Спосіб поетапного оперативного лікування крипторхізму у дітей

Спосіб поетапного оперативного лікування крипторхізму у дітей, що включає мобілізацію крипторхованого яєчка до максимально дозволеного рівня низведення на першому етапі втручання та низведення у калитку на другому, через 10-12 місяців, який відрізняється тим, що на першому етапі додатково мобілізацію крипторхованого яєч 3 колатералей між яєчковою артерією та артеріями протоки і м'яза, що підіймає яєчко. Однак, таке рішення приймається після ревізії та мобілізації елементів сім'яного канатика, до їх диссекції та після проведення проби Fowler-Stepens з накладанням затискача на яєчкову артерію й надрізом білкової оболонки яєчка (рана має кровити 2-3хв.). Це оперативне втручання виконують при недостатній довжині тестикулярних судин та неможливості виконання інших одномоментних орхіофіксацій. На другому етапі хірургічного лікування (через 6 місяців) зійснюють орхіофіксація яєчка в оболонках до дна калитки, на боці операції [4]. Але високі ризик і частота атрофії низведеного яєчка, внаслідок перетину тестикулярних судин, кремастерного м'язу та вагінального відростку черевини, стримують досягнення нижчезазначеного технічного результату, що заявляється. Відомий спосіб оперативного лікування крипторхізму у дітей, що включає мобілізацію крипторхованого яєчка до максимально дозволеного рівня низведения, його фіксацію до анатомічних структур на першому етапі втручання та низведення у калитку на другому, через 10-12 місяців, у відповідності з яким, мобілізацію крипторхованого яєчка здійснюють до нижньої треті пахвинного каналу чи верхньої треті калитки, і супроводжують перетинанням кремастерного м'язу у проксимальному відділі, наприклад, нижче внутрішнього косого м'язу живота і вагінального відростку очеревини з фіксацією яєчка до лобка, пахвинної зв'язки чи верхньої частини калитки, у залежності від довжини тестикулярних судин [5]. Але втручання на першому етапі виконують без визначення варіантів розташування яєчка у відділах очеревної порожнини, агенезії тощо, а перетинання кремастерного м'язу з вагінальним відростком очеревини, у проксимальному відділі нижче внутрішнього косого м'язу живота, зумовлює руйнацію судинних колатералей та утворення спайок у містах фіксації яєчка до тканин, що призводить до атрофії яєчка. До основи корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб оперативного лікування крипторхізму у дітей, який шляхом зменшення тракції судин яєчка, збереження судинних колатералей між тестикулярними судинами та судинами вагінального відростку очеревини сприяють зниженню ризику його атрофії та спрощенню втручання при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при здійсненні відомого способу оперативного лікування крипторхізму у дітей, що включає мобілізацію крипторхованого яєчка до максимально дозволеного рівня низведения на першому етапі втручання та низведення у калитку на другому, через 10-12 місяців, у відповідності з корисною моделлю, додатково мобілізацію крипторхованого яєчка на першому етапі здійснюють в залежності від довжини тестикулярних судин без фіксації яєчка чи сім'яного канатику до навколишніх тканин, розкривають вагінальний відросток очеревини по передній поверхні сім'яного канатику до глибокого пахвинного кільця у подовжньому напрямку без його перетину упоперек, ліквідують вхід в очеревинну порожнини накладанням внут 18280 4 рішнього кісетного шва за оболонки парієтальної очеревини на рівні глибокого пахвинного кільця, а низведения яєчка у калитку на другому етапі здійснюють через 10-12 місяців та фіксують його до дна калитки в оболонках, безпосередньо під шкірою з боку втручання. Обсяг і послідовність прийомів пропонованого рішення задачі дозволяє на етапі низведення яєчка у калитку зневажити його фіксацією до лобка, пахвинної зв'язки чи верхньої частини калитки, у залежності від довжини тестикулярних судин, мінімізувати обробку вагінального відростку очеревини, тобто здійснити перетин упоперек з віддаленням його від тестикулярних судин, що сприяє збереженню важливих анастомозів між судинами парієтальної очеревини й судинами яєчка. Ліквідація входу в очеревинну порожнину накладанням внутрішнього кісетного шва на рівні глибокого пахвинного кільця на першому етапі втручання та низведения яєчка у калитку на другому, з лапаротомного доступу, із завершенням процесу фіксацією до дна калитки в оболонках, безпосередньо під шкірою з боку втручання, разом з відсутністю пересічення судинною пучка яєчка, кремастерного м’язу та вагінального відростку очеревини, істотно знижують пошкодження судинного русла та ризик атрофії крипторхованого яєчка, а, в подальшому, призводять, також, до зниження ризику порушень гормональної функції та фертильності у репродуктивному періоді. В тім, сукупність ознак корисної моделі процесу набуває суттєвість, оскільки має причиннослідчий зв'язок з отриманням технічного результату та відповідає критерію «новизна», оскільки явним чином випливає з досліджуваного рівня тех.ніки. Відомості, які підтверджують можливість відтворення корисної моделі, з досягненням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Спосіб поетапного оперативного лікування крипторхізму у дітей здійснюється у 2 етапи. На першому етапі з лапаротомного доступу здійснюють мобілізацію крипторхованого яєчка до максимально дозволеного рівня низведения, зумовленого, переважно, довжиною тестикулярних судин. Прийом відтворюють без фіксації яєчка, залишаючи його на рівні низведения. Пересічення його судинного пучка, кремастерного м'язу та вагінального відростку очеревини не виконують, а розкривають вагінальний відросток очеревини до глибокого пахвинного кільця по передній поверхні сім'яного канатику, у подовжньому напрямку. Перетин вагінального відростку очеревини упоперек ігнорують, а вхід у черевну порожнину ліквідують накладанням внутрішнього кісетного шва за оболонки парієтальної очеревини. На другому етапі, через 10-12 місяців, яєчко виділяють із лапаротомного доступу та низводять у калитку, де фіксують до дна, безпосередньо під шкірою з боку втручання. Тож, виключення фіксації яєчка, пересічення його судинного пучка, кремас-терного м'язу та вагінального відростку очеревини на проміжній стадії низведення у калитку, з ліквідацією входу у черевну порожнину накладанням внутрішнього кісетного 5 18280 шва на рівні глибокого пахвинного кільця, сприяє зменшенню тракції судин крипторхованого яєчка, що знижує ризик його атрофії та спрощує втручання. Приклад. Хворий Г.Станіслав, 3 роки, надійшов до обласної дитячої клінічної лікарні м.Дніпропетровська 22.09.2004p. зі скаргами батьків на відсутність у калитці дитини лівого яєчка. Хлопчик був направлений у лікарню для оперативного лікування. При огляді лівої пахвинної ділянки пацієнта звертає на себе увагу відсутність у калитці лівого яєчка. Пальпація цієї ділянки, також не давала даних про наявність яєчка. Було виконане УЗД з допплерографією тестикулярних судин обох яєчок. Яєчко праворуч компенсаторне збільшене, 19,3 на 10,4мм; тестикулярна артерія: RI=0,95; Vmax=3,47см/с. Яєчко ліворуч локалізоване у верхній треті пахвинного каналу, зменшене за розмірами, 7,0 на 4,5мм, кровообіг не візуалізовувався. Діагноз: лівобічний крипторхізм, пахвинна ретенція. Рекомендоване оперативне втручання, щодо низведения лівого яєчка у калитку. Під загальним знеболюванням було здійснене розкриття пахвинного каналу. Яєчко розміщалося у верхній третині останнього та було гіпоплазоване, мало короткі тестикулярні судини. Мобілізувати яєчко вдалося до верхньої третини калитки, перетин кремастерного м'язу не виконували, вагінальний відросток очеревини упоперек не перетинали, вхід у черевну порожнину ліквідовували внутрішнім кісетним швом. Фіксацію яєчка та сім'яного канатику до навколишніх тканин не відтворювали. Рану черевної стінки ушивали. На другому етапі, через 10 місяців, яєчко було низведено у калитку, з лапаротомного доступу, та зафіксоване безпосередньо під шкірою калитки на боці втручання. Через місяць після другого етапу здійснили УЗД з допплерографією тестикулярних судин низведеного яєчка. Останнє розташовувалось у калитці, 7,0 на 4,5мм; тестикулярна артерія: RI=0,85; Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 Vmax=3,96см/с. Порушень кровообігу та атрофії яєчка не спостерігали. Приклад конкретного використання пропонованої моделі поетапного оперативного процесу лікування крипторхізму у дітей, інформує, що її корисність полягає, насамперед, у високій патогенетичній дії, яка підтверджується покращенням індексу резистентності (RI) та пікової систолічної швидкість кровотоку (Vmax) у тестикулярній артерії за даними звичайної УЗД і допплерографії судин яєчка. Отже, вищенадані твердження свідчать про можливість відтворення об'єкта, з можливістю перевершення технічного результату в переважній області використання, що характеризується зниженням ризику атрофії яєчка та спрощенням хірургічного втручання, завдяки зменшенню тракції судин. Запровадження об'єкта в дитячий хірургіїчи урології сприятиме подальшому розвитку засобів лікування крипторхізму, нормалізації фізіо- і психологічного розвиту дітей, що відповідає умові «промислова придатність». Від того, з урахуванням досліджуваного рівня техніки, пропонований спосіб оперативного лікування крипторхізму у дітей, згідно [п.2 Ст.7 Закону], можливо кваліфікувати корисною моделлю. Джерела інформації: 1. Adam A.S. The difficult orchidopexy: the value of the abdominal pre- perito neal approach // BJU Int.1999. -Vol. 83, №3. -P.290-293. 2. Bianchi A. The impalpable testis // Ann.R. Coll. Surg. Eng. -1995. -Vol.77, №1. -P.3-6. 3. Clamette Т., Huston J. Congenital testicular maldescent // Br. J. Urol. -1996. -Уо1.77,№4.-Р.619620. 4. Kara I.G. Cryptorchidism as a result of bum injury // Bums. -1999. -Vol.48, №1.-P.131-132. 5. Kiim K.K. High scrotal incision for scrotal pouch orchiopexy // Urology. –1996. -Vol.48, №1.P.131-132. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601