Електроліт нікелювання

Реферат: Електроліт нікелювання містить сульфат нікелю і хлорид нікелю. Додатково до складу електроліту введена бутан-1,2-дикарбонова кислота. UA 111441 U (54) ЕЛЕКТРОЛІТ НІКЕЛЮВАННЯ UA 111441 U UA 111441 U 5 10 15 20 25 30 35 Запропоновано електроліт нікелювання, який дозволяє проводити осадження покриттів на вироби з чорних і кольорових металів. Електроліт може знайти використання для одержання матових нікелевих покриттів, яким шляхом механічного полірування може бути надано декоративного вигляду. Відомим типом електроліту нікелювання є сульфатний [1] складу (г/л): нікелю сульфат - 150200, натрію хлорид - 10-15, натрію сульфат - 40-50, магнію сульфат - 50-60, борна кислота - 2530. Електроліз проводять у стаціонарних ваннах за наступних умов: температура - 20-30 °C, 2 катодна густина струму 0,5-2 А/дм . Недоліками електроліту є наявність значної кількості компонентів, а також необхідність його підігріву для забезпечення нормальної роботи ванни. Електроліт нікелювання, який вибраний як найближчий аналог, містить 300-350 г/л сульфату нікелю, 45-60 г/л хлориду нікелю, 30-40 г/л борної кислоти [2]. В результаті електролізу у 2 стаціонарних ваннах за температури 45-65 °C і густини струму 2,5-10 А/дм на катоді утворюються матові осади нікелю. Електроліт характеризується стабільністю і високою швидкістю нарощування нікелевого покриття. Основним недоліком електроліту є необхідність його підігріву. Охолодження електроліту після закінчення робочої зміни приводить до кристалізації борної кислоти на стінках ванн, що викликає забруднення обладнання і приміщень гальванічної дільниці. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки електроліту нікелювання, який має забезпечити одержання якісного матового покриття в ваннах без підігріву. Поставлена задача вирішується за рахунок використання електроліту, що містить сульфат і хлорид нікелю, додатково, згідно з корисною моделлю, до складу електроліту введена бутан1,2-дикарбонова кислота при наступному співвідношенні компонентів (г/л): нікель сульфат - 250300, нікель хлорид - 10-15, бутан-1,2-дикарбонова кислота - 4-5. Одержання електроліту полягає в окремому приготуванні розчинів компонентів. Приготовані розчини зливають разом у допоміжну ванну, з якої після відстоювання електроліт через фільтр перекачують до робочої ванни і доводять водою до необхідного рівня. Електроліз проводять у стаціонарних ваннах за наступного режиму: температура електроліту 10-30 °C, катодна густина 2 струму 1-5 А/дм . Нікелеві аноди, для виключення забруднення електроліту шламом, який утворюється при їх розчиненні, розміщують у тканих чохлах зі стійкого матеріалу. В результаті електролізу на катоді утворюються матові осади нікелю, яким шляхом механічного полірування можна надати декоративного вигляду. Запропонований електроліт не потребує нагріву і дозволяє одержати якісні покриття при проведенні процесу нікелювання у приміщеннях гальванічних дільниць з температурою повітря до 10 °C. Джерела інформації: 1. Беленький Μ.А. Электроосаждение гальванических покрытий: справочник / Μ.А. Беленький, А.Ф. Иванов // М.: Металлургия, 1985. - 288 с. 2. Ажогин Ф.Ф. Гальванотехника: справ, изд. / Ф.Ф. Ажогин, М.А. Беленький, И.Е. Галль [и др.] // М.: Металлургия, 1987. - 736 с. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Електроліт нікелювання, що містить сульфат нікелю і хлорид нікелю, який відрізняється тим, що до складу електроліту введена бутан-1,2-дикарбонова кислота, при наступному співвідношенні компонентів (г/л): нікелю сульфат 250-300 нікелю хлорид 10-15 бутан-1,2-дикарбонова кислота 4-5. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 1