Спосіб визначення фолікулярної фази естрального циклу корів за температурним показником

Спосіб визначення фолікулярної фази естрального циклу корів за температурним показником, 3 допомогою цього способу було встановлено, що існує різниця між температурами на глибині 10см та 15см. Проте, вже на глибині 15см та 17,8см істотної зміни не спостерігали, тому можна говорити про те, що при оцінці різниці температур в цих ділянках вплив зовнішніх чинників (таких як сезонні і добові коливання температури, режим харчування та споживання води) нівелюється. Слід зазначити, що окрім зовнішніх чинників існують ще й внутрішні умови, що викликають температурні коливання в організмі корів, наприклад, ті, що є пов'язаними зі зміною гормонального статусу. Проте в прототипі при оцінці температурного градієнта усередині піхви ці зв'язки не були встановлені. Відомо, що під впливом оваріальних гормонів на стадії еструсу відбувається гіперемія периферійних тканин (у тому числі і вульви). Також відомо, що протягом передестральної стадії температура ядра тіла знижується внаслідок розсмоктування жовтого тіла. Проте, щоб характеризувати ці внутрішні процеси, глибина 17,8см виявляється недостатньою, тому слід збільшити глибину занурення датчика температури. В основу корисної моделі поставлена задача визначення фолікулярної фази естрального циклу корів за температурним показником і внаслідок цього підвищення надійності виявлення еструсу та охоти. Поставлена задача розв'язується тим, що у відомому способі, який включає оцінку різниці температур у піхві корів у фіксованих точках, згідно корисної моделі, на глибині 28см і 14см та за різницею не більш 0,08°С, що тримається протягом 2-3 діб, визначають фолікулярну фазу естрального циклу. Суть корисної моделі пояснюється тим, що проводять вимірювання вагінальної температури в корови на глибині 28см, а потім - 14см, щоденно 23 рази на добу протягом всього статевого циклу або протягом декількох днів, якщо цикл тварини приблизно відомий. За умови, що визначені температури знаходяться в межах фізіологічної норми для корів, перед початком охоти протягом 2-3 діб різниця температур в цих ділянках складає не більш 0,08°С. Це означає, що настала фолікулярна фаза естрального циклу, і є підставою для попереднього відбору тварини вже на цій стадії, щоб згодом виявити охоту за різким збільшенням цієї 49631 4 різниці температур через різке підвищення внутрішньої температури тіла корови. Приклад. Обстежена корова (кличка Ока, інв. № 7248) протягом періоду з 19.07 по 6.08 в 2008 році. Вимірювання проводили двічі на добу вранці та увечері 2-3 рази впродовж естрального циклу тварини. Для вимірювань використовували лінеарізовану схему терморезисторів СТ3-14В номіналом 2,2кОм±20%, що помістили в катетер для штучного осіменіння, оснащений шкалою для вимірювання глибини занурення датчика. В якості індикатору - цифровий мультиметр UNI-T M890G. Чутливість схеми склала 0,04°С/Ом. Результати вимірювань температури в піхві корови на глибині 28см надані на Фіг. 1, з якої помітно, що перед підвищенням температури під час еструсу відмічений спад на передестральній стадії. Крім того, помітно, що температура на цій глибині коливалася в межах фізіологічної норми протягом всього циклу і під час охоти. На Фіг. 2 наведені зміни різниці температур в піхві на глибині 28см і 14см протягом 9 діб статевого циклу корови, включаючи добу охоти. Показана тенденція середніх значень, та конгруентними лініями позначений розкид даних в межах 95%. Очевидно, що за 3 доби до початку охоти різниця температур зменшилася, а в деякі моменти вона була негативна. Подальші візуальні спостереження за цією коровою дозволили виявити перші ознаки охоти, що відбулася в нічний час доби. Саме за оцінкою різниці температур у піхві корови і визначенням фолікулярної фази естрального циклу тварина була заздалегідь відібрана, щоб вести за нею спостереження, та стало можливим встановити стан охоти. Використання корисної моделі дозволяє визначити фолікулярну фазу естрального циклу корів, провести попередній відбір тварин на цій стадії і тим самим підвищити надійність виявлення еструсу та охоти за допомогою температурного показника при відносній простоті вимірювання і відсутності спеціальної математичної обробки. Попередній відбір тварин на передестральній стадії особливо важливий для виявлення стану охоти, що може відбуватися в нічний час доби і тривати лише декілька годин, а також у випадках «тихих охот», коли тварини не проявляють зовнішні ознаки збудження. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 49631 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601