Пристрій для багатоплощинного остеосинтезу

Пристрій для остеосинтезу, який складається з пластини, отворів та містить П-подібний виступ в 3 Технічне рішення поставленої задачі досягається тим, що: Згідно Фіг., з боку П-подібного виступу на пристрої розміщуються дві провушини, віддалені від П-подібного виступу, при чому площина провушин та площина П-подібного виступу мають певний кут, величина якого визначається умовами застосування пристрою, а отвори для гвинтів на пластині, П-подібному виступі та провушинах розміщуються у відповідності до умов застосування. Відповідність критерію "новизна" запропонованому пристрою для остеосинтезу забезпечує та обставина, що заявлена сукупність ознак не міститься ні в одному з об'єктів існуючого рівня техніки. Промислове використання корисної моделі не вимагає великих витрат, спеціальних матеріалів та технологій, його реалізація можлива на виробництвах України і за її межами. Приклад конструкції пристрою для остеосинтезу. Пристрій для остеосинтезу складається з пластини (1), яка містить П-подібний виступ в її центральній частині (2), який має виїмки в області приєднання до пластини (3), отвори на пластині та П-подібному виступі (4) та дві провушини (5). Зібрана конструкція кріпиться до кістки за допомогою гвинтів (6). У дослідному зразку запропонованого пристрою для остеосинтезу пластина 3 провушинами та П-подібним виступом на ній виконані зі сталі 18ХНТ методом штампування. Довжина пластини складала 91мм, товщина 2мм, діаметр отворів 4мм. Товщина П-подібного виступу також складала 2мм, а товщина виїмки в ньому (біля пластини) - 1мм. Торцеві грані та кути пристрою заокруглені, а отвори мають фаски. Причому діаметр фаски із зовнішнього боку пластини (поверхня, що не прилягає до кістки) більший, за для полегшення та прискорення збиральної операції та для «утоплення» головки гвинта у пластину, що зменшує подразнення тканин головкою гвинта під час загоєння. Перелік графічних матеріалів Фіг. Схематичне зображення пристрою для остеосинтезу. Робота заявленого пристрою Остеосинтез здійснюється відкритим чином. Після аналізу характеру перелому визначаються місця для формування отворів у пластині (1), П-подібному виступі (2) та провушинах (5), після чого створюються власне отвори (4). Пподібний виступ згинається під потрібним кутом до основної пластини завдяки виїмці (3) в області приєднання до пластини. Товщина виїмки обирається в залежності від складності перелому та 53287 4 навантаження,, яке пристрій має витримувати. Провушини (5) також згинаються кожна під своїм кутом в залежності від умов кріплення пристрою до кістки. Напроти отворів може встановлюватись кістковий ауто-, або аллотрансплантант, завданням якого є перекриття рівня незрощеного перелому, або псевдоартрозу, особливо в разі застосування аутотрансплантанту, як власної кісткової тканини хворого. Після оголення місця перелому на нього накладається зібраний пристрій для остеосинтезу. За допомогою електродрилі через отвори (4) висвердлюються отвори в кістці. Зібраний пристрій та кістка за допомогою гвинтів (6) з'єднуються між собою (на рисунку показано лише чотири гвинта). Завдяки застосуванню кісткового ауто-, або аллотрансплантанту прискорюється утворення кісткової тканини в області перелому. Окрім того, контакт між пластиною, П-подібним виступом та кісткою здійснюється лише в точках розміщення згаданого трансплантанту, що, за рахунок спорідненості матеріалів, ефективно захищає кістку від механічних пошкоджень металічними частинами пристрою, а також розвитку патогенних станів. Ця обставина створює максимально сприятливі умови для загоєння кістки. Наявність П-подібного виступу забезпечує двоплощинну фіксацію гвинтів, що попереджує їх міграцію при розробці рухів суглобу, робить можливим використання пристрою без зовнішньої іммобілізації, що значно покращує умови регенерації кістки - зменшує іммобілізаційний остеопороз, попереджує контрактуру суглобів. Таким чином, запропонована конструкція пристрою для остеосинтезу забезпечує зменшення ймовірності розвитку патогенних станів та створення максимально сприятливих умов для загоєння кістки. Завдяки суцільності конструкції пристрій для остеосинтезу здатен витримувати більші у порівнянні з прототипом навантаження. Окрім того, контакт між пластиною, П-подібним виступом, провушинами та кісткою здійснюється у декількох площинах, максимум у чотирьох, що сприяє багатоплощинної фіксації уламків з метою попередження їх міграції при розробці рухів в суглобах оперованої кінцівки і усуває потребу у зовнішній іммобілізації (наприклад гіпсової пов'язки), що значно погіршує умови реабілітації хворою - викликає іммобілізаційний остеопороз, контрактури суглобів, тощо. Таким чином, запропонована конструкція пристрою для остеосинтезу забезпечує збереження механічної міцності пластини, створює максимально сприятливі умови для кріплення пристрою та загоєння кістки. 5 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 53287 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601