Пристрій для черезкісткового остеосинтезу переломів ключиці

Пристрій для черезкісткового остеосинтезу переломів ключиці, що складається із двох планок, гвинтових шпильок та фіксаторів консольних спиць, який відрізняється тим, що він має зовнішню опору у вигляді гвинтової шпильки (1), на якій розташовані стержнетримачі (6), (7), (12), (13) для фіксації гвинтів-стержнів (2), (3), (4), (5), що послідовно проведені у проксимальний та дистальний уламки ключиці. (19) (21) u201003854 (22) 06.04.2010 (24) 27.09.2010 (46) 27.09.2010, Бюл.№ 18, 2010 р. (72) БОДНЯ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, КРИВЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 послідовно проведені у проксимальний та дистальний уламки ключиці. Корисна модель пояснюється кресленнями. На фіг.1 зображено пристрій для черезкісткового остеосинтезу переломів ключиці у робочому стані, де: 1 - гвинтова шпилька; 2, 3 - стабілізуючі гвинт-стержні; 4, 5 - репонуючі гвинт-стержні; 6, 7, 13 - втулки; 8, 9, 10, 11, 14,15 - гайки з'єднуючі; 12 - напівіпарнірний кронштейн. Фіг.2 а - стержнетримач (подетально), де: 7 - втулка; 12 - напівіпарнірний кронштейн; 11 - гайка з'єднуюча. Фіг.2 б - стержнетримач у зборі та можливі ступені рухомості в ньому вказані стрілками. Фіг. 3 а - вороток (подетально), де: 2, 3, 4, 5 - гвинт-стержні; 16 - напівшарнірні кронштейни; 17 - гайка з'єднуюча. Фіг. 3 б - вороток у зборі. Запропонований пристрій для черезкісткового остеосинтезу переломів ключиці (фіг.1) належить до односторонніх зовнішніх стержневих фіксаторів, зібраних на основі апарата "Остеомеханік" [4], який являє собою конструкцію, що складається з гвинтової шпильки 1 6х120 мм, на якій розташовані стержнетримачі (фіг.2 а,б), що фіксують гвинт-стержні 2, 3 6х80 мм з різьбою М6 на протилежному кінці та гвинт-стержні 4, 5 5х80 мм з різьбою М5. Гвинт-стержні виготовлені з титанового сплаву ВТ-16. Пристрій використовують таким чином. Положення хворого на спині з розміщеним між лопатками високим валиком. Після загального знеболювання і обробки операційного поля, спочатку в зоні стернального і акроміального кінців уламків ключиці роблять скальпелем розрізи шкіри до кістки розміром 5 мм у впродовжньому напрямі. Через сформовані розрізи за допомогою воротка (фіг. 3 а,б) вкручують у кістку під кутом 45° до поверхні шкіри гвинт-стержні 2, 3. За допомогою одномоментної ручної репозиції усувають грубі зміщення уламків ключиці шляхом підняття ушкодженого надпліччя та відведення його назовні і дозаду, підводячи периферичний уламок до центрального. Досягнуте вправлення уламків фіксують, і в цьому положенні пристрій надягають на гвинт-стержні 2, 3 через отвори втулок стержнетримачів 6, 7, які знаходяться в розслабленому стані. Утримуючи пристрій паралельно поверхні надпліччя, його стабілізацію проводять послідовним затягуванням: спочатку гайок 8 на гвинт-стержнях 2, 3, потім 9, 10, що знаходяться на гвинтовій шпильці 1, та в останню чергу-гайки 11. Згідно контрольних рентгенограм, проведених на операційному столі, визначають місця введення гвинт-стержнів 4, 5 на відстані не менш ніж 1 см від лінії зламу проксимального та дистального кінців уламків ключиці. В залежності від рівня перелому, шляхом переміщення стержнетримачів 12, 13 по гвинтовій шпильці 1 (фіг.2 а,б) регулюють 53182 4 відстань до визначеного місця проведення та фіксації гвинт-стержнів в уламках ключиці. Через отвори втулок стержнетримачів 12, 13, які знаходяться в розслабленому стані, проводять гвинтстержні 4, 5, потім стержнетримачі розвертають до контакту гвинт-стержнів зі шкірою. В цьому місці роблять відповідні розрізи шкіри до кістки, через які послідовно вкручують за допомогою воротка (фіг. 3 а,б) гвинт-стержні 4, 5 під кутом 45° до поверхні шкіри. Їх стабілізацію у пристрої проводять послідовним затягуванням гайок, так само, як описано вище. Таким чином, гвинт-стержні 4, 5 розташовуються відносно гвинт-стержнів 2, 3 під кутом 90°, що забезпечує стабільну фіксацію уламків ключиці в усіх площинах. Зміщення уламків ключиці, що залишилося після ручної репозиції, усувають наступним чином: - зміщення уламків по довжині усувають шляхом дистракції, яка відбувається при відгвинчуванні гайок 10, 15 та нагвинчуванні гайок 9, 14 по гвинтовій шпильці 1 на необхідну відстань. У зворотному порядку відбувається компресія між уламками; - зміщення уламків у вертикальній площині по ширині усувають, поглиблюючи чи видаляючи одночасно в протилежні сторони гвинт-стержні 4, 5, при цьому гвинт-стержні 2, 3 повинні бути розслабленими; - зміщення уламків у фронтальній площині по ширині усувають, в залежності від ситуації, переміщуючи гайками 8 гвинт-стержень 2 або 3 у стержнетримачах 6 чи 7 відносно пристрою на необхідну відстань, при цьому гвинт-стержні 4, 5 повинні бути розслабленими. У порівнянні з прототипом, запропонований пристрій для черезкісткового остеосинтезу ключиці дозволяє здійснити репозицію уламків ключиці за рахунок оригінальності створеної конструкції, що складається із стержнетримачів, які забезпечують можливість рухів у різних площинах і напрямах, стабільну їх фіксацію на термін, необхідний для її зрощення, зберігаючи при цьому функцію плечового суглобу. Таким чином, даний пристрій для черезкісткового остеосинтезу переломів ключиці може мати широке практичне використання в травматологічних відділеннях різного рівня, оскільки складається із доступних комплектуючих деталей апарату "Остеомеханік", сумісних з апаратом Г.А. Ілізарова. Джерела інформації: 1. Колесников Ю.П. Об оперативном лечении переломов ключицы / Ю.П. Колесников, А.И. Свиридов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1974. -№5. - С. 70-71. 2. Возможности чрескостного остеосинтеза в лечении переломов ключицы / В.Г. Климовицкий, А.Я. Лобко, В.Ю. Черныш [и др.] // Травма. - T.VII, №5.-2006.-С. 483-485. 3. Бейдик О.В. Оперативное лечение переломов ключицы с использованием аппаратов внешней фиксации / О.В. Бейдик, М.М. Евдокимов, Н.А. Ромакина // Гений ортопедии. - №2. - 2003. - С. 4550. 5 53182 4. Катаев І.А. Уніфікована комбінована спицестрижнева система черезкісткової керованої фіксації "Остеомеханік" / І.А. Катаев, В.П. Танцю Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 6 ра, О.Я. Лобко // Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень. - К., 1995. - Вип.5. № 42/5/5. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601