Спосіб оцінки активності реніну плазми у хворих хронічною серцевою недостатністю, обумовленою ішемічною хворобою серця

Спосіб оцінки активності реніну плазми у хворих хронічною серцевою недостатністю, обумовленою ішемічною хворобою серця, що включає використання інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту капотену, який відрізняється тим, що інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту призначають перорально у дозі 25 мг і визначають показники кардіоінтервалограми: мода (Mo ) значення кардіоінтервалу, амплітуда моди (A Mo ) - число кардіоінтервалів, виражене в % загального числа кардіоциклів масиву, варіаційний розмах (DX ) - між максимальним і мінімальним значеннями тривалості інтервалів, індекс напруги (IH) = A Mo 2 ´ Mo ´ D X , вегетативний показник Корисна модель стосується медицини, а саме, терапії, і може бути використана у діагностиці активності реніну плазми (АРП) у хворих хронічною серцевою недостатністю (ХСН), обумовленою ішемічною хворобою серця (ІХС). Встановлення АРП у хворих ХСН, обумовленою ІХС має важливе значення, оскільки ренін-ангіотензинова система відіграє значну роль у патогенезі ХСН, лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого фермента хворим ХСН призначається з урахуванням АРП, крім того, АРП може використовуватися як індикатор летальності і провісник прогнозу при ХСН. Але визначення АРП не використовується як рутинний метод у повсякденній практиці практичними лікарями, тому що це пов'язано з певними складнощами (біологічний або радіоімунологічний аналіз, дорога методика). Існує декілька способів діагностики АРП, але вони трудомісткі, вимагають спеціального устаткування, лабораторних навичок, у деяких випадках (біологічний метод) - піддослідних тварин. Відомим та найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб оцінки АРП, який полягає в трьохетапному, з використанням інгібітора ангіотензинперетворюючого фермента, радіоімунологічному дослідженні плазми крові. На першому етапі радіоімунологічного дослідження у кожну з двох проб плазми одного хворого додають інгібітор ангіотензинперетворюючого фермента і здійснюють диференційовану інкубацію цих проб при температурі 37°С і 0°С Тривалість інкубації при рН=7,4 складає 3 години. У результаті проведеної інкубації концентрація ангіотензина 1 (А1) у 1-й пробі плазми (тепловій) буде вище, ніж у 2-й (холодовій), на величину, адекватну активності реніну. На другому етапі радіоімунологічного дослідження здійснюють з'єднання зазначених вище проб плазми з антисироваткою і міченим А1, під час якого виникає конкурентне зв'язування міченого і неміченого А1 з антисироваткою. Паралельно підготовляють стандарти з відомою концентрацією А1. Після вторинної інкубації при кімнатній температурі проводять поділ зв'язаного і (19) UA (11) 31148 (13) U ритму (ВПР= 1 Mo ´ D X до та після прийому ) інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту, причому при зниженні через 2 години після прийому 25 мг інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту капотену, відносно вихідних даних, величини A Mo на 25 %, IH на 70 %, ВПР на 50 %, активність реніну плазми оцінюють як підвищену, а при відсутності змін (або збільшенні) показників A Mo , IH , BПР активність реніну плазми оцінюють як в межах або нижче даних контролю. 3 31148 4 незв'язаного А1 на абсорбуючій поверхні Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю спеціальних пластмасових пробірок. Третій етап ознак, що заявляються, та технічним результатом радіоімунологічного дослідження - радіометрія полягає у такому. проб на автоматичному гамма-лічильнику і Інгібітор ангіотензинперетворюючого визначення АРП по формулі: фермента має здатність блокувати перетворення АРП (нг/мол/ч) = (А1– А2)х13,69, ангіотензіна 1 у могутній ангіотензін П, унаслідок де А1 - концентрація А1 у пробі плазми з чого зменшується концентрація ангіотензіна П та тепловою інкубацією; обумовлені їм ефекти, зокрема прямий вплив на А2 - концентрація А1 у пробі плазми з міокард, кініназна активність, які характеризуються холодовою інкубацією; відповідним станом кардіоінтервалограми, що 13,69 - поправочний коефіцієнт. дозволяє визначати АРП по змінам [И. П. Королюк, Н. Ф. Поляруш, Н. С. Богдан, кардіоінтервалограми після прийому інгібітора Х. К. Каллимулин, Н. Н. Курмыжская. ангіотензинперетворюючого фермента. Радиоиммунологическое определение ренина Спосіб здійснюють таким чином. За даними плазмы у больных с заболеваниями сердечноелектрокардіограми до і через 2 години після сосудистой системы. // Клиническая медицина перорального прийому 25мг інгібітора 1978 – Toм LV1, №10 - С.35-40]. ангіотензинперетворюючого фермента капотену Спільними суттєвими ознаками прототипу і визначають тривалість 50-100 послідовних корисної моделі, що заявляється, є така: інтервалів R-R і обчислюють наступні показники: - оцінка АРП по змінам концентрації мода (Mo ) - значення кардіоінтервала, що ангіотензина 1 під дією інгібітора найбільш часто зустрічається, амплітуда моди ангіотензинперетворюючого фермента. (A Mo ) - число кардіоінтервалів, які відповідають Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що потребує коштовного і не доступного кожній Mo , виражене в % загального числа кардіоциклів лікувальній установі радіоімунологічного обладнання, пункції вени для забору крові. масиву, варіаційний розмах (DX ) - різниця між В основу корисної моделі поставлено задачу максимальним і мінімальним значеннями розробки доступного способу оцінки АРП з тривалості інтервалів у даному масиві використанням інгібітора кардіоциклів, індекс напруги ангіотензинперетворюючого фермента, який= A Mo 2 ´ Mo ´ D X (IH) , вегета тивний показник шляхом додаткового визначення показників (ВПР= 1 Mo ´ D X . Причому при зниженні ) кардіоінтервалограми дозволить встановити АРП ритму за даними електрокардіограми (ЕКГ) у будь-якій через 2 години після прийому 25мг капотену, лікувальній установі. відносно вихідних даних, величини A Mo на 25% Поставлена задача вирішується тим, що у (контроль 28,9±1,3), IH на 70% (контроль способі оцінки АРП у хворих хронічною серцевою недостатністю, обумовленою ішемічною хворобою 110,0±30,0), ВПР на 50% (контроль 5,9±0,3) серця, який включає використання інгібітора активність реніну плазми оцінюють як підвищену, а ангіотензинперетворюючого фермента, новим є при відсутності змін (або збільшенні) показників те, що інгібітор ангіотензинперетворюючого A Mo , IH , BПР активність реніну плазми оцінюють фермента капотен призначають перорально у дозі як в межах або нижче даних контроля 25мг і визначають показники (5,7±0,6нг/мл/час). Пропонований спосіб оцінки АРП не вимагає кардіоінтервалограми: мода (Mo ) - значення кардіоінтервала, що найбільш часто зустрічається, спеціального устаткування і навичок, і дозволяє здійснювати оцінку АРП в хворих ХСН, амплітуда моди (A Mo ) - число кардіоінтервалів, обумовленою ІХС за даними ЕКГ. які відповідають Mo , виражене в % загального Таким чином, сукупність вищезазначених числа кардіоциклів масиву, варіаційний розмах позитивних впливів дозволить здійснювати визначення АРП в хворих ХСН у будь-якій (DX ) - різниця між максимальним і мінімальним лікувальній установі, і, тим самим, підвищити значеннями тривалості інтервалів у даному масиві ефективність діагностики і лікування цього кардіоциклів, індекс напруги захворювання. = A Mo 2 ´ Mo ´ D X , вегета тивний показник (IH) Приклад 1. Хворий Б., 1945р.н., був госпіталізований у МСЧ №7 з діагнозом: ІХС: ) ритму (ВПР= 1 Mo ´ D X додатково до і через 2 нестабільна стенокардія, функціональний клас 1У, години після прийому капотену. Причому при кардіосклероз постінфарктний і зниженні через 2 години після прийому 25мг атеросклеротичний, атеросклероз аорти і вінцевих капотену, відносно вихідних даних, величини артерій, ХСН ПА ст. Історія хвороби №2830. При A Mo на 25% (контроль 28,9±1,3), IH на 70% аналізі кардіоінтервалограми визначені наступні показники: до прийому капотену А Мо - 22,9, ВПР (контроль 110,0±30,0), ВПР на 50% (контроль 12,2, ІН - 139,5, через 2 години після прийому 25мг 5,9±0,3) активність реніну плазми оцінюють як капотену А Мо - 16,9 (зниження на 26,2%), ВПР підвищену, а при відсутності змін (або збільшенні) 4,9 (зниження на 59,8%), ІН - 41,4 (зниження на A Mo , IH , BПР показників активність реніну 70,3%). При радіоімунологічному дослідженні плазми оцінюють як в межах або нижче даних активність реніну у плазмі крові склала 16,34пг/мл контроля (5,7±0,6нг/мл/час). 5 31148 (контроль - 5,7±0,6нг/мл/ч). Активність реніну плазми за даними кардіоінтервалограми оцінюється як підвищена, що підтверджується виявленим при радіоімунологічному дослідженні збільшеним на 186,6% рівнем активності реніну плазми. Приклад 2. Хворий К., 1933 р н. був госпіталізований у МСЧ №7 з діагнозом: ІХС: стенокардія напруги, функціональний клас Ш, кардіосклероз постінфарктний і атеросклеротичний, атеросклероз вінцевих артерій і аорти, ХСН ПА ст. Хронічний бронхіт, емфізема, пневмосклероз, легенева недостатність П ст. Облітеруючий ендартеріїт. Історія хвороби №7074. За даними кардіоінтервалограми визначені наступні показники: до прийому капотену А Мо - 21,3, ВПР - 5,8, ІН - 62,2, через 2 години після прийому 25мг капотену А Мо - 32,3 (підвищення на 51,6%), ВПР - 5,8 (не змінений), ІН -94,5 (підвищення на 51,9%). При радіоімунологічному дослідженні активність реніну у плазмі крові склала 5,8нг/мл/ч (контроль 5,7±0,6пг/мл). Активність реніну плазми за даними кардіоінтервалограми оцінюється як в межах або нижче показників нормальних значень, що підтверджується виявленим при радіоімунологічному дослідженні рівнем активності реніну плазми у межах контролю. 6