Спосіб очищення газу від частинок з магнітною компонентою

Спосіб очищення газу від частинок з магнітною компонентою, що включає пропускання газу 3 У найприйнятнішому прикладі реалізації способу під час регенерації гранул зовнішнє магнітне поле відключають. Реалізація способу із зазначеними відмітними ознаками забезпечує збільшення сил взаємодії між гранулами і уловлюваними з газу частинками. При цьому з'являється можливість регулювання зазначених сил шляхом змінювання величини зовнішнього магнітного поля. На Фіг. наведено приклад виконання апарата для реалізації пропонованого способу. Газ із завислими в ньому частинками з магнітною компонентою подають в апарат, де він потрапляє в зону магнітної коагуляції, утворену стінкою корпусу 1 апарата і двома тарілками 2 і 3, між якими розташовано шар гранул 4. Під дією динамічних сил внаслідок забезпечення швидкості газу не менше від швидкості пневмотранспорту шар гранул 4 притискається до верхньої тарілки 3. Далі за допомогою котушки індуктивності 5 у шарі гранул 4, до складу яких входить магнетик, створюють магнітне поле, яке сприяє затриманню наявних в газі частинок з магнітною компонентою. Після цього на поверхні гранул 4 відбувається утворення агрегатів уловлених частинок. Для регенерації гранул 4 на короткий час (зазвичай від 1 до 3с) зменшують швидкість газу, гранули падають на нижню тарілку 2 і внаслідок цього агрегати виділених частинок руйнуються. Після відновлення потоку газу зі швидкістю, не меншою від швидкості пневмотранспорту, фрагменти зазначених агрегатів проходять крізь гранули 4 і видаляються за межі апарата. Далі ці фрагменти під дією відцентрових сил, наприклад, у циклоні (не показаний) видаляються з газового потоку. Процеси осадження й регенерації повторюють багаторазово. Приклад Пропонований спосіб було реалізовано на прикладі очищення повітря від твердих частинок 43396 4 зварювального аерозолю, утворюваного під час виконання зварювальних робіт. Спосіб здійснюється за допомогою апарата псевдозрідженого шару, виконаного зі скла діаметром 20мм, навколо якого розташована котушка індуктивності. В апараті встановлено дві горизонтальні тарілки. Відстань між тарілками може змінюватися від 15мм до 300мм. Висота шару гранул складала 15мм. У якості гранул для утворення псевдозрідженого шару використовувалися гранули до складу яких входив магнетик (ферит барію). Для уловлювання укрупнених агрегатів використовувався циклон типу ЦН-15 з діаметром корпуса 40мм. У якості газодувки використовувався промисловий пилосос КУ-01. Вхідний патрубок апарата псевдозрідженого шару був з'єднаний з газопроводом, що відводив повітря з аерозолем від зварювального поста. Вихідний патрубок циклона був з'єднаний з тканинним фільтром. Вловлювання частинок зварювального аерозолю, що пройшли крізь псевдозріджений шар та циклон, велось на фільтр з тканини Петрянова типу ФППД4. Ефективність вловлювання часток аерозолю оцінювалась ваговим методом на аналітичних вагах ВЛА-200М. Зварювальний аерозоль створювався в процесі зварювання за допомогою електрода УОНИ. Вміст магнітної компоненти складав 60%. Основна маса - 98% частинок аерозолю мала розмір 0,1...1,0мкм. Під час руху очищуваного газу крізь шар гранул створювався режим псевдозрідженого шару. Швидкість подачі газу складала 2,5м/с, гідравлічний опір шару гранул складав 2кПа, ступінь очистки h=99,99%. Таким чином, застосування пропонованої корисної моделі дозволяє знизити енергоємність виробів, одержуваних з полімерів матеріалів на їх основі. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 43396 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601