Спосіб корекції нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії (в експерименті)

Спосіб корекції нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії (в експерименті), що включає призначення метаболітних препаратів, який відрізняється тим, що як метаболітний препарат призначають тіотриазолін у дозі 50 мг/кг щоденно, додаючи до їжі протягом 45 діб. (19) (21) u201002708 (22) 11.03.2010 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) БАЛАБАЙ АЛІНА АНАТОЛІЇВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 та ниркових ускладнень, притаманних АГ людини [5], тому ці експериментальні тварини використовуються у всьому світі для вивчення ефективності антигіпертезивних засобів. Цей спосіб передбачає застосування тіотриазоліну у дозі 25мг/кг та корвазану у дозі 20мг/кг, додаючи до їжі протягом 90 днів. Однак цей спосіб має певні недоліки: не враховується вплив препарату на стан нирок, немає морфологічних досліджень ультраструктури нирок за умов лікування тіотриазоліном для з'ясування його ефективності, потребує багато часу. Задача, яка вирішується способом, що з'являється, полягає у вдосконаленні способу корекції нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії в експерименті шляхом призначення лікарського метаболітного препарату тіотриазоліну, що дозволить підвищити ефективність корекції гіпертензивної нефропатії та покращити структурнофункціональний стан нирок за умов артеріальної гіпертензії. Технічний результат, що досягається, полягає у підвищенні ефективності лікування нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає призначення метаболітного препарату згідно корисної моделі, як лікарський препарат призначають тіотриазолін у дозі 50мг на добу щоденно, додаючи до їжі протягом 45 діб. Реєструють морфологічні зміни ниркових структур, що дозволить на структурному рівні проконтролювати якість лікування нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії даним препаратом. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином: для корекції нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії (гіпертензивна нефропатія) в експерименті лабораторним тваринам вводять тіотриазолін у дозі 50мг/кг протягом 45 діб, додаючи до їжі. Теоретичне підґрунтя для застосування способу. Досліди проведено на 44 експериментальних щурах, які були розподілені на 3 групи: І група - 17 контрольних щурів нормотензивної лінії WKY (Wistar-Kyoto rats), II група - 15 щурів лінії СІСАГ (спадково індукована стресом артеріальна гіпертензія), III група - 12 щурів лінії СІСАГ, які одержували тіотриазолін (50мг/кг). Препарат розчиняють у воді, застосовуючи per os протягом 45 діб, додаючи одноразово щоденно до їжі. Для визначення якості лікування нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії тіотриазоліном на морфологічний стан нирок здійснювали електрономікроскопічне дослідження шматочків тканини нирок. Фіксацію матеріалу проводять розчином 2,5% глютарового альдегіду на какодилатному буфері з дофіксацією в 1% розчині осмієвої кислоти. Зневоднюють у спиртах 70%, 80%, 90%, 100% концентрації та ацетоні. Заливають в суміш епонаралдит, згідно загальноприйнятій методиці [6]. Напівтонкі та ультра тонкі зрізи з отриманих блоків виготовляють на ультратомах LKB III (Швеція) та Reihart (Швеція). Напівтонкі зрізи забарвлюють метиленовим синім, толуїдиновим синім, основним фуксином та методом Hayat. Ультра тонкі зрізи контрастують 2% розчином уранілацетату та цит 51089 4 ратом свинцю. Препарати досліджують під електронними мікроскопами ЕВМ-100БР та ПЕМ-125К. Фотодокументування проводять з використанням фотопластинок «для ядерних досліджень». У цілому слід відмітити, що метаболітний препарат тіотриазолін впливає позитивно на структуру нирок за умов гіпертензивної нефропатії. Аналіз нирки щурів із спонтанною гіпертензією, які отримували тіотріазолін, показав збільшення кількості органел метаболічного плану. Так, на фоні внутрішньоклітинного набряку, розміри якого значно зменшені у порівнянні з гіпертензивними щурами, чітко відслідковується активність канальців ендоплазматичної сітки, рибосом та полісом у всіх структурних компонентах нефрона. Елементи фільтраційного апарату III групи тварин, які отримували тіотриазолін, демонструють кращу збереженість, ніж у щурів II групи. Збережені цитоподії подоцитів видовжуються, тіло подоцита містить збільшене ядро із численними інвагінаціями каріоплазми, набряк цитоплазми зберігається, проте значно менший ніж у тварин із гіпертензією. В нуклеоплазмі розташовуються ядерця та переважає еухроматин. В навколоядерній зоні та цитотрабекулах розповсюджені у великій кількості полісоми, канальці ендоплазматичної сітки, мітохондрії, які мають чітко структуровані зовнішні та внутрішні мембрани і матрикс помірної електронної щільності. В значній кількості виражені фібрилярні елементи - мікротрубочки та мікрофібрили. В той же час електроннощільні депозити в цитоплазмі спостерігаються не так часто, як у нелікованих тварин. Це ж відноситься і до цитоподій, цитоплазма яких характеризується меншою електронною щільністю у зрівнянні із експериментальними тваринами до застосування тіотріазоліну. Гломерулярна базальна мембрана приблизно рівномірної товщини, менше зустрічаються ділянки значного її потовщення та розшарування, як у гіпертензивних щурів. Просвіт капілярів переважно розкритий. Цитоплазма ендотеліоцитів помірної електронної щільності, в периферійних ділянках безперервний ендотелій чергується із стоншеним фенестрованим, при чому проміжки у фенестрах часто заповнені дисперсним матеріалом, подібним базальній мембрані, або перекриті діафрагмами. На люменальній та базальній поверхнях нефенестрованих ділянок спостерігаються багаточисленні міхурці, які приймають безпосередню участь у трансцелюлярному транспорті речовин. Слід відмітити, що відшарування частин цитоплазми ендотеліальних клітин у просвіт гемокапіляра, яке було притаманне гіпертензивним щурам, практично не зустрічається. Будова ядра, а також поширеність рибосом, полісом, канальців зернистої ендоплазматичної сітки, мітохондрій свідчать про активні біосинтетичні процеси у клітинах. Кращу збереженість ультраструктури, ніж у нелікованих гіпертензивних щурів, демонструють і мезангіальні клітини, але ядровмісні зони спостерігаються не часто. Епітеліоцити проксимальних канальців проявляють гетерогенність ультраструктурної організації, як і до лікування спостерігаються функціональ 5 51089 но активні клітини та епітеліоцити із ознаками дисторофічно-деструктивних змін. Збережені клітини спостерігаються у більшій кількості, ніж до лікування, містять у цитоплазмі ядро округлої форми, в якому домінує транскрипційно активний еухроматин. Базальна мембрана помірної електронної щільності і товщини. Базальні екструзії зберігають паралельність будови. В цитоплазмі цих клітин знайдена велика кількість лізосом із електронощільним вмістом. Комплекс Гольджі, ендоплазматична гранулярна та агранулярна сітка клітин канальця розширені. Структура мітохондрій добре збережена, містить кристи, гранули і матрикс помірної електронної щільності, зустрічаються органели із електронощільним крупнодисперсним вмістом. Необхідно відмітити появу дрібних мітохондрій, які ймовірно є юними формами цих органел. Для епітеліоцитів проксимального канальця також характерна рибосомальна активність. Мікроворсинки щіточкової облямівки розташовуються переважно паралельно одна до одної, нефрагментовані, що спостерігається і у нормотензивних щурів. Поряд з тим спостерігається певна кількість апоптично змінених епітеліоцитів, але загальна їх кількість суттєво менша ніж у гіпертензивних щурів. Базальна мембрана проксимальних і дистальних канальців рівномірної товщини, міжклітинні контакти в епітеліоцитах представлені вкороченими щільними контактами з локальними розширеннями інтерцелюлярних просторів. В дистальних канальцях більшість епітеліальних клітин без виразних ультраструктурних пошкоджень і мають ознаки функціональної активності. Розповсюдженість полісом, канальців ендоплазматичної сітки та комплексу Гольджі, великі за розмірами мітохондрії, ядра, де переважає еухроматин, свідчать про активні біосинтетичні процеси. Присутність мітохондрій у великій кількості та глибоких розгалужених базальних екструзій вказують на активні реабсорбційні процеси. У порівнянні із гіпертензивними щурами, просвіт перитубулярних капілярів розширений. Крім того, ендотеліальні клітини гемомікросудин характеризуються підвищеною активністю. В них спостерігається значна кількість рибосом і полісом, мітохондрій з добре збереженими матриксом та кристами, канальців зернистої ендоплазматичної сітки та комплексу Гольджі, що свідчить про виражені біосинтетичні процеси. Мікропіноцитозні везикули, які приймають участь в трансендотеліально Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 му переносі речовин і які майже повністю заповнюють периферійні відділи ендотелію інтактних тварин, спостерігаються в помірній кількості у гіпертензивних щурів, лікованих тіотриазоліном. Узагальнюючи результати ультраструктурного дослідження нефрона у щурів із САГ, можливо зробити висновок, що застосування в якості лікувального засобу препарату метаболітного ряду тіотріазоліну призводить до активізації органел метаболічного плану в клітинах нефрона, покращує обмін речовин в клітинах, здійснює позитивний вплив на судинний компонент клубочка, що покращує його мікроциркуляцію, а відповідно і фільтраційну функцію. Таким чином, даний спосіб, що полягає у призначенні тіотриазоліну в дозі 50мг/кг щоденно одноразово впродовж 45 діб здійснює вплив, який нормалізує ультраструктурну будову нирок щурів із артеріальною гіпертензією. Спосіб, що заявляється, був апробований на базі Інституту проблем патології НМУ імені О.О. Богомольця. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати його для широкого впровадження в клінічну медицину з метою корекції та профілактики нефропатії на фоні артеріальної гіпертензії. Джерела інформації: 1. Kamper A. L. Hypertension and renal desease / A. L. Kamper, E. B. Pedersen, S. Strandgaard // Ugeskr. Laeger. - 2009. - Vol. 25. - P.2109-2113. 2. Геруш О. В. Тіотриазолін і функціональний стан нирок / О.В. Геруш, І.В. Геруш // «ХИСТ» Всеукр. мед. журн. молодих вчених. - 2005. - №7. - С. 87. 3. Мазур И. А. Метаболитотропные препараты / И. А. Мазур, И. С Чекман, И. Ф. Беленичев и соавт. //. - Запорожье. - 2007. - 309С. 4. Патент України №37558, А61К33/00. Спосіб лікування артеріальної гіпертензії в експерименті / М. І. Загородний, А. С. Свінціцький, Л. І. Антоненко, Л. Л. Аршиннікова - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Опубл. 25.11.2008, Бюл. №22, 2008р. 5. Zhou X. Analogy of cardiac and renal complications in essential hypertension and aged SHR- or L-NAME/SHR / X. Zhou, E. D. Frohlich // Medical chemistry. - 2007. - Vol. 3. - P. 61-65. 6. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / В. Я. Карупу // Киев: Вища школа, 1984. - 208с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601