Спосіб знезараження води, яка містить органічні забруднення

Спосіб знезараження води, яка містить органічні забруднення, що включає обробку води інгібітором і гіпохлоритом, який відрізняється тим, що як інгібітор застосовують сульфіт або 3 бромхлориду, гіпогаліту лужного або лужноземельного металу, галогенірованого гідантоїну або ціанурату і інгібіторами - сполуками азоту з групи n-толуолсульфаміду, диметилгідантоїну, метил етил гідантоїну, ціанурової кислоти, карбаміду і ін. при співвідношенні хлоровмісного реагенту і з'єднання азоту (0,1-10):1 для зниження вмісту органічних галогенвмісних побічних продуктів [Заявка US №5565109 від 14.10.94 р., кл.С02F1/50, опубл. 1997p.]. Недоліком цього способу є невисокий ефект зниження вмісту ТГМ (0,22-0,23мг/л по хлороформу) унаслідок введення як інгібітора складних органічних сполук, сприяючих підвищенню концентрації ТГМ, і вторинне забруднення знезаражуваної води азотвмісними сполуками, погіршуючими якість води настільки, що вона стає не придатною для питних цілей. В основу корисної моделі поставлена задача зниження утворення тригалогенметанів при знезараженні природних вод і поліпшення органолептичних і санітарно-гігієнічних показників води. Поставлена задача вирішується тим, що в способі знезараження води, яка містить органічні забруднення, що включає обробку води інгібітором і гіпохлоритом і, згідно корисної моделі, як інгібітор застосовують сульфіт або сульфід натрію при масовому співвідношенні останніх до одиниці активного хлору 1,0-1,5 і 0,1-0,2 відповідно, процес здійснюють в дві стадії з обробкою води інгібітором на першій стадії і гіпохлоритом - на другій при підтримці рН рівним 6-9, відношенні тривалості контактування знезаражуваної води з інгібітором на першій стадії до тривалості контактування води з гіпохлоритом на другій, рівному 1:(15-30), при цьому процес ведуть до вмісту залишкового активного хлору не нижче 0,6мг/л. Спосіб здійснюють таким чином. Природну воду з температурою 18-20°С, вмістом резорцину 0,8-1,0мг/л, мутністю 1,31,5мг/л, лужністю 4,80-5,2мг-экв/л, жорсткістю 6,26,4мг-экв/л, перманганатної окисності 5,9-6,1 мг О2/л, концентрацією хлороформу (2,6-2,8) 10-3мг/л на першій стадії обробляють інгібітором сульфітом або сульфідом натрію, що вводиться в кількості 6,3-7,5мг/л і 0,5-1,0мг/л відповідно і витримують при перемішуванні протягом 2-3 хвилин. Введення інгібітора перед введенням хлорагенту - гіпохлориту - необхідно для приглушення процесу окиснення органічних забруднень води активним хлором і, отже, запобігання утворення побічних токсичних, канцерогенних продуктів - хлорпохідних, зокрема летючих ТГМ. На другій стадії у воду, оброблену вищезгаданим способом, додають гіпохлорит в кількості 5мг при підтримці масового співвідношення сульфіту або сульфіду натрію до одиниці активного хлору 1,0-1,5 і 0,1-0,2 відповідно; тривалість експозиції складає 30-90 хвилин, рН 6-9, процес ведуть до вмісту активного хлору не нижче 0,6мг/л, а відношення тривалості 28266 4 контактування знезаражуваної води з інгібітором на першій стадії до тривалості контактування води з гіпохлоритом на другій підтримують рівним 1:(1530). Для забезпечення надійного бактерицидного ефекту обробку ведуть до залишкової концентрації вільного активного хлору не менше 0,6мг/л. Водневий показник рН підтримується в інтервалі значень 6-9, що обгрунтовано введенням інгібіторів, які гідролізуються, і гіпохлориту натрію, їх взаємодією, а також буферною місткістю, обумовленою карбонатно-кальцієвою рівновагою і іонним складом природної води. Тривалість першої стадії контактування підтримують, виходячи з умов повного рівномірного перемішування природної води з інгібітором, сприяючого завершенню процесу асоціотоутворення, другий - для забезпечення оптимального часу знезараження і екранування утворення ТГМ за рахунок взаємодії інгібіторів з гіпохлоритом натрію до рівноваги. Реагенти інгібітори - сульфіт і сульфід натрію володіють високими відновними потенціалами і впливають на механізм хлорування природних карбонільних сполук (компонентів кольоровості: гумусних і фульвокислот), що містяться в природних водах. Реакції окиснення аніонів-відновників "конкурують" з процесами утворення полігалогенованих продуктів і пригнічують процес галоформного розщеплювання. Крім того, використовування як інгібіторів сульфіту і сульфіду натрію виключає повторне забруднення води і робить її придатною для пиття. Дані, що свідчать про доцільність пропонованого масового співвідношення інгібіторів сульфіту або сульфіду натрію до одиниці активного хлору, представлені в таблиці (показана ефективність зниження вмісту ТГМ в знезараженій воді в залежності від масового співвідношення інгібітора і гіпохлориту по активному хлору). Показни Кількість сульфіту, на 1мг СІ2 0,5 0,8 1,0 1,25 1,5 2,0 0,04 0,10 0,15 0,20 0,25 Остаточний активний хлор, мг Сl2/л 2,6 2,7 2,7 2,8 1,7 1,63 1,21 0,82 0,60