Спосіб евакуації рідини з плевральної порожнини

Спосіб евакуації рідини з плевральної порожнини, що включає пункцію плевральної порожнини та створення на зовнішньому КІНЦІ дренуючого засобу регульованого негативного тиску, який відрізняється тим, що негативний тиск створюють за допомогою заповненої стерильним фізіологічним розчином сифонної трубки, при цьому регулювання негативного тиску здійснюють шляхом зміни висоти вільного кінця сифонної трубки відносно місця пункції, а момент досягнення безпечного залишкового тиску для припинення аспірації визначають за висотою вільного кінця сифонної трубки відносно місця пункції, при якій припиняється витікання плевральної рідини Винахід відноситься до області медицини, а саме торакальної хірурги, і може бути застосований для евакуації рідини з плевральної порожнини у пульмонології, кардіологи та терапії Відомо, ЩО зменшення можливих ускладнень лікувального торакоцентеза (пневмоторакс та постпункційний набряк легень) потребує високої герметичності відсмоктуючої системи та припинення аспірації рідини при падінні плеврального тиску нижче 20см водяного стовпчика ВІДОМІ способи евакуації рідини з плевральної порожнини, що заперечують вищеназвані умови, при яких негативний тиск на зовнішньому КІНЦІ дренуючого порожнину засобу здійснюється при допомозі ручного, електричного, водоструйного отсосів чи шприцу У способі евакуації рідини з плевральної порожнини за допомогою - шприца [1] рідина надходить крізь з'єднуючу трубку в шприць, який періодично спорожнюють, а на той час герметичність забеспечують перекриттям з'єднуючої трубки зажимом або використовують трихідний кран, який дозволяє підключити шприць до з'єднуючої трубки або до трубки, зануреної в ємність, збираючу рідину При цьому контроль за тиском в плевральній порожнині здійснюється при допомозі заповненого стериним розчином U-подібного манометру, який приєднується до з'єднуючої трубки трихідним краном, призначеним відключати манометр на час аспірації рідини Недоліки способу 1) відсутність контролю за рівнем від'ємного тиску відсасування, 2) складнощі збірки та забезпечення стерильності системи , 3) можливість потрапляння повітря в плевральну порожнину з манометра або рідини в манометр, що утруднює чи викривляє виміри остаточного тиску в плевральній порожнині, 4) обов'язкова присутність помічника Відомий також спосіб евакуації рідини з плевральної порожнини с застосуванням вакуумних пристроїв [1], в якому рідина збирається в герметичну стерильну ємність, де створюється вакуум, при цьому можлива разгерметизація ємності у разі відмови пристрою, здійснюючого вакуум, у зв'язку з чим використовується водяний затвор у вигляді другої герметичної стерильної ємності між збираючою ємністю та вакуумним пристроєм При цьому способі присутність помічника не обов'язкова, але його не можливо застосувати в нестандартних умовах, суттєво ускладнені налагодження та забезпечення стерильності системи, крім того, зберігаються 1-й та 3-й недоліки способу з використанням шприцу Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб, при якому між ємністю водяного затвора та вакуумним насосом установлюється пристрій, який забезпечує підтримку постійного негативного тиску відсмоктування і уявляє собою герметичну ємність з встановленими (О 61212 вхідною, вихідною та регулюючою трубками Так як аспірація рідини з надмірним вакуумом небезпечна, встановлюють негативний тиск, рівний безпечному остаточному тиску в плевральній порожнині, що дозволяє позбутися U - подібного манометру Незважаючи на переваги прототипу, а саме зберігання герметичності у разі відмови вакуумного пристрою, вилучення манометра та пов'язаних з ним помилок та незручностей, він має суттєві недоліки складнощі збірки та забезпечення стерильності системи, непридатність до використання в нестандартних умовах, малий тиск відсмоктування, що значно подовжує процедуру, особливо при боязкій рідині, та скрутнює використання менш травматичного дренажного пристрою (катетер, голка малого діаметру) В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу евакуації рідини з плевральної порожнини шляхом використання сифонної трубки, заповненої рідиною в якості відсмоктувача, що дозволить забезпечити, регулюємий негативний тиск в межах від 20 до 100см водяного стовпчика, контролювання остаточного тиску в плевральній порожнині в процесі аспірації, ідеальну стерильність за рахунок застосування одноразового обладнання для аспірації, застосування запропонованого способу також і у нестандартних умовах Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу негативний тиск створюють за допомогою заповненої стерильним розчином сифонної трубки, при цьому регулювання негативного тиску ЗДІЙСНЮЮТЬ ШЛЯХОМ ЗМІНИ ВИСОТИ ВІЛЬНОГО КІНЦЯ сифонної трубки відносно місця пункції, а момент досягнення безпечного остаточного тиску для припинення аспірації визначають за висотою вільного кінця сифонної трубки відносно місця пункції, при якій припиняється витікання - плевральної рідини Спосіб виконується наступним чином На фіг1, 2, 3 представлена схема здійснення запропонованого способу, де Фіг 1 - початок аспірації рідини, Фіг 2 - регулювання негативного тиску, Фіг 3 - вимірювання безпечного остаточного тиску в плевральній порожнині Н см - початковий тиск відсмоктування = 100120см водяного стовпчика ( при положенні хворого сидячи), Н г см - регульована висота, що відповідає необхідному тиску відсмоктування в см водяного стовпчика, НО см - 20см - відповідає безпечному остаточному тиску в плевральній порожнині (аспірація припинюється) 1 - дренажний засіб (катетер, голка), 2 - канюля системи переливання рідини (крові), 3 - прозора трубка системи переливання рідини (крові), 4 - зажим, 5 - нестерильна збираюча ємність У положенні хворого сидячи, за досить відомою методикою, голкою чи пластиковим катетером на гольці, з'єднаних з шприцом, проводиться пункція плевральної порожнини Після аспірації плевральної рідини в шприць, замість нього до канюлі, проведеної в плевральну порожнину голки чи катетера, приєднують заповнений стерильним фізіологічним розчином (водою) відрізок системи для переливання рідини або крові від канюлі до крапельниці, перекритий її стандартним зажимом Вільний кінець трубки занурюють у нестерильну ємність, яка розташовується на ПІДЛОЗІ За цих умов висота від місця пункції до вільного кінця трубки сягає 100-120см Після відкриття зажиму трубка перетворюється на сифонну і працює як відсмоктувач з негативним тиском 100-120см водяного стовпчика (фіг 1) Цього негативного тиску досить, так як аспірація рідини небезпечна при надмірному негативному тиску, а ІНОДІ при цьому вона навіть припиняється При необхідності, можливо регулювати тиск відсмоктування шляхом розташування вільного кінця сифонної трубки на необхідну висоту відносно місця пункції (фіг 2) Вимірювання остаточного тиску у плевральній порожнині, рівного мінус 20см водяного стовпчика, що вважається безпечним [1], проводиться шляхом періодичного в процесі відсмоктування підняття збираючої рідину ємності таким чином, щоби вільний кінець сифонної трубки розташувався на висоті 20см відносно місця пункції Припинення витікання рідини свідчить про те, що остаточний негативний тиск в плевральній порожнині дорівнює мінус 20см водяного стовпчика, що править за критерій закінчення аспірації У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє забезпечити регульований негативний тиск відсмоктування в межах від мінус 20 до мінус 100120см водяного стовпчика, контролювати остаточний тиск в плевральній порожнині в процесі аспірації рідини, застосовувати його навіть в нестандартних умовах, забезпечити ідеальну стерильність за рахунок застосування одноразового обладнання Література 1 Лайт Р У Болезни плевры Перевод с анг - М , Медицина, 1988 - 286С сил -с 61212 fr.{ Комп'ютерна верстка О Воробей > г, 1 , Підписне Vr. З Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119