Спосіб сейсморозвідки

Спосіб сейсморозвідки, що включає збудження пружних коливань і приймання сейсміч 3 нювання перетворених сигналів по максимальних амплітудах і віднімання перетвореного сигналу першого циклу збудження і приймання з перетвореного сигналу другого циклу збудження і приймання. Недоліком способу є висока трудомісткість його реалізації через необхідність буріння свердловин по всьому профілю спостережень. В основу передбачуваної корисної моделі поставлено завдання створення способу сейсморозвідки, у якому за рахунок розташування двох сейсмоприймачів симетрично відносно джерела пружних коливань по лінії профілю спостережень і переміщення розставлення по профілю з кроком, що не перевищує відстані між джерелом і приймачем, досягається корисний результат подавления неінформативних прямих хвиль і виділення відбитих з визначенням місця розташування і розмірів відбиваючого об'єкта по профілю спостережень. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі сейсморозвідки, що включає збудження пружних коливань і приймання сейсмічних сигналів двома сейсмоприймачами з переміщенням розставлення по профілю спостереження, представлення реєстрованих сигналів в абсолютних значеннях амплітуд, вирівнювання перетворених сигналів по максимальних амплітудах і взаємне віднімання перетворених сигналів, відповідно до корисної моделі, сейсмоприймачі розташовують симетрично відносно джерела по лінії профілю спостережень і розставлення переміщають із кроком, що не перевищує відстані між джерелом і приймачем. Схема реалізації способу представлена на Фіг.1. На Фіг.2 показаний графік зміни по профілю інтенсивності відбиттів. Спосіб реалізують таким чином. На земній поверхні 1 (див. Фіг.1) по лінії профілю спостережень установлюють джерело пружних хвиль 2 і симетрично відносно його два сейсмоприймачі 3. Роблять збудження пружних коливань і приймання сейсмічного відгуку досліджуваного середовища двома сейсмоприймачами. Після цього розставлення спостережень (джерело і сейсмоприймачі) переміщають далі по профілю спостережень із кроком, що не перевищує відстані між джерелом і приймачем, роблячи збудження і приймання сейсмічних хвиль для кожного розставлення. Відстань між джерелом пружних хвиль і сейсмоприймачами встановлюють, виходячи з необхідної точності досліджень, і для картування геологічних неоднородностей чи техногенних об'єктів у приповерхневій частині геологічного 40867 4 розрізу (на глибині до декількох десятків метрів) воно може складати 1-2м. Реєстровані сейсмічні сигнали представляють у вигляді абсолютних значень амплітуд, вирівнюють по максимальних амплітудах, і перетворений сигнал одного з приймачів віднімають з перетвореного сигналу іншого приймача. У результаті цієї процедури прямі хвилі (що поширюються від джерела до приймача), внаслідок сирозташування сейсмоприймачів метричного відносно пункту збудження, взаємно усуваються. При влученні в один із сейсмоприймачів відбитого сигналу від геологічної неоднорідності чи техногенного об'єкта (позиція 4 на Фіг.1) у результуючій записі (після взаємного віднімання перетворених сигналів) залишається відбиття від підземного об'єкта. Оскільки це відбиття присутнє тільки в сейсмічному сигналі одного з пунктів приймання, при взаємному відніманні перетворених сигналів воно не зазнає змін і виявляється у вигляді екстремуму на графіку зміни інтенсивності відбиттів по профілю спостережень (див. Фіг.2). У випадку відсутності відбиваючих об'єктів поблизу земної поверхні до сейсмоприймачів приходять відбиття тільки від глибинних відбиваючих границь із приблизно однаковими часами вступу, і після процедури віднімання перетворених сигналів у результуючій записі залишаються тільки фонові значення (див. Фіг.2). Рівень цих значень визначається енергетичним розходженням відбитих сигналів для двох пунктів приймання внаслідок неоднородності глибинної відбиваючої границі (позиція 5 на Фіг.1). Таким чином, пропонований спосіб дозволяє визначати в досліджуваній приповерхній частині гірського масиву геологічні неоднорідності і техногенні об'єкти. Характер прояву відбиваючого об'єкта на графіку діагностичного параметра (інтенсивності відбитих хвиль) дозволяє встановлювати розміри відбиваючого об'єкта по профілю спостереження і глибину залягання об'єкта (по кінематичних характеристиках пружних хвиль, що визначаються відомими методами). Джерела інформації: 1. Никитин В.Н. Основы инженерной сейсмики. - М., Изд-во МГУ, 1981г. - 44с. 2. Пат. 15052 Украйна, МПК G01V1/00. Способ сейсмоакустической диагностики горного массива / М.Г.Тиркель, А.С.Трифонов, А.И.Архипенко и др. (Украина). - №u200511519; Заяв. 05.12.2005; Опубл. 15.06.2006, Бюл. №6. 3. Пат. 35560 Украина, МПК G01V1/00. Способ сейсмической разведки / А.С.Трифонов, В.В.Туманов (Украина). - №u200805097, Заяв. 21.04.2008; Опубл. 25.09.2008, Бюл. №18. 5 Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 40867 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601