Спосіб стимуляції продуктивності сільськогосподарських рослин та їх захисту від хвороб

Спосіб стимуляції продуктивності сільськогосподарських рослин та їх захисту від хвороб, що включає приготування препарату подрібненням і змішуванням вихідної сировини, нанесення одержаного препарату на сільськогосподарські рослини та знищення патогенів протягом часу експозиції, який відрізняється тим, що як вихідну сировину використано біологічні матеріали, а саме: плодові тіла печериці двоспорової та гливи звичайної, які попередньо пройшли очищення від бактеріальних, мікологічних і вірусологічних інфекцій, а також ліофілізовані суцвіття, молоді листки та стебла хмелю; при цьому приготування препарату додатково включає заморожування плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної, їх подрібнювання у замороженому стані й поступове змішування подрібненої маси з фосфатним буфером 1/15М, при рН в межах 7,0...7,2 й таким чином, щоб на 1 U 2 (19) 1 3 препаратів зберігаються й у кінцевій продукції рослинництва. При цьому обробка сільськогосподарських культур здійснюється без узгодження відповідних етапів їх онтогенезу з експозицією препарату, а також без врахування хвороб рослин. Крім того, хімічні компоненти з діючою речовиною наносять на рослини (позакоренево чи коренево) без застосування біологічних носіїв та інших корисних наповнювачів. Доведено, що цей процес стимуляції росту та захисту рослини від хвороб з використанням хімічних елементів не зупиняє розвиток окремих інфекцій, що викликаються мікоплазмами, вірусами, віроїдами, мікроскопічними грибами, бактеріями. В основу корисної моделі покладене завдання удосконалення способу обробки рослин препаратом, що підвищує продуктивність сільськогосподарських культур і одночасно знижує інфекційний процес, який викликається фітопатогенними бактеріями, мікроскопічними грибами і вірусами, шляхом введення нових біотехнологічних рішень й обмежень та ефективним застосування у складі композиції препарату біологічних матеріалів, у комплексній взаємодії суттєвих ознак нового способу. Завдання вирішується завдяки тому, що в способі стимуляції продуктивності сільськогосподарських рослин та їх захисту від хвороб, що включає приготування препарату подрібненням і змішуванням вихідної сировини, нанесення одержаного препарату на сільськогосподарські рослини та знищення патогенів на протязі часу експозиції, в якості вихідної сировини використані біологічні матеріали, а саме: плодові тіла печериці двоспорової та гливи звичайної, які попередньо пройшли очищення від бактеріальних, мікологічних і вірусологічних інфекцій, а також ліофілізовані суцвіття, молоді листки та стебла хмелю. При цьому приготування препарату додатково включає заморожування плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної, їх подрібнювання у замороженому стані й поступове змішування подрібненої маси з фосфатним буфером 1/15М, при рН в межах 7,0...7,2, й таким чином, щоб на 1 літр фосфатного буферу припадало 0,68...0,72 кг подрібнених плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної. Отриманий таким чином гомогенат препарату віджимають до вологості 10...12 % у сухому залишку, а отриману рідину змішують з сірчанокислим амонієм, формуючи 18 % розчин, та фільтрують. В процесі кінцевої підготовки препарату додатково готують носій-прилипач з ліофілізованих частин хмелю, а саме: висушену масу частин хмелю подрібнюють до пилового стану. Отримані компоненти препарату змішують таким чином, що до 1 літру профільтрованого розчину додають 2,8...3,2 грами ліофілізованих частин хмелю. Нарешті, отриману композицію препарату використовують як основу для робочого розчину препарату, який представляє собою розведені в 1 літрі води Н2О 15...18 мл отриманої композиції препарату. Крім того, внесення 100...180 літрів на гектар робочого розчину препарату здійснюють при стимуляції та захисті від хвороб різних сільськогосподарських культур в різні етапи онтогенезу, а саме: цукрових буряків 53984 4 на стадії 3-4 листків; пшениці - весною до виходу в трубку; кукурудзи - на стадії 5-6 листків; квасолі на стадії 3-4 справжніх листків; хмелю - після заведення стебел висотою 0,8...1,0 м. При цьому знищення патогенів здійснюється на протязі часу експозиції препарату, який триває до моменту збирання сільськогосподарської культури. Те, що в якості основної вихідної сировини використані біологічні матеріали, а саме: очищені від бактеріальних, мікологічних і вірусологічних інфекцій плодові тіла печериці двоспорової та гливи звичайної, а також ліофілізовані суцвіття, а також листя і молоді стебла хмелю (Humulus lupulus L.), дозволяє створити ефективну комбінаційну біосуміш компонентів грибів (базидіоміцетів) й хмелю для обробки сільськогосподарських рослин з метою їх стимуляції та захисту від хвороб в процесі вегетації. Додаткове заморожування плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної, їх подрібнювання у замороженому стані й поступове змішування подрібненої маси з фосфатним буфером 1/15М, при рН в межах 7,0...7,2, й таким чином, щоб на 1 літр фосфатного буферу припадало 0,68...0,72 кг подрібнених плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної, забезпечує збереження біопротекторних властивостей та гомогенізацію суміші біологічних матеріалів в процесі приготування препарату. Стабілізації властивостей отриманої суміші слугує віджим гомогенату препарату до вологості 10...12 % у сухому залишку, при цьому отриману рідину змішують з сірчанокислим амонієм, формуючи 18 % розчин, та фільтрують. Для збагачення антипатогенної суміші гомогенатів грибів поживними речовинами та здійснення додаткової функції біологічного носія додатково готують носій-прилипач з частинок хмелю, а саме: висушену масу шишок, а також молодого листя та стебел, хмелю подрібнюють до пилового стану, а потім отримані компоненти препарату змішують таким чином, що до 1 літру профільтрованого розчину додають 2,8...3,2 грами ліофілізованих частин хмелю, що забезпечує раціональне співвідношення поживних та антипатогенних компонентів в композиції препарату. Щоб рівномірно та у раціональній кількості внести підготований біологічний препарат на основі фосфатного буферу та сірчанокислого амонію, необхідно приготувати робочого розчину препарату, який представляє собою розведені в 1 літрі води 15...18 мл отриманої композиції препарату. Ефективне використання робочого розчину препарату досягають при його внесенні в кількості 100...180 літрів на гектар при стимуляції та захисті від хвороб різних сільськогосподарських культур в різні етапи онтогенезу, а саме: цукрових буряків - на стадії 3-4 листків; пшениці - весною до виходу в трубку; кукурудзи на стадії 5-6 листків; квасолі - на стадії 3-4 справжніх листків; хмелю - після заведення стебел висотою 0,8...1,0 м. Це дозволяє знищувати патогени на протязі усього часу експозиції препарату, який триває до моменту збирання сільськогосподарської культури. Отже, удосконалення способу обробки рослин даним біологічним препаратом дозволяє підвищити продуктивність сільськогосподарських культур і 5 53984 одночасно знизити інфекційний процес, який викликається фітопатогенними бактеріями, мікроскопічними грибами і вірусами, шляхом введення нових біотехнологічних рішень й обмежень та ефективним застосування у складі композиції препарату в якості основних діючих речовин біологічних матеріалів, у комплексній взаємодії суттєвих ознак нового способу. Спосіб стимуляції продуктивності сільськогосподарських рослин та їх захисту від хвороб виконується наступним чином. Важливо, що в якості вихідної сировини використані біологічні матеріали, а саме: плодові тіла печериці двоспорової та гливи звичайної, які попередньо пройшли очищення від бактеріальних, мікологічних і вірусологічних інфекцій, а також ліофілізовані суцвіття, а також молоді листя та стебла, хмелю. Це дозволяє використовувати препарат в умовах органічної та біологічної систем землеробства. Приготування препарату розпочинають з попереднього заморожування плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної. Потім їх подрібнюють у замороженому стані й поступове змішують подрібнену масу з фосфатним буфером 1/15М, при рН в межах 7,0...7,2. При завершенні змішування отримують гомогенат препарату, в якому на 1 літр фосфатного буферу має припадати 0,68...0,72 кг подрібнених плодових тіл печериці двоспорової та гливи звичайної. Далі гомогенат препарату віджимають до вологості 10...12 % у сухому залишку, а отриману рідину змішують з сірчанокислим амонієм, формуючи 18 % розчин, який потім фільтрують. Для приготування другого біокомпоненту препарату висушені суцвіття, молоді листки і стебла хмелю подрібнюють до пилового стану, роблячи Комп’ютерна верстка М. Мацело 6 носій-прилипач. Отримані біокомпоненти препарату змішують таким чином, що до 1 літру профільтрованого розчину додають 2,8...3,2 грами ліофілізованих частин хмелю. Нарешті, отриману композицію препарату використовують як основу для робочого розчину препарату, який готують, розводячи в 1 літрі води 15...18 мл отриманої композиції препарату. Далі, 100...180 літрів на гектар робочого розчину препарату вносять шляхом обприскування для стимуляції та захисту від хвороб різних сільськогосподарських культур. Але це здійснюють в різні етапи онтогенезу, а саме: для цукрових буряків - на стадії 3-4 листків; для пшениці весною до виходу в трубку; кукурудзи - на стадії 56 листків; квасолі - на стадії 3-4 справжніх листків; хмелю - після заведення стебел висотою 0,8...1,0 м. При цьому стимуляція росту та знищення патогенів відбувається на протязі усього часу експозиції препарату на рослині, який триває до моменту збирання сільськогосподарської культури. При здійсненні способу стимуляції продуктивності сільськогосподарських рослин та їх захисту від хвороб підвищення врожайності сільськогосподарських культур (зокрема, пшениці, цукрових буряків, квасолі, хмелю) при застосуванні обприскування робочим розчином препарату в означені вище етапи онтогенезу складає 18-38 %. Важливо, що цей спосіб забезпечує фізіолого-біохімічну біопротекцію здорових рослин різних сільськогосподарських культур антипатогенними та поживними компонентами в процесі їх онтогенезу пролонговано й за різних умов надходження інфекції, що вигідно відрізняє його дію від хімічних засобів стимуляції та захисту рослин. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601