Аудіо кодер і декодер

Реферат: Даний винахід надає способи, пристрої і комп'ютерні програмні продукти для кодування і декодування вектора параметрів у системі аудіокодування. Крім того, винахід належить до способу й приладу для відновлення звукового об'єкта у системі аудіодекодування. Відповідно до винаходу, диференціальний підхід за модулем для кодування і декодування вектора неперіодичної величини може підвищити ефективність кодування і забезпечити кодери і декодери з вимогами до меншого об'єму пам'яті. Більше того, пропонується ефективний спосіб кодування і декодування розрідженої матриці. UA 112833 C2 (12) UA 112833 C2 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Перехресне посилання на родинні заявки Дана заявка претендує на пріоритет, зарезервований попередньою патентною заявкою США № 61/827,264, поданою 24 травня 2013 року, через посилання включеною до цього опису. Галузь техніки Винахід в даному документі відноситься, взагалі, до аудіо кодування. Зокрема, він відноситься до кодування і декодування вектора параметрів у системі аудіо кодування. Крім того, винахід відноситься до способу і пристрою для відновлення звукового об’єкту у системі аудіо декодування. Передумови створення винаходу У звичайних аудіо системах використовується підхід на основі каналів. Кожний канал може, наприклад, представляти контент одного гучномовця або одного масиву гучномовців. Можливі схеми кодування для таких систем включають дискретне багатоканальне кодування або параметричне кодування, таке як кодування за стандартом MPEG Surround. Нещодавно був розроблений новий підхід. Цей підхід є об’єктно-орієнтований. У системі, яка використовує об’єктно-орієнтований підхід, тривимірна аудіо сцена представлена звуковими об’єктами з їх пов’язаними позиційними метаданими. Під час відтворення аудіо сигналу ці звукові об’єкти рухаються навколо на тривимірній аудіо сцені. Крім того, система може включати так звані місцеві-канали, які можна описати як стаціонарні звукові об’єкти, безпосередньо нанесені на положення гучномовців, наприклад, звичайної аудіо системи, описаної вище. Проблема, що може виникнути в об’єктно-орієнтованій аудіо системі, заключається в тому, як ефективно кодувати й декодувати аудіо сигнал і зберігати якість кодованого сигналу. Можлива схема кодування включає - на боці кодера - створення сигналу понижувального мікшування, що містить низку каналів зі звукових об’єктів і місцевих-каналів, і додаткову інформацію, що уможливлює відтворення звукових об’єктів і місцевих-каналів на боці декодера. MPEG просторове кодування звукового об’єкту (MPEG SAOC) описує систему для параметричного кодування звукових об’єктів. Система надсилає додаткову інформацію, наприклад матрицю підвищувального мікшування, що описує властивості об’єктів за допомогою таких параметрів, як різниця рівнів і взаємна кореляція об’єктів. Ці параметри згодом використовуються для керування відтворенням звукових об’єктів на боці декодера. Цей процес може бути математично складним і часто має ґрунтуватися на припущеннях щодо властивостей звукових об’єктів, чітко не описаних параметрами. Спосіб, представлений у MPEG SAOC, може знизити потрібну швидкість передачі даних в бітах для об’єктно-орієнтованої аудіо системи, але для подальшого підвищення ефективності і якості, як описано вище, можуть знадобитися додаткові вдосконалення. Стислий опис графічних матеріалів Далі наводиться опис примірних варіантів здійснення з посиланнями на супровідні графічні матеріали, на яких: фіг. 1 представляє собою узагальнену блок-схему системи аудіо кодування згідно з одним наведеним в якості прикладу варіантом здійснення; фіг. 2 представляє собою узагальнену блок-схему наведеного в якості прикладу кодера матриці підвищувального мікшування, проілюстрованого на фіг. 1; фіг. 3 ілюструє наведений в якості прикладу розподіл вірогідності для першого елемента у векторі параметрів, що відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, визначеній системою аудіо кодування за фіг. 1; фіг. 4 ілюструє наведений в якості прикладу розподіл вірогідності щонайменш для одного диференціально кодованого за модулем другого елемента у векторі параметрів, що відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, визначеній системою аудіо кодування за фіг. 1; фіг. 5 представляє собою узагальнену блок-схему системи аудіо декодування згідно з одним наведеним в якості прикладу варіантом здійснення; фіг. 6 представляє собою узагальнену блок-схему декодера матриці підвищувального мікшування, проілюстрованого на фіг. 5; фіг. 7 описує спосіб кодування для других елементів у векторі параметрів, що відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, визначеній системою аудіо кодування за фіг. 1; фіг. 8 описує спосіб кодування для першого елемента у векторі параметрів, що відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, визначеній системою аудіо кодування за фіг. 1; фіг. 9 описує частини способу кодування за фіг. 7 для других елементів у наведеному в якості прикладу векторі параметрів; 1 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фіг. 10 описує частини способу кодування за фіг. 8 для першого елемента у наведеному в якості прикладу векторі параметрів; фіг. 11 представляє собою узагальнену блок-схему другого наведеного в якості прикладу кодера матриці підвищувального мікшування, проілюстрованого на фіг. 1; фіг. 12 представляє собою узагальнену блок-схему системи аудіо декодування згідно з одним наведеним в якості прикладу варіантом здійснення; фіг. 13 описує спосіб кодування для розрідженого кодування рядка матриці підвищувального мікшування; фіг. 14 описує частини способу кодування за фіг. 10 для наведеного в якості прикладу рядка матриці підвищувального мікшування; фіг. 15 описує частини способу кодування за фіг. 10 для наведеного в якості прикладу рядка матриці підвищувального мікшування; Усі фігури є схематичними і взагалі ілюструють лише частини, які потрібні для пояснення винаходу, на той час як інші частини можуть бути випущені або просто домислюватися. Якщо не вказано інакше, на різних фігурах подібні частини позначені подібними позиціями. Докладний опис З огляду на вищезазначене, метою є створення кодерів і декодерів і відповідних способів, які забезпечать підвищені ефективність і якість кодованого аудіо сигналу. I. Огляд: кодер Відповідно до першого аспекту, у наведених в якості прикладів варіантах здійснення пропонуються способи кодування, кодери і комп’ютерні програмні продукти для кодування. Пропоновані способи, кодери і комп’ютерні програмні продукти можуть взагалі мати однакові ознаки і переваги. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується спосіб кодування вектору параметрів у системі аудіо кодування, причому кожний параметр відповідає неперіодичній величині, а вектор має перший елемент і щонайменш один другий елемент, причому спосіб включає: представлення кожного параметра у векторі індексним значенням, яке може приймати N значень; зв’язування кожного з щонайменш одного другого елемента із символом, причому символ розраховують: розрахунком різниці між індексним значенням другого елемента й індексним значенням попереднього йому елемента у векторі; застосуванням до різниці операції за модулем N. Крім того, спосіб включає етап кодування кожного з щонайменш одного другого елемента ентропійним кодуванням символу, пов’язаного з щонайменш одним другим елементом, на основі таблиці вірогідностей, що містить вірогідності символів. Одна з переваг цього способу полягає у тому, що кількість можливих символів зменшується приблизно удвічі у порівнянні зі звичайними стратегіями кодування різниці, в яких операції за модулем N до різниці не застосовуються. Відтак, розмір таблиці вірогідностей зменшується приблизно удвічі. Як результат, для зберігання таблиці вірогідностей потрібна менша пам'ять, й, оскільки таблиця вірогідностей часто зберігається у дорогій пам'яті у кодері, кодер можна таким чином виконати дешевшим. Більше того, може підвищитися швидкість пошуку символу у таблиці вірогідностей. Ще одна перевага полягає у тому, що може підвищитися ефективність кодування, оскільки усі символи у таблиці вірогідностей представляють собою можливих кандидатів для зв’язування з конкретним другим елементом. Це можна порівняти зі звичайними стратегіями кодування різниці, в яких кандидатами для зв’язування з конкретним другим елементом є лише приблизно половина символів у таблиці вірогідностей. Відповідно до варіантів здійснення, спосіб додатково включає зв’язування першого елемента у векторі з символом, причому символ розраховують: зміщенням індексного значення, що представляє перший елемент у векторі, на значення зміщення; застосуванням до зміщеного індексного значення операції за модулем N. Крім того, спосіб включає етап кодування першого елемента ентропійним кодуванням символу, пов’язаного з першим елементом, з використанням тієї самої таблиці вірогідностей, яку використовують для кодування щонайменш одного другого елемента. У цьому варіанті здійснення використовують той факт, що розподіл вірогідностей індексного значення першого елемента і розподіл вірогідностей символів щонайменш одного другого елемента є подібні, хоча й зміщені відносно один одного на значення зміщення. Як наслідок, для першого елемента у векторі можуть використовувати ту саму таблицю вірогідностей замість спеціалізованої таблиці вірогідностей. Завдяки цьому потрібна буде менша пам'ять, і кодер подешевшає. Відповідно до одного варіанту здійснення, значення зміщення дорівнює різниці між найбільш вірогідним індексним значенням для першого елемента і найбільш вірогідним символом для 2 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 щонайменш одного другого елемента у таблиці вірогідностей. Це означає, що піки розподілів вірогідностей вирівняні. Відтак, для першого елемента підтримують по суті таку саму ефективність кодування у порівнянні до випадку, якби для першого елемента використовували спеціалізовану таблицю вірогідностей. Відповідно до варіантів здійснення, перший елемент і щонайменш один другий елемент вектора параметрів відповідають різним смугам частот, використовуваним у системі аудіо кодування у конкретний проміжок часу. Це означає, що дані, які відповідають декільком смугам частот, можна кодувати за одну операцію. Наприклад, вектор параметрів може відповідати коефіцієнту підвищувального мікшування або відновлення, який змінюється у декількох смугах частот. Відповідно до одного варіанту здійснення, перший елемент і щонайменш один другий елемент вектора параметрів відповідають різним проміжкам часу, використовуваним у системі аудіо кодування у конкретній смузі частот. Це означає, що дані, які відповідають декільком проміжкам часу, можна кодувати за одну операцію. Наприклад, вектор параметрів може відповідати коефіцієнту підвищувального мікшування або відновлення, який змінюється упродовж декількох проміжків часу. Відповідно до варіантів здійснення, таблицю вірогідностей перетворюють у кодову книгу Хаффмана, причому символ, пов’язаний з елементом у векторі, використовують як індекс кодової книги, і причому етап кодування включає кодування кожного з щонайменш одного другого елемента представленням другого елемента кодовим словом у кодовій книзі, індексованій індексом кодової книги, пов’язаним з другим елементом. Завдяки використанню символу в якості індексу кодової книги, швидкість пошуку кодового слова для представлення елемента може підвищитися. Відповідно до варіантів здійснення, етап кодування включає кодування першого елемента у векторі з використанням тієї самої кодової книги Хаффмана, яку використовують для кодування щонайменш одного другого елемента, представленням першого елемента кодовим словом у кодовій книзі Хаффмана, індексованій індексом кодової книги, пов’язаним з першим елементом. Відтак, у пам’яті кодера потрібно зберігати лише одну кодову книгу Хаффмана, що може призвести до зниження ціни за кодер. Відповідно до ще одного варіанту здійснення, вектор параметрів відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, що визначається системою аудіо кодування. Це може знизити потрібну швидкість передачі даних в бітах у системі аудіо кодування/декодування, оскільки матриця підвищувального мікшування може ефективно кодуватися. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується машинозчитуваний носій даних, що містить команди комп’ютерної програми, призначені для здійснення будь-якого способу за першим аспектом при виконанні на приладі, виконаному з можливістю обробки. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення пропонується кодер для кодування вектора параметрів у системі аудіо кодування, причому кожний параметр відповідає неперіодичній величині, причому вектор має перший елемент і щонайменш один другий елемент, причому кодер містить: приймальний компонент, призначений для прийому вектора; індексуючий компонент, призначений для представлення кожного параметра у векторі індексним значенням, яке може приймати N значень; зв’язувальний компонент, призначений для зв’язування кожного з щонайменш одного другого елемента із символом, причому символ розрахований: розрахунком різниці між індексним значенням другого елемента й індексним значенням попереднього йому елемента у векторі; застосуванням до різниці операції за модулем N. Крім того, кодер містить кодувальний компонент для кодування кожного з щонайменш одного другого елемента ентропійним кодуванням символу, пов’язаного з щонайменш одним другим елементом, на основі таблиці вірогідностей, що містить вірогідності символів. II. Огляд: декодер Відповідно до другого аспекту, у наведених в якості прикладів варіантах здійснення пропонуються способи декодування, декодери і комп’ютерні програмні продукти для декодування. Пропоновані способи, декодери і комп’ютерні програмні продукти можуть взагалі мати такі самі ознаки і переваги. Переваги стосовно ознак і наладок, представлених вище в огляді кодера, можуть взагалі бути застосовні до відповідних ознак і наладок для декодера. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується спосіб декодування вектора ентропійно кодованих символів у системі аудіо декодування у вектор параметрів, що відносяться до неперіодичної величини, причому вектор ентропійно кодованих 3 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 символів містить перший ентропійно кодований символ і щонайменш один другий ентропійно кодований символ, а вектор параметрів містить перший елемент і щонайменш один другий елемент, причому спосіб включає: представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом, який може приймати N цілочислових значень, з використанням таблиці вірогідностей; зв’язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням; зв’язування кожного з щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу з індексним значенням, причому індексне значення щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу розраховують: розрахунком суми індексного значення, пов’язаного з ентропійно кодованим символом, що передує другому ентропійно кодованому символу у векторі ентропійно кодованих символів, і символу, що представляє другий ентропійно кодований символ; застосуванням до суми операції за модулем N. Крім того, спосіб включає етап представлення щонайменш одного другого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов’язаному з щонайменш одним другим ентропійно кодованим символом. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, етап представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом здійснюють, використовуючи ту саму таблицю вірогідностей для усіх ентропійно кодованих символів у векторі ентропійно кодованих символів, причому індексне значення, пов’язане з першим ентропійно кодованим символом розраховують: зміщенням символу, що представляє перший ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів, значенням зміщення; застосуванням до зміщеного символу операції за модулем N. Крім того, спосіб включає етап: представлення першого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов’язаному з першим ентропійно кодованим символом. Відповідно до одного варіанту здійснення, таблицю вірогідностей перетворюють у кодову книгу Хаффмана, і кожний ентропійно кодований символ відповідає кодовому слову у кодовій книзі Хаффмана. Відповідно до додаткових варіантів здійснення, кожне кодове слово у кодовій книзі Хаффмана пов’язують з індексом кодової книги, і етап представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом включає представлення ентропійно кодованого символу індексом кодової книги, пов’язаним з кодовим словом, що відповідає ентропійно кодованому символу. Відповідно до варіантів здійснення, кожний ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів відповідає різним смугам частот, використовуваним у системі аудіо декодування у конкретний проміжок часу. Відповідно до одного варіанту здійснення, кожний ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів відповідає різним проміжкам часу, використовуваним у системі аудіо декодування у конкретний смузі частот. Відповідно до варіантів здійснення, вектор параметрів відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, використовуваній системою аудіо декодування. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується машинозчитуваний носій даних, що містить команди комп’ютерної програми, призначені для здійснення будь-якого способу за другим аспектом при виконанні на приладі, виконаному з можливістю обробки. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується декодер для декодування вектора ентропійно кодованих символів у системі аудіо декодування у вектор параметрів, що відносяться до неперіодичної величини, причому вектор ентропійно кодованих символів містить перший ентропійно кодований символ і щонайменш один другий ентропійно кодований символ, а вектор параметрів містить перший елемент і щонайменш другий елемент, причому декодер містить: приймальний компонент, виконаний з можливістю прийому вектора ентропійно кодованих символів; індексуючий компонент, виконаний з можливістю представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом, що може приймати N цілочислових значень, з використанням таблиці вірогідностей; зв’язувальний компонент, виконаний з можливістю зв’язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням; причому зв’язувальний компонент виконаний також з можливістю зв’язування кожного з щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу з індексним значенням, причому індексне значення щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу розраховане: розрахунком суми індексного значення, пов’язаного з ентропійно кодованим символом, що передує другому ентропійно кодованому символу у векторі ентропійно кодованих символів, і символу, що представляє другий ентропійно кодований символ; застосуванням до суми операції за модулем N. Декодер додатково містить 4 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 декодувальний компонент, виконаний з можливістю представлення щонайменш одного другого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов’язаному з щонайменш одним другим ентропійно кодованим символом. III. Огляд: кодер розрідженої матриці Відповідно до третього аспекту, у наведених в якості прикладів варіантах здійснення пропонуються способи кодування, кодери і комп’ютерні програмні продукти для кодування. Пропоновані способи, кодери і комп’ютерні програмні продукти можуть взагалі мати такі самі ознаки і переваги. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується спосіб кодування матриці підвищувального мікшування у системі аудіо кодування, причому кожний рядок матриці підвищувального мікшування містить M елементів, що уможливлюють відновлення частотно-часового фрагмента звукового об’єкта з сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів, причому спосіб включає: для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування - вибір підмножини елементів з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування; представлення кожного елемента у вибраній підмножині елементів значенням і положенням у матриці підвищувального мікшування; кодування значення і положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у вибраній підмножині елементів. В значенні, в якому він вживається у цьому документі, вираз «сигнал понижувального мікшування, що містить M каналів» означає сигнал, що містить M сигналів або каналів, де кожний з каналів представляє собою комбінацію декількох звукових об’єктів, включаючи звукові об’єкти, що підлягають відновленню. Кількість каналів зазвичай більша за один й у багатьох випадках кількість каналів становить п’ять або більше. В значенні, в якому він вживається у цьому документі, термін «матриця підвищувального мікшування» відноситься до матриці, що має N рядків і M стовпців, яка уможливлює відновлення N звукових об’єктів з сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів. Елементи у кожному рядку матриці підвищувального мікшування відповідають одному звуковому об’єкту і забезпечують коефіцієнти, які треба помножити з M каналами понижувального мікшування для відновлення звукового об’єкта. В значенні, в якому він вживається у цьому документі, термін «положення» у матриці підвищувального мікшування зазвичай означає рядок й індекс стовпця, який указує рядок і стовпець елемента матриці. Термін «положення» може також означати індекс стовпця у заданому рядку матриці підвищувального мікшування. У деяких випадках відправка усіх елементів матриці підвищувального мікшування на частотно-часовий фрагмент потребує небажаної високої швидкості передачі даних в бітах у системі аудіо кодування/декодування. Одна з переваг пропонованого способу полягає у тому, що кодувати і передавати до декодера потрібно лише підмножину елементів матриці підвищувального мікшування. Це може знизити потрібну швидкість передачі даних в бітах системи аудіо кодування/декодування, оскільки передається менше даних, і дані можуть ефективніше кодуватися. Системи аудіо кодування/декодування як правило поділяють частотно-часовий простір на частотно-часові фрагменти, наприклад через застосування підходящих блоків фільтрів до вхідних аудіо сигналів. Під частотно-часовим фрагментом зазвичай мається на увазі ділянка частотно-часового простору, що відповідає проміжку часу і піддіапазону частот. Проміжок часу може як правило відповідати тривалості проміжку часу, використовуваному у системі аудіо кодування/декодування. Піддіапазон частот може як правило відповідати одному або декільком сусіднім піддіапазонам частот, визначеним блоком фільтрів, використовуваним у системі аудіо кодування/декодування. Якщо піддіапазон частот відповідає декільком сусіднім піддіапазонам частот, визначеним блоком фільтрів, це дозволяє мати неоднорідні піддіапазони частот в процесі декодування аудіо сигналу, наприклад ширші піддіапазони частот для вищих частот аудіо сигналу. У широкосмуговому випадку, коли система аудіо кодування/декодування діє в усьому діапазоні частот, піддіапазон частот частотно-часового фрагмента може відповідати усьому діапазону частот. Вищезазначений спосіб розкриває етапи для кодування матриці підвищувального мікшування у системі аудіо кодування для уможливлення відновлення звукового об’єкта упродовж одного такого частотно-часового фрагмента. Однак слід розуміти, що спосіб можна повторювати для кожного частотно-часового фрагмента системи аудіо кодування/декодування. Слід також розуміти, що одночасно можуть кодуватися декілька частотно-часових фрагментів. Як правило, сусідні частотно-часові фрагменти можуть трохи перекриватися у часі й/або частоті. Наприклад, перекриття у часі може бути еквівалентне лінійній інтерполяції елементів матриці відновлення у часі, тобто від одного проміжку часу до 5 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наступного. Однак даний винахід має на меті інші частини системи аудіо кодування/декодування, і реалізація будь-якого перекриття у часі й/або частоті між сусідніми частотно-часовими фрагментами залишається фахівцеві. Відповідно до варіантів здійснення, для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування положення у матриці підвищувального мікшування вибраної підмножини елементів змінюються за декількома смугами частот й/або декількома проміжками часу. Відповідно, вибір елементів може залежати від конкретного частотно-часового фрагмента, відтак, для різних частотно-часових фрагментів можуть вибиратися різні елементи. Це забезпечує гнучкіший спосіб кодування, який підвищує якість кодованого сигналу. Відповідно до варіантів здійснення, вибрана підмножина елементів містить однакову кількість елементів для кожного рядка матриці підвищувального мікшування. У додаткових варіантах здійснення кількість вибраних елементів може дорівнювати точно одному. Це знижує складність алгоритмів кодера, оскільки потрібен лише алгоритм для вибору однакової кількості елемента (елементів) для кожного рядка, тобто елемента (елементів), який (які) є найважливішим (найважливішими) при проведенні підвищувального мікшування на боці декодера. Відповідно до варіантів здійснення, для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування і для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення елементів вибраних підмножин елементів утворюють один або більше векторів параметрів, причому кожний параметр у векторі параметрів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, причому один або більше векторів параметрів кодують за допомогою способу відповідно до першого аспекту. Іншими словами, значення вибраних елементів можуть ефективно кодуватися. Переваги стосовно ознак і наладок, представлених вище в огляді першого аспекту, можуть взагалі бути застосовними до даного варіанту здійснення. Відповідно до варіантів здійснення, для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування і для декількох смуг частот або декількох проміжків часу положення елементів вибраних підмножин елементів утворюють один або більше векторів параметрів, причому кожний параметр у векторі параметрів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, причому один або більше векторів параметрів кодують за допомогою способу відповідно до першого аспекту. Іншими словами, положення вибраних елементів можуть ефективно кодуватися. Переваги стосовно ознак і наладок, представлених вище в огляді першого аспекту, можуть взагалі бути застосовними до даного варіанту здійснення. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується машинозчитуваний носій даних, що містить команди комп’ютерної програми, призначені для здійснення будь-якого способу за третім аспектом при виконанні на приладі, виконаному з можливістю обробки. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення пропонується кодер для кодування матриці підвищувального мікшування у системі аудіо кодування, причому кожний рядок матриці підвищувального мікшування містить M елементів, що уможливлюють відновлення частотно-часового фрагмента звукового об’єкта з сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів, причому кодер містить: приймальний компонент, призначений для прийому кожного рядка у матриці підвищувального мікшування; вибірний компонент, призначений для вибору підмножини елементів з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування; кодувальний компонент, призначений для представлення кожного елемента у вибраній підмножині елементів значенням і положенням у матриці підвищувального мікшування, причому кодувальний компонент призначений також для кодування значення й положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у вибраній підмножині елементів. IV. Огляд: декодер розрідженої матриці Відповідно до четвертого аспекту, у наведених в якості прикладів варіантах здійснення пропонуються способи декодування, декодери і комп’ютерні програмні продукти для декодування. Пропоновані способи, кодери і комп’ютерні програмні продукти можуть взагалі мати такі самі ознаки і переваги. Переваги стосовно ознак і наладок, представлених вище в огляді першого аспекту, можуть взагалі бути застосовними до відповідних ознак і наладок для декодера. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення пропонується спосіб відновлення частотно-часового фрагмента звукового об’єкта у системі аудіо декодування, що включає: прийом сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів; прийом щонайменш одного кодованого елемента, що представляє підмножину з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування, причому кожний кодований елемент містить значення і 6 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 положення у рядку у матриці підвищувального мікшування, причому положення вказує один з M каналів сигналу понижувального мікшування, якому кодований елемент відповідає; і відновлення частотно-часового фрагмента звукового об’єкта з сигналу понижувального мікшування за допомогою утворення лінійної комбінації каналів понижувального мікшування, що відповідають щонайменш одному кодованому елементу, причому у зазначеній лінійній комбінації кожний канал понижувального мікшування помножують на значення його відповідного кодованого елемента. Таким чином, відповідно до даного способу частотно-часовий фрагмент звукового об’єкта відновлюють за допомогою утворення лінійної комбінації підмножини каналів понижувального мікшування. Підмножина каналів понижувального мікшування відповідає тим каналам, для яких прийняті кодовані коефіцієнти підвищувального мікшування. Таким чином, спосіб уможливлює відновлення звукового об’єкта попри той факт, що приймається лише підмножина, така як розріджена підмножина, матриці підвищувального мікшування. За допомогою утворення лінійної комбінації лише каналів понижувального мікшування, що відповідають щонайменш одному кодованому елементу, складність процесу декодування може зменшитися. Альтернативою було б утворення лінійної комбінації усіх сигналів понижувального мікшування, а потім помноження деяких із них (що не відповідають щонайменш одному кодованому елементу) на нульове значення. Відповідно до варіантів здійснення, положення щонайменш одного кодованого елемента змінюються за декількома смугами частот й/або декількома проміжками часу. Іншими словами, для різних частотно-часових фрагментів можуть кодуватися різні елементи матриці підвищувального мікшування. Відповідно до варіантів здійснення, кількість елементів щонайменш одного кодованого елемента дорівнює одному. Це означає, що звуковий об’єкт відновлюють з одного каналу понижувального мікшування у кожному частотно-часовому фрагменті. Однак один канал понижувального мікшування, що використовується для відновлення звукового об’єкта, у різних частотно-часових фрагментах може різнитися. Відповідно до варіантів здійснення, для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення щонайменш одного кодованого елемента утворюють один або більше векторів, причому кожне значення представлене ентропійно кодованим символом, причому кожний символ у кожному векторі ентропійно кодованих символів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, і причому один або більше векторів ентропійно кодованих символів декодують за допомогою способу відповідно до другого аспекту. Таким чином значення елементів матриці підвищувального мікшування можуть ефективно кодуватися. Відповідно до варіантів здійснення, для декількох смуг частот або декількох проміжків часу положення щонайменш одного кодованого елемента утворюють один або більше векторів, причому кожне положення представлене ентропійно кодованим символом, причому кожний символ у кожному векторі ентропійно кодованих символів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, і причому один або більше векторів ентропійно кодованих символів декодують за допомогою способу відповідно до другого аспекту. Таким чином положення елементів матриці підвищувального мікшування можуть ефективно кодуватися. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення, пропонується машинозчитуваний носій даних, що містить команди комп’ютерної програми, призначені для здійснення будь-якого способу за третім аспектом при виконанні на приладі, виконаному з можливістю обробки. Відповідно до наведених в якості прикладів варіантів здійснення пропонується декодер для відновлення частотно-часового фрагмента звукового об’єкта, який містить: приймальний компонент, виконаний з можливістю прийому сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів і щонайменш один кодований елемент, що представляє підмножину з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування, причому кожний кодований елемент містить значення і положення у рядку у матриці підвищувального мікшування, причому положення вказує один з M каналів сигналу понижувального мікшування, якому кодований елемент відповідає; і відновлювальний компонент, виконаний з можливістю відновлення частотночасового фрагмента звукового об’єкта з сигналу понижувального мікшування за допомогою утворення лінійної комбінації каналів понижувального мікшування, що відповідають щонайменш одному кодованому елементу, причому у зазначеній лінійній комбінації кожний канал понижувального мікшування помножений на значення його відповідного кодованого елемента. V. Примірні варіанти здійснення Фіг. 1 ілюструє узагальнену блок-схему системи 100 аудіо кодування для кодування 7 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 звукових об’єктів 104. Система аудіо кодування містить компонент 106 понижувального мікшування, який створює сигнал 110 понижувального мікшування зі звукових об’єктів 104. Сигнал 110 понижувального мікшування може бути, наприклад, об’ємним сигналом 5,1 або 7,1, який зворотно сумісний з встановленими системами кодування звуку, такими як Dolby Digital Plus, або зі стандартами MPEG, такими як AAC, USAC або MP3. У додаткових варіантах здійснення сигнал понижувального мікшування не є зворотно сумісний. Для уможливлення відновлення звукових об’єктів 104 з сигналу 110 понижувального мікшування, у компоненті 112 аналізу параметрів підвищувального мікшування з сигналу 110 понижувального мікшування і звукових об’єктів 104 визначаються параметри підвищувального мікшування. Наприклад, параметри підвищувального мікшування можуть відповідати елементам матриці підвищувального мікшування, що уможливлює відновлення звукових об’єктів 104 з сигналу 110 понижувального мікшування. Компонент 112 аналізу параметрів підвищувального мікшування обробляє сигнал 110 понижувального мікшування і звукові об’єкти 104 відносно індивідуальних частотно-часових фрагментів. Таким чином, для кожного частотночасового фрагмента визначаються параметри підвищувального мікшування. Наприклад, для кожного частотно-часового фрагмента може визначатися матриця підвищувального мікшування. Наприклад, компонент 112 аналізу параметрів підвищувального мікшування може працювати у частотній області, такій як область квадратурних дзеркальних фільтрів (QMF), що уможливлює частотно-вибіркову обробку. З цієї причини сигнал 110 понижувального мікшування і звукові об’єкти 104 можуть перетворюватися в частотну область шляхом використання блоку 108 фільтрів для сигналу 110 понижувального мікшування і звукових об’єктів 104. Це може здійснюватися, наприклад, шляхом використання QMF-перетворення або будь-якого іншого підходящого перетворення. Параметри 114 підвищувального мікшування можуть встановлюватись у векторному форматі. Вектор може представляти параметр підвищувального мікшування для відновлення конкретного звукового об’єкта зі звукових об’єктів 104 у різних смугах частот у конкретний проміжок часу. Наприклад, вектор може відповідати певному елементу матриці у матриці підвищувального мікшування, причому вектор містить значення певного елемента матриці для наступних смуг частот. У додаткових варіантах здійснення вектор може представляти параметри підвищувального мікшування для відновлення конкретного звукового об’єкта зі звукових об’єктів 104 у різні проміжки часу у конкретній смузі частот. Наприклад, вектор може відповідати певному елементу матриці у матриці підвищувального мікшування, причому вектор містить значення певного елемента матриці для наступних проміжків часу, але у тій самій смузі частот. Кожний параметр у векторі відповідає неперіодичній величині, наприклад величині, що приймає значення від -9,6 до 9,4. Під неперіодичною величиною взагалі мається на увазі величина, коли у значеннях, які величина може приймати, немає періодичності. Ця величина є протилежною періодичній величині, такій, як кут, де між значеннями, які ця величина може приймати, є чітка періодична відповідність. Наприклад, для кута є періодичність 2π, так що, наприклад, нульовий кут відповідає куту 2π. Потім параметри 114 підвищувального мікшування приймаються кодером 102 матриці підвищувального мікшування у векторному форматі. Далі буде докладно пояснюватись кодер матриці підвищувального мікшування із посиланнями на фіг. 2. Вектор приймається приймальним компонентом 202 і має перший елемент і щонайменш один другий елемент. Кількість елементів залежить, наприклад, від кількості смуг частот в аудіо сигналі. Кількість елементів може також залежати від кількості проміжків часу аудіо сигналу, що кодується за одну операцію кодування. Потім вектор індексується індексуючим компонентом 204. Індексуючий компонент призначений для представлення кожного параметра у векторі індексним значенням, яке може приймати попередньо визначену кількість значень. Це представлення може здійснюватися у два етапи. Перший параметр квантується, і квантоване значення потім індексується індексним значенням. Як приклад, у випадку, якщо кожний параметр у векторі може приймати значення від -9,6 до 9.4, це може здійснюватися за допомогою використання кроків квантування в 0,2. Потім квантовані значення можуть індексуватися індексами 0-95, тобто 96 різними значеннями. У подальших прикладах індексне значення знаходиться у діапазоні 0-95, але це, звичайно, лише приклад, у рівній мірі можливі й інші діапазони індексних значень, наприклад 0-191 або 0-63. Менші кроки квантування можуть дати менш спотворений декодований аудіо сигнал на боці декодера, але й можуть вимагати більшої швидкості передачі даних в бітах для передачі даних між системою 100 аудіо кодування і декодером. Індексовані значення потім відправляються до зв’язувального компонента 206, який пов’язує 8 UA 112833 C2 5 10 15 кожний з щонайменш одного другого елемента із символом за допомогою стратегії диференціального кодування за модулем. Зв’язувальний компонент 206 призначений розраховувати різницю між індексним значенням другого елемента і попереднім індексним значенням елемента у векторі. Просто використовуючи звичайну стратегію диференціального кодування, різниця може набувати будь-яких значень в діапазоні від -95 до 95, тобто має 191 можливе значення. Це означає, що якщо різниця кодується за допомогою ентропійного кодування, потрібна таблиця вірогідностей, що містить 191 вірогідність, тобто одна вірогідність на кожне зі 191 можливого значення різниць. Більше того, знизиться ефективність кодування, оскільки для кожної різниці приблизно половина зі 191 вірогідності є неможливою. Наприклад, якщо другий елемент, який підлягає диференціальному кодуванню, має індексне значення 90, можливі різниці знаходяться у діапазоні від -5 до +90. Як правило, використання стратегії ентропійного кодування, за якої для кожного значення, що підлягає кодуванню, деякі з вірогідностей неможливі, знизить ефективність. Стратегія диференціального кодування в даному розкритті може усунути цю проблему й одночасно зменшити кількість необхідних кодів до 96, застосовуючи до різниці операцію за модулем 96. Алгоритм зв’язування може, таким чином, бути вираженим як: (формула 1) 20 25 де b - елемент у векторі, що диференціально кодований, N Q - кількість можливих індексних значень, і Δidx (b) - символ, пов’язаний з елементом b. Відповідно до деяких варіантів здійснення, таблиця вірогідностей перетворюється у кодову книгу Хаффмана. У цьому випадку символ, пов’язаний з елементом у векторі, використовується як індекс кодової книги. Кодувальний компонент 208 може потім кодувати кожний з щонайменш одного другого елемента, представляючи другий елемент кодовим словом у кодовій книзі Хаффмана, що індексується індексом кодової книги, пов’язаним з другим елементом. У кодувальному компоненті 208 може бути реалізована будь-яка інша підходяща стратегія ентропійного кодування. Як приклад, ця стратегія кодування може бути стратегією діапазонного кодування або стратегією арифметичного кодування. Далі проілюстровано, що ентропія підходу за модулем завжди нижча або дорівнює ентропії звичайного диференціального підходу. Ентропія Ep звичайного диференціального підходу: (формула 2) 30 де p(n) - вірогідність простого диференціального індексного значення n. Ентропія Eq підходу за модулем: (формула 3) де q(n)- вірогідність диференціального індексного значення n за модулем, причому: (формула 4) (формула 5) Таким чином, маємо, що (формула 6) Підстановка в останньому підсумовуванні дає (формула 7) 35 Далі: (формула 8) Порівнюючи суми почленно, оскільки (формула 9) і, подібним чином, (формула 10) маємо, що Ep ≥ Eq. 9 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Як проілюстровано вище, ентропія для підходу за модулем завжди нижча або дорівнює ентропії звичайного диференціального підходу. Випадок рівності ентропії є рідким випадком, коли дані, що підлягають кодуванню, є патологічними даними, тобто даними, що поводяться не добре, що у більшості випадків не застосовується до, наприклад, матриці підвищувального мікшування. Оскільки ентропія для підходу за модулем завжди нижча або дорівнює ентропії звичайного диференціального підходу, ентропійне кодування символів, розраховане за підходом за модулем, призведе до нижчої або щонайменш такої самої швидкості передачі даних в бітах у порівнянні з ентропійним кодуванням символів, розрахованим за звичайним диференціальним підходом. Іншими словами, ентропійне кодування символів, розраховане за підходом за модулем, у більшості випадків є ефективнішим за ентропійне кодування символів, розраховане за звичайним диференціальним підходом. Ще одна перевага, як вже зазначалося, полягає у тому, що кількість потрібних вірогідностей у таблиці вірогідностей у підході за модулем становить приблизно половину кількості потрібних вірогідностей у звичайному підході не за модулем. Вище описаний підхід за модулем для кодування щонайменш одного другого елемента у векторі параметрів. Перший елемент може кодуватися за допомогою індексованого значення, яким представлений перший елемент. Оскільки розподіл вірогідностей індексного значення першого елемента і диференціальне значення за модулем щонайменш одного другого елемента можуть бути дуже різними (див. розподіл вірогідностей індексованого першого елемента на фіг. 3 і розподіл вірогідностей диференціального значення за модулем, тобто символу, для щонайменш одного другого елемента на фіг. 4), для першого елемента може знадобитися спеціалізована таблиця вірогідностей. Для цього потрібно, щоб як система 100 аудіо кодування, так і відповідний декодер мали у своїй пам’яті таку спеціалізовану таблицю вірогідностей. Однак винахідники помітили, що у деяких випадках форма розподілів вірогідностей може в деяких випадках бути достатньо схожою, хоча й зміщеною відносно одна одної. Це спостереження можна використовувати для апроксимування розподілу вірогідностей індексованого першого елемента зміщеною версією розподілу вірогідностей символу для щонайменш одного другого елемента. Це зміщення може реалізовуватися за допомогою зв’язувального компонента 206, виконаного для зв’язування першого елемента у векторі із символом зміщенням індексного значення, що представляє перший елемент у векторі, на значення зміщення і потім застосуванням операції за модулем 96 (або відповідне значення) до зміщеного індексного значення. Розрахунок символу, пов’язаного з першим елементом, можна, таким чином, виразити як: (формула 11) Таким чином досягнутий символ використовується кодувальним компонентом 208, який кодує перший елемент ентропійним кодуванням символу, пов’язаного з першим елементом, використовуючи таку саму таблицю вірогідностей, яка використовувалася для кодування щонайменш одного другого елемента. Значення зміщення може дорівнювати або щонайменш бути близьким до різниці між найбільш вірогідним індексним значенням для першого елемента і найбільш вірогідним символом для щонайменш одного другого елемента у таблиці вірогідностей. На фіг. 3 найбільш вірогідне індексне значення для першого елемента позначене стрілкою 302. Припускаючи, що найбільш вірогідний символ для щонайменш одного другого елемента - нуль, значення, позначене стрілкою 302, буде використовуваним значенням зміщення. З використанням підходу зі зміщенням піки розподілів на фіг. 3 і 4 вирівняні. Цей підхід усуває потребу у спеціалізованій таблиці вірогідностей для першого елемента і, відтак, економить пам’ять у системі 100 аудіо кодування і відповідному декодері, і при цьому часто підтримує майже таку саму ефективність кодування, яку зазвичай забезпечує спеціалізована таблиця вірогідностей. У випадку якщо ентропійне кодування щонайменш одного другого елемента здійснюється з використанням кодової книги Хаффмана, кодувальний компонент 208 може кодувати перший елемент у векторі, використовуючи таку саму кодову книгу Хаффмана, яка використовувалася для кодування щонайменш одного другого елемента, представляючи перший елемент кодовим словом у кодовій книзі Хаффмана, індексованій індексом кодової книги, пов’язаним з першим елементом. Оскільки при кодуванні параметра у системі аудіо декодування важливою може бути швидкість пошуку, пам'ять, у якій зберігається кодова книга, переважно є швидкодіючою пам'яттю і, відтак, дорогою. Просто використовуючи одну таблицю вірогідностей, кодер може, таким чином, бути дешевшим, ніж у випадку, коли використовуються дві таблиці вірогідностей. 10 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Можна зазначити, що розподіли вірогідностей, проілюстровані на фіг. 3 і фіг. 4, часто розраховують заздалегідь на наборі даних для тренування і, таким чином, при кодуванні вектора не розраховують, але, звичайно, можливо розраховувати розподіли і «на льоту» під час кодування. Можна також зазначити, що наведений вище опис системи 100 аудіо кодування 100, що використовує вектор з матриці підвищувального мікшування в якості вектора параметрів, що кодується, представляє собою застосування, наведене лише в якості прикладу. Спосіб кодування вектора параметрів, відповідно до даного винаходу, може використовуватися і в інших застосуваннях у системі аудіо кодування, наприклад, при кодуванні інших внутрішніх параметрів системі кодування понижувального мікшування, таких як параметри, що використовуються у параметричній системі розширення смуги частот такій, як реплікація спектральної смуги (SBR). Фіг. 5 представляє собою узагальнену блок-схему системи 500 аудіо декодування для відтворення кодованих звукових об’єктів з кодованого сигналу 510 понижувального мікшування і кодованої матриці 512 підвищувального мікшування. Кодований сигнал 510 понижувального мікшування приймається приймальним компонентом 506 понижувального мікшування, де сигнал декодується і, якщо вже не є у підходящій частотній області, перетворюється у підходящу частотну область. Потім декодований сигнал 516 понижувального мікшування відправляється до компоненту 508 підвищувального мікшування. У компоненті 508 підвищувального мікшування кодовані звукові об’єкти відтворюються за допомогою декодованого сигналу 516 понижувального мікшування і декодованої матриці 504 підвищувального мікшування. Зокрема, компонент 508 підвищувального мікшування може виконувати матричну операцію, в якій декодована матриця 504 підвищувального мікшування помножується на вектор, що містить декодовані сигнали 516 понижувального мікшування. Процес декодування матриці підвищувального мікшування описаний нижче. Система 500 аудіо декодування додатково містить компонент 514 рендерингу, який видає аудіо сигнал, оснований на відновлених звукових об’єктах 518, залежно від типу пристрою відтворення, підключеного до системи 500 аудіо декодування. Кодована матриця 512 підвищувального мікшування приймається декодером 502 матриці підвищувального мікшування, який далі докладно пояснений з посиланнями на фіг. 6. Декодер 502 матриці підвищувального мікшування виконаний з можливістю декодування вектора ентропійно кодованих символів у системі аудіо декодування у вектор параметрів, що відносяться до неперіодичної величини. Вектор ентропійно кодованих символів містить перший ентропійно кодований символ і щонайменш один другий ентропійно кодований символ, а вектор параметрів містить перший елемент і щонайменш другий елемент. Таким чином, кодована матриця 512 підвищувального мікшування приймається приймальним компонентом 602 у векторному форматі. Крім того, декодер 502 містить індексуючий компонент 604, виконаний з можливістю представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі символом, що може приймати N значень, використовуючи таблицю вірогідностей. N може становити, наприклад, 96. Зв’язувальний компонент 606 призначений для зв’язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням будь-якими підхожими засобами, залежними від способу кодування, використовуваного для кодування першого елемента у векторі параметрів. Символ для кожного з других кодів й індексне значення для першого коду потім використовуються зв’язувальним компонентом 606, який зв’язує кожний з щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу з індексним значенням. Індексне значення щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу розраховується спочатку розрахунком суми індексного значення, пов’язаного з ентропійно кодованим символом, що передує другому ентропійно кодованому символу у векторі ентропійно кодованих символів, і символу, що представляє другий ентропійно кодований символ. Потім до суми застосовується операція за модулем N. Припускаючи, без обмеження загальної застосовності, що мінімальне індексне значення становить 0, а максимальне індексне значення - N-1, наприклад 95, алгоритм зв’язування може, таким чином, бути вираженим як: (формула 12) де b - елемент у векторі, що декодується, і NQ - кількість можливих індексних значень. Декодер 502 матриці підвищувального мікшування додатково містить декодувальний компонент 608, виконаний з можливістю представлення щонайменш одного другого елемента вектору параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов’язаному з щонайменш одним другим ентропійно кодованим символом. Таким чином це представлення є декодованою версією параметра, кодованого, наприклад, системою 100 аудіо кодування, проілюстрованою на фіг. 1. Іншими словами, це представлення дорівнює квантованому 11 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 параметру, кодованому системою 100 аудіо кодування, проілюстрованою на фіг. 1. Відповідно до одного варіанту здійснення даного винаходу, кожний ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованого символу представлений символом з використанням тієї самої таблиці вірогідностей для усіх ентропійно кодованих символів у векторі ентропійно кодованих символів. Перевага цього полягає у тому, що у пам’яті декодера необхідно зберігати лише одну таблицю вірогідностей. Оскільки при кодуванні ентропійно кодованого символу у системі аудіо декодування важливою може бути швидкість пошуку, пам'ять, у якій зберігається таблиця вірогідностей, переважно є швидкодіючою пам’яттю і, відтак, дорогою. Завдяки лише використанню однієї таблиці вірогідностей, кодер може, таким чином, бути дешевшим, ніж у випадку, коли використовуються дві таблиці вірогідностей. Відповідно до цього варіанту здійснення, зв’язувальний компонент 606 може бути виконаний з можливістю зв’язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням спочатку зміщенням символу, що представляє перший ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів, на значення зміщення. Потім до зміщеного символу застосовується операція за модулем N. Алгоритм зв’язування може, таким чином, бути вираженим як: (формула 13) Декодувальний компонент 608 призначений для представлення першого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов’язаному з першим ентропійно кодованим символом. Таким чином, це представлення є декодованою версією параметра, кодованого, наприклад, системою 100 аудіо кодування, проілюстрованою на фіг. 1. Далі з посиланнями на фіг. 7-10 докладніше пояснюється спосіб диференціального кодування неперіодичної величини. Фіг. 7 і 9 описують спосіб кодування для 4 (чотирьох) других елементів у векторі параметрів. Отже, вхідний вектор 902 містить п’ять параметрів. Параметри можуть приймати будь-яке значення між мінімальним значенням і максимальним значенням. У цьому прикладі мінімальне значення становить -9,6, а максимальне - 9,4. Перший етап S702 у способі кодування заключається в представленні кожного параметра у векторі 902 індексним значенням, яке може приймати N значень. У цьому випадку N вибране як 96, а це означає, що розмір кроку квантування становить 0,2. Це дає вектор 904. Наступний етап S704 заключається в розрахунку різницю між кожним з других елементів, тобто, чотирьох верхніх параметрів у векторі 904, і його попереднім елементом. Отже, результуючий вектор 906 містить чотири диференціальні значення - чотири верхніх значення у векторі 906. Як можна бачити на фіг. 9, диференціальні значення можуть бути і від’ємними, і нульовими і додатними. Як пояснювалося вище, переважно мати диференціальні значення, які можуть приймати лише N значень, у цьому випадку 96 значень. Щоб досягти цього, на наступному етапі S706 цього способу до других елементів у векторі 906 застосовують операцію за модулем 96. Результуючий вектор 908 не містить будь-яких від’ємних значень. Таким чином, досягнутий символ, показаний у векторі 908, потім використовують для кодування других елементів вектора на заключному етапі S708 способу, проілюстрованого на фіг. 7, ентропійним кодуванням символу, пов’язаного з щонайменш одним другим елементом, на основі таблиці вірогідностей, що містить вірогідності символів, показаних у векторі 908. Як видно на фіг. 9, після етапу S702 індексування першим елементом не маніпулюють. На фіг. 8 і 10 описаний спосіб кодування першого елемента у вхідному векторі. При описі фіг. 8 і 10 діє таке саме припущення, яке робилося у вищенаведеному описі фіг. 7 і 9, щодо мінімального і максимального значення параметрів і кількості можливих індексних значень. Перший елемент 1002 приймається кодером. На першому етапі S802 способу кодування параметр першого елемента представляють індексним значенням 1004. На наступному етапі S804 індексоване значення 1004 зміщують на значення зміщення. У цьому прикладі значення зміщення становить 49. Це значення розраховують, як описано вище. На наступному етапі S806 до зміщеного індексного значення 1006 застосовують операцію за модулем 96. Потім результуюче значення 1008 можуть використовувати на етапі S802 кодування для кодування першого елемента ентропійним кодуванням символу 1008, використовуючи таку саму таблицю вірогідностей, що використовують для кодування щонайменш одного другого елемента за фіг. 7. Фіг. 11 ілюструє варіант здійснення 102’ кодувального компонента 102 матриці підвищувального мікшування за фіг. 1. Кодер 102’ матриці підвищувального мікшування може використовуватися для кодування матриці підвищувального мікшування у системі аудіо кодування, наприклад, у системі 100 аудіо кодування, проілюстрованій на фіг. 1. Як описувалося вище, кожний рядок матриці підвищувального мікшування містить M елементів, що уможливлюють відновлення звукового об’єкта з сигналу понижувального мікшування, що містить М каналів. 12 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 За низьких загальних цільових швидкостей передачі даних в бітах кодування і відправка усіх М елементів матриці підвищувального мікшування на об’єкт і частотно-часовий фрагмент, по одному для кожного каналу понижувального мікшування, можуть потребувати небажаної високої швидкості передачі даних в бітах. Її можна зменшити «розрідженням» матриці підвищувального мікшування, тобто, спробою зменшити кількість ненульових елементів. У деяких випадках чотири з п’яти елементів представляють собою нулі, і в якості основи для відновлення звукового об’єкта використовують лише один канал понижувального мікшування. Розріджені матриці мають інші розподіли вірогідностей кодованих індексів (абсолютних або диференціальних), ніж не розріджені матриці. У випадках якщо матриця підвищувального мікшування міститиме велику частину нулів, так що значення нуль стане вірогіднішим за 0,5, і використовуватимуть кодування Хаффмана, ефективність кодування знизиться, оскільки алгоритм кодування Хаффмана неефективний, коли конкретне значення, наприклад нуль, має вірогідність вищу за 0,5. Більше того, оскільки багато елементів у матриці підвищувального мікшування мають значення нуль, вони не містять ніякої інформації. Таким чином, стратегія може полягати у виборі підмножини елементів матриці підвищувального мікшування і кодуванні і передачі до декодера лише її. Це може знизити потрібну швидкість передачі даних в бітах системи аудіо кодування/декодування, оскільки передається менший об’єм даних. Для підвищення ефективності кодування матриці підвищувального мікшування можуть використовувати спеціалізований режим кодування, докладно пояснений далі. Кодер 102’ містить приймальний компонент 1102, призначений для прийому кожного рядка у матриці підвищувального мікшування. Крім того, кодер 102’ містить вибірний компонент 1104, призначений для вибору підмножини елементів із M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування. У більшості випадків підмножина містить усі елементи, які не мають нульового значення. Але, відповідно до певного варіанту здійснення, вибірний компонент може не вибирати елемент, що має ненульове значення, наприклад елемент, маючий значення, близьке до нуля. Відповідно до варіантів здійснення, вибрана підмножина елементів може містити таку саму кількість елементів для кожного рядка матриці підвищувального мікшування. Для подальшого зменшення потрібної швидкості передачі даних в бітах, кількість вибраних елементів може бути один (1). Кодер 102’ додатково містить кодувальний компонент 1106, призначений для представлення кожного елемента у вибраній підмножині елементів значенням і положенням у матриці підвищувального мікшування. Крім того, кодувальний компонент 1106 призначений для кодування значення й положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у вибраній підмножині елементів. Він може, наприклад, призначатися для кодування значення з використанням диференціального кодування за модулем, як описано вище. У цьому випадку для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування і для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення елементів вибраних підмножин елементів утворений один або більше векторів параметрів. Кожний параметр у векторі параметрів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу. Таким чином, вектор параметрів може кодуватися з використанням диференціального кодування за модулем, як описано вище. У додаткових варіантах здійснення вектор параметрів може кодуватися звичайним диференціальним кодуванням. У ще одному варіанті здійснення кодувальний компонент 1106 призначений для кодування кожного значення окремо з використанням кодування з фіксованою швидкістю кодування істинного квантованого значення, тобто диференціально кодованого, кожного значення. Наведені нижче приклади середніх швидкостей передачі даних в бітах спостерігалися для типового контенту. Швидкості передачі даних в бітах вимірялися для випадку, коли M = 5, кількість звукових об’єктів для відновлення на боці декодера становить 11, кількість смуг частот - 12, і розмір кроку приладу квантування параметрів становить 0,1 і має 192 рівня. Для випадку, коли уся кодувалися усі п’ять елементів на рядок у матриці підвищувального мікшування, спостерігалися наступні середні швидкості передачі даних в бітах: кодування з фіксованою швидкістю: 165 кбіт/с, диференціальне кодування: 51 кбіт/с, диференціальне кодування за модулем: 51 кбіт/с, але з половиною розміру таблиці вірогідностей або кодової книги, як описано вище. Для випадку, коли вибірним компонентом 1104 вибраний лише один елемент для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування, тобто у випадку розрідженого кодування, спостерігалися наступні середні швидкості передачі даних в бітах: кодування з фіксованою швидкістю (з використанням 8 бітів для значення і 3 бітів для положення): 45 кбіт/с, 13 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 диференціальне кодування за модулем як для значення елемента, так і для положення елемента: 20 кбіт/с. Кодувальний компонент 1106 може призначатися для кодування положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у підмножині елементів таким самим чином, як й у випадку значення. Крім того, кодувальний компонент 1106 може призначатися для кодування положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у підмножині елементів інакше у порівнянні з кодуванням значення. У випадку кодування положення з використанням диференціального кодування або диференціального кодування за модулем для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування і для декількох смуг частот або декількох проміжків часу положення елементів вибраних підмножин елементів утворений один або більше векторів параметрів. Кожний параметр у векторі параметрів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу. Таким чином, вектор параметрів кодується з використанням диференціального кодування або диференціального кодування за модулем, як описано вище. Можна відмітити, що кодер 102’ може об’єднуватися з кодером 102 на фіг. 2 для досягнення диференціального кодування за модулем розрідженої матриці підвищувального мікшування, як описано вище. Можна також відмітити, що вище описаний в якості прикладу спосіб кодування рядка у розрідженій матриці для кодування рядка у розрідженій матриці підвищувального мікшування, але спосіб може використовуватися й для кодування інших типів розріджених матриць, добре відомих фахівцеві у винахід галузі техніки. Далі з посиланнями на фіг. 13-15 докладніше пояснюється спосіб кодування розрідженої матриці підвищувального мікшування. Матрицю підвищувального мікшування приймають, наприклад, приймальним компонентом 1102 за фіг. 11. Для кожного рядка 1402, 1502 у матриці підвищувального мікшування спосіб включає вибір підмножини на етапі S1302 з M, наприклад 5, елементів рядка у матриці підвищувального мікшування. Потім кожний елемент у вибраній підмножині елементів представляють на етапі S1304 значенням і положенням у матриці підвищувального мікшування. На фіг. 14 один елемент вибирають на етапі S1302 в якості підмножини, наприклад, елемент номер 3, який має значення 2,34. Таким чином, представлення може бути вектором 1404, що має два поля. Перше поле у векторі 1404 представляє значення, наприклад 2,34, а друге поле у векторі 1404 представляє положення, наприклад 3. На фіг. 15 два елементи вибрані на етапі S1302 в якості підмножини, наприклад, елемент номер 3, що має значення 2,34, і елемент номер 5, що має значення - 1,81. Таким чином, представлення може бути вектором 1504, що має чотири поля. Перше поле у векторі 1504 представляє значення першого елемента, наприклад 2,34, а друге поле у векторі 1504 представляє положення першого елемента, наприклад 3. Третє поле у векторі 1504 представляє значення другого елемента, наприклад 1,81, а четверте поле у векторі 1504 представляє положення другого елемента, наприклад 5. Потім представлення 1404, 1504 кодують на етапі S1306, як вже зазначалося. Фіг. 12 представляє собою узагальнену блок-схему системи 1200 аудіо декодування згідно з одним наведеним в якості прикладу варіантом здійснення. Декодер 1200 містить приймальний компонент 1206, виконаний з можливістю прийому сигналу 1210 понижувального мікшування, що містить М каналів і щонайменш один кодований елемент 1204, що представляє підмножину з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування. Кожний з кодованих елементів містить значення і положення у рядку у матриці підвищувального мікшування, причому положення вказує один з М каналів сигналу 1210 понижувального мікшування, якому кодований елемент відповідає. Щонайменш один кодований елемент 1204 декодується компонентом 1202 декодування елемента матриці підвищувального мікшування. Компонент 1202 декодування елемента матриці підвищувального мікшування виконаний з можливістю декодування щонайменш одного кодованого елемента 1204 відповідно до стратегії кодування, використаної для кодування щонайменш одного кодованого елемента 1204. Приклади цих стратегій кодування описані вище. Потім щонайменш один декодований елемент 1214 відправляють до відновлювального компонента 1208, який виконаний з можливістю відновлення частотночасового фрагмента звукового об’єкта з сигналу 1210 понижувального мікшування шляхом утворення лінійної комбінації каналів понижувального мікшування, що відповідають щонайменш одному кодованому елементу 1204. Утворюючи лінійну комбінацію кожний канал понижувального мікшування помножений на значення кодованого елемента 1204, що відповідає йому. Наприклад, якщо декодований елемент 1214 містить значення 1,1 і положення 2, частотночасовий фрагмент другого каналу понижувального мікшування помножують на 1,1 і цей добуток 14 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 використовують потім для відновлення звукового об’єкту. Крім того, система 1200 аудіо декодування містить компонент 1216 рендерингу, який видає аудіо сигнал, оснований на відновленому звуковому об’єкті 1218. Тип аудіо сигналу залежить від типу пристрою відтворення, підключеного до системи 1200 аудіо декодування. Наприклад, якщо до системи 1200 аудіо декодування підключена пара навушників, компонент 1216 рендерингу може видавати стерео сигнал. Еквіваленти, розширення, альтернативи і різне Після вивчення вище наведеного опису фахівцеві у галузі техніки стануть очевидними подальші варіанти здійснення цього винаходу. Навіть попри те, що даний опис і графічні матеріали розкривають варіанти здійснення і приклади, винахід цими конкретними прикладами не обмежується. Можливі численні модифікації і зміни у межах об’єму даного винаходу, визначеного супровідною формулою винаходу. Будь-які посилальні позиції, що зустрічаються у формулі винаходу, не повинні тлумачитися як такі, що обмежують її об’єм. На додаток, зміни до описаних варіантів здійснення можуть бути зрозумілими і здійснюватися фахівцем у даній галузі техніки, при практичному втіленні винаходупісля вивчення графічних матеріалів, розкриття і доданої формули винаходу. У формулі винаходу слово «включає» або «містить» не виключає інших елементів або етапів, і визначений артикль «a» або «an» однина не виключає множину. Лише той факт, що певні характеристики згадуються у взаємно різних залежних пунктах формули винаходу, не вказує на те, що сполучення цих ознак не може використовуватися з вигодою. Системи і способи, розкриті вище, можуть реалізовуватися в якості програмного забезпечення, програмно-апаратного забезпечення, апаратних засобів або їх комбінацій. У випадку реалізації в якості апаратних засобів поділ задач між функціональними блоками, зазначеними у вищенаведеному описі, не обов’язково відповідає поділу на фізичні блоки; навпаки, один фізичний компонент може мати декілька функціональних можливостей, й одна задача може виконуватися декількома фізичними компонентами у взаємодії. Певні компоненти або усі компоненти можуть реалізовуватися в якості програмного забезпечення, виконуваного процесором або мікропроцесором обробки цифрових сигналів або можуть реалізовуватися в якості апаратних засобів або в якості спеціалізованої інтегральної схеми. Зазначене програмне забезпечення може розподілятися на машинозчитуваних носіях даних, що можуть містити комп’ютерні носії даних (або непроміжні носії) і засоби зв’язку (або проміжні носії). Як добре відомо фахівцеві у даній галузі техніки, термін «комп’ютерні носії даних» включає енергозалежні й енергонезалежні, змінні і незмінні носії, реалізовані у будь-якому способі або технології для зберігання інформації, такої як машинозчитуваних команд, структур даних, програмних модулів або інших даних. Комп’ютерні носії даних включають без обмеження оперативний запам’ятовуючий пристрій (RAM, ОЗП), постійний запам’ятовуючий пристрій (ROM, ПЗП), постійний запам’ятовуючий пристрій, що електрично стирається і програмується (EEPROM), флеш-пам'ять або іншу технологію пам’яті, CD-ROM, цифрові відеодиски (DVD) або інший запам’ятовуючий пристрій на оптичних дисках, магнітні касети, магнітну стрічку, запам’ятовуючий пристрій на магнітних дисках або інші магнітні запам’ятовуючі пристрої або будь-який інший носій, що може використовуватися для зберігання потрібної інформації і може бути доступним для комп’ютера. Крім того, фахівцеві добре відомо, що засоби зв’язку як правило втілюють машинозчитувані команди, структури даних, програмні модулі або інші дані в модульованому сигналі даних, такому як несуча хвиля або інший транспортний механізм, і включають будь-які середовища доставки інформації. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 1. Спосіб кодування вектора параметрів у системі аудіокодування, причому кожний параметр відповідає неперіодичній величині, а вектор має перший елемент і щонайменш один другий елемент, причому спосіб включає: представлення кожного параметра у векторі індексним значенням, яке може приймати N значень; зв'язування кожного з щонайменш одного другого елемента із символом, причому символ розраховують: розрахунком різниці між індексним значенням другого елемента й індексним значенням його попереднього елемента у векторі; застосуванням до різниці операції за модулем N; 15 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кодування кожного з щонайменш одного другого елемента ентропійним кодуванням символу, пов'язаного з щонайменш одним другим елементом, на основі таблиці вірогідностей, що містить вірогідності символів, при цьому спосіб додатково включає: зв'язування першого елемента у векторі із символом, причому символ розраховують: зміщенням індексного значення, що представляє перший елемент у векторі, за допомогою віднімання значення зміщення від індексного значення; застосуванням до зміщеного індексного значення операції за модулем N; кодування першого елемента ентропійним кодуванням символу, пов'язаного з першим елементом, з використанням тієї самої таблиці вірогідностей, яку використовують для кодування щонайменш одного другого елемента. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що значення зміщення дорівнює різниці між найбільш вірогідним індексним значенням для першого елемента і найбільш вірогідним символом для щонайменш одного другого елемента у таблиці вірогідностей. 3. Спосіб за одним із пп. 1, 2, який відрізняється тим, що перший елемент і щонайменш один другий елемент вектора параметрів відповідають різним смугам частот, використовуваним у системі аудіокодування у конкретний проміжок часу. 4. Спосіб за одним із пп. 1, 2, який відрізняється тим, що перший елемент і щонайменш один другий елемент вектора параметрів відповідають різним проміжкам часу, використовуваним у системі аудіокодування у конкретній смузі частот. 5. Спосіб за одним із пп. 1-4, який відрізняється тим, що таблицю вірогідностей перетворюють у кодову книгу Хаффмана, при цьому символ, пов'язаний з елементом у векторі, використовують як індекс кодової книги, і при цьому етап кодування включає кодування кожного з щонайменш одного другого елемента представленням другого елемента кодовим словом у кодовій книзі, індексованій індексом кодової книги, пов'язаним з другим елементом. 6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що етап кодування включає кодування першого елемента у векторі з використанням тієї самої кодової книги Хаффмана, яку використовують для кодування щонайменш одного другого елемента, представленням першого елемента кодовим словом у кодовій книзі Хаффмана, індексованій індексом кодової книги, пов'язаним з першим елементом. 7. Спосіб за одним із пп. 1-6, який відрізняється тим, що вектор параметрів відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, визначеною системою аудіокодування. 8. Кодер для кодування вектора параметрів у системі аудіокодування, причому кожний параметр відповідає неперіодичній величині, причому вектор має перший елемент і щонайменш один другий елемент, причому кодер містить: приймальний компонент, призначений для прийому вектора; індексуючий компонент, призначений для представлення кожного параметра у векторі індексним значенням, яке може приймати N значень; зв'язувальний компонент, призначений для зв'язування кожного з щонайменш одного другого елемента із символом, причому символ розрахований: розрахунком різниці між індексним значенням другого елемента й індексним значенням його попереднього елемента у векторі; застосуванням до різниці операції за модулем N; кодувальний компонент для кодування кожного з щонайменш одного другого елемента ентропійним кодуванням символу, пов'язаного з щонайменш одним другим елементом, на основі таблиці вірогідностей, що містить вірогідності символів, при цьому зв'язувальний компонент призначений для зв'язування першого елемента у векторі із символом, причому символ розрахований: зміщенням індексного значення, що представляє перший елемент у векторі, за допомогою віднімання значення зміщення від індексного значення; застосуванням до зміщеного індексного значення операції за модулем N; при цьому кодувальний компонент призначений для кодування першого елемента ентропійним кодуванням символу, пов'язаного з першим елементом, з використанням тієї самої таблиці вірогідностей, яка використана для кодування щонайменш одного другого елемента. 9. Спосіб декодування вектора ентропійно кодованих символів у системі аудіодекодування у вектор параметрів, що відносяться до неперіодичної величини, причому вектор ентропійно кодованих символів містить перший ентропійно кодований символ і щонайменш один другий ентропійно кодований символ, причому вектор параметрів містить перший елемент і щонайменш один другий елемент, причому спосіб включає: 16 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом, який може приймати N цілочислових значень, з використанням таблиці вірогідностей; зв'язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням; зв'язування кожного з щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу з індексним значенням, причому індексне значення щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу розраховують: розрахунком суми індексного значення, пов'язаного з ентропійно кодованим символом, що передує другому ентропійно кодованому символу у векторі ентропійно кодованих символів, і символу, що представляє другий ентропійно кодований символ; застосуванням до суми операції за модулем N; представлення щонайменш одного другого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов’язаному з щонайменш одним другим ентропійно кодованим символом, при цьому етап представлення символом кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів здійснюють з використанням тієї самої таблиці вірогідностей для усіх ентропійно кодованих символів у векторі ентропійно кодованих символів, при цьому індексне значення, пов’язане з першим ентропійно кодованим символом, розраховують: зміщенням символу, що представляє першийентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів, за допомогою додавання значення зміщення до символу; застосуванням до зміщеного символу операції за модулем N; при цьому спосіб додатково включає етап: представлення першого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов'язаному з першим ентропійно кодованим символом. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що таблицю вірогідностей перетворюють у кодову книгу Хаффмана, і кожний ентропійно кодований символ відповідає кодовому слову у кодовій книзі Хаффмана. 11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що кожне кодове слово у кодовій книзі Хаффмана пов’язують з індексом кодової книги, і етап представлення символом кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів включає представлення ентропійно кодованого символу індексом кодової книги, пов'язаним з кодовим словом, що відповідає ентропійно кодованому символу. 12. Спосіб за одним із пп. 9-11, який відрізняється тим, що кожний ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів відповідає різним смугам частот, використовуваним у системі аудіодекодування у конкретний проміжок часу. 13. Спосіб за одним із пп. 9-12, який відрізняється тим, що кожний ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів відповідає різним проміжкам часу, використовуваним у системі аудіодекодування у конкретній смузі частот. 14. Спосіб за одним із пп. 9-13, який відрізняється тим, що вектор параметрів відповідає елементу у матриці підвищувального мікшування, використовуваній системою аудіодекодування. 15. Декодер для декодування вектора ентропійно кодованих символів у системі аудіодекодування у вектор параметрів, що відносяться до неперіодичної величини, причому вектор ентропійно кодованих символів містить перший ентропійно кодований символ і щонайменш один другий ентропійно кодований символ, а вектор параметрів містить перший елемент і щонайменш другий елемент, причому декодер містить: приймальний компонент, виконаний з можливістю прийому вектора ентропійно кодованих символів; індексуючий компонент, виконаний з можливістю представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом, що може приймати N цілочислових значень, з використанням таблиці вірогідностей; зв'язувальний компонент, виконаний з можливістю зв'язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням; при цьому зв'язувальний компонент також виконаний з можливістю зв'язування кожного з щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу з індексним значенням, причому індексне значення щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу розраховане: розрахунком суми індексного значення, пов'язаного з ентропійно кодованим символом, що передує другому ентропійно кодованому символу у векторі ентропійно кодованих символів, і символу, що представляє другий ентропійно кодований символ; застосуванням до суми операції за модулем N; 17 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 декодувальний компонент, виконаний з можливістю представлення щонайменш одного другого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов'язаному з щонайменш одним другим ентропійно кодованим символом, при цьому індексуючий компонент виконаний з можливістю представлення символом кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів з використанням такої самої таблиці вірогідностей для усіх ентропійно кодованих символів у векторі ентропійно кодованих символів, при цьому індексне значення, пов'язане з першим ентропійно кодованим символом, розраховане: зміщенням символу, що представляє перший ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів, за допомогою додавання значення зміщення до символу; застосуванням до зміщеного символу операції за модулем N; при цьому декодувальний компонент виконаний з можливістю представлення першого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов'язаному з першим ентропійно кодованим символом. 16. Спосіб кодування матриці підвищувального мікшування у системі аудіокодування, причому кожний рядок матриці підвищувального мікшування містить M елементів, що уможливлюють відновлення частотно-часового фрагмента звукового об'єкта з сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів, причому спосіб включає: для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування: вибір підмножини елементів з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування; представлення кожного елемента у вибраній підмножині елементів значенням і положенням у матриці підвищувального мікшування; кодування значення і положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у вибраній підмножині елементів, при цьому для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування і для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення елементів й/або положення елементів вибраних підмножин елементів утворюють один або більше векторів параметрів, причому кожний параметр у векторі параметрів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, і при цьому один або більше векторів параметрів кодують за допомогою способу за одним із пп. 1-7. 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування положення у матриці підвищувального мікшування вибраної підмножини елементів змінюються за декількома смугами частот й/або за декількома проміжками часу. 18. Спосіб за одним із пп. 16-17, який відрізняється тим, що вибрана підмножина елементів містить однакову кількість елементів для кожного рядка матриці підвищувального мікшування. 19. Машинозчитуваний носій даних, що містить команди комп'ютерної програми, призначені для здійснення способу за одним із пп. 1-7 або пп. 16-18 при виконанні на приладі, виконаному з можливістю обробки. 20. Кодер для кодування матриці підвищувального мікшування у системі аудіокодування, причому кожний рядок матриці підвищувального мікшування містить M елементів, що уможливлюють відновлення частотно-часового фрагмента звукового об'єкта з сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів, причому кодер містить: приймальний компонент, призначений для прийому кожного рядка у матриці підвищувального мікшування; вибірний компонент, призначений для вибору підмножини елементів з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування; кодувальний компонент, призначений для представлення кожного елемента у вибраній підмножині елементів значенням і положенням у матриці підвищувального мікшування, причому кодувальний компонент призначений також для кодування значення і положення у матриці підвищувального мікшування кожного елемента у вибраній підмножині елементів, при цьому для кожного рядка у матриці підвищувального мікшування і для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення елементів й/або положення елементів вибраних підмножин елементів утворений один або більше векторів параметрів, причому кожний параметр у векторі параметрів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, причому вектор параметрів має перший елемент і щонайменш один другий елемент, при цьому кодувальний компонент призначений для кодування одного або більше векторів параметрів для кожного вектора за допомогою: представлення кожного параметра у векторі індексним значенням, яке може приймати N значень; 18 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зв'язування кожного з щонайменш одного другого елемента із символом, причому символ розрахований: розрахунком різниці між індексним значенням другого елемента і індексним значенням його попереднього елемента у векторі; застосуванням до різниці операції за модулем N; кодування кожного з щонайменш одного другого елемента ентропійним кодуванням символу, пов'язаного з щонайменш одним другим елементом, на основі таблиці вірогідностей, що містить вірогідності символів; зв'язування першого елемента у векторі із символом, причому символ розрахований: зміщенням індексного значення, що представляє перший елемент у векторі, за допомогою віднімання значення зміщення від індексного значення; застосуванням до зміщеного індексного значення операції за модулем N; кодування першого елемента ентропійним кодуванням символу, пов'язаного з першим елементом, з використанням тієї самої таблиці вірогідностей, яка використана для кодування щонайменш одного другого елемента. 21. Спосіб відновлення частотно-часового фрагмента звукового об'єкта у системі аудіодекодування, що включає: прийом сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів; прийом щонайменш одного кодованого елемента, що представляє підмножину з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування, причому кожний кодований елемент містить значення і положення у рядку у матриці підвищувального мікшування, причому положення вказує один з Mканалів сигналу понижувального мікшування, якому кодований елемент відповідає; і відновлення частотно-часового фрагмента звукового об'єкта з сигналу понижувального мікшування за допомогою утворення лінійної комбінації каналів понижувального мікшування, що відповідають щонайменш одному кодованому елементу, при цьому у зазначеній лінійній комбінації кожний канал понижувального мікшування помножують на значення його відповідного кодованого елемента, при цьому для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення й/або положення щонайменш одного кодованого елемента утворюють один або більше векторів, при цьому кожне положення представлене ентропійно кодованим символом, при цьому кожний символ у кожному векторі ентропійно кодованих символів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, і при цьому один або більше векторів ентропійно кодованих символів декодують за допомогою способу за одним із пп. 9-14. 22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що положення щонайменш одного кодованого елемента змінюються за декількома смугами частот й/або декількома проміжками часу. 23. Машинозчитуваний носій даних, що містить команди комп'ютерної програми, призначені для здійснення способу за одним із пп. 9-14 або 21-22 при виконанні на приладі, виконаному з можливістю обробки. 24. Декодер для відновлення частотно-часового фрагмента звукового об'єкта, який містить: приймальний компонент, виконаний з можливістю прийому сигналу понижувального мікшування, що містить M каналів і щонайменш один кодований елемент, що представляє підмножину з M елементів рядка у матриці підвищувального мікшування, причому кожний кодований елемент містить значення і положення у рядку у матриці підвищувального мікшування, причому положення вказує один з M каналів сигналу понижувального мікшування, якому кодований елемент відповідає; і відновлювальний компонент, виконаний з можливістю відновлення частотно-часового фрагмента звукового об'єкта з сигналу понижувального мікшування за допомогою утворення лінійної комбінації каналів понижувального мікшування, що відповідають щонайменш одному кодованому елементу, при цьому у зазначеній лінійній комбінації кожний канал понижувального мікшування помножений на значення його відповідного кодованого елемента, при цьому для декількох смуг частот або декількох проміжків часу значення й/або положення щонайменш одного кодованого елемента утворений один або більше векторів, при цьому кожне положення представлене ентропійно кодованим символом, при цьому кожний символ у кожному векторі ентропійно кодованих символів відповідає одній з декількох смуг частот або одному з декількох проміжків часу, і при цьому декодер додатково містить декодувальний компонент, виконаний з можливістю декодування одного або більше векторів ентропійно кодованих символів в один або більше векторів параметрів, 19 UA 112833 C2 5 10 15 20 25 при цьому кожний вектор ентропійно кодованих символів містить перший ентропійно кодований символ і щонайменш один другий ентропійно кодований символ, і при цьому кожний вектор параметрів містить перший елемент і щонайменш один другий елемент, при цьому декодувальний компонент виконаний з можливістю декодування кожного з одного або більше векторів ентропійно кодованих символів за допомогою: представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом, що може приймати N цілочислових значень, з використанням таблиці вірогідностей; зв'язування першого ентропійно кодованого символу з індексним значенням; зв'язування кожного з щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу з індексним значенням, причому індексне значення щонайменш одного другого ентропійно кодованого символу розраховане: розрахунком суми індексного значення, пов'язаного з ентропійно кодованим символом, що передує другому ентропійно кодованому символу у векторі ентропійно кодованих символів, і символу, що представляє другий ентропійно кодований символ; застосуванням до суми операції за модулем N; представлення щонайменш одного другого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов'язаному з щонайменш одним другим ентропійно кодованим символом, при цьому етап представлення кожного ентропійно кодованого символу у векторі ентропійно кодованих символів символом виконаний з використанням тієї самої таблиці вірогідностей для усіх ентропійно кодованих символів у векторі ентропійно кодованих символів, при цьому індексне значення, пов'язане з першим ентропійно кодованим символом, розраховане: зміщенням символу, що представляє перший ентропійно кодований символ у векторі ентропійно кодованих символів, за допомогою додавання значення зміщення до символу; застосуванням до зміщеного символу операції за модулем N; і представлення першого елемента вектора параметрів значенням параметра, що відповідає індексному значенню, пов'язаному з першим ентропійно кодованим символом. 20 UA 112833 C2 21 UA 112833 C2 22 UA 112833 C2 23 UA 112833 C2 24 UA 112833 C2 25 UA 112833 C2 26 UA 112833 C2 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 27