Спосіб визначення морфофункціонального стану органа універсального гемоімунопоезу у телят

Спосіб визначення морфофункціонального стану органа універсального гемоімунопоезу у 3 27453 використання не дає можливості визначити якість і кількість як червоного кісткового мозку, так і його мікрооточення. У ветеринарній медицині майже відсутні відомості про морфофункціональний стан органу універсального гемоімунопоезу у новонароджених тварин. Проте визначення морфофункціонального стану кісткових органів, зокрема червоного кісткового мозку та його мікроциркуляторного і мінералізованого компонентів мікрооточення, дозволяє своєчасно діагностувати і профілактувати морфологічні і біохімічні зміни у крові та вживати заходи щодо збереження життєздатності новонароджених телят. [Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія К.: Урожай,1994. - 128с.; Бродовская З.И. Формирование костного мозга как органа кроветворения у эмбрионов и плодов человека // Ар хив АГЭ. - 1962. - Т.147, №4. - С.39-42; Владимирская Е.Е. Костномозговое кроветворение: оценка миелограммы // Гематология и трансфузия. - 1998, №4 - С.4-6; Левченко В.И., Богатько Л.М., Соколюк В.М. Анемия новородженных телят // Ветеринария. 1990. - №3. - С.50-52.; Роит А. Основны иммунологии. - М.: Медицина, 1993. - 368с.; Сапин М.Р., Ревазов B.C., Селезенка и костный мозг // Здоровье. - 1984, №10. - С.17; Стадник A.M. Становлення імунного статусу у здорових і хворих телят. Принципи і методи його корекції // Розвиток вет.науки в Україні: Здобутки та проблеми: Зб. матер, міжн. наук-практич. конф. (м. Харків, 24-26 вересня, 1997р.). - Харків, 1997. - С.172-173; Фриденштейн А.Я., Лурия Е.А. Клеточные основы кроветворного микроокружения. - М.: Медицина, 1980. - 216с.; Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. - М.: Медицина, 1990. - 384с.]. Корисною моделлю ставиться завдання розробити спосіб визначення морфофункціонального стану червоного кісткового мозку, ланок судин мікроциркуляції і кісткової тканини, як компонентів мікрооточення, що забезпечують його функціональну активність у 1-, 5-, 10- і 20- добових телят. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що за способом визначення морфофункціонального стану органу універсального гемоімунопоезу у телят, що включає вивчення розвитку імунодефіцитів і анемій, згідно корисній моделі у четвертому сегменті груднини визначають особливості структури і площу червоного кісткового мозку і його компонентів мікрооточення, особливо звертають увагу на наявність синусоїдних капілярів і грубоволокнистої кісткової тканини у взаємозв'язку з хрящовою тканиною і остеобластичним кістковим мозком. У телят новонародженого періоду проводять визначення структури і площі червоного кісткового мозку, ланок судин мікроциркуляції та кісткової тканини в четвертому сегменті груднини у взаємозв'язку з життєздатністю телят. Визначення структури і площі червоного кісткового мозку і компонентів його мікрооточення дозволяє своєчасно діагностувати, лікувати і 4 профілактувати анемії та імунодефіцити і сприяє підвищенню життєздатності організму телят. Одним із критеріїв визначення впливу порушення функції гемоімунопоезу на життєздатність телят є з'ясування особливостей трансформації остеобластичного кісткового мозку у червоний, хрящової тканини - у гр убоволокнисту кісткову та утворення синусоїдних капілярів у ланках мікроциркуляторного русла. Визначення особливостей структури і функції червоного кісткового мозку та його мікрооточення у телят, дає змогу своєчасно виявляти і діагностувати порушення функції кровотворення, запобігати виникненню анемії та сприяти підвищенню неспецифічної резистентності організму. При дослідженні стану гемоімунопоезу у телят, у випадку загибелі або вимушеного забою тварини, не пізніше як через дві години проводять видалення четвертого сегмента груднини. Отриманий матеріал (четвертий сегмент груднини) фіксують у 10% розчині формаліну при t=+5...+10°C протягом 3-5 діб (залежно від розміру об'єкта). Декальцинацію проводять у 5% розчині азотної кислоти на 10% розчині формаліну протягом 1-2 діб при кімнатній температурі, що дозволяє запобігти руйнуванню кісткової тканини агресивною дією кислоти. Матеріал промивають 23 доби проточною водою і готують зрізи товщиною 15-20мкм на заморожуючому мікротом-криостаті МК-25-М (при t=-12°C) з використанням гліцеринжелатинової суміші. Зрізи залишають на предметному склі і підсушують до появи тоненької плівки, що свідчить про їх прикріплення до скла. Зрізи на предметному склі промивають водою (t=+37...-+40°C) і фарбують гематоксиліном Ерліха та еозином за загально прийнятою методикою. Готові гістопрепарати досліджують (через добу для закріплення покривного скла) під мікроскопом за Автанділовим (1990). Проведені нами дослідження свідчать, що у четвертому сегменті груднини телят червоної степової породи новонародженого періоду міститься певна кількість червоного кісткового мозку і компонентів його мікрооточення (табл.). Морфофункціональний статус тканинних компонентів гемо Вік, діб, групи 1(I) 1(II) 1(III) 5 I 0 1 I Жива маса, кг 33,67±2, 48 26,00±0, 35 21,46±1, 25 34,33±1, 08 27,09±2, 15 36,83±1, 24 30,46±2, 10 Кістковий мозок, % черв они остеобластични й й 34,62±1, 6,57±1,63 95 23,29±2, 17,14±1,49 09 20,41±2, 21,04±0,96 36 37,71±1, 5,20±1,05 49 30,46±1, 12,56±1,56 25 38,23±2, 5,32±1,02 41 32,46±2, 7,86±1,26 16 Судини мікроцир русла, % 40,51±3,0 38,84±2,9 35,10±2,8 46,46±1,8 41,51±2,1 40,01±2,7 39,15±1,9 5 2 0 I 45,40±1, 85 36,24±1, 96 27453 41,18±1, 76 34,18±1, 24 6 4,37±0,94 43,52±2,09 9,98±1,99 4,93±1,19 6,03±1,08 42,04±1,84 8,46±1,43 5,23±1,10 Виявляється пряма залежність площі червоного кісткового мозку від площі судин мікроциркуляторного русла та грубоволокнистої кісткової тканини. При цьому, площа остеобластичного кісткового мозку тим більша, чим більше хрящової тканини. На гістологічних препаратах груднини червоний кістковий мозок має вигляд кулястих скупчень або тяжів клітин, які можуть займати весь простір кістково-мозкової комірки. Кровотворні клітини на гістологічних препаратах четвертого сегмента груднини телят 5-добового віку забарвлених гематоксиліном і еозином при збільшенні у 100 разів (Фіг.1) розміщуються біля кісткових трабекул 1, утворених грубоволокнистою (незрілою) кістковою тканиною. Кісткові трабекули містять незначну кількість хряща 2, що руйн ується. У центральній частині кістково-мозкової комірки серед остеобластичного кісткового мозку 3 реєструються клітини лімфоїдного ряду. Серед клітин червоного кісткового мозку виявляються, як правило, синусоїдні капіляри, які сприяють проникненню зрілих гемоімунопоетичних клітин у кров і лімфоїдні органи (тимус, селезінку, лімфатичні вузли). Наявність кісткових трабекул, утворених грубоволокнистою кістковою тканиною із залишками руйнівного хряща, свідчить про активну гемоімунопоетичну функцію червоного кісткового мозку. За умовою виявлення на гістологічних препаратах гр уднини телят (Фіг.2) кісткових трабекул із значною кількістю хрящо вої тканини, пост капілярів 4 та синусоїдів 5 трансформація остеобластичного кісткового мозку 6 у червоний затримується. Остеобластичний кістковий мозок, утворений шаром остеобластів на хрящових трабекулах, виконує остеогенну функцію. У недорозвинених телят затримуються процеси остеогенезу, що є основною причиною затримки трансформації остеобластичного кісткового мозок у червоний. Зниження неспецифічної резистентності телят негативно впливає на їх життєздатність і є однією з основних причин появи імунодефіцитів та анемії у телят. У крові таких телят зменшується кількість формених елементів крові та імунних білків у її плазмі. Спосіб визначення морфофункціонального стану органу універсального гемоімунопоезу до цього часу не використовувався у ветеринарній медицині, зокрема у ветеринарній неонатології, імунології, клінічній діагностиці та терапії.