Спосіб (варіанти) і пристрій (варіанти) для підтримки передачі даних в системі зв’язку з декількома несучими

Реферат: Описуються способи підтримки передачі даних на множині несучих в системі бездротового зв'язку. Користувацьке обладнання (UE) може визначати доступну потужність передачі для передачі даних на множині несучих. UE може розподіляти доступну потужність передачі по множині несучих (наприклад, з використанням рівномірного розподілу потужності, "жадібного" заповнення, розбавлення і т. д.), щоб отримати виділену потужність передачі для даних для кожної несучої. UE може відправляти Вузлу В щонайменше один запит ресурсу з інформацією, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих. UE може приймати щонайменше одне надання ресурсу з інформацією, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої, яка може бути всіма або піднабором з множини несучих. UE може відправляти дані щонайменше на одній несучій і може обмежувати потужність передачі для кожної несучої наданою потужністю передачі для цієї несучої. UA 99757 C2 (12) UA 99757 C2 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дана заявка вимагає пріоритет попередньої заявки США номер 61/031941, озаглавленої "METHOD AND APPARATUS FOR MULTI-CARRIER COMMUNICATIONS IN WIRELESS COMMUNICATIONS", зареєстрованої 27 лютого 2008 р., переданої правонаступнику цієї заявки і включеної в цей документ шляхом посилання. I. Галузь техніки Дане розкриття винаходу загалом стосується зв'язку, а точніше способів для підтримки передачі даних в системі зв'язку з декількома несучими. II. Рівень техніки Системи бездротового зв'язку широко використовуються, щоб надавати різні послуги зв'язку, наприклад мову, відео, пакетні дані, обмін повідомленнями, радіомовлення і т. д. Ці бездротові системи можуть бути системами загального доступу, що допускають підтримку множини користувачів шляхом спільного використання доступних системних ресурсів. Приклади таких систем колективного доступу включають в себе системи загального доступу з кодовим розділенням каналів (CDMA), системи загального доступу з часовим розділенням каналів (TDMA), системи загального доступу з розділенням каналів по частоті (FDMA), системи FDMA з ортогональним розділенням (OFDMA) і системи FDMA з однією несучою (SC-FDMA). Система бездротового зв'язку може підтримувати роботу на множині несучих, щоб збільшити пропускну здатність системи. Кожна несуча може мати певну центральну частоту і певну смугу пропускання, і може використовуватися для відправлення даних трафіку, керуючої інформації, контрольного сигналу і т. д. Різні несучі можуть спостерігати різні умови в каналі і можуть мати різні пропускні здатності. Бажано підтримувати передачу даних на множині несучих таким чином, щоб можна було досягнути хорошої продуктивності. Суть винаходу У даному документі описуються методики для підтримки передачі даних на множині несучих в системі бездротового зв'язку. У одному виконанні користувацьке обладнання (UE) може визначати доступну потужність передачі для передачі даних на множині несучих. UE може розподіляти доступну потужність передачі по множині несучих (наприклад, з використанням рівномірного розподілу потужності, "жадібного" заповнення, "розбавлення" і т. д.), щоб отримати виділену потужність передачі для даних для кожної несучої. UE може відправляти Вузлу В щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих. UE може відправляти один запит ресурсу для кожної несучої або може відправляти запит ресурсу для більше ніж однієї несучої. UE може приймати щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої, яка може бути всіма або піднабором з множини несучих. UE може відправляти дані щонайменше на одній несучій і може обмежувати потужність передачі на кожній несучій наданою потужністю передачі для цієї несучої. Далі більш детально описуються різні особливості і ознаки розкриття винаходу. Короткий опис креслень Фіг. 1 показує систему бездротового зв'язку. Фіг. 2А, 2В і 2С показують розподіл потужності передачі за допомогою рівномірного розподілу, "жадібного" заповнення і "розбавлення" відповідно. Фіг. 3, 4 і 5 показують процес для виконання "розбавлення". Фіг. 6 показує процес для відправлення запитів ресурсів для множини несучих. Фіг. 7 показує процес для прийому запитів ресурсів для множини несучих. Фіг. 8 показує блок-схему UE і Вузла В. Докладний опис Описувані в даному документі методики можуть використовуватися для різних систем бездротового зв'язку, таких як CDMA, TDMA, FDMA, OFDMA, SC-FDMA і інших систем. Терміни "система" і "мережа" часто використовуються взаємозамінно. Система CDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як універсальний наземний радіодоступ (UTRA), CDMA2000 і т. д. UTRA включає в себе Широкосмуговий CDMA (WCDMA) і інші різновиди CDMA. CDMA2000 охоплює стандарти IS-2000, IS-95 і IS-856. Система TDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як глобальна система мобільного зв'язку (GSM). Система OFDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як вдосконалений UTRA (EUTRA), ультрамобільне широкомовлення (UMB), IEEE 802.11 (Wi-Fi), IEEE 802.16 (WiMAX), IEEE 802.20, Flash-OFDM і т. д. UTRA і E-UTRA є частиною універсальної системи мобільних телекомунікацій (UMTS). Проект довгострокового розвитку (LTE) 3GPP і LTE-Advanced є новими версіями UMTS, які використовують E-UTRA. UTRA, E-UTRA, UMTS, LTE, LTE-Advaced і GSM описуються в документах від організації, що називається "Проект Партнерства Третього Покоління" (3GPP). CDMA2000 і UMB описуються в документах від організації, що називається 1 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 "Другим Проектом Партнерства Третього Покоління" (3GPP2). Описані в цьому документі методики можуть використовуватися для згаданих вище систем і технологій радіозв'язку, а також інших систем і технологій радіозв'язку. Для ясності деякі особливості методик описуються далі для WCDMA, і термінологія 3GPP використовується далі в більшій частині опису. Фіг. 1 показує систему 100 бездротового зв'язку, яка може включати в себе деяку кількість Вузлів Б і інших мережевих об'єктів. Для простоти на Фіг. 1 показані тільки один Вузол В 120 і один Контролер 130 радіомережі (RNC). Вузол В може бути станцією, яка здійснює зв'язок з UE, і також може називатися вдосконаленим Вузлом В (eNB), базовою станцією, точкою доступу і т. д. Вузол В може забезпечувати зону радіозв'язку для конкретної географічної області. Для підвищення пропускної здатності системи вся зона обслуговування Вузла В може розділятися на множину менших областей (наприклад, три). Кожна менша область може обслуговуватися відповідною підсистемою Вузла В. У 3GPP термін "стільник" може належати до найменшої зони обслуговування Вузла В і/або підсистеми Вузла В, що обслуговує цю зону обслуговування. RNC 130 може з'єднуватися з набором Вузлів В і забезпечувати координацію і керування для цих Вузлів В. UE 110 може бути одним з багатьох UE, розосереджених по всій системі. UE 110 може бути стаціонарним або мобільним, і також може називатися мобільною станцією, терміналом, терміналом доступу, абонентським модулем, станцією і т. д. UE 110 може бути стільниковим телефоном, персональним цифровим помічником (PDA), бездротовим модемом, бездротовим пристроєм зв'язку, кишеньковим пристроєм, переносним комп'ютером, бездротовим телефоном, станцією бездротової місцевої системи зв'язку (WLL) і т. д. UE 110 може здійснювати зв'язок з Вузлом В 120 по низхідній лінії зв'язку і висхідній лінії зв'язку. Низхідна лінія зв'язку (або пряма лінія зв'язку) стосується лінії зв'язку від Вузла В 120 до UE 110, а висхідна лінія зв'язку (або зворотна лінія зв'язку) стосується лінії зв'язку від UE 110 до Вузла В 120. Система може підтримувати передачу даних на множині (K) несучих по висхідній лінії зв'язку. Одне або більше UE можуть бути заплановані для передачі даних по висхідній лінії зв'язку на кожній несучій в будь-який заданий момент. Задане UE може бути заплановане для передачі даних по висхідній лінії зв'язку на аж до K несучих в будь-який заданий момент залежно від різних чинників, наприклад доступних ресурсів системи, об'єму даних трафіку для відправлення UE, пріоритету UE, вимог якості обслуговування (QoS) у UE і т. д. Фіг. 1 показує приклад передачі даних на множині несучих по висхідній лінії зв'язку. UE 110 може мати дані трафіку для відправлення і може відправити запит ресурсу для кожної несучої. Запит ресурсу також може називатися запитом висхідної лінії зв'язку, запитом планування, інформаційним повідомленням планування і т. д. Запит ресурсу для кожної несучої може переносити запас потужності і/або іншу інформацію, яка може використовуватися для планування UE на передачу даних на несучій. Запас потужності для несучої може вказувати величину потужності передачі, яка може використовуватися для несучої, і може задаватися відношенням трафіку до контрольного сигналу (T2P). Запас потужності також може називатися відхиленням потужності і т. д. Вузол В 120 може прийняти запити ресурсів для всіх K несучих від UE 110 і може задовольнити або відхилити запит ресурсу для кожної несучої. Вузол В 120 може відправити надання ресурсу для кожної несучої, для якої задовольняється запит ресурсу. Надання ресурсу також може називатися виділенням ресурсу, абсолютним наданням, наданням висхідної лінії зв'язку і т. д. Надання ресурсу для кожної несучої може переносити надане T2P, вибраний транспортний формат і т. д. Транспортний формат може асоціюватися з певною схемою кодування і/або кодовою швидкістю, визначеною схемою модуляції, певним розміром транспортного блока і т. д. Транспортний формат також може називатися швидкістю, швидкістю передачі даних, форматом пакета, схемою модуляції і кодування (MCS) і т. д. UE 110 може відправити дані трафіку на кожній несучій відповідно до надання ресурсу для цієї несучої. Вузол В 120 може реалізовувати об'єднаний планувальник або розподілений планувальник для висхідної лінії зв'язку. Об'єднаний планувальник може приймати запити ресурсів для всіх K несучих від всіх UE, виконувати планування спільно для всіх K несучих на основі всіх прийнятих запитів ресурсів і надавати ресурси для кожної несучої з умови, щоб можна було досягнути хорошої загальної продуктивності. Надані ресурси можуть задаватися наданими T2P, швидкостями передачі даних і т. д. Розподілений планувальник може приймати запити ресурсів для кожної несучої від всіх UE, виконувати планування незалежно для кожної несучої і надавати ресурси для кожної несучої на основі запитів ресурсів, прийнятих для цієї несучої. UE 110 може відправити окремий запит ресурсу для кожної несучої, якщо Вузол В 120 реалізовує розподілений планувальник. Це дозволило б розподіленому планувальнику 2 UA 99757 C2 5 10 15 запланувати UE 110 для передачі даних по висхідній лінії зв'язку на кожній несучій. UE 110 також може відправити окремий запит ресурсу для кожної несучої, навіть якщо Вузол В 120 реалізовує об'єднаний планувальник. У цьому випадку об'єднаний планувальник може об'єднати запити ресурсів для різних несучих і/або може задовольнити або відхилити кожний запит ресурсу. Об'єднаний планувальник також може надавати швидкості передачі даних, які можуть відрізнятися від швидкостей передачі даних, запитаних UE 110. Наприклад, надані швидкості передачі даних можуть бути вище запитаних швидкостей передачі даних для деяких несучих і можуть бути нижче запитаних швидкостей передачі даних для інших несучих. Однак загальна надана швидкість передачі даних може бути меншою або дорівнювати загальній запитаній швидкості передачі даних. UE 110 може формувати запити ресурсів для K несучих, як описано нижче. UE 110 може мати максимальну потужність передачі P max і може використовувати частину потужності передачі для відправлення контрольного сигналу і/або службової інформації на кожній несучій. UE 110 тоді може мати доступну потужність передачі Pavail для передачі даних на K несучих. Доступна потужність передачі Pavail може виражатися у вигляді: Pavail  Pmax  20 K K k 1 k 1  Ppilot,k   Poh,k , (1) де Ppilot, k - потужність передачі для контрольного сигналу на несучій k, і Poh, k - потужність передачі для службової інформації на несучій k. У першому виконанні UE 110 може рівномірно розподіляти або розділяти максимальну потужність передачі Pmax по всіх K несучих, на яких UE 110 могло бути заплановане для передачі даних. У цьому виконанні потужність передачі, виділена кожній несучій, може виражатися у вигляді: Pk  Pmax  Ppilot,k  Poh,k , K для (2), k=1,…, K, 25 30 35 40 45 де Pk – виділена потужність передачі для даних для несучої k. Фіг. 2А показує приклад розподілу потужності передачі відповідно до першого виконання. У цьому прикладі доступні три несучі 1, 2 і 3, і для передачі даних їм виділяються потужності передачі P1, P2 і P3 відповідно. Хоч і не показано на Фіг. 2А, виділена потужність передачі для кожної піднесучої може бути обмежена Pmax, k, яка є потужністю передачі, необхідною для досягнення максимальної швидкості передачі даних, що підтримується системою на несучій k. Pmax, k може бути однаковою для всіх несучих або може відрізнятися для різних несучих. Доступна потужність передачі Pavail також може розподілятися рівномірно між K несучими. У цьому випадку P1  P2  ... PK  Pmax / K . У другому виконанні UE 110 може розподіляти доступну потужність передачі P avail по K несучих на основі "жадібного" заповнення. У цьому виконанні K несучих можуть бути впорядковані на основі їх умов в каналі від найкращого до найгіршого. Умови в каналі можуть бути виміряні, як описано нижче. Після упорядкування несуча 1 є найкращою несучою, несуча K є найгіршою несучою, а несуча k є k-ою найкращою несучою. K несучих також можуть упорядковуватися на основі статичного призначення. UE 110 може розподілити доступну потужність передачі K впорядкованим несучим, по одній несучій за раз, починаючи з найкращої несучої.Для заданої несучої k, вибраної для розподілу потужності передачі, UE 110 може виділяти Pmax, k вибраній несучій, поки доступна потужність передачі не використана повністю, так що Pk  min avail , Pmax, k  . UE 110 може оновити доступну P потужність передачі після виділення потужності передачі вибраній несучій таким чином: Pavail  Pavail  Pmax, k . 50 (3) UE 110 може виділяти доступну потужність передачі одній несучій за раз, поки не витрачена вся доступна потужність передачі або всім несучим не виділена потужність передачі. Фіг. 2В показує приклад розподілу потужності передачі відповідно до другого виконання. У цьому прикладі три несучі 1, 2 і 3 доступні і упорядковуються від найкращої до найгіршої. 3 UA 99757 C2 5 10 15 Несучій 1 виділяється потужність Pmax, 1, несучій 2 виділяється Pmax, 2, і несучій 3 виділяється доступна потужність передачі, яка залишилася. У третьому виконанні UE 110 може нерівномірно розподілити доступну потужність передачі Pavail по K несучих з умови, щоб можна було досягнути хорошої загальної продуктивності. У одному виконанні нерівномірний розподіл потужності може основуватися на "розбавленні". "Розбавлення" аналогічне заливанню фіксованої кількості води в посудину з нерівним дном. Кількість води може відповідати доступній потужності передачі, а кожна несуча може відповідати точці на дні посудини. Висота дна в будь-якій заданій точці може відповідати зворотній величині відношення рівня сигналу до сукупного рівня перешкод і шумів (SINR) у несучій, асоційованій з цією точкою. Низька висота, таким чином, може відповідати високому SINR, і навпаки. Доступна потужність передачі Pavail тоді може бути "залита" в посудину таким чином, що першими заповнюються нижні точки в посудині (які відповідають більш високим SINR), а більш високі точки в посудині (які відповідають більш низьким SINR) заповнюються пізніше. Розподіл потужності може залежати від доступної потужності передачі Pavail і глибини посудини над поверхнею дна. Ці K несучих можуть спостерігати різні умови в каналі і перешкодах і можуть мати різні SINR. SINR кожної несучої може виражатися у вигляді: k  20 25 Pk  gk , для k  1 K, ,..., N0,k (4) де Pk – потужність передачі для несучої k, gk – коефіцієнт посилення каналу для несучої k, N0,k – тепловий шум і перешкоди на несучій k, і  k – прийняте SINR для несучої k. UE 110 може розподілити доступну потужність передачі K несучим таким чином, щоб максимізувалась загальна швидкість передачі даних для K несучих. У цьому випадку UE 110 може виділити потужність передачі кожній несучій з умови, щоб вона максимізувала наступну цільову функцію: J K  f(k ) , (5) k 1 30 35 де J – цільова функція для максимізації, і f (  k ) - функція, що надає швидкість передачі даних, досягнуту з прийнятим SINR, який дорівнює  k . Функція f (  k ) може передбачатися монотонно зростаючою по відношенню до  k , так що f (  k )  0 . Функція f (  k ) також може передбачатися увігнутою відносно  k , так що f ( k )  0 . UE 110 може розподілити доступну потужність передачі по K несучих з наступними обмеженнями: Pk  0 , (6) Pk  Pmax, k , (7) і K  Pk  Pavail , (8) k 1 де Pmax, k  gk N0,k Pmax, k  40   max і  max  N0,k (9) , gk  max - необхідне SINR для максимальної швидкості передачі даних, що підтримується системою, і Pmax, k – потужність передачі, необхідна для досягнення SINR, що дорівнює  max , на піднесучій k. 4 UA 99757 C2 Pmax, k також може називатися максимальною допустимою потужністю передачі для несучої k. 5 10 Рівняння (6) вказує, що кожній несучій може бути виділена не негативна потужність передачі. Рівняння (7) вказує, що кожній несучій потрібно виділити не більше потужності передачі Pmax, k, необхідної для досягнення максимальної швидкості передачі даних, що підтримується системою. Виділення більше ніж Pmax, k може привести до витраченої надмірної потужності, оскільки більша потужність передачі привела б до прийнятого SINR, яке вище  max , але не збільшила б швидкість передачі даних. Рівняння (8) вказує, що загальна потужність передачі, виділена всім K несучим, не повинна перевищувати доступну потужність передачі. Рівняння Лагранжа L для цільової функції J може виражатися у вигляді: K L  J     Pk  k 1 K K k 1 k 1  k  Pk   k  (k  max ) , (10) де  k – прихована ціна Pk і є позитивною лише тоді, коли Pk  0 ,  k - прихована ціна  max і є позитивною лише тоді, коли  k   max , і 15  – прихована ціна Pavail. Приховані ціни ,  k і  k є ненегативними значеннями і вказують зміну в цільовій функції J з невеликими відхиленнями від обмежень Pavail, Pk  0 і k  max відповідно. Цільова функція J може бути максимізована шляхом взяття частинної похідної L відносно Pk і встановлення частинної похідної в нуль таким чином: 20 P g f  k k  N0,k  Pk        k k  gk 0. k 1 N0,k K  (11) Коли 0  Pk  Pmax, k , приховані ціни стають k  0 і k  0 , і частинна похідна в рівнянні (11) може виражатися у вигляді: P g f  k k  N0,k  Pk     , (12)  10  Pk  Pmax, k  K де   k 1 K Pavail  N0,k  10  Pk  Pmax, k  g k k 1 (13) 25 Для рівняння (13) кожній несучій k може надаватися значення 1, якщо її потужність передачі дорівнює 0  Pk  Pmax, k або значення 0 у противному разі. Значення всіх K несучих можуть підсумовуватися для отримання чисельника в рівнянні (13). Значення кожної несучої може масштабуватися за допомогою N0,k / gk , масштабовані значення для всіх K несучих можуть 30 35 підсумовуватися, і сумарний результат може складатися з Pavail, щоб отримати знаменник в рівнянні (13). Функція f (  k ) може встановлювати відповідність прийнятого SINR зі швидкістю передачі даних і може бути обмеженою функцією пропускної здатності, необмеженою функцією пропускної здатності або якою-небудь іншою функцією. У одному виконанні функція f (  k ) може бути необмеженою функцією пропускної здатності і може виражатися у вигляді: f (k )  W log2 (1   k ) , 40 (14) де W – смуга пропускання системи. В результаті об'єднання рівнянь (12), (13) і (14) потужність передачі Pk для виділення несучої k може виражатися у вигляді: 5 UA 99757 C2 Pk  1  g   k  k k N0,k  N0,k gk . (15) Для 0  Pk  Pmax, k , при k  0 і k  0 , рівняння (15) може бути спрощене у вигляді: Pk  5 1 N0,k .   gk (16) Взагалі, Pk може залежати від конкретної функції, що використовується для f (  k ) , і може визначатися на основі рівнянь (12) і (13). Це не є аналітичним рішенням для розподілу доступної потужності передачі K несучим за допомогою "розбавлення". Однак монотонні і увігнуті характеристики функції f (  k ) і відношення 10 між  k і Pk мають на увазі, що несуча, якій виділяється Pk  Pmax, k , повинна бути краще несучої, якій виділяється 0  Pk  Pmax, k , яка повинна бути краще несучої, якій виділяється Pk  0 . Це 15 спостереження може використовуватися для багаторазового розподілу доступної потужності передачі K несучим. Фіг. 3 показує виконання процесу 300 для виконання "розбавлення". Спочатку K несучих можуть бути впорядковані на основі їх умов в каналі від найкращої до найгіршої (етап 310). Умови в каналі можуть вимірюватися за допомогою gk  N0,k , щоб найкраща несуча мала 20 25 30 найбільший gk  N0,k , а найгірша несуча мала найменший gk  N0,k . Після упорядкування несуча 1 є найкращою несучою, несуча K є найгіршою несучою, а несуча k є k-ою найкращою несучою. Максимальна допустима потужність передачі Pmax, k тоді може бути виділена якомога більшій кількості несучих, по одній несучій за раз, починаючи з найкращої несучої, щоб максимізувати цільову функцію J (етап 320). Етап 320 може виділити P max, k нулю або більше несучим. Доступна потужність передачі, що залишилася, може розподілятися несучим, що залишилися, щоб максимізувати цільову функцію (етап 330). Етап 320 може називатися етапом 1 розбавлення, а етап 330 може називатися етапом 2 розбавлення. Етапи 320 і 330 можуть виконуватися багато разів, як описано нижче. Для ітераційного розбавлення можуть підтримуватися дві групи несучих. Група 1 може включати в себе несучі, яким виділена Pk  Pmax, k . Група 2 може включати в себе несучі, яким виділена 0  Pk  Pmax, k . Групи 1 і 2 можуть ініціалізуватися, щоб не містити несучих, і кожна несуча може ініціалізуватися за допомогою Pk  0 . Фіг. 4 показує виконання ітераційного процесу для етапу 320 на Фіг. 3. Індекс k для несучої може встановлюватися в початкове значення 1 (етап 412). Несучій k може виділятися якомога більше потужності передачі, при цьому виділена потужність передачі P k обмежується або Pavail, або Pmax, k (етап 414). Потім може бути виконане визначення, чи можна деяку частину виділеної потужності передачі Pk для несучої k перерозподілити краще наступній гіршій несучій k+1 (етап 420). Це визначення може виконуватися на основі наступної перевірки: 35 f (  k ) f (  k 1)  Pk P Pk 1 P k 40 45 k 1 . (17) 0 Рівняння (17) порівнює частинну похідну у f (  k ) при Pk, виділеній несучій k, з частинною похідною у f (  k1) при відсутності потужності передачі, виділеної наступній гіршій несучій k+1. Якщо рівняння (17) виконується і для етапу 420 відповіддю є "Так", то несучі k і k+1 можуть бути вміщені в групу 2 (етап 422), і процес для етапу 320 може завершитися. У іншому випадку, якщо не виконується рівняння (17) і для етапу 420 відповіддю є "Ні", то можна виконати визначення, чи дорівнює виділена потужність передачі Pk для несучої k Pavail або Pmax, k (етап 430). Якщо Pk дорівнює Pavail, то несуча k може бути вміщена в групу 2 (етап 432), і процес для етапу 320 може завершитися. У іншому випадку, якщо Pk дорівнює Pmax, k, то несуча k може бути вміщена в групу 1 (етап 434). Доступна потужність передачі потім може бути оновлена у вигляді Pavail  Pavail  Pk (етап 436). Якщо всім K несучим виділена потужність передачі, як визначено на етапі 438, то процес 6 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 для етапу 320 може завершитися. У іншому випадку індекс k можна збільшити (етап 440), і процес може повернутися до етапу 414. Процес для етапу 320 на Фіг. 4 може забезпечити групу 1, що містить нуль або більше несучих, яким виділена Pmax, k, і групу 2, що містить нуль або більше несучих, яким виділено менше Pmax, k. Етап 330 може виконуватися, якщо процес для етапу 320 припиняється після етапу 422 на Фіг. 4, і може пропускатися, якщо процес для етапу 320 припиняється після етапу 432 або 438 на Фіг. 4. Фіг. 5 показує виконання ітераційного процесу для етапу 330 на Фіг. 3. Група 2 може передбачатися такою, що включає в себе несучі k, k+1,…, k+m, де k може бути меншим K, і m може бути 0 або більше. Несучим з k по k+m в групі 2 може бути виділена потужність передачі з Pk до Pk+m при доступній потужності передачі Pavail (етап 512). Для етапу 512  може обчислюватися для m+1 несучих в групі 2, наприклад, як показано в рівнянні (13). Потім може обчислюватися потужність передачі для виділення кожній несучій в групі 2, наприклад, як показано в рівнянні (16). Потім може бути виконане визначення, чи виділяється якій-небудь несучій в групі 2 більше потужності передачі, ніж необхідно для досягнення  max (етап 514). Якщо відповіддю є "Так", то кожній надмірно виділеній несучій може виділятися достатня потужність передачі для досягнення  max , і вона може переміщатися в групу 1 (етап 516). Група 2 також може оновлюватися шляхом видалення кожної несучої, яка переміщена в групу 1 (етап 518). Доступна потужність передачі може оновлюватися шляхом віднімання потужності передачі, виділеної кожній несучій, переміщеній в групу 1 (етап 520). Потім процес може повернутися до етапу 512, щоб повторити розподіл потужності передачі для елементів, що залишилися в групі 2. У противному разі, якщо ніяким несучим не виділяється більше, ніж потужність передачі для досягнення  max , і відповіддю є "Ні" для етапу 514, то може бути виконане визначення, чи є наступна гірша несуча k+m+1, ще не включена в групу 2 (етап 520). Якщо відповіддю є "Ні", то процес для етапу 330 може завершитися. У противному разі, якщо відповіддю є "Так", то може бути виконане визначення, чи можна деяку частину виділеної потужності передачі P k+m для найгіршої несучої k+m в групі 2 краще перерозподілити наступній гіршій несучій k+m+1 (етап 522). Це визначення може виконуватися на основі наступної перевірки: f (  k  m ) Pk  m P k m  f (  k  m 1) Pk  m 1 P k  m 1 . (18) 0 Рівняння (18) порівнює частинну похідну у f (km ) при Pk+m, виділеній найгіршій несучій k+m 35 40 45 50 55 в групі 2, з частинною похідною у f (k m1) за відсутності потужності передачі, виділеної наступній гіршій несучій k+m+1. Якщо виконується рівняння (18) і для етапу 522 відповіддю є "Так", то несуча k+m+1 може бути додана в групу 2 (етап 524), і процес може повернутися до етапу 512, щоб повторити розподіл потужності передачі з несучими k – k+m+1 в групі 2. У противному разі, якщо не виконується рівняння (18) і для етапу 522 відповіддю є "Ні", то процес для етапу 330 може завершитися. Одна або більше ітерацій можуть виконуватися для етапу 320 і/або етапу 330, щоб розподілити доступну потужність передачі K несучим. Результатом розбавлення є одна або множина несучих з виділеною потужністю передачі таким чином, що цільова функція J максимізується. Може існувати деяка невикористана потужність передачі, якщо у UE 110 є достатній запас потужності для виділення кожній несучій максимальної допустимої потужності передачі для досягнення  max . Фіг. 3, 4 і 5 показують одне виконання здійснення розбавлення, щоб розподілити доступну потужність передачі K несучим. Розбавлення також може виконуватися іншими способами. Наприклад, можна пропустити етап 320 на Фіг. 3, а етап 330 може виконуватися з групою 2, що початково включає несучі 1 і 2. Фіг. 2С показує приклад розподілу потужності передачі відповідно до третього виконання для розбавлення. У цьому прикладі три несучі 1, 2 і 3 доступні і упорядковуються від найкращої до найгіршої. Несучій 1 виділяється P1  Pmax, 1 , несучій 2 виділяється P2  Pmax, 2 і несучій 3 виділяється P3  Pmax, 3 , де P2 і P3 можуть визначатися рівняннями (13) і (16). Як показано в рівняннях (15) і (16), UE 110 може визначити потужність передачі P k для виділення кожній несучій k на основі коефіцієнта посилення каналу g k і шуму і перешкод N0,k для 7 UA 99757 C2 5 цієї несучої. Однак UE 110 може не знати коефіцієнт посилення каналу g k і шум і перешкоди N0,k. В одному виконанні UE 110 може визначити виділену потужність передачі P k для кожної несучої k на основі потужності передачі Ppilot, k для контрольного сигналу на несучій k. Потужність передачі для контрольного сигналу може регулюватися за допомогою контуру регулювання потужності для досягнення цільового SINR на Вузлі В 120. Потужність передачі P k для даних трафіку тоді може бути встановлена вище потужності передачі для контрольного сигналу на вибране T2P, і може виражатися у вигляді: Pk  Ppilot,k  T2Pk , 10 (19) де T2Pk є T2P для несучої k. Контрольний сигнал може вважатися еквівалентним швидкості передачі даних у R pilot. Швидкість передачі даних Rdata може досягатися для даних трафіку при вибраному T2P. Еквівалентна швидкість передачі даних для контрольного сигналу тоді може виражатися у вигляді: 15 Rpilot  20 25 Rdata . T2Pk (20) Рівняння (20) може бути точніше для низької швидкості передачі даних для даних трафіку Rdata і може бути менш точним для високої швидкості передачі даних для даних трафіку. Контур регулювання потужності може встановити цільове SINR для контрольного сигналу у вузький діапазон незалежно від швидкості передачі даних для даних трафіку. У цьому випадку масштабування в рівнянні (20) може бути нечутливе до швидкості передачі даних у даних трафіку. Еквівалентна швидкість передачі контрольного сигналу R pilot може знаходитися в лінійній області функції f (  k ) . Для необмеженої функції пропускної здатності, показаної в рівнянні (14), еквівалентна швидкість передачі даних для контрольного сигналу може виражатися у вигляді:  Ppilot,k  gk Rpilot  W log2 1   N0,k   P g   W pilot,k k .  N0,k  (21) Відношення коефіцієнта посилення каналу gk до шуму і перешкод N0,k для кожної несучої k тоді може приблизно обчислюватися як: 30 Rpilot gk .  N0,k W  Ppilot,k (22) Еквівалентна швидкість передачі контрольного сигналу R pilot може обчислюватися на основі відомої швидкості передачі даних трафіку Rdata і відомого T2P для передачі даних на одній або множині несучих. Відношення gk / N0,k тоді може визначатися для кожної несучої k на основі 35 обчисленого Rpilot, відомої смуги пропускання системи W і відомої потужності передачі P pilot, k, що використовується для контрольного сигналу на несучій k. Потужність передачі Pk для виділення несучій k тоді може виражатися у вигляді: Pk  40 1 W  Ppilot,k .   Rpilot (23) Рівняння (23) передбачає, що 0  Pk  Pmax, k , тому k  0 і k  0 . Прихована ціна  може призначатися наступним чином:  10  Pk  Pmax, k  K  Pavail  k 1 K  10  Pk  Pmax, k  k 1 W  Ppilot,k . (24) Rpilot 8 UA 99757 C2 5 10 15 20 Рівняння (23) і (24) вказують, що несучі з кращими умовами в каналі (і тому меншою потужністю передачі для контрольного сигналу) звичайно мають велику виділену потужність передачі Pk. Це може мати місце, навіть якщо прийняте SINR вище для кращої несучої на Вузлі В 120. Для ітераційного розбавлення можуть використовуватися різні спрощення. У одному виконанні можна задати лінійну область з межею T2P для функції f (  k ) . Лінійна область може охоплювати діапазон значень Pk або  k (або, еквівалентно, діапазон швидкостей передачі даних), в якому f (  k ) може приблизно виражатися лінійною функцією. Для будь-якої заданої ітерації на Фіг. 4, якщо виділена потужність передачі для несучої k знаходиться в лінійній області, то ітерація може припинитися відразу без виконання перевірки в рівнянні (17). Як приклад розбавлення для випадку з двома несучими 1 і 2 і всіма швидкостями передачі даних, що знаходяться в лінійній області, може виконуватися таким чином. Несучій 1 може бути виділено якомога більше потужності передачі. Якщо виділена потужність передачі P 1 для несучої 1 обмежується Pavail, то розбавлення припиняється. Якщо P1 обмежується Pmax, 1, то несучій 2 може бути виділено якомога більше потужності передачі. Виділена потужність передачі P2 для несучої 2 може бути обмежена Pavail або Pmax, 2. Як інший приклад розбавлення для випадку з двома несучими 1 і 2 і максимальною швидкістю передачі даних, що знаходиться в нелінійній області, може виконуватися таким чином. Несучій 1 може бути виділено якомога більше потужності передачі, і P1 може бути обмежена Pmax, 1 або Pavail. Потім може бути виконана наступна перевірка: f ( 1) f (  2 )  P1 P P2 P 1 25 30 . (25) 2 0 Якщо виконується рівняння (25) і P1 обмежується Pavail, то розбавлення припиняється. Якщо рівняння (25) не виконується, то несучі 1 і 2 можна вмістити в групу 2, і їм можна виділити потужності передачі P1 і P2 відповідно. Потім може бути виконане визначення, чи виділяється якій-небудь несучій більше потужності передачі, ніж необхідно для досягнення  max . Якщо це так, то несучій 1 може виділятися достатня потужність передачі для досягнення  max , і несучій 2 може виділятися якомога більше потужності передачі, яка залишилася. P 2 для несучої 2 може обмежуватися Pavail або Pmax, 2. Для спрощення обчислення для розбавлення частинна похідна f (  k ) для різних значень Pk Pk 35 40 45 50 55 може приблизно обчислюватися за допомогою кускової лінійної апроксимації і зберігатися в довідковій таблиці. Тоді частинна похідна для кожної швидкості передачі даних може без великих зусиль визначатися шляхом звернення до довідкової таблиці. UE 110 може визначати виділену потужність передачі Pk для кожної з K несучих на основі рівномірного розподілу, жадібного заповнення або розбавлення, як описано вище. У одному виконанні UE 110 може визначати запитане T2P для кожної несучої k на основі виділеної потужності передачі Pk і потужності передачі контрольного сигналу Ppilot, k для несучої k, наприклад, як показано в рівнянні (19). UE 110 може формувати запит ресурсу для кожної несучої з ненульовою виділеною потужністю передачі і може включати запитане T2P для несучої. Вузол В 120 може планувати UE 110 на передачу даних по висхідній лінії зв'язку на основі повідомленого T2P для кожної несучої. Вузол В 120 також може визначати надане T2P для кожної несучої, яке може дорівнювати, бути менше або по можливості більше запитаного T2P для несучої. Вузол В 120 може відправляти надання ресурсу для кожної несучої з позитивним наданим T2P. UE 110 потім може передавати дані трафіку на кожній несучій з використанням наданого T2P для несучої. UE 110 може зберігати таблицю, яка встановлює відповідність T2P і транспортного формату і може визначати конкретний транспортний формат або швидкість передачі даних для використання для кожної несучої на основі наданого T2P для цієї несучої. Взагалі, UE 110 може відправити будь-яку інформацію для кожної несучої, яка може стосуватися Вузла В 120, щоб запланувати UE 110 на передачу даних і виділити ресурси для UE 110. Інформація, відправлена UE 110, може містити T2P, виділену потужність передачі P k, оцінку SINR, швидкість передачі даних, об'єм даних трафіку для відправлення і т. д. Інформація для кожної несучої може відправлятися по окремому запиту ресурсу. Як альтернатива запит ресурсу може нести інформацію для множини несучих. Вузол В 120 може надавати ресурси для 9 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 UE 110 на основі інформації, прийнятої від UE 110. Надані ресурси можуть задаватися величиною потужності передачі, яку UE 110 може використовувати на кожній несучій, швидкістю передачі даних для кожної несучої і т. д. Якщо Вузол В 120 використовує об'єднаний планувальник, то об'єднаний планувальник може визначити умови в каналі кожної несучої для UE 110 і може визначити відповідні надання ресурсів для всіх K несучих на основі умов в каналі і, можливо, інших чинників. Наприклад, надання ресурсів для UE 110 можуть залежати від вимог до даних у UE 110, миттєвих станів завантаженості на Вузлі В 120, рівня перешкод (наприклад, цільового перевищення над тепловим шумом (ROT)), дозволеного Вузлом В 120, і т. д. Якщо Вузол В 120 використовує розподілений планувальник, то розподілений планувальник може запланувати UE 110 для кожної несучої на основі умов в каналі і запиту ресурсу для цієї несучої. Фіг. 6 показує виконання процесу 600 для формування і відправлення запитів ресурсів для множини несучих. Процес 600 може виконуватися за допомогою UE (як описано нижче) або за допомогою деякого іншого об'єкта. UE може визначити доступну потужність передачі Pavail для передачі даних на множині несучих (етап 612). UE може розподілити доступну потужність передачі множині несучих для отримання виділеної потужності передачі P k для кожної з множини несучих (етап 614). UE може відправити щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих (етап 616). UE може відправляти один запит ресурсу для кожної несучої або може відправляти запит ресурсу для більше ніж однієї несучої. Після цього UE може прийняти щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої серед множини несучих (етап 618). UE може бути надана потужність передачі для всіх або піднабору з множини несучих. UE може відправити дані щонайменше на одній несучій (етап 620) і може обмежити потужність передачі для кожної несучої наданою потужністю передачі для цієї несучої (етап 622). У одному виконанні етапу 614 UE може розподіляти максимальну потужність передачі порівну множині несучих і може визначати виділену потужність передачі для кожної несучої на основі потужності передачі, розподіленої цій несучій, і потужності передачі, що використовується для контрольного сигналу і службового навантаження на несучій, наприклад, як показано в рівнянні (2). UE також може розподіляти доступну потужність передачі множині несучих порівну. У іншому виконанні етапу 614 UE може розподіляти доступну потужність передачі на основі жадібного заповнення. У цьому виконанні UE може упорядкувати множину несучих від найкращої до найгіршої на основі їх умов в каналі. UE може вибирати по одній несучій за раз для виділення потужності передачі, починаючи з найкращої несучої. UE може виділяти вибраній несучій максимальну допустиму потужність передачі для цієї несучої, поки доступна потужність передачі не використана повністю. У ще одному виконанні етапу 614 UE може розподіляти доступну потужність передачі на основі розбавлення. UE може розподіляти доступну потужність передачі не порівну множині несучих, причому несучим, які спостерігають кращі умови в каналі, виділяється більше потужності передачі. Для спрощення розподілу потужності UE може упорядкувати множину несучих від найкращої до найгіршої на основі їх умов в каналі і може розподіляти доступну потужність передачі множині несучих на основі їх порядку і умов в каналі у множині несучих. UE спочатку може виділити максимальну допустиму потужність передачі якомога більшому числу несучих, по одній несучій за раз, починаючи з найкращої несучої, на основі цільової функції, наприклад, як показано на Фіг. 4. Потім UE може виділити доступну потужність передачі, що залишилася, множині несучих, що залишилася, якщо є, на основі цільової функції, наприклад, як показано на Фіг. 5. UE також може пропустити першу частину розбавлення на Фіг. 4 і може виконати тільки другу частину розбавлення на Фіг. 5. Цільова функція може максимізувати суму швидкостей передачі даних для множини несучих, наприклад, як показано в рівнянні (5). У одному виконанні першої частини розбавлення, показаної на Фіг. 4, UE може вибирати несучу (наприклад, найкращу ще не вибрану несучу) для виділення потужності передачі. Потім UE може виділити вибраній несучій меншу зі всієї доступної потужності передачі Pavail або максимальної допустимої потужності передачі P max, k для вибраної несучої. UE може оновити доступну потужність передачі, щоб врахувати потужність передачі, виділену вибраній несучій. UE також може визначити, чи перерозподіляти виділену потужність передачі для вибраної несучої наступній гіршій несучій, наприклад, як показано в рівнянні (17). UE також може виконувати інші етапи, показані на Фіг. 4. У одному виконанні другої частини розбавлення, показаної на Фіг. 5, UE може розподіляти доступну потужність передачі щонайменше одній несучій серед множини несучих на основі розбавлення, наприклад, як показано в рівнянні (13) і (16). UE може визначити, чи 10 UA 99757 C2 5 10 перерозподіляти наступній гіршій несучій виділену потужність передачі для найгіршої несучої серед щонайменше однієї піднесучої. Якщо виконане визначення на перерозподіл, то UE може розподілити доступну потужність передачі щонайменше одній несучій і наступній гіршій несучій. UE також може виконувати інші етапи на Фіг. 5. У одному виконанні UE може оцінювати відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод (gk / N0,k ) для кожної з множини несучих. UE може оцінювати еквівалентну швидкість передачі даних для контрольного сигналу, відправленого на кожній несучій, на основі швидкості передачі даних для даних трафіку, відправлених на цій несучій, і потужності передачі (або T2P) для даних трафіку, наприклад, як показано в рівнянні (20). Потім UE може оцінити gk / N0,k для кожної несучої на основі потужності передачі для контрольного сигналу, відправленого на несучій, і еквівалентної швидкості передачі даних для контрольного сигналу, наприклад, як показано в рівнянні (22). UE може розподілити доступну потужність передачі множині несучих на основі передбачуваного gk / N0,k для кожної несучої, наприклад, як 15 20 25 30 35 40 45 50 55 показано в рівняннях (23) і (24). Фіг. 7 показує виконання процесу 700 для прийому запитів ресурсів для множини несучих. Процес 700 може виконуватися Вузлом В (як описано нижче) або деяким іншим об'єктом. Вузол В може прийняти від UE щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих (етап 712). Виділена потужність передачі для кожної несучої може визначатися шляхом розподілу доступної потужності передачі на UE множині несучих з використанням рівномірного розподілу потужності, жадібного заповнення, розбавлення і т. д. Вузол В може надати потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої серед множини несучих на основі виділеної потужності передачі для кожної з множини несучих (етап 714). Вузол В може відправити UE щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої (етап 716). Вузол В може прийняти дані, відправлені UE, щонайменше на одній несучій (етап 718). UE може обмежувати потужність передачі для кожної несучої наданою потужністю передачі для цієї несучої. У одному виконанні етапу 714 Вузол В може реалізовувати об'єднаний планувальник, який може надавати потужність передачі щонайменше для однієї несучої спільно на основі виділених потужностей передачі для множини несучих. У іншому виконанні етапу 714 Вузол В може реалізовувати розподілений планувальник, який може надавати потужність передачі для кожної несучої нарізно на основі виділеної потужності передачі для цієї несучої. Описані в цьому документі методики можуть використовуватися для різних систем і технологій радіозв'язку, які згадувалися вище. Методики можуть використовуватися для високошвидкісного пакетного доступу (HSPA) з декількома несучими в 3GPP. HSPA включає в себе Високошвидкісний пакетний доступ низхідної лінії зв'язку (HSDPA), визначений в 3GPP версії 5 і вище, а також Високошвидкісний пакетний доступ висхідної лінії зв'язку (HSUPA), визначений в 3GPP версії 6 і вище. HSDPA і HSUPA є наборами каналів і процедур, які дають можливість високошвидкісної пакетної передачі даних по низхідній лінії зв'язку і висхідній лінії зв'язку відповідно. Для HSPA UE 110 може розподіляти доступну потужність передачі множині несучих і відправляти запити ресурсів для множини несучих по виділеному фізичному каналу керування (E-DPCCH) у вдосконаленому виділеному каналі (E-DCH). UE 110 може приймати абсолютні надання для множини несучих по каналу абсолютного надання в Е-DCH (E-AGCH) і/або відносні надання по каналу відносного надання в E-DCH (E-RGCH). UE 110 може відправляти дані трафіку по виділеному фізичному каналу даних (E-DPDCH) в E-DCH відповідно до надавань. Фіг. 8 показує блок-схему виконання UE 110 і Вузла В 120. На UE 110 процесор 814 передачі може приймати дані трафіку з джерела 812 даних і керуючу інформацію (наприклад, запити ресурсів) від контролера/процесора 820. Процесор 814 передачі може обробляти (наприклад, кодувати і відображати в символи) дані трафіку і керуючу інформацію, виконувати модуляцію (наприклад, для CDMA і т. д.) і надавати вихідні відліки. Передавач 816 (TMTR) може приводити до заданих умов (наприклад, перетворювати в аналогову форму, фільтрувати, посилювати і перетворювати з підвищенням частоти) вихідні відліки і формувати сигнал висхідної лінії зв'язку, який може передаватися через антену 818. На Вузлі В 120 антена 852 може приймати сигнали висхідної лінії зв'язку від UE 110 і інших UE і надавати прийнятий сигнал приймачу 854 (RCVR). Приймач 854 може приводити до заданих умов і оцифровувати прийнятий сигнал і надавати вхідні відліки. Процесор 856 прийому може виконувати демодуляцію над вхідними відліками (наприклад, для CDMA і т. д.) і може демодулювати і декодувати результуючі символи для отримання декодованих даних трафіку і 11 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 керуючої інформації, відправлених UE 110 і іншими UE. Процесор 856 прийому може надавати декодовані дані трафіку приймачу 858 даних, а декодовану керуючу інформацію контролеру/процесору 860. По низхідній лінії зв'язку процесор 874 передачі на Вузлі В 120 може приймати дані трафіку для UE з джерела 872 даних і керуючу інформацію (наприклад, надання ресурсів) від контролера/процесора 860. Дані трафіку і керуюча інформація можуть оброблятися (наприклад, кодуватися, відображатися в символи і модулюватися) процесором 874 передачі і додатково приводитися до заданих умов передавачем 876 для формування сигналу низхідної лінії зв'язку, який може передаватися через антену 852. На UE 110 сигнал низхідної лінії зв'язку від Вузла В 120 може прийматися антеною 818, приводитися до заданих умов приймачем 832 і демодулюватися і декодуватися процесором 834 прийому. Контролери/процесори 820 і 860 можуть керувати роботою на UE 110 і Вузлі В 120 відповідно. Процесор 820 і/або інші процесори і модулі на UE 110 можуть виконувати або керувати процесом 300 на Фіг. 3, процесом 600 на Фіг. 6 і/або іншими процесами для способів, описаних в цьому документі. Процесор 860 і/або інші процесори і модулі на Вузлі В 120 можуть виконувати або керувати процесом 700 на Фіг. 7 і/або іншими процесами для методик, описаних в цьому документі. Запам'ятовуючі пристрої 822 і 862 зберігають програмний код і дані для UE 110 і Вузла В 120 відповідно. Планувальник 864 може планувати UE для передачі даних по низхідній лінії зв'язку і/або висхідній лінії зв'язку і може призначати ресурси запланованим UE. Фахівці в даній галузі техніки зрозуміли б, що інформація і сигнали можуть бути представлені з використанням будь-якої з ряду різних технологій і методик. Наприклад, дані, інструкції, команди, інформація, сигнали, розряди, символи і елементарні сигнали, на які можуть посилатися по всьому вищенаведеному опису, можуть бути представлені напругами, струмами, електромагнітними хвилями, магнітними полями або частинками, оптичними полями або частинками, або будь-яким їх поєднанням. Фахівці додатково визнали б, що різні ілюстративні логічні блоки, модулі, схеми і етапи алгоритмів, описані застосовно до розкриття винаходу в цьому документі, можуть бути реалізовані у вигляді електронних апаратних засобів, комп'ютерного програмного забезпечення або їх поєднань. Щоб ясно проілюструвати цю взаємозамінність апаратних засобів і програмного забезпечення, різні пояснювальні компоненти, блоки, модулі, схеми і етапи описані вище, як правило, на основі їх функціональних можливостей. Чи реалізовані такі функціональні можливості як апаратні засоби або як програмне забезпечення, залежить від конкретного застосування і конструктивних обмежень, які накладаються на всю систему. Кваліфіковані фахівці можуть реалізувати описані функціональні можливості різними шляхами для кожного окремого застосування, але такі рішення по реалізації не повинні інтерпретуватися як такі, що спричиняють відхилення від об'єму даного розкриття винаходу. Різні пояснювальні логічні блоки, модулі і схеми, описані застосовно до розкриття винаходу в цьому документі, можуть бути реалізовані або виконані за допомогою універсального процесора, цифрового процесора сигналів (DSP), спеціалізованої інтегральної схеми (ASIC), програмованої користувачем вентильної матриці (FPGA) або іншого програмованого логічного пристрою, схеми на дискретних компонентах або транзисторної логіки, дискретних апаратних компонентів або будь-якого їх поєднання, призначених для виконання описаних в цьому документі функцій. Універсальний процесор може бути мікропроцесором, але в альтернативному варіанті процесор може бути будь-яким типовим процесором, контролером, мікроконтролером або кінцевим автоматом. Процесор також може бути реалізований у вигляді поєднання обчислювальних пристроїв, наприклад, поєднання DSP і мікропроцесора, множини мікропроцесорів, одного або більше мікропроцесорів спільно з ядром DSP, або будь-якої іншої подібної конфігурації. Етапи способу або алгоритму, описані в зв'язку з розкриттям винаходу в цьому документі, можуть бути реалізовані безпосередньо в апаратних засобах, в програмному модулі, що виконується процесором, або в поєднанні двох цих засобів. Програмний модуль може знаходитися в пам'яті RAM, флеш-пам'яті, пам'яті ROM, пам'яті EPROM, пам'яті EEPROM, регістрах, на жорсткому диску, знімному диску, компакт-диску або будь-якому іншому виді носія інформації, відомого в даній галузі техніки. Типовий носій інформації сполучається з процесором таким чином, що процесор може зчитувати інформацію і записувати інформацію на носій інформації. У альтернативному варіанті носій інформації може складати єдине ціле з процесором. Процесор і носій інформації можуть постійно знаходитися в ASIC. ASIC може постійно знаходитися в користувацькому терміналі. У альтернативному варіанті процесор і носій інформації можуть постійно знаходитися у вигляді відособлених компонентів в користувацькому терміналі. 12 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У одному або більше зразкових виконаннях описувані функції можуть бути реалізовані в апаратних засобах, програмному забезпеченні, мікропрограмному забезпеченні або будь-якому їх поєднанні. При реалізації в програмному забезпеченні функції можуть зберігатися або передаватися у вигляді однієї або декількох команд або коду на машиночитаному носії. Машиночитані носії включають в себе як комп'ютерні носії інформації, так і засоби зв'язку, включаючи будь-який носій, який сприяє передачі комп'ютерної програми з одного місця в інше. Носії інформації можуть бути будь-якими доступними носіями, до яких можна звертатися за допомогою універсального або спеціалізованого комп'ютера. Як приклад, а не обмеження, такі машиночитані носії можуть містити RAM, ROM, EEPROM, компакт-диск або інший накопичувач на оптичних дисках, накопичувач на магнітних дисках або інші магнітні запам'ятовуючі пристрої, або будь-який інший носій, який може використовуватися для переміщення або зберігання необхідного засобу програмного коду у вигляді команд або структур даних, і до якого [носія] можна звертатися за допомогою універсального або спеціалізованого комп'ютера або універсального або спеціалізованого процесора. Також будь-яке з'єднання коректно називати машиночитаним носієм. Наприклад, якщо програмне забезпечення передається з веб-сайта, сервера або іншого віддаленого джерела з використанням коаксіального кабелю, оптоволоконного кабелю, витої пари, цифрової абонентської лінії (DSL) або бездротових технологій, наприклад ІЧ-зв'язку, радіочастотного зв'язку і НВЧ-зв'язку, то коаксіальний кабель, оптоволоконний кабель, вита пара, DSL або бездротові технології, наприклад ІЧ-зв'язок, радіочастотний зв'язок і НВЧ-зв'язок, включаються у визначення носія. Оптичний диск і магнітний диск, при використанні в даному документі, включають в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, цифровий універсальний диск (DVD), гнучкий диск і диск Blu-ray, де магнітні диски звичайно відтворюють дані магнітним способом, тоді як оптичні диски відтворюють дані оптично за допомогою лазерів. Поєднання вищепереліченого також потрібно включити в галузь машиночитаних носіїв. Попередній опис розкриття винаходу надається, щоб дати можливість будь-якому фахівцеві в даній галузі техніки створити або використати розкриття винаходу. Різні модифікації до цього розкриття винаходу будуть повністю очевидні фахівцям в даній галузі техніки, а загальні принципи, визначені в цьому документі, можуть бути застосовані до інших варіацій без відхилення від суті або об'єму розкриття винаходу. Таким чином, дане розкриття винаходу не призначене, щоб обмежуватися описаними в цьому документі прикладами і виконаннями, а повинно відповідати найширшому об'єму, який узгоджується з принципами і ознаками новизни, розкритими в цьому документі. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: визначають доступну потужність передачі для передачі даних на множині несучих; розподіляють доступну потужність передачі множині несучих, щоб отримати виділену потужність передачі для кожної з множини несучих; відправляють щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих; і приймають щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної із щонайменше однієї несучої серед множини несучих. 2. Спосіб за п. 1, який додатково включає етапи, на яких: відправляють дані щонайменше на одній несучій; і обмежують потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої наданою потужністю передачі для несучої. 3. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: розподіляють максимальну потужність передачі порівну множині несучих; і визначають виділену потужність передачі для кожної несучої на основі потужності передачі, розподіленої несучою, і потужності передачі, що використовується для контрольного сигналу і службового навантаження на несучій. 4. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: упорядковують множину несучих від найкращої до найгіршої на основі умов в каналі для множини несучих; вибирають по одній несучій за раз для виділення потужності передачі, починаючи з найкращої несучої серед множини несучих; і 13 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виділяють вибраній несучій максимальну допустиму потужність передачі для несучої, поки доступна потужність передачі не використана повністю або всім піднесучим не виділена потужність передачі. 5. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі не порівну множині несучих, причому несучим, які спостерігають кращі умови в каналі, виділяється більше потужності передачі. 6. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: упорядковують множину несучих від найкращої до найгіршої на основі умов в каналі для множини несучих; і розподіляють доступну потужність передачі множині несучих на основі порядку множини несучих і умов в каналі у множини несучих. 7. Спосіб за п. 6, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі множині несучих на основі порядку множини несучих, включає етапи, на яких: виділяють максимальну допустиму потужність передачі якомога більшому числу множини несучих, по одній несучій за раз, починаючи з найкращої несучої, на основі цільової функції; виділяють доступну потужність передачі, що залишилася, множині несучих, що залишилася, якщо є, на основі цільової функції. 8. Спосіб за п. 7, в якому цільова функція максимізує суму швидкостей передачі даних для множини несучих. 9. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: вибирають несучу серед множини несучих для виділення потужності передачі, виділяють вибраній несучій меншу зі всієї доступної потужності передачі або максимальної допустимої потужності передачі для вибраної несучої; і оновлюють доступну потужність передачі, щоб врахувати потужність передачі, виділену вибраній несучій. 10. Спосіб за п. 9, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, додатково включає етап, на якому визначають, чи перерозподіляти виділену потужність передачі для вибраної несучої наступній гіршій несучій. 11. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: розподіляють доступну потужність передачі щонайменше одній несучій серед множини несучих на основі розбавлення; визначають, чи перерозподіляти наступній гіршій несучій виділену потужність передачі для найгіршої несучої серед щонайменше однієї піднесучої; і розподіляють доступну потужність передачі щонайменше одній несучій і наступній гіршій несучій, якщо в результаті визначення приймається рішення на перерозподіл. 12. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: оцінюють відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод для кожної з множини несучих; і розподіляють доступну потужність передачі множині несучих на основі відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод для кожної несучої. 13. Спосіб за п. 12, в якому етап, на якому розподіляють доступну потужність передачі, включає етапи, на яких: оцінюють еквівалентну швидкість передачі даних для контрольного сигналу, відправленого на кожній несучій, на основі швидкості передачі даних для даних трафіку, відправлених на несучій, і потужності передачі для даних трафіку; і оцінюють відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод для кожної несучої на основі потужності передачі для контрольного сигналу, відправленого на несучій, і еквівалентної швидкості передачі даних для контрольного сигналу. 14. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: щонайменше один процесор, сконфігурований для визначення доступної потужності передачі для передачі даних на множині несучих, розподілу доступної потужності передачі множині несучих, щоб отримати виділену потужність передачі для кожної з множини несучих, відправлення щонайменше одного запиту ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих, і прийому щонайменше одного надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої серед множини несучих. 14 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 15. Пристрій за п. 14, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю відправлення даних щонайменше на одній несучій, і обмеження потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої наданою потужністю передачі для несучої. 16. Пристрій за п. 14, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю розподілу максимальної потужності передачі порівну множині несучих, і визначення виділеної потужності передачі для кожної несучої на основі потужності передачі, розподіленої несучою, і потужності передачі, що використовується для контрольного сигналу і службового навантаження на несучій. 17. Пристрій за п. 14, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю упорядкування множини несучих від найкращої до найгіршої на основі умов в каналі для множини несучих, і розподілу доступної потужності передачі множині несучих не порівну на основі порядку множини несучих, причому несучим, які спостерігають кращі умови в каналі, виділяється більше потужності передачі. 18. Пристрій за п. 14, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю вибору несучої серед множини несучих для виділення потужності передачі, виділення вибраній несучій меншої зі всієї доступної потужності передачі або максимальної допустимої потужності передачі для вибраної несучої, і оновлення доступної потужності передачі, щоб врахувати потужність передачі, виділену вибраній несучій. 19. Пристрій за п. 14, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю розподілу доступної потужності передачі щонайменше одній несучій серед множини несучих на основі розбавлення, визначення, чи перерозподіляти наступній гіршій несучій виділену потужність передачі для найгіршої несучої серед щонайменше однієї піднесучої, і розподілу доступної потужності передачі щонайменше одній несучій і наступній гіршій несучій, якщо в результаті визначення прийняте рішення на перерозподіл. 20. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: засіб для визначення доступної потужності передачі для передачі даних на множині несучих; засіб для розподілу доступної потужності передачі множині несучих, щоб отримати виділену потужність передачі для кожної з множини несучих; засіб для відправлення щонайменше одного запиту ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих; і засіб для прийому щонайменше одного надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної із щонайменше однієї несучої серед множини несучих. 21. Пристрій за п. 20, який додатково містить: засіб для відправлення даних щонайменше на одній несучій; і засіб для обмеження потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої наданою потужністю передачі для несучої. 22. Пристрій за п. 20, в якому засіб для розподілу доступної потужності передачі містить: засіб для розподілу максимальної потужності передачі порівну множині несучих; і засіб для визначення виділеної потужності передачі для кожної несучої на основі потужності передачі, розподіленої несучою, і потужності передачі, що використовується для контрольного сигналу і службового навантаження на несучій. 23. Пристрій за п. 20, в якому засіб для розподілу доступної потужності передачі містить: засіб для упорядкування множини несучих від найкращої до найгіршої на основі умов в каналі для множини несучих; і засіб для розподілу доступної потужності передачі множині несучих не порівну на основі порядку множини несучих, причому несучим, які спостерігають кращі умови в каналі, виділяється більше потужності передачі. 24. Пристрій за п. 20, в якому засіб для розподілу доступної потужності передачі містить: засіб для вибору несучої серед множини несучих для виділення потужності передачі; засіб для виділення вибраній несучій меншої зі всієї доступної потужності передачі або максимальної допустимої потужності передачі для вибраної несучої; і засіб для оновлення доступної потужності передачі, щоб врахувати потужність передачі, виділену вибраній несучій. 25. Пристрій за п. 20, в якому засіб для розподілу доступної потужності передачі містить: засіб для розподілу доступної потужності передачі щонайменше одній несучій серед множини несучих на основі розбавлення; засіб для визначення, чи перерозподіляти наступній гіршій несучій виділену потужність передачі для найгіршої несучої серед щонайменше однієї піднесучої; і засіб для розподілу доступної потужності передачі щонайменше одній несучій і наступній гіршій несучій, якщо виконане визначення на перерозподіл. 15 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 26. Машиночитаний носій, який містить комп'ютерозчитувані команди, які при виконанні реалізують спосіб бездротового зв'язку, причому команди, що виконуються комп'ютером, містять: код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер визначити доступну потужність передачі для передачі даних на множині несучих; код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер розподілити доступну потужність передачі множині несучих, щоб отримати виділену потужність передачі для кожної з множини несучих; код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер відправити щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих; і код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер приймати щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної із щонайменше однієї несучої серед множини несучих. 27. Спосіб для бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: приймають від користувацького обладнання (UE) щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих, причому виділена потужність передачі для кожної несучої визначається шляхом розподілу доступної потужності передачі в UE множині несучих; надають для UE потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої серед множини несучих на основі виділеної потужності передачі для кожної з множини несучих; і відправляють до UE щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої. 28. Спосіб за п. 27, в якому етап, на якому надають для UE потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої, включає етап, на якому надають потужність передачі щонайменше для однієї несучої спільно на основі виділених потужностей передачі для множини несучих. 29. Спосіб за п. 27, в якому етап, на якому надають UE потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої, включає етап, на якому надають потужність передачі для кожної несучої окремо на основі виділеної потужності передачі для несучої. 30. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: щонайменше один процесор, сконфігурований для прийому від користувацького обладнання (UE) щонайменше одного запиту ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих, причому виділена потужність передачі для кожної несучої визначається шляхом розподілу доступної потужності передачі в UE множині несучих, надання для UE потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої серед множини несучих на основі виділеної потужності передачі для кожної з множини несучих, і відправлення до UE щонайменше одного надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної з щонайменше однієї несучої. 31. Пристрій за п. 30, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю надання потужності передачі щонайменше для однієї несучої спільно на основі виділеної потужності передачі для множини несучих. 32. Пристрій за п. 30, в якому щонайменше один процесор сконфігурований з можливістю надання потужності передачі для кожної несучої окремо на основі виділеної потужності передачі для несучої. 33. Спосіб для бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: визначають доступну потужність передачі для передачі даних на множині несучих; розподіляють доступну потужність передачі множині несучих, щоб отримати виділену потужність передачі для кожної із множини несучих, причому на етапі розподілу: оцінюють відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод для кожної із множини несучих; оцінюють еквівалентну швидкість передачі даних для контрольного сигналу, відправленого на кожній несучій, на основі швидкості передачі даних для даних трафіку, відправлених на цій несучій, і потужності передачі для даних трафіку; і оцінюють відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод для кожної несучої на основі потужності передачі для контрольного сигналу, відправленого на несучій, і еквівалентної швидкості передачі даних для контрольного сигналу; розподіляють доступну потужність передачі на множині несучих на основі відношення коефіцієнта посилення каналу до сукупного шуму і перешкод для кожної несучої; і відправляють щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної із множини несучих. 34. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: 16 UA 99757 C2 5 10 15 20 25 30 засіб для прийому від користувацького обладнання (UE) щонайменше одного запиту ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної з множини несучих, причому виділена потужність передачі для кожної несучої визначається шляхом розподілу доступної потужності передачі в (UE) множині несучих; засіб для надання для UЕ потужності передачі для кожної із щонайменше однієї несучої серед множини несучих на основі виділеної потужності передачі для кожної з множини несучих; і засіб для відправлення до UE щонайменше одного надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної із щонайменше однієї несучої. 35. Пристрій для бездротового зв'язку за п. 34, в якому засіб для надання для UE потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої, містить засіб для надання потужності передачі для щонайменше однієї несучої спільно на основі виділених потужностей передачі для множини несучих. 36. Пристрій для бездротового зв'язку за п. 34, в якому засіб для надання для UE потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої містить засіб для надання потужності передачі для кожної несучої окремо на основі виділеної потужності передачі для несучої. 37. Машиночитаний носій, який містить комп'ютерозчитувані команди, які при виконанні реалізують спосіб бездротового зв'язку, причому команди, що виконуються комп'ютером, містять: код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер приймати від користувацького обладнання (UE) щонайменше один запит ресурсу, що містить інформацію, яка вказує виділену потужність передачі для кожної із множини несучих, причому виділена потужність передачі для кожної несучої визначається шляхом розподілу доступної потужності в UE множині несучих; код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер надавати для UE потужність передачі для кожної із щонайменше однієї несучої серед множини несучих на основі виділеної потужності передачі для кожної із множини несучих; і код, щоб примусити щонайменше один комп'ютер відправляти до UE щонайменше одне надання ресурсу, що містить інформацію, яка вказує надану потужність передачі для кожної із щонайменше однієї несучої. 38. Машиночитаний носій за п. 37, в якому надання для UE потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої містить надання потужності передачі щонайменше для однієї несучої спільно на основі виділених потужностей передачі для множини несучих. 39. Машиночитаний носій за п. 37, в якому надання для UE потужності передачі для кожної з щонайменше однієї несучої містить надання потужності передачі для кожної несучої окремо на основі виділеної потужності передачі для несучої. 17 UA 99757 C2 18 UA 99757 C2 19 UA 99757 C2 20 UA 99757 C2 21 UA 99757 C2 22 UA 99757 C2 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 23