Спосіб хірургічного подовження першого променя у хворих з вродженою адактилією кисті

Спосіб хірургічного подовження першого променя у хворих з вродженою адактилією кисті, що включає формування шкірно-підшкірних клаптів та подовження першого променя, який відрізняється тим, що для подовження першого променя виконують транспозицію п'ятої п'ясної кістки на куксу першої на трофічній м'якотканинній ніжці. (13) (21) u200802558 (22) 28.02.2008 (46) 10.06.2008, Бюл.№ 11, 2008 р. (72) МИХНЕВИЧ ОЛЕГ ЕДУАРДОВИЧ, U A, ХАРСІКА СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, U A Не зважаючи на демонстративність патології, вбачають дві основні причини такого вражаючого розходження частоти лікування адактилії кисті в Україні: 1. Відсутність обізнаності лікарів-ортопедів про можливість оперативного лікування таких дітей в Україні. 2. Більшість цих дітей є вихованцями дитячих будинків та наявність у переважної більшості супутніх вроджених вад розвитку, що ставить під сумнів доцільність виконання реконструктивних операцій. Недоліком існуючих методів оперативного лікування є технічно складні методики та погані на 7-9 0,3 ближені та віддалені наслідки. Це призводить до того, що жодна з цих методик не застосовується, а отже діти залишаються без адеквантої медичної допомоги. Відомий спосіб комбінованої пластики кукси першого пальця кисті, [1], що включає формування шкірного променевого клаптя, мобілізацію променевої артерії, забор кісткового фрагменту з окістям, його остеосинтез з куксою 1-го променя та закриття пальця променевим клаптем з наступним зашиванням рани на кисті та передпліччі. Цей спосіб вимагає високої технічної підготовки та має велику травматичність. (11) Кількість пацієнтів, щорічно UA Оцінка за відношенням народжуваності (400тис.) до частоти вади в популяції (1:15000-25000) Повинно оперуватись Насправді оперується (19) Частота діагностики вродженої адактилії кисті в Україні 33266 Таблиця 1 3 33266 Найближчим аналогом (прототипом) є спосіб реконструкції першого пальця кисті [2]. Ця методика вимагає формування двох шкірно-підшкірних клаптів та подовження першого променя шляхом подальшої дистракції трансплантанту, що є досить травматичною процедурою, а також продовжує лікування до 4-5 місяців. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу зменшення травматичності операції та скорочення терміну лікування. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, зводиться до створення міжальцевого захва ту, що надає кисті можливість частково виконувати свою функцію, зниження частоти ускладнень та скорочення тривалості періоду реабілітації після хірургічної корекції вродженої адактилії кисті. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає формування шкірнопідшкірних клаптів та подовження першого променя згідно корисної моделі для подовження першого променя виконують транспозицію п'ятої п'ясної кістки на куксу першої на трофічній м'якотканинній ніжці. Відмінними ознаками корисної моделі, що заявляється, є відносна простота та відсутність застосовування дистракції трансплантанту, нема ризику розвитку його некрозу та необхідності мікрохірургічного втр учання. Саме це робить спосіб лікування широкодоступним, на відміну від вказаних прототипів. Новизна полягає в оптимізації хірургічного лікування вродженої адактилії кисті шляхом відтворення одного з видів захвату за рахунок транспозиції п'ятої п'ясної кістки на куксу першого променя. Спосіб здійснюють наступним чином: Під час огляду дитини (за звичай 3-4 роки життя, коли з дитиною вже можливий продуктивний контакт) проводять Rg-графію та ретельну пальпацію ділянки тенора. За наявності клінічних даних про збереження тенорних м'язів проводять сонографічне обстеження в порівнянні зі здоровою кистю на предмет підтвердження пальпаторного обстеження. Ця умова є критично важливою для правильного висновку щодо доцільності оперативного лікування, принцип якої наступний. По тильно-торцевій поверхні кисті з боку 1-го променя проводять розріз шкіри та підшкірної клітковини до 5-ї п'ястної кістки з булавовидним розширенням Лінію розрізу подовжують на 1,5-2см в бік долоні і проводять назад до першого променя. Відсепаровують цільнопластовий шкірнй клаптик, оголюють торець кісткових кукс всіх п'ясних кісток крім п'я тої, зберігаючи при цьому зв'язок клаптя та п'ятої п'я сної кістки. Виділяють торець кукси першого променя, а сухожилки тенарних м'язів переміщують проксимальніше. Через рану в ділянці гіпотенара виділяють п'яту п'ясну кістку, яка в проксимальній частині повністю відокремлюється від м'яких тканин та проводять його екзартикуляцію. Отриманий невільний кістковий аутотрансплантант перено 4 сять на торець кукси 1-го променя, огортають шкірним клаптем. На булавовидному потовщенні в середній його частині проводять розтин шкіри і часткове оголення торця кісткового трансплантанту, який зіставляється з торцем скелетованого першого променя і через обидві кістки фіксують шпицею впродовж осі після освіження контактуючих кінців кісток. Шкірний клапоть зшивають з краями проксимальної частини клаптя без натягу, формуючи перший міжпальцевий проміжок. Рану на торці кисті зашивають і, при необхідності, закривають шкірним аутотрансплантатом. Приклади конкретного виконання способу. Хвора Н., 3,5 років (історія хвороби №1238/1322) поступила до відділення зі скаргами на вроджену відсутність пальців правої кисті, неможливість виконувати кистю будь-які функції. Проведено фізикальне обстеження, при якому виявлено відсутність кисті дистальніше 2/3 п'ясних кісток (в порівнянні зі здоровою кистю). Збережена частина кисті за розмірами мало відрізняється від здорової. При проханні виконати рухи кистею стостерігається певна рухливість першої п’ясної кістки. Пальпаторно в ділянці тенору пальпується м’язовий масив, приблизно вдвічі менший за такий на здоровій кисті. На рентгенограмі виявили відсутність дистальних епіфізів 2-5-х п'ясних кісток, дистальна частина першої п'ясної кістки збережена Сонографічно спостерігається наявність зменшеного приблизно вдвічі (знову ж таки в порівнянні зі здоровою кистю) м'язового масиву. Діагноз - вроджена адактилія правої кисті. Виконано оперативне втручання (30.09.01): реконструктивна операція за авторським методом. Рана зажила первинним натягом, шпиця видалена через 3 тижні. Через 2 місяці після операції проведена Rg-графія, лізису трансплантанту не виявлено, на місці контакту кісток утворилася кісткова мозоль. Хворий міг виконувати міжпальцевий захват, утримувати досить великі предмети (ложка, олівець). В клініках ІТО за період з 1993 по 2006 роки було прооперовано 4 дітей на п'яти кистях. У всіх оперованих дітей був відтворений аналог міжпальцевого захвату, не спостерігалося випадків лізису трансплантантів та некрозу шкіри. В двох випадках дефект тканин на торці кисті був частково закритий вільними шкірними трансплантантами. Таким чином, запропонована нами хірургічна методика дозволяє відновити один з видів захвату кисті, що в умовах повної втрати її функції має велике практичне значення. Література 1. Токарев А.Е., Козюков В.Г. Способ реконструкции первого пальца кисти Патент РФ №2072807 С1, 10.02.1997. 2. Азолов В.В., Петров С.В., Александров Н.М. Реконструктивно-восстановительные операции при отсутствии пальцев кисти //Ортопед, травматол. и протезир. -1993. - №3. - С.18-25. 5 Комп’ютерна в ерстка М. Мацело 33266 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601