Антисептичний препарат

Антисептичний препарат, що включає сполуки міді з органічними речовинами, який відрізняється тим, що як сполуки міді з органічними речови нами містить координаційну сполуку бензоату міді (II) з нікотинамідом, яка має будову: Корисна модель належить до антисептичних засобів і може бути використана для захисту деревини від руйнування біологічними агентами, для боротьби з фітопатогенними грибами і бактеріями, що викликають хвороби насіння рослин. Хвороботворні бактерії і грибки присутні в навколишньому середовищі. Вони постійно видозмінюються, тому виникає потреба розробки нових ефективних антисептичних препаратів. Досягнутий рівень техніки в області антисептиків характеризується наступними прикладами. Відомий «Антисептический препарат для защиты древесины» по авт. св. СРСР №369007, М.Кл. В 27k 3/32, опубл. 08.11.1973 г, Бюл. №10, який містить: сульфат міді (35-44%), дихромат натрію (54-64%), лимонну кислоту (1-2%). Недоліком препарату є вузький спектр дії - ефективний тільки проти грибкових захворювань. Відомо «Средство для защиты древесины» по авт. св. СРСР №1698961 Al, М. Кл. В 27k 3/34, опубл. 15.11.1990 г., Бюл. №42, яке містить: полігексаметиленгуанідингідрохлорид- 1-7 %, вода 93-99 %. Недоліком засобу є вузький спектр дії ефективний тільки від грибів синяви і цвілі. Відомий «Состав для защиты древесины от гниения» по авт. св. СРСР №457599, М. Кл. В 27k 3/32, опубл. 25.01.1975 г., Бюл. №3, який містить,: сульфат міді - 40-48 %, біхромат натрію - 40-48 %, кремнефтористий натрій -4-20 %. Недоліком складу є вузький спектр дії - ефективний тільки проти домових грибів. Відомий «Способ борьбы с фитопатогенными грибами» по авт св. СРСР №1607679 A3, М. Кл. A 01N 57/20, опубл. 15.11.1990 г., Бюл. №42, за допомогою якого обробляють листя рослин 1амінопропілфосфоновою кислотою або її калієвою, натрієвою, мідною чи ізопропиламіновою сіллю. Недоліком способу є те, що він ефективний тільки проти грибкових захворювань. Відомий «Фунгицидный состав» по авт. св. СРСР. №267245, М. Кл. А 01N 13/00, опубл. 17.09.1973 г., Бюл. №37, який містить полікарбацин, а також одну чи кілька добавок: розчинник, диспергатор, емульгатор, прилиплювач, зв'язувальну речовину, а з метою досягнення синергетичного ефекту до складу введена хлорокис міді. Недоліком складу є вузький спектр дії - ефективний тільки проти фітопатогенних грибів. Відомий «Способ борьбы с фитопатогенными грибами» по авт св. СРСР №1553007 A3, М. Кл. A 01N 57/20, опубл. 23.03.1990 г., Бюл. №11, за допомогою якого обробляють насіння рослин 1амінопропілфосфоновою кислотою або її калієвою, натрієвою, мідною чи ізопропіламіновою сіллю. Недоліком способу є те, що він ефективний тільки проти грибкових захворювань. Відомий «Фунгицидный состав» (прототип) по авт св. СРСР №481283, М. Кл. А 01n 17/08, опубл. 25.08. 1975 г., Бюл. №31, який містить нафтенат міді (28-32 %), сопал (9-11 %), суміш нафтеїнових кислот (18-22 %), вода — інше. Недоліком даного засобу є те, що він ефективний тільки при грибко (19) UA (11) 41951 (13) U . 3 вих захворюваннях і застосовується в основному у виноградарстві і садівництві. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача - створення антисептичного засобу, який має новий технічний ефект, що полягає у широкому спектрі впливу на хвороботворні мікроорганізми, не тільки на грибки, а і на бактерії та віруси. Ця задача вирішується створенням антисептичного препарату, що включає сполуки міді, який відрізняється тим, що як сполуки міді з органічними речовинами антисептичний препарат містить координаційну сполуку бензоату міді (II) з нікотинамідом, яка ефективно діє як проти грибкових захворювань, так і проти патогенних мікроорганізмів і має будову відображену на Фіг. Дослідження антимікробної активності препарату проводилися на кафедрі мікробіології і вірусології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Для дослідження антимікробної активності запропонованих речовин модифікували метод дифузії в агар за допомогою лунок в агаровому гелі. («Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» - Клінічна мікробіологія антимікробної хіміотерапії. 2004. - том 6, №4. С 306-313.) Газон тест-штаму висівали на поверхню агарової пластинки. У лунки вносили досліджувані речовини в розчинах в об'ємі 0,1 мл, в останню лунку вносили чистий розчинник в об'ємі 0,1 мл як контроль. Розчини готували на етиловому спирті і диметилсульфоксиді - 0,1 г на 10 мл розчинника. Чашки інкубували не перевертаючи. Для запобігання розмивання зон відсутності росту конденсатом, чашки накривали стерильними 41951 4 паперовими ковпачками. Для готування агарових пластинок використовували середовище АГВ. Середовище готували із сухого порошку відповідно до вказівки на етикетці; рН середовища після стерилізації - 7,4. Попередньо бактерії вирощували на середовищі МЛА. Дріжджіподібні і міцеліальні гриби вирощували на середовищі Сабуро. З нічної культури тест-штамів, використовуючи стандарт мутності, готували на фізіологічному розчині інокуляти: 105-106 мікробних кліток у 1 мл. У якості тест-штамів були використані референс штами з американської, української і всеросійської колекцій мікроорганізмів, а також штами з колекції Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Лабораторні дослідження описуваного антисептичного препарату показали високу ефективність як проти грибкових захворювань (Aspergillus niger, Aspergillus ferreus, Penecillium funiculosum, Penecillium ochro-chloron, Scopulariopsis brucaules, Xatomium globosum, Actinomyces sp., Ciniophora cerebella, Candida albicans UCMY-2501, Cryptococcus albidus USMY-1014), так і проти патогенних мікроорганізмів (Staphylococcus aureus -1 клінічний, Planococcus citreus АТСС14404, Bacillus cereus VCMB-373B, Bacillus subtilis ATCC6633, Xanthomonas translucens, Bacillus mycoides МГУ20, Arthrobacter citreus ATCC11624, Agrobacterium tumefaciens ОНУ-262, Pseudomonas aeruginosa ATCC27853, Pseudomonas aeruginosa клінічний, Escherichia coli клінічний, Klebziella pneumonia клінічний). Результати досліджень приведені в таблиці 1. Таблиця 1 Визначення чутливості мікроорганізмів до антисептичного препарату. № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Штам Aspergillus niger Aspergillus ferreus Penecillium funiculosum Penecillium ochro-chloron Scopulariopsis brucaules Xatomium globosum Actinomyces sp. Ciniophora cerebella Candida albicans UCMY-2501 Cryptococcus albidus USMY-1014 Staphylococcus aureus -І клінічний Planococcus citreus ATCC 14404 Xanthomonas translucens Bacillus cereus VCMB-373B Bacillus subtilis ATCC6633 Bacillus mycoides МГУ-20 Arthrobacter citreus ATCC11624 Agrobacterium tumefaciens ОНУ-262 Pseudomonas aeruginosa ATCC27853 Pseudomonas aeruginosa клінічний Escherichia coli клінічний Klebziella pneumonia клінічний. Чутливість + + + + + 4+ + + + + + + + + + + + +/+/+ + 5 41951 (+) - чутливий, (-) - не чутливий, (+/-) - слабо чутливий Приклади застосування антисептичного препарату. Приклад 1. Заражені насіння ячменя (100 шт.) протягом 1 години обробляли водяним розчином пропонованого антисептичного препарату, що містить 8 мкг/мл діючої речовини, потім розкладали на сте 6 рильний фільтрувальний папір і поміщали пророщувати в термостат при 29 °С. Облік проводили через 7 діб. При цьому враховували як загальну зараженість, так і вплив препарату на нормальне проростання насіння. Як контроль використовували неопрацьовані насіння витримані в стерильній воді протягом 1 години. Результати представлені в таблиці 2. Таблиця 2 Оцінка ефективності антисептичного препарату на насіннях ячменя. Варіанти Контроль (насіння без обробки) Насіння оброблені антисептичним препаратом Види грибів Aspergillus niger Aspergillus ferreus Aspergillus niger Aspergillus ferreus Приклад 2. Умови виконання прикладу такі ж як в прикладі 1. Відмінність в тому, що брали заражені чорним бактеріозом (Xanthomonas translucens) насіння пшениці. При обліку було встановлено, що оброблені семена дали 92 % нормального проростання, а необроблені – 23 %. Більшість сходів необробленого насіння була вражена бактеріозом. Приклад 3. Випробувалися зразки деревини уражені грибом Ciniophora cerebella. Через два місяці оброблені 1 % розчином пропонованого антисептичного препарату зразки де Комп’ютерна верстка І.Скворцова Загальна зараженість Проростання 100 % 5% 3% 95 % ревини втратили у вазі 12 %, а неопрацьовані зразки втратили у вазі 41 %. З результатів проведених експериментів встановлено, що пропонований антисептичний препарат може бути успішно застосований для обробки деревини, насіння рослин для запобігання їх від ушкоджень мікроорганізмами. Таким чином пропонований антисептичний препарат має новизну, промислову застосованість, тобто містить всі ознаки корисної моделі. Пропонований антисептичний препарат передається підприємствам для промислового використання. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601