Газорегулюючий пункт

1. Газорегулюючий пункт, що містить контрольно-вимірювальні пристрої, запірну арматуру, лінію редукування і байпасну лінію, кожна з яких включає фільтр та регулятор тиску, який відрізняється тим, що після фільтрів кожної лінії встановлені випарник ґнотовий та регулятори тиску пер 3 з можливістю підключення до одоризатора ґнотового. Крім того, байпасна лінія може бути виконана для можливостей ручного керування і складатися із встановленого після фільтра вентиля голчастого. Таким чином, байпасна лінія, в залежності від споживчої необхідності, може бути виконана у двох варіантах: з ручним керуванням за допомогою вентиля голчастого або повністю автоматизованою і виконувати функції резервної лінії редукування. Регулятори тиску поступово знижують тиск газу і підтримують його на заданому рівні незалежно від витрати газу і зміни вхідного тиску. Регулятор тиску першого ступеню настроєний на зниження тиску на виході Рвих=1/2Рвх, а регулятор тиску другого ступеня настроєний на зниження тиску на виході Рвих=3кгс/см2 і використовується як захисний пристрій при стрибках тиску. Випарник ґнотовий встановлений з метою попередження процесу гідра-тоутворення в запірнорегулюючих вузлах регуляторів тиску. Наявність розширювальних ємностей ресиверних середнього та низького тиску дозволяє захистити обладнання від можливих стрибків тиску та імпульсних коливань за рахунок того, що ємність середнього тиску виконує функцію гасника коливань тиску газу, наприклад, при нерівномірній подачі газу, завдяки чому відпадає необхідність встановлення імпульсного трубопроводу, а ємність ресиверна низького тиску функцію колектора. Крім того, наявність запобіжного скидного клапана на ємності середнього тиску, дає можливість скидання надлишкового газу при перевищуванні заданого тиску. Регулятори низького тиску призначені для зниження тиску з середнього на низький (побутовий) для подачі споживачам. Якщо газ на газорегулюючий пункт подається неодорованим, передбачається можливість його одоризації за допомогою одоризатора ґнотового, якщо газ подається одорований, передбачена можливість подачі його споживачам минаючи одоризатор. Для пояснення суті запропонованого технічного рішення приведені креслення. На Фіг.1 зображена принципова схема газорегулюючого пункту з автоматичним керуванням байпасною лінією. На Фіг.2 зображена принципова схема газорегулюючого пункту з байпасною лінією ручного керування. Газорегулючий пункт виконаний у вигляді рами-каркаса з монтажною панеллю, закритою шафою. Зверху монтується дах. На монтажній панелі на вході змонтовані вхідний фланець ізолюючий ФІ, кран кульовий вхідний К1. Далі підключені дві лінії: лінія редукування та байпасна лінія, між якими встановлений манометр Ml. Лінія редукування складається з послідовно з'єднаних вхідного кульового крана К2, фільтра ФІ, який можна періодично очищати від забруднень, випарника ґнотового ВФ1, регулятора тиску першого ступеню РТ1, манометра М2, регулятора 44012 4 тиску другого ступеню РТ2, манометра М3 та крана К3. Автоматична байпасна лінія підключена паралельно лінії редукування і абсолютно їй ідентична, тобто складається з послідовно з'єднаних вхідного кульового крана К4, фільтра Ф2, випарника ґнотового ВФ2, редуктора тиску першого ступеню РТ5, манометра М4, регулятора тиску другого ступеню РТ6, манометра М5 та крана К13. Як варіант, можливе використання байпасної лінії з ручним керуваннім, яка так само розташована паралельно лінії редукування і складається з встановлених послідовно вхідного кульового крана К4, фільтра Ф2, вентиля голчастого ВГ та манометра М4. Лінія редукування та байпасна лінія, з'єднані з ємністю ресиверною середнього тиску, на котрій встановлений клапан скидний КС. До виходу з ємності ресиверної середнього тиску підключені дві лінії, які, через відповідні крани К6 і К7, регулятори низького тиску РТ3, РТ4, що настроєні на Р=3кгс/см2, і кульови крани К8 і К9, з'єднують її з ємністю ресиверною низького тиску, що виконує роль колектора. Регулятори низького тиску РТ3, РТ4 через запобіжні клапани низького тиску, що конструктивно виконані у складі цих регуляторів (на Фіг. окремо не наведено), підключені до свічі. Через кран К11 ємність ресиверна низького тиску з'єднана з ґнотовим одоризатором, з якого через кран К5 одорований газ надходить у вихідний патрубок. Якщо немає потреби одорувати газ, його можливо подавати на вихідний патрубок через кран К10, минаючи одоризатор. Тиск у вихідному патрубку контролюється за допомогою напіроміра. Одоризатор являє собою колбу, заповнювану одорантом, у якій за допомогою гнітоутримача, закріплений ґніт. Через фторопластову прокладку ґніт кріпиться за допомогою накидної гайки до оголовка, закріпленого на монтажній панелі. Ступінь одоризації регулюється за допомогою кранів К5, К10 і К11. Через муфту ізолюючу МІ газ з вихідного патрубку надходить до споживача. При відсіканні лінії редукування кранами К2 і К3 і запровадженні в дію байпасної лінії, є можливість проводити ремонтні роботи, не виводячи газорегулюючий пункт із робочого режиму, що особливо важливо в зимовий період. Додатково до складу конструкції може бути включений лічильник газу (на Фіг. не наведено). Газорегулюючий пункт працює таким чином. Перед запуском уся запірна арматура на технологічних трубопроводах повинна бути закритою. Запірні вузли перед манометрами повинні бути повністю відкриті, в одоризатор залитий одорант. Пуск газорегулюючого пункту здійснюється в наступній послідовності. Відкривають кран К1. Величину вхідного тиску контролюють манометром M1. При запуску в роботу лінії редукування, відкривають крани К2 і К 3. Настроюють регулятор тиску першого ступеню РТ1, при цьому Рвих=1/2Рвх, контроль тиску здійснюється манометром М2, після чого настроюють 5 44012 регулятор тиску другого ступеня РТ2, при цьому Рвих=3кгс/см2, контроль тиску здійснюють манометром М3. Включають до роботи один із регуляторів низького (побутового) тиску РТ3 або РТ4. За необхідністю витрату одоранту регулюють за допомогою кранів К5, К10 і К11. При роботі газорегулюючого пункту витоки газу в з'єднаннях не допускаються. При використанні автоматичної байпасної лінії відкривають крани К4 і К13. Настроюють регулятор тиску першого ступеня РТ5, при цьому Рвих=1/2Рвх, після чого настроюють регулятор тиску другого ступеня РТ6, при цьому Рвих=3кгс/см2. При використанні байпасної лінії необхідний постійний конт Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 роль тиску газу, що надходить у ресиверну ємність середнього тиску за допомогою манометра М5. При використанні байпасної лінії з ручним керуванням закривається кран К2. При закритому положенні вентиля голчастого ВГ, відкривається кран К4, а потім, контролюючи тиск за допомогою манометра М4, обертанням вентиля голчастого ВГ, встановлюється необхідна його величина. Для виміру тиску на виході застосовується напіромір з класом точності 1,5. Технічним результатом від використання запропонованого технічного рішення є підвищення надійності роботи газорегулюючого пункта та розширення технологічних і функціональних можливостей для постачання побутового газу споживачам. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601