Спосіб активізації родючості ґрунту

1. Спосіб активізації родючості ґрунту, який відрізняється тим, що перед виконанням технологічної операції щілювання проводять діагностику 2 3 ного поля приходять у рух іони (аніони, катіони) речовин живлення, що дрейфують до кореневих систем рослин, проникають у середину кореня, потім рухаються від кореня (анодної зони) до стебла рослини (катодної зони), де проходить виділення речовини (води, вуглецю) і електронів із рослини в оточуюче середовище. Дослідженнями також встановлено, що фільтрація вологи у грунті по природних щілинах, порах, капілярах тощо, після випадання опадів супроводжується по аналогії з дифузійними процесами, підвищенням градієнту електричного потенціалу та напруженості геоелектричного поля. Це призводить до збільшення різниці потенціалів Dj між анодною та катодною зонами, а також до збільшення електричного струму в грунтовому розчині. Таким чином, зволоження грунту веде до покращення його енергетичного стану та біооб'єкту грунт-рослина, тобто до підвищення активності процесів, які проходять в грунті, а це сприяє підвищенню урожайності с.г. культур. Але на польовому масиві анодно-катодні зони утворюються спонтанно: в одному місці їх багато, в іншому мало. Це призводить до пістрявості врожайності та недобору урожаю. Покращення енергетичного стану грунту і біооб'єкту грунт-рослина можна забезпечити за рахунок раціонального використання енергії ГЕМП шляхом навмисного прокладання системи щілиндрен у кореневому прошарку, на глибині 3 5-40см, у напрямку «південь-північ» [7], при розташуванні щілин одна від одної на відстані 3...5м. Цей винахід взятий нами за прототип. Недоліком його є неясність в виборі відстані (3...5м), яка відіграє значну роль в електростимуляції посівів. В процесі досліджень впливу ГЕМП на біостимуляцію посівів був запропонований спосіб діагностики умов життєдіяльності біооб'єкта (рослин) та пристрій для його здійснення [8]. Згідно з винаходом на кожній ділянці поля можна було визначити щільність струму в грунтовому розчині. Ця оцінка показників щільності струму у грунтовому розчині, як виявилось у наших подальших дослідженнях [9], може служити способом покращення активізації грунтового розчину грунту і підвищенням його родючості. Таким чином, з метою покращення електрохімічних процесів у грунтовому розчині, де відбуваються окисно-поновлюючі процеси, необхідно визначити чіткий вибір відстані між щілинамидренами для повної електростимуляції посівів. Вказана мета досягається тим, що перед виконанням технологічної операції щілювання проводять діагностику поля з визначенням середнього показника щільності струму грунтового розчину і в залежності від цього показника регулюють відстань між робочими органами-щілинорізами на L рамі культиватора. Відстань між щілинорізами щ визначають за формулою: Ja + 5,5 Lщ = 2,5 , де Ja - середньоарифметичний показник 42233 4 щільності струму грунтового розчину на даному полі. Згідно з запропонованим способом на полі перед щілюванням грунту за допомогою діагностичного приладу «Агро-01» визначають середньоJ арифметичну щільність a струму в грунтовому розчині поля. Для підвищення якості досліджень діагностику на даному полі проводять по його діагоналям з відстанню між дослідними ділянками 5060м, після чого визначають середньоарифметичне J значення a щільності струму на полі. Цей показник є визначальним для розміщення щілинорізів на культиваторі. Проведені нами дослідження доL зволили рекомендувати технологічну відстань щ між щілинорізами згідно залежності: Ja + 5,5 Lщ = 2,5 Щілинорізи на рамі культиватора встановлюють по знайденій відстані згідно вище приведеної розрахункової залежності. Запропонований спосіб активізації родючості грунту перед посівом сільськогосподарських культур забезпечує: 1. Підвищення стимуляції біологічної активності грунтового розчину завдяки оптимальному вибору відстані між щілинорізами на культиваторі. 2. Економію витрат на проведення операції щілювання при підвищених середніх показниках щільності струму грунтового розчину. 3. Підвищення урожаю сільськогосподарських культур. Джерела інформації: 1. Войтюк Д. Г., Гаврилюк Г. Р. Сільськогосподарські машини: Підручник: - К. - Каравела, 2004. – с. 143-145. 2. Іванько І. П., Шмат С. І. Агроелектроенергія в природі /Теорія і моніторинг/. - Кіровоград. - РВЛ КІСМ. - 1996. - с.23-28. 3. Рамнек Г. М. Влияние электричества на почву. - К.: Госуниверситет, 1911. - с. 115. 4. Пресман А. С. Электромагнитные поля ЭМП и живая природа. - М.: Госиздат. - 1968. - c. 145. 5. Иванько И. П. и др. Гальваноэлектрические эффекты в почве - резерв её плодородия // Мех. и электр. с.х. - 1986. - №6. - с. 24. 6. Базаров Е. И., Широков Ю. А. Агрозооэнергетика. - М.: Агропромиздат. - 1987. - с.156. 7. Іванько І. П., Шмат С. І., Радзієвський Л. Л. і ін. Спосіб обробітку грунту. Патент України №20258 А. - 1998. Бюл. №1. 8. Иванько И. П., Зражва С. Г., Козак Ю. Н. и др. Способ диагностики условий жизнеобитания биообъекта. Авт. свид. СССР №1450785. - 1989, Бюл. №2. 9. Шмат С. І., Пислиця A. M. Використання енергії ГЕМП. 36. тез доповідей Всеукр. конференції "Сучасні проблеми с. г.", Кіровоград, 17.04.2008р., - с.32 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 42233 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601