Ендофаломонопротез л-2

Ендофаломонопротез, який складається з основного стрижня з гнучкого полімерного матеріалу у формі циліндра діаметром 10 мм, причому дистальний його кінець сферично скруглений, а на проксимальному кінці знаходяться два конусоподібні стрижні, розгалужені поміж собою під кутом 30 40232 метром при основі 5,0 мм та довжиною в 40,0 мм з скругленим до сферичної поверхні (R-1,5 мм) усіченим кінцем, причому на відстані 20,0 мм від нього має аналогічну борозну (6) шириною 2,0 мм і глибиною в 1,0 мм. Ендофаломонопротез Л-2 відноситься до групи напівжорстких фалопротезів, він може бути виготовлений з гнучкого полімерного матеріалу, дозволеного для використання в імплантаційній хірургії (наприклад, ПВД 15803-020). Товщина стрижня обумовлена тим, що має забезпечити як належне функціональне призначення монопротеза, так і оптимальні умови для його імплантації. З метою найменшого травмування інтер-інтракавернозної імплантаційної улоговини та кавернозних тіл проксимальні та дистальний кінці протеза мають сферичну поверхню. Спосіб використання пристрою: Завдяки розгалуженню конусоподібних стрижнів (2) (ніжок протеза) поміж собою під кутом 3040 град, при імплантації в ніжки печеристих тіл статевого члена, вони заглиблюються в сформовані тунелі в ніжках кавернозних тіл, які на рівні симфізу розгалужуються під кутом такої ж величини, а стрижень (1) розташовується в улоговині між кавернозними тілами. Ніжки (2) створюють пружну опору монопротезу. Величина кута нахилу ніжок кавернозних тіл, прикріплених до кісток культі, по відношенню до стовбура статевого органа в момент ерекції визначає кут нахилу ніжок по відношенню до стрижня (160 град) [2]. Довжина статевого члена в стані спокою від симфізу до кінця головки статевого члена складає 9-10,5 см [3]. Під час ерекції довжина кавернозних тіл статевого члена дещо збільшується. Але при протезуванні слід орієнтуватися на довжину статевого члена в стані артифіціальної ерекції [1], яка лише в деякій мірі перевищує цей показник в стані спокою. За вирахуванням довжини голівки, що становить 2-2,5 см, довжина кавернозного тіла від симфізу до кінця його підголівкової частини в стані спокою може складати 7-8 см. Таким чином, імплантований фалопротез на протязі 6-7 см знаходиться в кавернозному тілі, а 1-1,5 см його кінцевої частини (3) знаходяться в кінцевому (підголівковому) відділі кавернозного тіла. Та частина монолітного стрижня фалопротеза, яка знаходиться в кавернозному тілі визначає пружність та гнучкість протезованого органа. З метою надання більших еластичних властивостей, протез доцільно зробити більш гнучким. Це можливо виконати за рахунок зменшення жорсткості стрижня та ніжок. Неповна фрагментація (4) тіла стрижня шляхом циркулярно виконаних борозен (5) в 2 мм через проміжки 8-10 мм призводить до зменшення діаметру стрижня на рівні борозни до 6 мм (фіг. 5), тобто стрижень в місці заглиблення дещо втрачає жорсткість, що обумовлює збільшення еластичних властивостей без втрати пружності. Початок фрагментації передбачається на відстані в 30,0 мм від проксимального кінця, тобто від розгалуження конусоподібних ніжок (2) (фіг. 1). На цьому рівні не фрагментована частина стрижня набуває значення пружної основи і суттєво не впливає на еластичність протеза. Виконане в середній частині ніжок (2) аналогічне заглиблення (6) в 1 мм (фіг. 4) також зменшує жорсткість та надає їм еластичності. Крім того, заглиблення збільшують поверхню стикання протеза з кавернозною тканиною. Поряд з цим заглиблення зменшило товщину стрижня та ніжки, завдяки чому полегшується їх відрізання, а борозноподібна форма заглиблень шириною на стрижні З мм (фіг. 5) та на ніжці - 2 мм (фіг. 4) має значення в скругленні зрізаного кінця і наближує його поверхню до сферичної. Як відомо, це зменшує травму тканини імплантаційної улоговини. Завдяки швидкому створенню вказаної поверхні на кінцях протеза, скорочується час механічної обробки. Тому як циркулярні заглиблення (5) виконані через рівні проміжки, це дозволяє полегшити інтраопераційний підбір необхідної довжини стрижня протеза шляхом його відрізання по заглибленню. Регулювання довжини ніжки при імплантації здійснюється аналогічним шляхом. Вдосконалення підбору довжини протеза та створення на його кінцях сферичної поверхні полегшує працю хірурга, скорочує термін наркозу і операції. Запропоноване технічне рішення в порівнянні з прототипом має ряд переваг, які полягають в збільшенні еластичності протеза без втрати пружності, що поліпшує функціональний та косметичний ефект протезованого органу, а також в збільшенні його поверхні стикання з кавернозною тканиною, яке може покращувати його асиміляцію і скорочує термін формування перипротезної капсули [1, 2], в поліпшенні умов механічної обробки протеза, що полегшує працю хірурга та скорочує термін операції. Джерела інформації: 1. Клінічна сексологія і андрологія / За ред. О.Ф. Возіанова, проф. I.I. Горпинченка. – Київ: Здоров'я. – С. 182. 2. Любчак О.М. Змішане (інтер-інтракавернозне) фалоендомонопротезування в хірургічному лікуванні функціональних та органічних форм імпотенції: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. - К., 1998. – 185 с. 3. Тиктинский О.Л., Михайличенко В.В. Андрология. - СПб.: Медиа Пресс, 1999. - С. 12. 4. Фалопротез і спосіб його імплантації / Патент UA, № 12462 А, заявка № 96020764 від 28.02.96., опубл. 28.02.97. 2 40232 Фіг. 1 Фіг. 2 Фіг. 3 Фіг. 4 Фіг. 5 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3