Спосіб інтегрованого захисту посівів рису від бур`янів

Спосіб інтегрованого захисту посівів рису від бур'янів, який складається з агротехнічних, механічних, біологічних і хімічних заходів, який відрізняється тим, що вводиться чергування попередників: посівів проса весняної сівби та посівів гречки літньої сівби. (19) (21) u200805107 (22) 21.04.2008 (24) 10.09.2008 (46) 10.09.2008, Бюл.№ 17, 2008 р. (72) АВЕРЧЕВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", U A 3 35329 У різні роки та сезони вирощування наших проміжних культур забур'янення агромеліополів за шкалою ступеня засмічення становило 3-4 бали, що відповідає середньому і сильному (до 50 і до 100шт./м 2 відповідно). Серед злакових бур'янів весною домінувала плоскуха звичайна, влітку плоскуха рисова, серед болотних - частуха подорожникова і бульбоочерети (приморський і компактний) відповідно. Широколистяні бур'яни зустрічалися за обох сезонів в однаковій мірі. Результати наших досліджень показали, що у перші фази розвитку культурних рослин різниці в ступені їхньої забур'яненості майже не спостерігалось, значні відмінності виявились на кінець вегетації. При цьому порівняно з літніми посівами проміжних культур досить інтенсивне накопичення рослинної маси бур'янів на одиницю площі спостерігалось у весняних посівах (Фіг. 1). Як видно з наведених даних, значне пригнічення росту бур'янистої рослинності спостерігалось у посівах гречки за обох сезонів вирощування. Причому маса злакових бур'янів 4 формувалась удвічі менша, ніж у посівах проса: 52г/м 2 за весняної сівби і 39г/м 2 за літньої сівби проти 110г/м 2 і 81г/м 2 відповідно. Перевага посівів гречки відзначалась також у пригніченні розвитку болотних і широколистяних бур'янів, що відбилось на накопиченні їхньої маси. У різні роки та сезони вирощування наших проміжних культур забур'янення агромеліополів за шкалою ступеня засмічення становило 3-4 бали, що відповідає середньому і сильному (до 50 і до 100шт./м 2 відповідно). Серед злакових бур'янів весною домінувала плоскуха звичайна, влітку плоскуха рисова, серед болотних - частуха подорожникова і бульбоочерети (приморський і компактний) відповідно. Широколистяні бур'яни зустрічалися за обох сезонів в однаковій мірі. Незважаючи на порівняно високу забур'яненість рисових чеків за вирощування двох урожаїв проса, його урожайність була досить високою як за весняної сівби (23,3ц/га), так і за літньої (19,5ц/га), що дало змогу отримати 42,8ц зерна із зрошуваного гектара (табл.1). Таблиця 1 Вплив почергового вирощування гречки та проса на ріст і розвиток "рисових" бур'янів (2001-2004pp.) Попередник гречка+просо просо+просо просо+гречка гречка+гречка злакових 48 60 37 26 Суха мaca бур'янів, г/м 2 Загальна болотних широколистяних урожайність, ц/га 41 25 31,8 49 43 42,8 23 32 38,3 22 21 27,3 Можливо, конкуренція з боку проса полягала не в повному пригніченні бур'янів тим чи іншим способом, а у контролюванні їх чисельності в тій мірі, що забезпечує стабільне виробництво. Так чи інакше, ступінь забур'янення можна зменшити за рахунок введення посівів гречки та проса і їх раціонального чергування протягом теплого періоду року, що дає змогу більш ефективно пригнічувати розвиток злакових та широколистяних і розповсюдження болотних бур'янів. Так, чергування проса весняної сівби і гречки літньої сівби дає змогу скоротити чисельність злісних "рисових" бур'янів майже вдвічі порівняно з безперервною культурою проса і отримати досить високі урожаї гречаного й просяного зерна (38,3ц/га). Натомість менш вдалою виявилась комбінація проміжної культури за сівби гречки весною і проса - влітку (31,8ц/га). Вплив чергування посівів гречки й проса на їхню урожайність і на загальне забур'янення рисових чеків на кінець вегетації ілюструється даними рис. 2. Таким чином, за певної комбінації проміжних культур у рисовій сівозміні можна у значній мірі вирішити питання контролю чисельності бур'янів і при цьому отримувати додаткові збори продовольчого зерна. Очевидно, що різна ступінь забур'яненості поля зумовлюється видом культури, що вирощується. Для оцінки конкурентних взаємин між культурною і бур'янистою рослинністю в агроценозі різними авторами розроблено ряд умовних показників. Більшість із них базується на залежності продуктивності посівів від нагромадження певної кількості сухої біомаси на кінець вегетації, оскільки від маси органічної речовини, асимільованої рослинами на одиницю площі, залежить величина кінцевої продукції. Конкурентоздатність рослин гречки й проса за різних умов вирощування, а отже, різного ступеня забур'янення, ми визначали шляхом прямого відношення часток одиниць сухої біомаси і урожайностей: Кк = Мч:Мб /У ч:У б , де Кк - коефіцієнт конкурентоздатності; Мч - суха біомаса гречки/проса у чистих від бур'янів посівах, г/м 2; Мб - суха біомаса бур'янів, г/м 2; У ч урожайність гречки/проса з чистих посівів, т/га; У б урожайність гречки/проса із забур'янених посівів, т/га. Величина запропонованого нами коефіцієнту прямо пропорційна здатності культурних рослин формувати надземну біомасу й урожай за конкурентного впливу з боку бур'янів, причому важливу роль відіграли умови вирощування (табл. 2). 5 35329 6 Таблиця 2 Конкурентоздатність рослин проса й гречки відносно бур'янів залежно від агротехнічних заходів (середнє за весняної та літньої сівби) Гречка Просо урожайність, т/га біомаса, г/м урожайність, т/га Живлення У чистих У забур'янених Кк У чистих У забур'янених гречки бур'янів проса бур'янів посівах посівах посівах посівах дискування (10-12см) б/д 756 105 10,7 9,4 6,3 749 196 13,7 10,8 N45P30 866 93 14,7 13,0 8,3 908 189 21,7 17,5 N90P60 947 95 16,8 14,9 8,8 960 185 25,4 20,1 чизелювання (20-22см) б/д 801 84 12,5 11,2 8,5 795 137 17,3 13,7 N45P30 928 63 16,2 14,7 13,3 1058 121 24,5 19,6 N90P60 1001 50 18,7 16,8 17,9 1075 104 27,9 22,5 біомаса, г/м 2 Як видно з даних таблиці, за впливу агротехнічних заходів значення показників у посівах обох культур виявились досить лабільними. Так, з підвищенням норми мінеральних добрив конкурентоздатність гречки й проса зростала за рахунок інтенсивного наростання біомаси. Причому високий фон живлення N 90P60 не викликав конкуренції культурних рослин між собою, а сприяв пригніченню сходів різних видів бур'янів насіннєвого походження. Значну роль відіграв також обробіток грунту. Порівняно з дискуванням більш ефективним агрозаходом виявилось чизелювання, що забезпечило зростання коефіцієнту конкурентоздатності в посівах гречки у середньому на 5,4 одиниць і на 2,9 - у посівах проса. Тут важливо зазначити, що глибокий обробіток грунту дав змогу вивернути на поверхню грунту й підсушити бульби, кореневища та коренебульби Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун Кк 3,0 3,9 4,1 4,6 7,0 8,3 болотних бур'янів, які залягають у шарі 5-15см і яких налічувалося від 10 до 19шт./м 2. Отримані дані свідчать про те, що контролювання чисельності бур'янів у рисовій сівозміні, особливо злісних болотних, можливе виключно агротехнічними методами за вирощування у зайнятих агромеліополях круп'яних культур. Це говорить про те, що існ ує реальна можливість покращити стан галузі рисівництва за рахунок впровадження у виробництво біологічно спрямованої технології вирощування гречки й проса як супутніх рису к ультур . Джерела інформації: 1. Ванцовський А.А. Культура рису на Україні / Херсон: Айлант.- 2004.-172с. 2. Технологія вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України / УААН Інститут рису // Херсон: Наддніпряночка. - 2004. - 77с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601