Консольний спосіб резонансних випробувань деревини

Номер патенту: 37773

Опубліковано: 10.12.2008

Автор: Борисов Віктор Михайлович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Консольний спосіб резонансних випробувань деревини для визначення модуля пружності вздовж волокон деревини, модулів зсуву в радіальній і тангентальній площинах та логарифмічного декременту коливань, при якому в зразку збуджують коливання, за частотами резонансу визначають модуль пружності та модулі зсуву, а за шириною резонансних піків - логарифмічний декремент коливань, який відрізняється тим, що зразок у опорному пристрої закріплюють консольно, вібрацію на зразок передають через опорний пристрій, а як давач вібрацій використовують перетворювач, що реагує на коливання самого зразка.

Текст

УКРАЇНА (19) UA (11) 37773 (13) U (51) МПК (2006) G01L 1/10 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ Д ЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛ ЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС в идається під в ідпов ідальність в ласника патенту ДО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ (54) КОНСОЛЬНИЙ СПОСІБ РЕЗОНАНСНИХ ВИПРОБУВАНЬ ДЕРЕВИНИ 1 2 (13) 37773 (11) ного пристрою. На кожний зразок прикріплюють по шести феромагнітних пластинок або пластинок з іншого подібного матеріалу. Пластинки на торцях повинні бути розташовані в їхній центральній частині, а на бічних поверхнях - на кінцях зразка, так щоб край пластинки збігався з ребром торця. Рекомендуються розміри пластинок, 5´5мм. Маса пластинок, що одночасно прикріплюються до зразка, не повинна перевищува ти 1гр. Зразок із пластинками зважують із похибкою не більше 0,1г і закріплюють на голках опорного пристрою. Для збудження коливань згину збудник і давач встановлюють на опорному пристрої під зразком. Відстань між зразком і збудником або давачем не повинна бути більше 2мм. Не допускається торкання збудника або давача зі зразком. Для збудження поздовжніх коливань збудник і давач підводять до торців зразка. Відстань між зразком і збудником або давачем не повинне бути більше 1мм. Не допускається торкання збудника або давача зі зразком. Модуль пружності вздовж волокон деревини та модулі зсуву зразків обчислюють з похибкою не більше 0,25×108Па (0,25×103кгс/см 2) за формулою, в якій коефіцієнтом b враховується поправка на масу прикріплених пластинок. Значення коефіцієнта b вираховують з похибкою не більше 0,5*10Е-2. Зміна властивостей зразка внаслідок висвердлених в ньому отворів не враховується. [ГОСТ 16483.31-74] встановлює обмеження знизу кількості зразків для випробувань деревини лісонасаджень - не менше 35. Для проведення випробувань вказаної кількості зразків потрібно: UA Корисна модель відноситься до деревинознавства та може бути використана для дослідження фізико-механічних характеристик деревинних матеріалів. Відомий резонансний метод визначення модуля пружності вздовж волокон деревини, модулів зсуву в радіальній і тангентальній площинах та логарифмічного декременту коливань - показника розсіювання енергії, описаний в [ГОСТ 16483.3174]. Сутність способу, використаного цим методом, полягає в збудженні у зразку з вільними кінцями поздовжніх коливань основної гармоніки і поперечних коливань другого обертону. За частотами резонансних коливань визначають модуль пружності та модулі зсуву, а за шириною резонансних піків - логарифмічний декремент коливань. Основним недоліком відомого способу є велика кількість підготовчих операцій, пов'язаних з виготовленням та закріпленням пластинок, контролем їх розмірів, маси, розташуванням на кожному зразку, а також обрахункові операції, що враховують вплив цих пластинок на результати вимірювань. В корені цих недоліків лежить спосіб кріплення зразка та використання електромагнітних перетворювачів для збудження і вимірювання параметрів коливань кінця зразка. Для проведення випробувань застосовують резонансну установку, що забезпечує, збудження й вимір параметрів коливань із використанням електромагнітних перетворювачів. Зразки виготовляють у формі прямокутного бруска розмірами 20´20´300мм. На кожній бічній поверхні зразка в місці перерізу діагоналей висвердлюють отвір глибиною 7-8мм і діаметром 0,8мм під голки опор U го декременту коливань, при якому в зразку збуджують коливання, за частотами резонансу визначають модуль пружності та модулі зсуву, а за шириною резонансних піків - логарифмічний декремент коливань, який відрізняється тим, що зразок у опорному пристрої закріплюють консольно, вібрацію на зразок передають через опорний пристрій, а як давач вібрацій використовують перетворювач, що реагує на коливання самого зразка. (19) (21) u200808129 (22) 17.06.2008 (24) 10.12.2008 (46) 10.12.2008, Бюл.№ 23, 2008 р. (72) БОРИСОВ ВІКТОР МИ ХАЙЛОВИЧ, U A (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ, U A (57) Консольний спосіб резонансних випробувань деревини для визначення модуля пружності вздовж волокон деревини, модулів зсуву в радіальній і тангентальній площинах та логарифмічно 3 37773 - висвердлити 70 глухи х отворів попарно розташованих по одній осі на протилежних гранях зразка; - провести 35 зважувань зразка без пластинок; - наклеїти 210 феромагнітних пластинок, 70 з них - по центру січення зразка; - провести від 35 до 210 зважувань зразка з пластинками. Корисна модель вирішує задачу спрощення процедур підготовки зразка до випробування та обрахунку результатів шля хом відмови від свердління зразка, кріплення зразка на голках та від використання електромагнітних перетворювачів і феромагнітних пластинок. Пропонується спосіб, згідно до якого зразок у опорний пристрій закріплюють консольно, вібрацію на зразок передають через опорний пристрій, для вимірювання параметрів вібрації використовують перетворювач, що реагує на коливання самого зразка, а не прикріпленої до нього феромагнітної пластинки. В якості такого давача може бути використаний, наприклад, оптичний або акустичній перетворювач. Додатково пропонований спосіб не ослаблює січення зразка отворами і дає можливість використати той самий взірець для випробувань в іншій площині. На Фіг.1 умовно показані деформації зразка 1 під час випробувань. За відомим способом, відповідно до [ГОСТ 16483.31-74] збудження вібрації відбувається з одного кінця зразка, а вимірювання параметрів коливань - з іншого, що виконує коливання під дією сил інерції та пружності. Передача вібрації з одного кінця на інший відбувається через центральне поперечне січення, яке непорушно закріплене голками опорного пристрою. У пропонованому способі щічки затискача верхня 2 та нижня 3 передають коливання вібратора 4 на зразок 1. Центральне січення так само залишається непорушним відносно затискача, так само через це січення передається вібрація, а ліва частина зразка виконує коливання під дією сил інерції та пружності, і може бути використана для визначення резонансних властивостей зразка. У пропонованому способі амплітуда вібрації самого зразка має визначатися відносно опорного пристрою, для того щоб розташований на опорному пристрої давач, сприймав різницю коливань вільного кінця зразка і опорного пристрою. 4 У випадку встановлення давача на нерухомій опорі врахування вібрацій опорного пристрою може здійснюватися розрахунковим шляхом: А=Ав- Ао (1) де: А - амплітуда коливань кінця зразка відносно опорного пристрою; Ав - амплітуда коливань кінця зразка відносно нерухомого давача; Ао - амплітуда коливань опорного пристрою. На Фіг.2 показано варіант реалізації пропонованого способу для випробувань на поперечні коливання. Зразок 1 затиснутий між щічками затискача верхньою 2 і нижньою 3, що виконує функцію опорної платформи. Нижню щічку 3 встановлено на вібраторі 4, що збуджується генератором 5. Під час випробування верхня щічка 2 притискає зразок зусиллям пружини 6. Пружина 6 утримується над нижньою щічкою кронштейном 7. На нижній щічці 3 біля вільного кінця зразка 1 встановлено давач вібрації 8. Такий спосіб розташування давача 8 дозволяє за показами вольтметра 9 вимірювати амплітуду коливань вільного кінця зразка відносно опорного пристрою без використання розрахунків за рівнянням (1). Положення верхньої щічки 2 можна змінювати за допомогою важеля 10: при нижньому положенні важіль 10 не заважає пружині 5 утримувати зразок 1 у затиснутому між щічками 2 і 3 стані і передавати на зразок коливання опорного пристрою; при верхньому положенні важіль 10 стискає пружину 5, піднімає верхню щічку 2 над зразком 1 і звільняє його (це положення показане пунктиром). У пристрої, що реалізує запропонований спосіб, пересування важеля 10 замінює свердління зразка та закріплення його на голках у відомому способі. Розташування давача на нижній щічці дає змогу не вносити у розрахунки значень характеристик матеріалу за [ГОСТ 16483.31-74] ніяких змін окрім спрощення їх за рахунок фіксованого і рівного одиниці значення коефіцієнта b. Для визначення характеристик матеріалу вздовж волокон у пропонованому, так само як у відомому способі, потрібно змінити розташування вібратора і давача. Варіант розташування вузлів у такому випадку зображено на Фіг.3. 5 Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 37773 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Console method for resonance tests of wood

Автори англійською

Borysov Viktor Mykhailovych

Назва патенту російською

Консольный способ резонансных испытаний древесины

Автори російською

Борисов Виктор Михайлович

МПК / Мітки

МПК: G01L 1/10

Мітки: консольний, деревини, резонансних, спосіб, випробувань

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-37773-konsolnijj-sposib-rezonansnikh-viprobuvan-derevini.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Консольний спосіб резонансних випробувань деревини</a>

Подібні патенти