Спосіб випробування зразків в температурному інтервалі кристалізації на повзучість та довготривалу міцність

1. Спосіб випробування зразків в температурному інтервалі кристалізації на повзучість та довготривалу міцність, який включає розігрів всієї довжини бази зразка до заданої температури двома джерелами тепла з одночасною компенсацією його температурного розширення, навантаження зразка за допомогою тяги прямого навантаження 3 уповільнюється по мірі її досягання температури випробування та в момент зрівняння температур на верхньої та на нижньої ділянках зразка почати процес випробування. Задача корисної моделі - створення ефективного способу отримання більш достовірних показань при випробуванні зразків з кольорових металів та сплавів в температурному інтервалі кристалізації при високої швидкості деформації при якому швидкість набору температури на зразку поступове уповільнюється по мірі її досягання температури випробування та в момент зрівняння температур на верхньої та на нижньої ділянках зразка почати процес випробування. Поставлена задача вирішується тим, що: при досягненні температури на зразку на 80% від заданого значення - інтенсивність розігріву зразка зменшують втричі; при досягненні температури на зразку на 95% від заданого значення інтенсивність розігріву зменшують втричі. Фіксують момент рівності сигналів з термопар та значень температур завдатчиків, в який починають процес випробування зразка з постійним вантажем Спосіб пояснюється кресленням. На Фіг.1. зображена машина для іспиту металів та сплавів в температурному інтервалі кристалізації Спосіб містить закріплення та рівномірний розігрів зразка з кольорового сплаву до заданої температури яка знаходиться у температурного інтервалу кристалізації, при якої зразок при заданому навантаженні буде мати високу швидкість деформації. При цьому: при досягненні температури на зразку 80% від заданого значення - інтенсивність його розігріву зменшують; при досягненні температури на зразку 95% від заданого значення інтенсивність розігріву зменшують втричі. Для уникання виникнення напруги при термічному розширенні зразка у перерізу зразка при його розігріву, застосовують компенсатор напружень. Фіксують момент рівності сигналів з термопар та значень температур з регуляторів температур значенню температури для випробувань (Тв), в який починають процес випробування з постійним вантажем. Цей захід дозволяє почати процес випробування зразків при однакової температурі на всієї базі зразка. В момент початку випробування розігрів зразка припиняють и починають в момент коли сигнали з термопар покажуть значення температури на 5% нищу ніж задану. Випробування з постійним вантажем створює ефект напруження постійної величини в перерізу зразка впродовж всього часу його випробування та підвищує точність при визначанні деформації. Суть корисної моделі міститься в тому, що при розігріву зразка двома джерелами тепла, прохо 15924 4 дять наступні процеси: різниця температур між двома джерелами тепла швидко змінюється; при швидкому рості температурі на різних кінцях бази зразку проходить перевищення необхідного значення температури, що приводить до втрати ефективності процесу випробувань так як після перевищення температури необхідне час для її зниження. Указані процеси збільшують час перебування зразків у температурному інтервалі кристалізації, а це негативно впливає на точність показань при вимірюванні повзучості. Даний спосіб випробування зразків при якому швидкість набора температури на зразку поступово уповільнюється по мірі її досягання температури випробування, а в момент зрівняння температур на верхньої та на нижньої ділянках зразка починається процес випробування. Спосіб здійснюється наступним чином. Зразок закріпляється у пристій для випробування, кріпляться термопари на верхньому та на нижньому краях бази зразка, включаються нагрівачі на завдатчиках яких виставляється температура для випробувань (Тв). При нагріванні бази зразка застосується компенсування напруження у перерізі зразка при його термічному розширенні. Процес розігріву зразка має наступні етапи: перший етап, після досягнення температури на зразку 80% від заданого значення, інтенсивність розігріву зразка зменшують у тричі. Це сповільнює зростання температур на двох джерелах тепла - на верхньому та на нижньому краях бази зразка; другий етап, після досягнення температури на зразку 95% від заданого значення, інтенсивність розігріву зразка зменшують у тричі; третій етап, після досягнення температури на зразку температури випробувань (Тв) - проводиться: вимикання розігріву та початок випробувань зразка. Випробування проводиться під дією тяги прямого навантаження. Після зниження температурі за базі зразка на 5% від температури випробування її розігрів знову вмикають. У результаті проведення експериментальних досліджень по способу, що пропонується: інерційне підвищення температури на базі зразка зменшується; точність вимірювання деформації при повзучості збільшилося на 20-25%. Джерела інформації: 1. Машина для испытания металлов на ползучесть и длительную прочность модели АИМА-5-2. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Гб2.773.053.ТО, Иваново, 1977. 2. Авторське свідоцтво СРСР №1656393 Б.І. №22, 1991 р, ΜΠΚ G01 N3/18. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 15924 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601