Лікувальний засіб “пелобішофіт” і спосіб його одержання

1. Лікувальний засіб, що містить пелоїд та інші інгредієнти непелоїдного походження, який відрізняється тим, що інгредієнтами непелоїдного походження є речовини розсольного розчину бішофіту у масовому співвідношенні інгредієнтів 1,0: (1,41,7). 40233 його лікувальну цінність збагаченням мікро-(макро-)елементами. Поставлена задача вирішується тим, що лікувальний засіб містить пелоїд та інгредієнти непелоїдного походження, відповідно до прототипу, а інгредієнтами непелоїдного походження є речовини розсольного розчину бішофіту у співвідношенні (в одиницях маси) пелоїду до бішофі ту, яке дорівнює 1: (1,4-1,7). Питома вага розчину бішофіту має становити не менше ніж 1,27 г/см З. Спосіб одержання лікувального засобу полягає у змішуванні лиманної грязі з рапою бішофіта, гомогенізації суспензії і відстоюванні, відповідно до способу прототипа, але гомогенізацію здійснюють, поступово додаючи у 3-4 прийоми до пелоїду розсольний розчин (рапу) бішофіту, протягом 1,52,0 год, після чого двічі фільтрують одержану суміш, спочатку на пористому, потім на щільному фільтрі, а фільтрат відстоюють протягом 24-36 годин до остаточної прозорості рідини. Підтвердженням наявності причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю суттєви х ознак винаходу, що пропонується, і досягнутими технічними результатами є збільшення строків зберігання препарату, підвищення лікувальної цінності композиції у межах запропонованих кількісних параметрів співвідношення, внаслідок збагачення мікроелементами, що містяться у рапі бішофіту, а також прискорення процесу виготовлення препарату. При порівнянні відмінних ознак об'єкта, що пропонується, із ознаками прототипу, доходимо висновку, що винахід не є частиною рівня техніки, бо у загальнодоступних відомостях ми не виявлено всієї сук упності ознак, що є характерними для запропонованого винаходу. Винахід відповідає винахідницькому рівню тому, що не виявлені рішення: 1) з використанням бішофіту, як природного комплексу мікроелементів, в першу чергу, йоду та брому; 2) кількісними параметрами співвідношення пелоїду і бішофіту 3) з подібним зв'язком між відмінними якіснокількісними ознаками та їхнім впливом на технічний результат запропонованого винаходу. Нижче наведені пояснення щодо суттєви х ознак винаходу. Порівнюючи різні способи преформування лікувальної грязі можна помітити, що усі вони містять операцію розведення гливкої, досить щільної ілової маси у розчинниках з метою подальшої фільтрації суспензії та одержання екстракту - прозорої рідини, що їй притаманні лікувальні властивості пелоїду. У вищенаведених аналогах і прототипі у ролі розчинника використовується дистильована вода, що не наділяє кінцевий продукт консервуючими особливостями, а, навпаки, знижує його санітарно-бактеріологічні показники, що випливає із аксіоми "чим більше розведення розчину, тим нижче його стійкість і коротше строки зберігання". Винахідницький рівень запропонованого рішення полягає у тому, що для можливості отримання суспензії і наступної фільтрації, використано природний розчин мінерального походження рапу бішофіту. Це дозволяє одномоментно вирішити дві задачі: консервування та підвищення лікувальних властивостей композиції (у тому числі, за рахунок збагачення мікроелементного складу), без застосування будь-яких синтетичних засобів. Збагачення преформованого пелоїду мікроелементами бішофіту сприяє підвищенню лікувальної ефективності, бо є доведеним факт, поперше, проникності цих речовин крізь шкірну поверхню у мікротканинні структури і потім у внутрішнє середовище організму [6]. По-друге, відомо, що багато які з мікроелементів є складовою часткою ферментів - біохімічних регуляторів різних життєво важливих процесів метаболізму. По-третє, мікроелементи природного мінерального комплексу бішофіту - це є певне природне збалансоване співвідношення хімічних елементів, що є придатнішим за штучні додатки тих же мікроелементів. Не можна також нехтува ти енергоінформаційним впливом мінералу, на створення якого природним шляхом була витрачена величезна енергія. Такому підходу тепер все більше приділяється уваги, бо органічне життя, за висловлюванням В.І. Вернадського, на нашій планеті нерозривно пов'язане з різноманітними кругообігами мінеральних речовин. Людина є часткою природи, і її еволюційний розвиток відбувався у природному оточенні тих же мінералів. Таким чином, з одного боку, поліпшення консервуючи х власти востей (підвищення мінералізації) та розширення мікро(макро)елементного складу "Пелобішофіту" з умовлене властивостями бішофіту, з другого боку, пелоїд, що є втричі багатшим з іонів Na++К+, також збагачує лікувальну композицію. При цьому лікувальний ефект композиції перевищує сумарну дію складових частин. Таке ствердження випливає з фармакологічного механізму проникнення йодо-бромних сполук крізь клітинну мембрану: підвищені рівні йоду і брому визначались в крові хворих тільки при наявності певного "сольового плаща" [8]. Цей ефект пояснюється тим, що "сольовий плащ" скоріше за все реалізується в дії Na+/K+ насосу, головного клітинномембранного транспортного переносника різноманітних сполук. Таким чином, сполуки Na+ і К+, що містяться у пелоїді, підсилюють проникність клітин шкіри, забезпечуючи одночасно проникність мікроелементів, що містяться у бішофіті (бром, бор, йод, мідь, залізо, кремній, рубідій, молібден, літій та ін., що їм належить фармакологічна активність). Найбільш дослідженими в курортології мікроелементами є бром і йод. Підсумки клінічних і експериментальних досліджень дозволяють оцінити вплив йоду і брому як фактор, що викликає складну нейрогуморальну реакцію організму. Так, є доведеним нормалізуючий вплив на судинний тонус та вазомоторну іннервацію, зниження b-ліпопротеїдів та приріст альбумінів; спостерігались зрушення у збільшенні еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів [8]. Стверджується стимулюючий вплив на зовнішньосекреторну діяльність печінки та загоювання вже сформованої виразки шлунку. Виявлено поліпшення капілярного кровообігу та гіпотензивний вплив мікроелементів, нормалізація функції щитовидної залози, активація кори надниркової залози та ін. Особлива ува га приділяється впливу цих мікроелементів при захворюваннях опірнорухового апарату у ранньому періоді. Таким чином, дію іонів йоду та брому на організм, оцінюють 2 40233 як таку, що впливає на загальнорегуляторні механізми та підвищує резервні можливості організму. Для виготовлення лікувального засобу "Пелобішофіт" використовують лікувальну ілову слабосульфідну значномінералізовану хлоридну магнієво-натрієву грязь Куяльницького родовища (Одеська обл.), що відноситься до специфічних тонкодисперсних донних відкладень. Лиманна лікувальна грязь Куяльницького родовища має такі кондиції: кольор від темно-сірого до чорного; запах різкий запах сірководню; консистенція дрібнодисперсна; засмічуваність частинками Æ більше 0,25 х 10-3 м 0,1-4,8%; в'язкість (опір зсуву) 800-1300 Па; пластичність 640-2228 Па; масова частка вологи 45-59%; об'ємна вага 1,4-1,5 г/см 3; вміст сірководня 0,10-0,29%; питома теплоємність 0,500,70 кал/г град; рН 6,8-7,4; Eh від -136 до +219 мВ; вміст органічних речовин 1,36-1,95%. Хімічний склад грязьового розчину описується за такою формулою: H2S 0,02 - 0,04 M88- 247 Cl 96 -97 (Na+ K )71- 72 Mg25 - 26 Хлормагнієву рапу здобувають методом нагнітання води у тверді пласти солей та підземного розчинення (видужування) бішофіту. Насичення розчину ведуть доти, доки питома вага не досягне 1,27-1,33 г/см 3, що відповідає мінералізації 350488 г/дм 3. Крім мікроелементів і мікроелементів. Здобування бішофіту проводилось вилужуванням соляного покладу з наступною відкачкою рапи на поверхню. Важливим показником кондиції готового продукту є його питома вага, що має бути не нижче 1,27 г/см 3. Рапа бішофіту становить собою безбарвну прозору гіркосолену рідину із слабким специфічним запахом. Формула хімічного складу бішофіту: Катіони г/л Аніони г/л Натрій Na+ 2,0-20,0 Хлориди Сl- 241,0-353,0 та Калій К+ Кальцій 2,0-4,0 Бром Вr2,0-5,0 Са2+ Магній 79,0-112,0 Иод J0,05-0,1 Mg2+ Сульфати 0,2-20,0 SO42Гідрокар0,5-1,0 бонати НСО3 pH 8,4 - 8,7, Спосіб одержання лікувального засобу "Пелобішофіт" виконується наступним чином. Лиманну лікувальну грязь Куяльницького лиману або іншу з подібними властивостями, нативну або регенеровану, поміщають у електрозмішувач будь-якої конструкції, ємністю не менше 30 л. Об'єм рапи бішофіту (в л) додають із розрахунку, що 1 кг розсольного розчину бішофіту питомою вагою 1,27-1,33 г/см 3 становить ≈ 0,75-0,78 л - рапи. Таким чином, на 10 кг пелоїду, відповідно до запропонованого співвідношення, додається 14-17 кг рапи бішофіту, що складає 11,0-13,4 л рапи з r=1,27 г/см 3, або 10,5-12,8 л з r=1,33 г/см 3 Бішофіт додають у 3-4 прийоми, протягом 1,5-2,0 годин. Використання бішофіту з питомою вагою у межах 1,27-1,33 г/см 3 обумовлено додержуванням певних (стандартизованих) величин мінералізації композиції та вміст мікро-(макро-)елементів. Після цілковитої гомогенізації пелоїду і рапи бішофіту, одержану суспензію фільтрують двічі: перший раз для звільнення суспензії від грубозернистих включень механічного характеру на пористому фільтрі, другий раз - на щільному фільтрі з густої тканини, типу брезенту чи іншої, подібної до брезенту тканини. Фільтрацію здійснюють під тиском за допомогою побутового пресу на 35-40 л. Одержаний фільтрат відстоюють протягом 24-36 годин до остаточної прозорості рідини, після чого засіб зливають у накопичувальну харчову ємність для наступного транспортування. Граничні межі співвідношення пелоїду та рапи бішофіту у одиницях маси, як 1,0:1,4 або 1,0:1,7 знайдені емпіричним шляхом. Якщо кількість рапи Вміст головних іонів лиманної грязі Куяльницького родовища: г/л Аніони г/л 25,0-73,0 Хлориди Сl 52,3-150,8 Кальцій Са2+ 0,7-2,8 Магній Mg2+ 4,9-13,4 Сульфати SO42Гідрокарбонати НСО3Бром ВrИод J Cl 94 -99 ρ > 1,27. Mg 2+ 85 - 97 Вміст головних іонів бішофіту: де: Н2S – сірководень; M88-247 – мінералізація; СІ, Na, К, Mg (хлор, натрій, калій, магній) - головні складові. Катіони Натрій Na+ та Калій К+ J 0,05 - 0,10 Br 1,5 - 5,0 M350- 488 1,8-6,2 0,6-1,0 0,27 0,02 Другим складовим компонентом "Пелобішофіту" є бішофіт. Родовища бішофіту відкриті в Україні у Чернігівській області. Бішофіт є природним мінералом добророзчинних солей хлориду магнію, що залягає в природних артезіанських басейнах. Поклади бішофіту знайдені на глибині 2000-2500 м у вигляді лінз практично мономінерального бішофіту, що їх приурочують до соляних відкладень пермі Дніпровсько-Донецької западини. Свердловини розташовані на Тишківській та Новоподольській площах. 3 40233 до пелоїду становить менше 1,4, зменшується вихід цільового продукту, якщо більше 1,7 - збільшується вірогідність фільтрації дрібних ілових часток. Таким чином, співвідношення інгредієнтів, у межах запропонованого інтервалу, є оптимальним. Щодо запропонованого діапазону часу гомогенізації протягом 1,5-2,0 годин, то при зменшенні часу на змішування вихідних компонентів, внаслідок недостатньої гомогенізації, також зменшується вихід цільового продукту, бо його більше відфільтровується на грубому фільтрі. Більше, аніж дві години, немає сенсу перемішува ти, тому що цього часу достатньо для цілковитої гомогенізації компонентів до стану однорідної суспензії. Відстоювання фільтрату найбільш оптимальне протягом 30 годин, але в залежності від якості вихідного пелоїду цей час може бути від 24 до 36 годин, що встановлено емпіричним шляхом. Фізикохімічні параметри одержаного запропонованим способом засобу "Пелобішофіт" були тестовані в Державному Центрі стандартизації та контролю якості природних та преформованих лікувальних ресурсів УНДІ медичної реабілітації та курортології, м. Одеса): Аналіз № 621 від 29 червня 1999 p. Фізико-хімічні властивості засобу "Пелобішофіт". Фізичні властивості: запах без запаху прозорість прозорий рН 6,2 смак дуже гіркосолений колір безбарвний Еh, mV + 480; +485 Санітарно-хімічні показники, мг/л: Нітрит-іони 0,2 Нітрат-іони не виявл. Іони амонію не виявл. Санітарно-бактеріологічний аналіз. Санітарнобактеріологічне дослідження Пелобішофіту здійснювали згідно з рутинною методикою [9] - табл. 1. Таблиця 1 Санітарно-бактеріологічний стан Пелобішофіту перебігом зберігання № пп 1 Колі-індекс 2 Колі-титр 3 Титр перфрінгенс 4 Синьогнійна паличка r/л екв.% 47,9445 31 не виявлено 57,1720 69 105,0965 100 г/л екв% 195,0300 81 60,7844 19 не виявлено 1,2139 257,0283 100 362,1248 1,1712 0,0563 Формула хімічного вмісту засобу "Пелобішофіт": J 0,06 Br 1,17 M 362 Cl- 81 SO 2 - 19 4 Mg 2 + 69 (Na + +K + ) 31 Строки дослідження Показперебігом зберігання ники 1-а 3 місяці 6 норми доба місяців 111 >1,0 >1,0 >1,0 >1,0 0 0 0 0 Була оцінена також бактерицидність засобу Пелобішофіт щодо тест-культури - бактеріальної суспензії Е.соlі із заражаючою дозою 10-6 КУО/мл, що використовується для оцінки антибіотиків. Технологія виконання методики наведена у а. с. СРСР № 1809383. Бактерицидність засобу становила 8 діб, тобто протягом зазначеного часу під впливом Пелобішофіту реєстр увалося цілковите відмирання тесткультури. Індекс бактерицидності підрахований згідно з методикою, склав 75%, тобто його віднесено до високобактерицидних засобів. Висновок: За санітарно-бактеріологічними показниками Пелобішофіт оцінюється задовільно. Придатний для зовнішнього використання. Таким чином, при порівнянні з прототипом встановлено, що: • засобу не потрібні низькі температури для зберігання (t=+4°C), тому що "Пелобішофіт" може зберігатися при кімнатній температурі протягом 6 (останній термін перевірки). За висновками експертів, строки потенційного зберігання засобу прогнозуються не менше ніж на 1 рік. • у санітарно-гігієнічних дослідженнях було показано, що "Пелобішофіт" не тільки не містив патогенної мікрофлори, і відповідав санітарно-гігієнічним умовам, а і виявляв певну бактерицидність щодо санітарно-показових та патогенних мікроорганізмів; • за мікроелементним складом, передусім, Вr- і J , а також макроелементу Mg2+ "Пелобішофіт" значно перевищує показники прототипу у г/л, за середніми даними (див. табл. 2). Макрокомпонентний вміст Катіони Натрій Na+ та Калій К+ Кальцій Са2+ Магній Mg 2+ Сума катіонів: Аніони Хлориди СlСульфати S04 2Карбонати СО32Пдрокарбонати НСО3Сума аніонів: Загальна сума іонів, г/л: Бром (Вr-) Йод (J-) Найменування показників pH 6,2 ρ 1,27 . 4 40233 Таблиця 2 тягом 1,5 годин. Після гомогенізації пелоїду і рапи бішофіту, одержану суспензію фільтрують спочатку на грубому (пористому) фільтрі, потім фільтрат розливають у брезентові мішечки і фільтрують, що здійснюють під тиском, використовуючи побутовий прес. Одержаний фільтрат відстоюють протягом 30 годин до остаточної прозорості рідини, після чого засіб зливають у накопичувальну харчову ємність для наступного транспортування. Приклад № 4. 12 кг лиманної регенерованої лікувальної грязі Куяльницького лиману поміщують у електрозмішувач. Відмірюють 15,3 л бішофіту з r=1,33 г/см 3 (1:1,7), який поступово додають у 4 прийоми протягом 2,0 годин. Після гомогенізації пелоїду і рапи бішофіту, одержану суспензію фільтрують спочатку на грубому (пористому) фільтрі, потім фільтрат розливають у брезентові мішечки і фільтрують, що здійснюють під тиском, використовуючи побутовий прес. Одержаний фільтрат відстоюють протягом 36 годин до остаточної прозорості рідини, після чого засіб зливають у накопичувальну харчову ємність для наступного транспортування. Лікувальний засіб "Пелобішофіт" зберігається в одержаних запропонованим способом концентраціях до моменту його застосування. При застосуванні засіб має бути розведений дистильованою водою до певного показника мінералізації, що рекомендується лікарем. При відповідному розведенні, препарат може бути використано, за висновками Державного Центра стандартизації та контролю якості природних та преформованих лікувальних ресурсів УНДІ медичної реабілітації та курортології, при наступних медичних показаннях: • захворюваннях опірно-рухового апарату; • захворюваннях нервової системи; • захворюваннях органів травлення; • гінекологічних захворюваннях; • захворюваннях шкіри; • ЛОР-захворюваннях; • стоматологічних захворюваннях. >у 8,5 рази 0,02 >y 2,85 рази У Пелобішофіті з розрахунку розведення Пелодексу Технічний результат Пелобішофіту 0,02 0,007 0,06 Прототип "Пелодекс" Пропонований засіб "Пелобішофіт" J Лікувальна грязь (пелоїд) Мікро-макро-елементи Порівняльний аналіз технічного результату прототипу і запропонованого рішення Вr- 0,27 0,09 1,17 >у 13,0 разів 0,39 >у 4,3 рази Mg2+ 9,15 3,05 60,0 >y 19,7 рази 20,0 >у 6,56 рази Таким чином, бачимо, що навіть при розведенні Пелобішофіту до кондицій Пелодексу, мікро-, макроементний склад фармакологічно значущи х речовин у запропонованому засобі перевищує параметри прототипу. Приклад № 1. 12 кг лиманної регенерованої лікувальної грязі Куяльницького лиману поміщують у електрозмішувач. Відмірюють 13,2 л бішофіту з r=1,27 г/см 3 (1:1,4), який поступово додають у 3 прийоми протягом 1,5 годин. Після гомогенізації пелоїду і рапи бішофіту, одержану суспензію фільтрують спочатку на грубому (пористому) фільтрі, потім фільтрат розливають у брезентові мішечки і фільтрують, що здійснюють під тиском, використовуючи побутовий прес. Одержаний фільтрат відстоюють протягом 24 годин до остаточної прозорості рідини, після чого засіб зливають у накопичувальну харчову ємність для наступного транспортування. Приклад № 2. 12 кг лиманної регенерованої лікувальної грязі Куяльницького лиману поміщують у електрозмішувач. Відмірюють 16,1 л бішофіту з r=1,33 г/см 3 (1:1,7), який поступово додають у 4 прийоми протягом 2,0 годин. Після гомогенізації пелоїду і рапи бішофіту, одержану суспензію фільтрують спочатку на грубому (пористому) фільтрі, потім фільтрат розливають у брезентові мішечки і фільтрують, що здійснюють під тиском, використовуючи побутовий прес. Одержаний фільтрат відстоюють протягом 30 годин до остаточної прозорості рідини, після чого засіб зливають у накопичувальну харчову ємність для наступного транспортування. Приклад № 3. 12 кг лиманної регенерованої лікувальної грязі Куяльницького лиману поміщують у електрозмішувач. Відмірюють 12,1 л бішофіту з r=1,33 г/см 3 (1:1,4), який поступово додають у З прийоми про Джерела інформації: 1. Шустов Л.П. Препараты из иловой сульфидной лечебной грязи // Лечебное применение пелоидов и препаратов на их основе. - Сб. научных трудо в. Томск, 1988. - С. 15-20. 2. Эфендиева Ф.М. Вып уск пакетов с сухой сопочной грязью для внекурортного лечения // Актуальные вопросы пелоидобальнеотерапии. - Тез. докл. Междунар. симп. УССР-Венгрия (24-25 октября 1990 г., Одесса). - Одесса, 1990. - С. 229-230. З. Г усаров И.И. Проблема преформирования природных лечебных факторов // Лечебное применение пелоидов и препаратов на их основе. - Сб. научны х тр удов. - Томск, 1988. - С. 111-118. 4. Олефиренко В.Т., Бирюкова А.А. Сравнительный анализ и особенности некоторых способов приготовления нефармакопейных грязевых препаратов // Вопр. курортол. - 1982. - № 1. - C. 35-39. 5. Олефиренко В.Т. Водотеплолечение. - М.: Медицина, 1986. – 237 с. 6. Kligman А.М. Scin Permeability: Dermatologic Aspects of Transdermal Drug Delivery // Amer. Heart J. - 1984. - 108. - 1. - P. 200-206. 5 40233 7. Вайсфельд Д.Н. Информационно-энергетическая концепция пелоидотерапии: некоторые теоретические и практические подходы // Актуальные вопросы пелоидобальнеотерапии. - Тез. докл. Междунар. симп. УССР-Венгрия (24-25 октября 1990 г., Одесса). - 0десса, 1990. - С. 54-58. 8. Вульфсон И.3. Йодобромные воды и их лечебное применение при заболеваниях суставов. - М.: Медицина, 1973. – 132 с. 9. Крючкова Н.П., Харитонова Л.П. Методика санитарно-бактериологических исследований лечебных грязей и рапы // Информационно-методические материалы по вопросам гидрогеологии и бальнеотехники лечебных вод и грязей. - М., 1960. В. 2. - С. 48-54. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 6