Спосіб лікування хворих на обмежену склеродермію

Номер патенту: 36762

Опубліковано: 16.04.2001

Автори: Сербіна Іннеса Михайлівна, Болотна Людмила Анатоліївна

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хворих на обмежену склеродермію, який включає застосування антибактеріальних, біогенних, ферментативних та спазмолітичних препаратів, імуномодуляторів, який відрізняється тим, що додатково призначають цинаризин в дозі 0,025 г 3 рази на день протягом 18-21 днів.

Текст

Спосіб лікування хворих на обмежену склеродермію, який включає застосування антибактеріальних, біогенних, ферментативних та спазмолітичних препаратів, імуномодуляторів який відрізняється тим, що додатково призначають цинаризин в дозі 0,025 г 3 рази на день протягом 18-21 днів. (19) (21) 2000020618 (22) 04.02.2000 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Болотна Людмила Анатоліївна, Сербіна Іннеса Ми хайлівна 36762 рокамери. Про невисоку терапевтичну ефективність свідчить динаміка шкірного процесу - початкові явища стабілізації обмеженої склеродермії відмічені на 2-4 тижні, результати залежали від стадії і форми захворювання, рецидиви хвороби після завершення терапії відзначені у 13,3% хворих. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування обмеженої склеродермії, в якому шляхом застосування додаткового лікарського препарату досягається корекція порушень внутрішньоклітинних вторинних месенджерів (кальцію, кальмодуліну), за рахунок чого відбувається швидка стабілізація склеродермічного процесу. Поставлена задача вирішується в способі лікування хворих на обмежену склеродермію, який запроваджує застосування антибактерільних, біогенних, ферментативних та спазмолітичних препаратів, імуномодуляторів, згідно з винаходом, додатково призначають цинаризин у дозі 0,025 г 3 рази на день протягом 18-21 днів. Цинаризин - непрямий антагоніст кальцію з переважно внутрішньоклітинним механізмом дії, інгібірує на 50-70% "повільні" кальцієві канали і володіє периферичним судинним ефектом. Цинаризин застосовується для лікування периферичних і церебральних судинних розладів, вестибулярних порушень, профілактики мігренозних нападів. Препарат звичайно добре переноситься хворими. Виявлене накопичення кальцію в еритроцитах на всіх етапах обмеженої склеродермії, очевидно, відіграє патогенетичну роль, що підтверджується наявністю позитивного кореляційного зв'язку вмісту кальцію з активністю, тривалістю дерматозу і рівнем кальмодуліну. Проникаючи всередину клітин Са2+ стимулює ланцюг біохімічних процесів і в кінцевому підсумку викликає скорочення гладком’язових клітин стінки артерій та артеріол. Кальмодулін виступає в ролі внутрішньоклітинного рецептора кальцію і є активатором багатьох ферментів гліколізу, ліполізу і ін., змінюючи тим самим метаболізм клітин, а в гладком'язових клітинах викликаючи утворення актоміозинового комплексу. Наявність мембранної патології при склеродермії припускає участь Са 2+ в розвитку мікроциркуляторних, сполучнотканинних та імунних порушень, які є основними ланцюгами патогенезу дерматозу. В експериментальних роботах показано, що збільшення концентрації Са2+ в цитозолі є причиною активізації Т-лімфоцитів, підвищення синтетичної активності фібробластів, гладком’язових клітин судин, тобто процесів, які мають визначне значення для розвитку обмеженої склеродермії. Цинаризин, як антагоніст кальцію, зменшує входження Са2+ в клітини, взаємодію з біохімічними субстратами всередині клітини. Препарат, володіючи спорідненістю до кальмодуліну, інгибірує кальмодулінзалежну фосфодиестеразу циклічних нуклеотидів і кальційактивовану АТФазу актоміозину, тобто відіграє важливу роль в регуляції процесів, відповідальних за видалення Са2+ з цитоплазми. Інтегральний ефект цинаризину зводиться в біохімічному плані до зменшення концентрації Са2+ в цитоплазмі клітини, що сприяє оптимальному енергетичному механізму, зниженню активності кальмодулінзалежних реакцій, зменшенню ступеня перекисного окислення ліпідів і т.д. Нормалізація внутрішньоклітинної концентрації кальцію, виконуючого ключову роль в таких життєво важливих клітинних процесах як проліферація, диференціювання клітин, м’язове скорочення, секреція цитокінів, медіаторів і т.д. обумовлює одночасну корекцію декількох ланцюгів патогенезу обмеженої склеродермії. За рахунок цього відбувається відновлення метаболізму клітин, відбувається швидка стабілізація склеродермічного процесу. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Хворим на обмежену склеродермію поряд з традиційним лікуванням (антибактеріальний, біогенний, ферментативний та спазмолітичний препарат, імуномодулятор) додатково призначають цинаризин по 0,025 г 3 рази на день протягом 1821 днів. Приклад 1. Хворий С., 43 років. Вважає себе хворим на протязі 1,5 років, коли з'явився осередок ущільнення на шкірі живота. Через 6 міс. звернувся в ШВД, де був поставлений діагноз: обмежена склеродермія. Проводилося 2 курси традиційної терапії: антибіотики, ферментативні препарати, вітаміни, однак покращання від лікування не відзначено і через декілька місяців з'явився новий осередок на шкірі стегна, який супроводжувався зудом і болючістю. Патологічний процес локалізується на шкірі живота зліва від пупа, передній поверхні лівого стегна і представлений округлими осередками ущільнення шкіри кольору слонової кістки розміром 2х4 та 5х7 см, оточеними бузковою каймою шириною 0,8-1 см. Результати досліджень: показники клінічних аналізів крові та сечі без патології. Рівень загального білка і фракцій, показників гострофазових реакцій в межах норми. Рівень в еритроцитах Са 2+ -0,94 ммоль/л, кальмодуліну - 69,5 нг/л. Хворому призначено традиційне лікування (пеніцилін, андекалін, алое, нуклеїнат натрію, теонікол) та цинаризин по 0,025 г 3 рази на день протягом 21 дня. Відзначений виразний ефект проведеної терапії: вже на 10-й день хворий відмітив зникнення почуття стягування шкіри і парестезії, бузкової кайми навколо висипів. На 19-й день констатовано значне зменшення щільності шкіри в уражених ділянках та появу атрофії в одному з них. Рецидиви хвороби протягом 1,5 років спостереження не зареєстровані. Після лікування нормалізувався в еритроцитах вміст кальцію - 0,65 ммоль/л та кальмодуліну - 45,1 нг/л. Приклад 2. Хвора 3., 30 років, звернулася з скаргами на появу на шкірі молочної залози і спини болісних осередків ураження. Хворіє близько 1 року, коли помітила зміни шкіри правої молочної залози, потім з'явилася пляма на спині. Поставлений діагноз: бляшкова склеродермія в комбінації з склероатрофічним ліхеном (обмежена склеродермія). Круглий осередок ущільнення білуватожовтого кольору діаметром до 4см з чіткими межами та бузковою облямівкою шириною 0,5 см розташовується на шкірі правої молочної залози. На шкірі спини зліва, над лопаткою, є пляма перламутрово-білого кольору розміром 3х4 з гіперкератотичними пробками на поверхні. 2 36762 Клінічний аналіз крові, сечі без патологічних змін. Загальний білок і фракції, показники гострофазових реакцій в нормі. Рівень в еритроцитах Са2+ - 0,90 ммоль/л, кальмодуліну - 62,7 нг/л. Після призначеної терапії (пеніцилін, плазмол, компламін, Т-активін, цинаризин по 0,025 г 3 рази на день протягом 21 днів) відмічено поменшання зуду, болючості в осередках, зникнення бузкової облямівки навколо бляшки на 9-й день, значне зменшення щільності осередку на 17-й день лікування. Спостереження за хворою протягом 1,5 років визначило розсмоктування осередків склеродермії та відсутність рецидивів. Після лікування рівень в еритроцитах Са 2+ склав 0,63 ммоль/л, кальмодуліну - 48,4 нг/л. З метою порівняння ефективності різних методів терапії хворі на обмежену склеродермію були розподілені на дві групи. Хворим 1-ї (контрольної) групи (18 осіб) призначали традиційну терапію (пеніцилін, лідазу, алое, скловидне тіло, теонікол і т.п.). Пацієнти 2-ї групи (20 осіб) в комплексі з традиційними засобами одержували цинаризин. Відмічена більш сприятлива динаміка клінічних проявів обмеженої склеродермії у хворих 2-ї гр упи, які додатково одержували цинаризин по 0,025 г 3 рази на день протягом 18-21 днів в залежності від клінічної картини і показників внутрішньоклітинного кальцію та кальмодуліну. У них в більш короткий термін лікування відбувалася стабілізація процесу, зменшувалась індурація в осередках склеродермії, значно скорочувалась кількість рецидивів (табл.). Побічні явища в процесі терапії не зареєстровані. Порівняно з прототипом строк лікування скорочувався на 62,7%, термін стабілізації процесу на 58,6% і вираженості ущільнення в осередках ураження на 63,3%, кількість рецидивів зменшувалась в 2,7 раза. Таблиця 1-а група (контрольна, n=18) 2-а група хворих, які додатково одержували цинаризин n=20 Р Тривалість терапії, дні Поява ознак стабілізації процесу (зникнення суб'єктивних відчуттів, бузкової кайми навколо осередків), дні Зменшення індурації в осередках ураження, дні 30,6±3,1 19,2±1,5

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Bolotna Liudmyla Anatoliivna, Serbina Innesa Mykhailivna

Автори російською

Болотная Людмила Анатольевна, Сербина Инесса Михайловна

МПК / Мітки

МПК: A61K 31/435

Мітки: хворих, лікування, обмежену, склеродермію, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-36762-sposib-likuvannya-khvorikh-na-obmezhenu-sklerodermiyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на обмежену склеродермію</a>

Подібні патенти