Спосіб гістологічної оцінки стану емалі зубів людей та тварин

Спосіб гістологічної оцінки стану емалі зубів людей та тварин шляхом вимірювання кута нахилу 3 51804 молярів. Для оцінки достовірності відмінностей використовували критерій Стьюдента. В результаті проведених досліджень визначені цифрові показники кутів нахилу емалевих призм до емалево-дентинної поверхні. У якості прикладу наведені отримані дані щодо нахилу емалевих призм у цервікальних, середніх оклюзійних частинах коронок різців з їх вестибулярних, оральних та бокових сторін (таблиця 1). Ці дані виявили відмінності кутів нахилу призм глибоких, середніх та поверхневих шарах емалі. Максимальні відмінності виявлені в цервікальних частинах коронок. Так, в середньому шарі емалі кут нахилу емалевих призм до емалево-дентинної поверхні був біль 4 шим, ніж у глибокому шарі, а в поверхневому шарі - більшим, ніж в глибокому, але меншим, ніж у середньому. Виявлені особливості спостерігалися на всіх досліджуваних сторонах коронки. В свою чергу, мінімальні відмінності виявлені в оклюзійних частинах коронок. Кут нахилу емалевих призм до емалево-дентинної поверхні не відрізнявся в глибоких і середніх шарах емалі. В поверхневих був більшим, ніж в глибоких і середніх на вестибулярних та оральних сторонах коронок. З бокової сторони оклюзійної частини коронок не виявлено відмінностей кута нахилу емалевих призм до емалево-дентинної поверхні. Таблиця 1 Середні кути нахилу емалевих призм до емалево-дентинної поверхні (в градусах) у топографічно різних шарах емалі різців (M m, n=10) Частини коронок Цервікальні Середні Оклюзійні Сторони коронок Вестибулярні Оральні Бокові Вестибулярні Оральні Бокові Вестибулярні Оральні Бокові Глибокі 68,6 1,8 65,0 2,5 63,9 2,6 63,4 1,9 *5 60,5 2,0 60,2 2,9 55,5 2,3 *5,6 3,5,6 49,8 1,6 * 52,6 2,8 *5 Шари емалі Середні 82,6 1,6 *1 77,5 2,5 *1 75,3 2,5 *1,3 69,8 1,1 *1,5 66,8 2,1 *1,5 62,4 2,3 *3,5 54,1 2,2 *5,6 5,6 51,3 1,2 * 52,9 2,6 *5,6 Поверхневі 70,7 3,7 *2 63,9 4,3 *2 67,6 2,5 *2 71,5 3,1 *1 62,2 1,8 *3 57,7 2,0 *3,5 62,8 ± 2,0 *1,2,6 1,2 59,5 1,2 * 3,4,5 53,8 1,8 * Примітки: 1. *1 - р < 0,05 - порівняно з глибокими шарами емалі; 2. *2 - р < 0,05 - порівняно з середніми шарами емалі; 3. *3 - р < 0,05 - порівняно з вестибулярною стороною коронок; 4. *4 - р < 0,05 - порівняно з оральною стороною коронок; 5. *5 - р < 0,05 - порівняно з відповідною стороною цервікальної частини коронок; 6. *6 - р < 0,05 - порівняно з відповідною стороною середньої частини коронок. Мінімальні відмінності виявлені в розмірах кутів нахилу емалевих призм до емалево-дентинної поверхні з різних сторін коронок. Проведені також порівняльні дослідження цервікальних, середніх та оклюзійних частин коронок. Виявлено, що в середній частині коронки, порівняно з цервікальною, кут нахилу емалевих призм менший з усіх досліджуваних сторін у середньому шарі. Максимальні відмінності виявлено в оклюзійній частині коронок. Так, кут нахилу емалевих призм у середньому шарі емалі був меншим з усіх сторін, ніж в середній та цервікальній частині. В глибокому шарі кут був меншим з усіх сторін порівняно з цервікальною частиною та порівняно з вестибулярною і оральною стороною середньої частини коронок. За аналогічним способом проводили дослідження кутів нахилу емалевих призм до емалеводентинної поверхні в зубах інших функціональних груп. Наведені результати свідчать про те, що запропонований спосіб надає змогу оцінити гістоархітектоніку емалі в різних частинах коронок, з різ них їх сторін та на різній глибині емалі. Спосіб дозволяє таким чином проводити об'єктивне порівняння різних ділянок емалі, зубів різних функціональних груп. Застосування заявленого способу дозволило встановити закономірності змін кутів нахилу призм до дентинно-емалевої поверхні. Таким чином, запропонований спосіб порівняльної оцінки гістологічної будови емалі зубів має переваги порівняно з прототипом у плані можливості отримання у межах коронки одного зуба майже 30 об'єктивних (цифрових) показників з більшою точністю вимірювання (на один порядок), які дають змогу визначити напрямок ходу більшості призм у різних шарах емалі з різних частин і сторін коронок функціонально різних зубів, що дозволяє об'єктивно порівнювати емаль окремих зубів на мікроскопічному рівні і визначає оптимальний напрямок зрізання емалі в стоматологічній практиці. Література 1. Гемонов В.В. Гистоархитектоника эмали зубов человека /В.В. Гемонов, Г.В. Большаков, Б.Б. Цыренов //Стоматология. - 1998. - № 1. - С. 5-7. 5 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 51804 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601