних гранул + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 26. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 27. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 100 + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 28. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 + обробка посівів Еколистом + Моно Бор 29. Фон-ІІ + без обробки торф'яних гранул + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 30. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 31. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacil. mucilagin. + Bacillus subtilis 100 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 32. Фон-ІІ + обробка торф'яних гранул Bacillus mucilaginosus + Bacillus subtilis 33 + обробка посівів Хетоміком + Еколистом + Моно Бор 18 UA 106034 C2 Таблиця 12 Вплив біопрепаратів на продуктивність цукрових буряків, середнє за 2006-2009 pp. Урожайність, т/га Варіант НІР0,5, ц/га 5 10 15 20 25 30 35 40 45 1 фактор А ВСвзаємодія АВ АС ВС Р, % 2006 2 4,18 5,12 5,12 7,24 7,24 8,87 0,29 2007 3 2,80 2,90 3,21 4,50 4,50 6,30 0,15 2008 4 1,70 2,40 2,40 3,39 3,39 4,80 0,08 2009 5 3,51 4,96 4,96 7,01 7,01 9,91 14,0 Приріст до контролю Фон-1 Фон-2 сер т/га % т/га % 6 7 8 9 10 Аналіз дослідження дає підстави стверджувати, що інокуляція насіння та обприскування посівів біологічними препаратами сприяє підвищенню продуктивності цукрових буряків не тільки завдяки пригніченню грибкових хвороб (в тому числі прихованої форми), а також їх стимулюючою дією на рослини. Таким чином, доведено, що рентабельність даних обробок є ефективна навіть за незначного розвитку хвороб. Висновки 1. У західному Лісостепу України вирощування ярої пшениці, цукрових буряків та сої супроводжується значними втратами урожайності від бур'янів та хвороб, які здатні зменшити продуктивність культури на 10-20 % і більше. 2. Внесення ґрунтового або післясходового гербіциду сприяє підвищенню інтенсивності процесу фотосинтезу та накопичення сухої речовини культур, при цьому гербіциди не зменшують утворення в листковому апараті фотосинтетичних пігментів і їх продуктивність, не пригнічують ріст і розвиток рослин. 3. Встановлено, що інокуляція насіння мікробіологічними препаратами в поєднанні з обробкою посівів Хетоміком з подальшим позакореневим внесенням макро- і мікроелементів, дає змогу знизити ураження посіви ярої пшениці хворобами та сформувати потрібну густоту рослин. 4. Комплексна обробка насіння та вегетуючих рослин біопрепаратами та макро- і мікроелементами стимулює розвиток вегетативних та генеративних органів рослин, сприяє збільшенню вмісту клейковини в зерні ярої пшениці, та забезпечує приріст урожайності на 1316,9 %. 5. Енергетичні затрати на гербіциди, біопрепарати та макро- і мікроелементи складають 1820 % від загальних витрат на вирощування культури, а за рахунок помітного зростання урожайності вони скуповуються в 5-6 разів. 6. Бактеризація торф'яних гранул та внесення їх в ґрунт при посіві цукрового буряка і обробка вегетуючих рослин біопрепаратами і макро- та мікроелементами є дієвим і, водночас, екологічно безпечним засобом захисту культури. 7. Комплексна обробка насіння та вегетативних рослин біопрепаратами та макро- і мікроелементами стимулює розвиток вегетативних та генеративних органів рослин, сприяє збільшенню у продукції цукрових буряків вмісту цукру; ярої пшениці - клейковини; сої - протеїну та жиру, забезпечує приріст урожайності на 19-31 %. Джерела інформації: 1. Федоренко В.П., Ткаченко А.Н., Конверськая В.П. Достижения и перспективы развития биологического метода защиты растений в Украине // Карантин і захист рослин. - 2009. - №6. С. 6-9. 2. Федоренко В.П., Ретьман С.В. Актуальні питання захисту посівів (як підвищити рівень захисту с.-г. культур від шкідливих організмів) // Карантин і захист рослин. - 2009. - №3. - С. 1-5. 3. Бровдій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П.. Біологічний захист рослин: Навч. посібник. Київ. Світ. 2003 - 352 с 4. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика: Монографія / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська, Л.М. Токмакова та ін. За ред. В.В. Волкогона. - К.: Аграрна наука, 2006. - 312 с. 19 UA 106034 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 5. Воцелко С.К., Лапа С.В., Данькевич Л.А. Роль обробки насіння бобових культур біологічним препаратом ЕПАА у підвищенні імунітету та продуктивності рослин. // Між. темат. наук. зб. сільськогосподарська мікробіологія. Чернігів 2007. - Вип. №5. - С.161-170. 6. Крючкова Л.О., Маковейчук Т.І. Стимулювання ростових процесів та підвищення стійкості проти хвороб у проростках озимої пшениці під впливом регуляторів росту природного походження //Між. темат. наук. зб. Сільськогосподарська мікробіологія. - Чернігів. - 2007. - Вип. №5. - С. 153-160. 7. Малиновська І.М. Стан мікробіоценозу ризосфери сої за комплексного оброблення насіння, фосфатмобілізуючими мікроорганізмами і Br. japonicum НТ // Агроекологічний журнал 2007. №3. - С.79-83. 8. Дерев'янський В.П. Поширення хвороб та продуктивність сої // Карантин і захист рослин. 2007. - №5. - с 11-14. 9. Богач Г.Л., Богач О.Г. Біофунгіциди для обробки насіння // Карантин і захист рослин. 2007. - №9. - С. 7-8. 10. Іващенко О.О. Геном рослин бур'янів за дії гербіцидів. // Карантин і захист рослин. 2007. - №9. - С 17-18. 11. Жеребко В.М. Гербіциди в Інтегрованому захисті // Карантин і захист рослин. - 2007. №7. - С. 12-14. 12. Ермантраут Е.Р., Умрихін Н.Л. Ефективність способів контролювання забур'яненості посівів цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2007. - №3. - С. 13-14. 13. Роїк М.В., Заіменко Н.В., Борисюк В.О., Пиркін В.І, Гаврилов В.О. Біологізація технологічних процесів на виробництві цукрових буряків. // Цукрові буряки. - 2007. - № 3. - С.1517. 14. Параментная Л.Н. Симбиотические отношения Rhizobium и бобовых растений при обработке гербицидами // Биология ВНШ с.-х. микробиологии. - 1999. - №32. - С.11-13. 15. Агрономічний аналіз. Підручник // М.М. Городній, А.П. Лісовий, А.В. Бикін та ін. / За ред. М.М. Городнього. - К.: Арістей, 2005. - 468 с. 16. Балакай Г.Г., Безуглова О.С. Соя: Экология, агротехника переработок. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 160 с. 17. Mano Т. Early events in environmental stress. Oxidative stress in plants / Eds. Inez D., Van Montagn M. London: Taylor and Francis, 2002. - P.217-245. 18. Біологічний азот. Монографія / В.П. Патика, С.Я., Коць, В.В. Волкогон, О.Ф. Шерстобоєва, Т.М. Мельничук, А.В. Калініченко, І.В. Гриник / За ред. В.П. Патики. - К.: світ, 2003. - 424 с. 19. Патыка В.Ф., Наумов Г.Ф., Подоба Л.В., Николаенко А.Н., Поташова А.Н., Ельникова В.А., Гриник Н.В. Агроэкологическая роль азотфиксирующих микроорганизмов в аллелопатии высших растений / Под. ред. В.Ф. Патыки. - К.: Основа, 2004. - 320 с. 20. Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у технології вирощування сільськогосподарських культур / С.І. Мельник, В.А. Жилкін, М.М. Гаврилюк та ін. Київ. - 2007. - 52 с. 21. Адамень Ф.Ф., Вергунов В.А., Лазер П.Н., Вергунова И.Н. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине. - К.: Аграрная наука, 2006. - 456 с. 22. Іутинська Г.О., Антипчук А.Ф. Вплив деяких антропогенних факторів на ростову активність мікрофлори ґрунту // Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм. Мат. Міжнар. наук. конф. - Тернопіль, 2001. - С.214-217. 23. Кругова О.Д., Мандровська Н.М., Бублик Л.І., Чернега О.Д., Журавська Г.С., Гульчук Н.Ф. Віталист стимулює посіви сої // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 7. - С19-20. 24. Голодрига О.В., Грицаєнко З.М. Активність ґрунтової мікрофлори // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 1. - С18-20. 25. Калінчик М.В., Ільчук М.М., Беляева О.В., Тимченко В.Н. Пилипченко А.В., Сонець В.А. Формування ринку сої та продуктів її переробки в Україні. - К.: ЗАТ "Ніглава", 2007. - 200 с 26. Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Розвиток хвороб цукрових буряків у 2007 році та вірогідність їхньої появи у 2008 році // Цукрові буряки. - 2008. - № 1 (61). - С.7-8. 27. Іващенко О.О. Гербологія: напрями досліджень // Захист рослин. - 2000. - № 2. с.3-4. 28. Щербаков В.Я., Лазер П.Н., Яковенко Т.М. та ін. Система заходів посівного комплексу для польових культур: Навч. посібник. - Херсон: Айлант, 2006. - 396 с. 29. Методи випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін. За ред. проф. С.О.Трибеля. - К.: Світ, 2001. - 448 с. 30. Безуглий М.Д. Сучасні біотехнології у рослинництві // Вісник аграрної науки. - 2009. - №9. - С. 5-7. 20 UA 106034 C2 31. Вплив позакореневого підживлення на фотосинтетичний апарат цукрових буряків // Вісник аграрної науки. - 2009. - №9. - С. 23-26. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Спосіб підвищення продуктивності та захисту культур від хвороб в короткоротаційній сівозміні, який відрізняється тим, що насіння пшениці ярої, сої та торф'яні гранули при сівбі буряків цукрових обробляються мікробіологічними препаратами поліфункціональної дії з позакореневим внесенням препарату Еколист (4,0 л/га) та обприскуванням Хетоміком (100 мл/га). Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 21