Спосіб моделювання стерильної виразки рогівки

Спосіб моделювання стерильної виразки рогівки, що передбачає укол в рогівку голкою, з'єднаною з шприцом і введення розчину, який відрізняється тим, що в рогівку вводять розчин хімотрипсину, а на 3-й день проводять ектомію, некротично змінених, внаслідок протеолітичної дії хімотрипсину, поверхневих шарів строми рогівки. (19) (21) 2000084857 (22) 15.08.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Новицький Ігор Ярославович, Смаль Тетяна Михайлівна (73) Львівський державний медичний університет 38672 некроз рогівкової строми. Виразка формується не за рахунок гнійного розпаду, а шляхом ектомії поверхневих некротизованих шарів рогівкової строми. В результаті утворюється стерильна (неінфекційна) виразка рогівки, яка характеризується персистуючим дефектом епітелію і рогівкової строми і неоваскуляризацією рогівки. В прототипі виникає інфекційна виразка, яка прогресує в залежності від активності бактерійного запалення. Ектомію поверхневих некротизованих шарів рогівки проводять для формування виразки (дефекту епітелію і рогівкової строми). Спосіб здійснюється таким чином. Після епібульбарної анестезії очне яблуко фіксують за сухожилок верхнього прямого м'язу і під контролем операційного мікроскопу ін'єкційною голкою інсулінового шприца проводять укол в рогівку на 12 годині в ділянці лімбу. В поверхневих шарах голку проводять до центральної частини рогівки і, повільно натискаючи на поршень шприца, в поверхневі шари вводять 0,02 мл хімотрипсину (протеолітичний фермент) в концентрації 0,1 мг в 1 мл. При цьому в рогівковій стромі утворюється диск з чіткими границями діаметром близько 5 мм. На 3-й день некротично змінені внаслідок протеолітичної дії хімотрипсину поверхневі шари строми рогівки висікають, в результаті чого утворюється стандартна виразка рогівки без ознак інфекційного запалення. Приклад. У кролика породи шиншила вагою 2,5 кг віком б місяців провели епібульбарну анестезію шляхом закрапування 0,25% розчину дикаїну протягом 5 хвилин. Очне яблуко фіксували очним хірургічним пінцетом за сухожилок верхнього прямого м'язу. Під контролем операційного мікроскопу ін'єкційною голкою інсулінового шприца провели укол в рогівку на 12 годині в ділянці лімбу і в поверхневих шарах провели її до центральної частини рогівки. Повільно натискаючи на поршень шприца, в поверхневі шари строми ввели 0,02 мл розчину хімотрипсину в концентрації 0,1 мг в 1 мл. В результаті в рогівковій стромі утворився диск з чіткими границями діаметром 5 мм. Через 20 хв. рогівкова строма в межах введення розчину хімотрипсину стала сірого кольору і почала набрякати. На 3-й день рогівкова строма в межах введення розчину хімотрипсину некротизувалася, стала рихлою, інфільтрованою і набряклою. Епітелій над некротично зміненою стромою був набряклий, рихлий, профарбовувався флюоресцеїном. Некро тично змінені поверхневі шари строми рогівки висікли, внаслідок чого утворилася типова "чиста" виразка рогівки. Інфільтрація країв і дна виразки була незначною, сірого кольору. Спосіб моделювання стерильної виразки рогівки згідно з описаним винаходом пройшов експериментальну апробацію. Була вивчена модель стерильної виразки рогівки на 10 очах 5 кроликів. Для експерименту використовували кроликів породи шиншила вагою 2,5 - 3,0 кг віком 6 - 8 місяців, які знаходилися в однакових умовах життя і отримували однакове збалансоване харчування. Стерильну виразку рогівки у всіх кроликів викликали вищеописаним методом шляхом введенням в рогівкову строму 0,02 мл розчину хімотрипсину в концентрації 0,1 мг в 1 мл і пізнішою (на 3-й день) ектомією поверхневих некротизованих шарів рогової оболонки. В результаті на всіх очах утворилися одинакові типові "чисті" виразки рогівки. Для профілактики вторинної бактерійної інфекції проводилися інстиляції 0,3% розчину гентаміцину 3 рази на день. Інфільтрація країв і дна виразки була незначною, сірого кольору. Виразки характеризувалися торпедним перебігом з повільною епітелізацією, тривалим загоєнням дефекту рогівкової строми, неоваскуляризацією рогівки і утворенням, в результаті, васкуляризованого більма. Так, епітелізація починалася на 7-10 день експерименту і закінчувалася лише на 20 - 26 день. Вже на 3 день експерименту в ділянці лімбу відмічалися новоутворені судини, які на 8 - 11 день досягали краю виразки. Загоєння дефекту строми було повільним, регенерація - атиповою: рогівкова строма заміщалася рубцевою тканиною з новоутвореними судинами. Утворювалося васкуляризоване більмо, яке за площею відповідало розмірам виразки. Ознаки запалення зникали до кінця 1-го місяця, після чого спостерігалася часткова інволюція більма та редукція новоутворених судин. Джерела інформації: 1. Протопопов С.Б., 1978 // Лизоцим и целахлор в лечении гнойных заболеваний роговой оболочки. - автореф. дис. к.м.н. - М. - 1977. - с.9-11. 2. Kim JC, Tseng SC // Transplantation of preservaed human amniotic membrane for surface reconstruction in severely damaged rabbiot corneas. Cornea.-1995.-14:473-84. 3. Авторське свідоцтво СРСР №1184537, кл. A61F9/00, публ. 1985 р. 2 38672 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3