Спосіб психокорекції

1.Спосіб психокорекції, що включає вплив на психіку людини і зміну її емоційних характеристик з попереднім отриманням зображення людини, виявленням її особистих характеристик, що підлягають змінам, визначенням напрямку їх змін, зміною рис зображення обличчя, які приводять у відповідність виявленому напрямку, та корегують її особисті характеристики в заданому напрямку шляхом впливу на зоровий аналізатор оточуючих та самої людини неодноразовим пред'явленням зображення, який відрізняється тим, що отримання зображення людини та зміну рис зображення здійснюють за допомогою лікувально-оздоровчої маски, лицьовий рельєф якої відповідає рельєфу обличчя людини, з наявністю очних ямок, губ, якій пацієнт самостійно неодноразово надає риси відповідно до свого емоційного психологічного стану і за зображенням обличчя роблять висновки щодо емоційних характеристик та психологічного стану людини. U 2 (19) 1 3 В основу корисної моделі поставлена задача активізації участі пацієнта в процесі психокорекції за рахунок арт-терапії у вигляді створення зображень на лікувально-оздоровчих масках, що позитивно впливає на його емоційні характеристики і, в кінцевому підсумку, на результат психокорекції пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб психокорекції включає вплив на психіку людини і зміну її емоційних характеристик з попереднім отриманням зображення людини, виявленням її особистих характеристик, що підлягають змінам, визначенням напрямку їх змін, зміною рис зображення обличчя, які приводять у відповідність виявленому напрямку, та корегують її особисті характеристики в заданому напрямку шляхом впливу на зоровий аналізатор оточуючих та самої людини неодноразовим пред'явленням зображення. Отримання зображення людини та зміну рис зображення здійснюють за допомогою лікувальнооздоровчої маски, лицьовий рельєф якої відповідає рельєфу обличчя людини, з наявністю очних ямок, губ, якій пацієнт неодноразово надає риси відповідно до свого емоційного психологічного стану і за зображенням обличчя роблять висновки щодо емоційних характеристик та психологічного стану людини. Краще, коли первинне зображення обличчя людини на лікувально-оздоровчій масці виконує безпосередньо пацієнт на початку лікування, виявлення особистих характеристики пацієнта, що підлягають змінам, визначення напрямку їх змін проводить психотерапевт, а зміну рис зображення обличчя здійснюють пацієнти під час психокорекції за допомогою психотерапевта. Краще, коли при отриманні зображення обличчя людини та зміні рис зображення обличчя на лікувально-оздоровчу маску наносять лінії або накладають штучні елементи. Краще, коли при отриманні зображення обличчя людини та зміні рис зображення обличчя у лікувально-оздоровчій масці змінюють форми окремих частин лікувально-оздоровчої маски. Краще, коли вплив на зоровий аналізатор доповнюють звуковим впливом або впливом на нюх, характер яких підбирають у відповідності з корекцією і напрямком змін особистих характеристик пацієнта. Отримання зображення людини, виконане пацієнтом, дозволяє психотерапевту виявити його особисті характеристики, що підлягають змінам, визначити напрямок їх змін, проводити відповідне корегування. Неодноразове надання пацієнтом зображенню на масці рис обличчя відповідно до свого емоційного психологічного стану дозволяє відслідковувати хід процесу психокорекції, його динаміку. Створення первинного зображення обличчя людини, виконане пацієнтом безпосередньо на лікувально-оздоровчій масці при першому зверненні, дозволяє психотерапевту за рисами зображення обличчя маски оцінити психологічний стан пацієнта на момент звернення, наявність необхідності психокорекції, виявити особисті характеристики пацієнта, що підлягають змінам, визначити 53218 4 напрямок їх змін. Зміна рис зображення обличчя на лікувально-оздоровчій масці, яку здійснюють пацієнти під час психокорекції за допомогою психотерапевта, віддзеркалює особисті емоційні характеристики пацієнта на час виконання зображення, хід психокорекції, її успішність. Коли при отриманні зображення обличчя людини та зміні рис зображення обличчя у лікувально-оздоровчій масці пацієнт змінює форми окремих частин лікувально-оздоровчої маски, це дозволяє пацієнту самостійно відобразити особисті емоційні характеристики, допомагає у створенні бажаного виразу обличчя самого пацієнта. Коли при отриманні зображення обличчя людини та зміні рис зображення обличчя на лікувально-оздоровчу маску наносять лінії або накладають штучні елементи, це дозволяє пацієнту самостійно відобразити особисті емоційні характеристики, допомагає у створенні бажаного виразу обличчя самого пацієнта. Цьому сприяє застосування штучних елементів: очей, губ, бо деякі із пацієнтів через психічні проблеми вважають, що не в змозі самостійно створити зображення. До того ж створення зображення на масках є видом арт-терапії, що, як відомо, корисно для людей з психічними проблемами. Доповнення звуковим впливом, найчастіше музичним, характер якого підбирають у відповідності з корекцією і напрямком змін особистих характеристик пацієнта, впливу на зоровий аналізатор дозволяє ширше і ефективніше впливати на емоційні характеристики пацієнта. Вплив на нюх, як відомо, є сильно діючим засобом, що впливає на емоційні характеристики пацієнта також дозволяє поліпшувати стан пацієнта. Розглянемо застосування способу на прикладах. Приклад 1.Пацієнт - 20-річний юнак звернувся по допомогу до психотерапевта. Без обговорення проблеми йому було запропоновано виконати тест з лікувально-оздоровчою маскою. В результаті нанесення ліній отримано зображення обличчя маски, яке відображає страх. Під час спілкування юнак розповів, що три місяці тому його вкусила собака, з того часу він панічно їх боїться, придбав балончик із сльозогінним газом і при наближенні собак бере його до рук. Психіатром були запропоновані дії на зміну його психоемоційного стану. Із запропонованих варіантів знищення або очищення зображення маски пацієнт обрав очищення, змивши його водою та губкою з маски та намагаючись знищити негативні почуття в собі. Психотерапевт запропонував йому пробачити собі, хоча спочатку його це дуже здивувало, адже це його вкусили а не він, але потім погодився, оскільки зрозумів, що напад собаки міг бути спровокований саме ним, а собака охороняла об'єкт або боялася за своїх цуценят і таким чином їх захищала. Пацієнт цього напевне не знав, але навіть коли "без вини винуватий" намагався пробачити собі, він тим самим запустив механізм примирення і пробачення собаки. Після проведення процедури очищення маски пацієнт мав прояви дискомфорту та стурбованості. 5 53218 Була включена мелодійна, спокійна музика та психотерапевт запропонував виконати зображення обличчя маски звільнення від страху. Юнак виконав настанову: пригадав зі свого особистого досвіду ситуацію, коли він грався та бавився з собакою на пікніку за містом разом із друзями і мав при цьому відчуття спокою, задоволення та радості. Цією картиною він намагався витіснити та звільнитись від негативних переживань стосовно випадку з собакою, до того ж зрозумів, що собака не зрозуміла його намірів. Також психотерапевт розповів юнакові, що тварини відчувають чужий страх, це може спровокувати їх агресію і, якщо пацієнт не впорається зі страхом, йому доведеться постійно ходити з балончиком зі сльозогінним газом, що не є вирішенням проблеми. Юнак погодився з тим, що не варто боятися собак, а треба вміти з ними поводитися, спокійно оцінювати їх поведінку і діяти адекватно ситуації. Юнак нанесенням кольорових ліній та з'єднанням підрізів, зроблених на масці, створив спокійне, з іронічною усмішкою на вустах, зображення обличчя маски. Проявів тривожності та дискомфорту у пацієнта не спостерігалося, тобто було отримано позитивний проміжний результат та прогрес в психоемоційному стані. Юнаку було запропоновано виконати зображення обличчя маски рівноваги, впевненості та гармонії. Пацієнт створив зображення обличчя маски за виразом, подібне до попередньої, але в більш яскравих тона. Таким чином було отримано матеріальне підтвердження загального позитивного результату від проведеного сеансу психокорекції. Зображення обличчя маски сподобалось пацієнту. Цю і попередню маски він забрав додому для споглядання, зорової та ментальної фіксації психологічних установок психотерапевта і своїх супутніх емоційних характеристик. Через два дні юнак знову прийшов, та повідомив, що він пограв з собакою знайомого, а потім з іншою, незнайомою безпритульною собакою надворі. Спочатку остерігався її, а потім, коли побачив, що вона мирно налаштована, то погладив її та почав з нею гратися, потім нагодував, тепер вона іноді супроводжує його, коли він виходить з дому. В результаті психокорекції проблему панічного страху пацієнта перед собаками вирішено, що підтвердилося на практиці. Приклад 2. Пацієнтка - жінка середнього віку звернулася по допомогу до психотерапевта з проблемою, що її ігнорує коллектив. Без обговорення деталей проблеми їй було запропоновано психотерапевтом виконати тест з лікувальнооздоровчою маскою. Пацієнтка створила зображення обличчя маски, яке відтворює невдоволенКомп’ютерна верстка Г. Паяльніков 6 ня. Для цього вона розрізала маску видаливши очні ямки та верхню частину маски (волосяного покриву та лобну частину), аргументувавши це тим, що вона не розуміє, чому її не бачать, не чують та не розуміють. Психотерапевтом була проведена бесіда і пацієнтці було запропоновано виконати зображення обличчя маски рівноваги, впевненості та гармонії. Пацієнтка нанесенням ліній створила зображення обличчя маски у пастельних тонах із невизначеним виразом обличчя, але без проявів агресії. Після проведення психотерапевтом п'яти сеансів терапії, акцентованих на доброзичливість, пацієнтка самостійно нанесенням кольорових ліній та з'єднанням підрізів, зроблених на масці, створила спокійне, доброзичливе зображення обличчя маски. Проявів тривожності та дискомфорту у пацієнтки психотерапевт не спостерігав, тобто було отримано прогрес в емоційному стані та позитивний результат, який призвів до того, що пацієнтка заспокоїлася, поступово її стосунки в колективі налагодились. Приклад 3. Звернувся пацієнт - молодий чоловік 25 років, нещодавно його відрахували з футбольної команди. Психотерапевт запропонував пройти тест. Пацієнт створив зображення обличчя маски з колючими очима, зведеними бровами, напіввідкритими губами (вирізавши отвір), підрізав зону носо-губних складок які утворили загальний мімічний вираз злоби та ненависті. Психотерапевтом було проведено три сеанси терапії, акцентованих на надання пацієнту врівноваженості, впевненості та гармонії з оточуючими. Останнє зображення обличчя маски пацієнта було у спокійній кольоровій гамі з накладними штучними блакитними очима та посмішкою на вустах, тобто пацієнт створив зображення обличчя маски, яке відповідає привітності та оптимізму. У пацієнта зникли напади злоби та ненависті, стан відкритий, він відновив самостійні тренування. Через 10 днів після закінчення психокорекції, він пройшов відбір, його взяли до іншої команди, за яку він успішно виступає. Таким чином активізація участі пацієнта в процесі психокорекції за рахунок арт-терапії у вигляді створення зображень облич на лікувальнооздоровчих масках позитивно впливає на його психоемоційні особисті характеристики і, в кінцевому підсумку, на результат психокорекції пацієнта. До того ж використання одного постійного об'єкта під час психокорекції допомагає психотерапевту відстежувати глибинні психоемоційні особисті характеристики пацієнтів і тому є зручним для запровадження. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601