Спосіб медичної реабілітації жінок з лейоміомою матки на етапі доопераційної підготовки

Корисна модель відноситься до медицини, конкретно до гінекології, а саме до способів поліпшення виходів хірургічного лікування доброякісної патології матки у жінок шляхом вдосконалення доопераційної підготовки. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана з певною частотою розвитку гнійно-запальних ускладнень та астенічних проявів у жінок в післяопераційному періоді, які зазнали хірургічного втручання на матці, пов'язаних зі збереженням імунодефіцитних порушень та зсувів з боку метаболічного гомеостазу внаслідок основного захворювання, а також перенесеного наркозу і впливу антибактеріальних препаратів, що безумовно негативно впливає на якість подальшого життя таких жінок і може стати причиною замикання „хибного кола патологічних реакцій” з розвитком нових хвороб. Відомий спосіб медичної реабілітації жінок з лейоміомою матки на етапі доопераційної підготовки шляхом призначення полівітамінів (аєвіт, ревіт, ундевіт) та адаптогенів, здатних чинити позитивний вплив на метаболічний гомеостаз і функціональний стан печінки [Комбинированное органосберегающее лечение больных миомой матки / Давыдов А.И., Пашков В.М., Стрижакова М.А. и др. // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. - 2004. - Т.3, №5. - С.25-28]. Цей спосіб найбільш ефективний із існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься збереження у 22-33% хворих з лейоміомою матки напередодні операції імунологічних порушень, які у післяопераційному періоді можуть стати патогенетичною основою розвитку гнійно-запальних ускладнень та формування астенічної симптоматики у вигляді синдрому підвищеної стомлюваності. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації жінок з лейоміомою матки на етапі доопераційної підготовки шляхом додаткового введення ербісолу. Підставою для цієї пропозиції була вперше встановлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні ербісолу жінкам з лейоміомою матки в значній кількості випадків суттєво покращуються імунологічні показники, що в клінічному плані сприяє поліпшенню результатів хірургічного втручання. Ербісол - це вітчизняний препарат, що вміщує комплекс природних сполук з ембріональної тканини, який володіє значним мембраностабілізуючим, антиоксидантним, протизапальним та імуномодулюючим ефектами, стимулює репаративну регенерацію тканин. Даний препарат знайшов широке використання в онкологічній практиці, немає протипоказань до застосування. Запропонований спосіб полягає у тому, що хворій жінці з лейоміомою матки за місяць до хірургічного втручання додатково до засобів відповідно способу - прототипу вводять ербісол. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: хворій жінці з лейоміомою матки за 1 місяць до хірургічного втручання відповідно способу-прототипу вводять полівітаміни (аєвіт, ревіт, ундевіт) та адаптогени (елеутерокок, родіола рожева, ехінацея) у середньотерапевтичному дозуванні та додатково вводять ербісол по 2,0мл внутрішньом'язево 1 раз на добу протягом 24-30 діб. При розробці запропонованого способу медичної реабілітації жінок з лейоміомою матки на етапі доопераційної підготовки нами було обстежено дві групи хворих, які були рандомізовані за віком та клінічними особливостями даної гінекологічної патології, - перша (36 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно до запропонованого способу, та друга група (36 осіб), які отримували медичну реабілітацію відповідно до способу-прототипу. Хворі підлягали клінічному, імунологічному та біохімічному обстеженню 2-3 рази за період спостереження. Всім жінкам здійснювалось комплексне соматичне та загальноприйняте лабораторне обстеження, трансвагінальне ультразвукове сканування. Досліджували загальну кількість показників клітинного імунітету: Т-, В-лімфоцитів. Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/кілерів у цитотоксичному тесті з використанням моноклональних антитіл фірми Ortho Diagnostic Systems Inc. (USA) класів CD3+ (до загальної популяції Т-клітин), CD4+ (до Т-хелперів-Th) та CD8+ (до Т-супресорів-Ts). Вираховувався імунорегуляторний індекс CD4/CD8 як співвідношення Т-хелпери/Т-супресори (Th/Ts). Досліджували вміст у крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) засобом преципітації у 2,0%, 3,5% та 6% розчинах поліетиленгліколя з молекулярною масою 6000 дальтон за Digeon е.а. в модифікації та їх молекулярний склад з визначенням рівня дрібно молекулярних (19S) фракцій. Рівень «середніх молекул» (CM) у сироватці вивчали спектрофотометрично. Проведенні спостереження дозволили встановити, що використання запропонованого способу медичної реабілітації жінок з лейоміомою матки на етапі доопераційної підготовки сприяє більш сприятливому перебігу післяопераційного періоду (Таблиця 1). Так, в першій групі не відмічено випадків розвитку гнійно-запальних ускладнень (у другій групі 3 випадки - 8,3%), вираженого астенічного синдрому (у другій групі 5-13,9%), а тривалість загального нездужання після перенесеної операції була меншою на 6,7±0,4 доби (Р