Спосіб боротьби з сисними та листогризучими шкідниками плодових і овочевих культур

Винахід належить до сільського господарства і може бути використаний в садівництві для захисту від шкідників плодових 1 овочеви х культур. Відомий спосіб боротьби з листоточильними шкідниками яблуні, що включає обробку рослин сумішшю бактеріальних препаратів на основі лепідоциду та дендробациліну з титром 100 млрд. спор/г. Але відомий спосіб забезпечує високу біологічну ефективність застосування тільки проти листоточильних шкідників (пядунів, листокруток, американских білих метеликів та ін.), а біологічна ефективність проти сисних (попелиць, медяниць, кліщів та Ін.) невисока -загибель личинок не перевищує 65%, що вимагає проведення додаткових двох-трьох обробок пестицидами. В основу винаходу покладено завдання вдосконалення способу боротьби з сисними та листоточильними шкідниками плодових і овочевих культур, шля хом обробки рослин сумішшю трьох бактеріальних препаратів лепідоциду, дендробациліну та гомеліну, чим забезпечується підвищення ефективності боротьби з сисними ла листоточильними шкідниками t за рахунок цього скоротити кількість обробок рослин пестицидами. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі боротьби з сисними та листоточильними шкідниками плодових 1 овочевих к ультур, що включає обробку рослин сумішшю бактеріальних препаратів на основі лепідоциду та дендробациліну з титром 100 млрд спор-г, згідно винаходу, суміш додатково містить гомелін з титром 90 млрд спор-г і обробку здійснюють з розрахунку 1,5-2,0 кг бактеріальної суміші на 1 га землі. Крім того, бактеріальні препарати, згідно винаходу, використовують в рівних співвідношеннях. Найвища ефективність способу досягається тоді, коли бактеріальні препарати містяться всуміш) в кількості не менше 25% кожний. Запропонований спосіб боротьби з сисними на листоточильними шкідниками плодових і овочевих культур здійснюють таким чином В період вегетації рослин при досягненні чисельності шкідників вище економічного порогу шкідливості, що вимагає проведення захисних заходів в боротьбі з ними. готують суспензію бактеріального засобу безпосередньо перед обробкою (за 1,5-32 години при температурі води 15-18°С), порошок, що змотується, кожного препарату в необхідній дозі окремо заливають невеликою кількістю води, доводять до консистенції сметаноподібної маси, змішують взяті компоненти, а потім цю суміш розбавляють водою до необхідного об’єму робочого розчину. Обробки вегетуючи х частин рослин (молоді пагони, листя і розетки листків) проводяться обприскуванням робочими сумішами препаратів, переважно, при рівному, вміст в суміші кожного паратату, але не менше 25% і не більше 50% кожного з них І при витраті засобу 1,5-2,0 кг на 1 га. При вмісті хоч би одного з препаратів менше 25% біологічна ефективність суміші проти сисних шкідників різко знижується. тобно оптимальним є рівний вміст препаратів в суміші. Біологічна ефективність також різко знижується при зменшенні витрати суміші.менше 1,5 кг на 1 га. При витраті засобу 2,0 кг на 1 га загибель личинок сисних та листоточильних шкідників наближається до 100%, тому збільшувати ви трату засобу недоцільно, В таблиці, яка додається, наведено дані по біологічній ефективності запропонованого способу, прототипу і аналогів проти зеленої яблуневої попелиці, як найбільш шкідливого виду з числа сисних шкідників в агробіоценозі саду, Аналогічні результати одержані після обробок інших плодових культур: сливи, черешні, смородини, а також овочевих: капусти, огірків, кабачків. Дослідження показали, що при застосуванні бактеріальних препаратів з титром менше 90-100 млрд спор в 1 г препарату ефекту в боротьбі з сисними шкідниками не досягається. Використання запропонованого способу боротьби з сисними та листоточильними шкідникам плодових І овочевих культур забезпечує підвищення ефективності боротьби з сисними шкідниками (попелиці, медяниці, кліщі та ін.). При цьому біологічна ефективність складає 90-100%, що дозволяє знизити чисельність популяції шкідників до господарсько-невідчутної шкоди та виключити проведення, не менше, двох обробок рослин пестицидами на протязі вегетаційного періоду.