Пристрій для дешифрування спектральних характеристик об`єкта

Пристрій для дешифрування спектральних характеристик об’єкта за його кольоровим зображенням на знімку, що містить блок об’єктива, диспергуючий елемент, блок обробки інформації, 3 28800 4 7 - блок касети аерознімка зі щілинною вхідної щілини по її висоті, утворять різні кути q’, діафрагмою; але їхні проекції на площину ху утворять з віссю 8 - підсвітка аерознімка у зоні щілинної той самий кут Y [1]. В результаті на мішені діафрагми; матричного фотоприймача 4 з’являється 9 - механізм пересування знімку відносно зображення спектральних смуг 14. діафрагми з датчиком величини пересування Пристрій, за допомогою якого реалізують знімку; запропонований спосіб, працює наступним чином: 10 - блок керування; За допомогою блока керування 10 вмикають 11 - блок пам’яті еталонів; інші блоки пристрою. Зображення місцевості, 12 - блок запису та зберігання інформації; обмежені щілинною діафрагмою 13 блока 7 і Блоки 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10 - розташовані у освітлене блоком 8, передається в об’єктив 1, який єдиному корпусі, блоки 5, 11, 12 - у комп’ютері. формує світовий пучок, що падає на Можливий варіант мінітіарюзації блоків 4, 11, 12 та диспергеруючу систему - блок 2. В блоці 2 розташування усіх блоків у єдиному корпусі. здійснюється розкладення потока світла на На Фіг.1 одинарними лініями зі стрілками спектральні складові, які утворюють за допомогою показані електричні зв’язки, а подвійними лініями об’єктиву 3 кольорові смуги з різною довжиною оптичні. хвилі на мішені фотоприймача 4, при цьому Блок касети космічного аерознімка має напрямок смуг співпадає з напрямком однієї з осей щілинну діафрагму, вісь якої знаходиться в матриці і смуги зпроектовані на мішень по цьому площині, паралельній з напрямком робочих напрямку. Ділянки мішені матриці, що освітлені елементів диспергируючої системи 2 і з однієї з спектральними смугами, електронно сканують осей двухкоординатної матриці «попіксельно» вздовж смуг, тим самим виконуючи багатоелементного фотоприймача 4. сканування зображення на знімку, яке обмежене Блок 7 має підсвітку 8 та механізм щілиною блока 7 вздовж осі цієї щілинної пересування знімку 9 з датчиком величини діафрагми. У той же час за допомогою механізму 9 пересування знімку у напрямі, перпендикулярному виконують сканування (більш повільне, ніж до осі щілинної діафрагми. „попіксельне”) у блоці 7 знімка, по напрямку, який Величину пересування знімку фіксують перпендикулярний до осі щілинної діафрагми датчиком механізма 8, перетворюють у блока 7. У результаті із блока 4 у блок 5 надходить електронний сигнал-код і передають у блок 5. у електронному коді інформація про спектральний Блоки 1, 2, 3, 4, 7, 8 мають між собою склад зображення кожної найменшої ділянки оптичний зв’язок (на Фіг. 1 показано подвійними знімку у двохкоординатній системі. В блок також лініями). потрапляє інформація з блоку пам’яті еталонів 11. В якості диспергируючої системи 2 може бути Еталони це закодоване відношення застосована дифракційна решітка, а в якості інтенсивностей світлових потоків на робочих фотоприймача 4 - ПЗС матриця. довжинах хвиль, що відповідають певним Електроживлення пристрою здійснюють через об’єктам. У блоці 5 виконують порівняння цих блок керування 10 від зовнішнього чи вбудованого відхилень з отриманими у результаті вимірювань джерела електроживлення. та ідентифікують об’єкти на знімку. Дані На Фіг.2 розглянемо оптичну схему ідентифікації з блоку 5 надходять до блока 6, де спектрального приладу з плоскою дифракційною інформацію візуалізують і також її направляють до решіткою. Такий прилад має вхідний і вихідний блока зберігання інформації 12. коліматори з об’єктивами 1 і 3. Оптичні осі Таким чином запропонований пристрій об’єктивів 1 і 3 коліматорів перпендикулярні до дешифрування спектральних характеристик штрихів решітки, тобто лежать у площині ху. об’єкта по його кольоровому зображенню, Вхідна щілина 13 блоку касети 7, що грає роль наприклад, на космічному знімку дозволяє джерела світла, паралельна штрихам решітки. отримати спектральну характеристику кожної Кожна крапка щілини 13 по її висоті дає після ділянки об’єкта по усьому полю зображення при проходження об’єктива 1 коліматора паралельний повній автоматизації дешифрування. пучок світла, вісь якого утворить кут q’ з оптичною Література: віссю коліматора і, отже, із площиною ху. Осі 1. В.Н. Малишев. Введение в паралельних пучків, що йдуть від різних точок эксперементальную спектрометрию. -М.: «Наука», щілини 13 (по її висоті), утворять різні кути з 1979. площиною ху, але усі вони лежать в одній 2. Н.П. Лаврова, А.Ф. Стеценко. площині, що проходить через вісь z. Аэрофотосъемка. Аэрофотосъемочное Виходячи зі схеми спектрального приладу, оборудование. -М.: Недра, 1981. (стр.271-273). виявляється зручним характеризувати положення 3. Б.С. Кузьмин, Ф.Я. Герасимов и др. Топографо-геодезические термины: Справочник. точки джерела а і точки спостереження b кутами Y М.: «Недра», 1989. (стр.190-191). і j, що лежать у площині ху, і кутами q’ і q’’, що лежать у площинах, що проходять через оптичні осі коліматорів і вісь z. Кут Y, утворений віссю вхідного коліматора з віссю х є кут падіння паралельного пучка на решітку, а кут j, утворений віссю вихідного коліматора з віссю х, - кут дифракції. При такому виборі кутів осі паралельних пучків, що йдуть від різних точок 5 28800 6