Спосіб розробки газонафтових покладів в неоднорідних колекторах

Винахід відноситься до нафтогазової промисловості, а безпосередньо, до способів розробки багатопластових газонафтових родовищ із заводненням покладів у неоднорідних за проникністю колекторах шляхом закачки води у розосереджені в границях площі нафтоносності нагнітальні свердловини. Відомий спосіб розробки зонально-неоднорідних нафтових покладів, який включає виділення ділянок (зон) покладу, відбір продукції через видобувні свердловини і закачку агенту витіснення через нагнітальні свердловини, почергову зупинку видобувни х та нагнітальних свердловин в суміжних зонах ділянок, які характеризуються протилежними напрямками зміни величини проникності пластів-колекторів по розрізу від покрівлі дло підошви [1]. Недолік цього способу полягає у відсутності механізму зміни режимів 1 в невизначеності щодо умов переходу від відбору продукції до закачки води і , навпаки, від закачки до відбору на суміжних ділянках покладу. Відсутність у відомому способі періодів одночасного припинення закачки і відбору в границях ділянки знижує ефективність міжпластових перетоків з обміном насиченістю між різнопроникними пластами під час перерозподілу пластових тисків між видобувними та нагнітальними свердловинами. Завданням винаходу є підвищення ефективності використання створюваного закачуваною водою запасу пружної енергії пластів та скорочення об'ємів відбору 1 закачки води на завершальній стадії розробки покладу. Завдання винаходу вирішується тим. що у способі розробки газонафтових покладів у неоднорідних колекторах, який включає виділення ділянок покладу, відбір продукції через видобувні свердловини, закачку води через нагнітальні свердловини, зупинку свердловин на суміжних ділянках покладу, згідно з винаходом, при зростанні обводненості продукції до граничної величини, по меншій мірі на одній з ділянок покладу, видобувні свердловини зупиняють і простежують за ростом пластового тиску і при підвищенні його до передбаченого проектом розробки рівня нагнітальні свердловини зупиняють, а після вирівнювання тиску у видобувних і нагнітальних свердловинах видобувні свердловини пускають в роботу, одночасно на суміжній ділянці з максимальною обводненістю продукції видобувні свердловини зупиняють і повторюють цикли і з зупинкою нагнітальних і пуском в роботу видобувних свердловин, при цьому після зупинки нагнітальних свердловин максимально обводненої ділянки зупинені нагнітальні свердловини суміжної ділянки пускають в роботу. Підтвердженням зростання ефективності процесу обміну насиченістю між різнопроникними нафтоводонасиченими колекторами в умовах відсутності площинно-паралельної фільтрації (періоди припинення закачки і відбору) і доказом підвищення ефективності витіснення залишкової нафти при відновленні відбору і закачки є результати як лабораторних дослідів з вивченням процесів витіснення нафти водою на моделях пластів, так і дані промислових досліджень, на основі яких установлено підвищення вмісту нафти в продукції тих свердловин, по яких відновлюють видобуток після деякого часу простою із-за обвод-неності. Внаслідок зональної неоднорідності колекторів по проникності обводнення видобувних свердловин у процесі розробки покладів нафти з підтримкою пластового тиску шляхом закачки води проходить нерівномірно та з різною і нтенсифікацією, при цьому свердловини з приблизно однаковими обводненістю продукції групуються, утворюючи ділянки покладу з різною величиною обводненості. Особливо ця різниця помітна на завершальній стадії розробки. За таких умов відбір на деяких ділянках покладу стає економічно недоцільним і для подальшої їх розробки переходять до циклічності по такій схемі: відбір-закачкавирівнювання пластового тиску-відбір. При цьому такий порядок циклічності зберігають як усередині ділянок, так і між суміжними ділянками покладу. Виділені для реалізації способу ділянки покладу не мають чітко окреслених границь, а головним критерієм виділення ділянок є величина обводненості продукції розміщених в різних ділянках покладу свердловин. Нову систему регулювання розробки покладу починають з найбільш обводнених ділянок з поступовим переходом, після росту обводненості свердловин до критичного рівня, на другі ділянки. Головною підмінною ознакою способу є зміна технології розробки після досягнення граничної обводненості продукції свердловин, по меншій мірі на одній з ділянок покладу, за схемою: - припинення відбору без припинення закачки після обводнення продукції розміщених у границях участк у свердловин до економічно обґрунтованого граничного рівня; - припинення закачки після підвищення пластового тиску в закритих у границях участку видобувних свердловинах до передбаченого проектом розробки рівня, але не нижче величини, достатньої для фонтанування свердловини; - відновлення відбору з видобувних свердловин, при відсутності закачки у границях участку, після вирівнювання приведених до однієї глибини пластових тисків у видобувних і нагнітальних свердловинах; - припинення відбору з відновленням закачки після збільшення обводненості продукції до граничного рівня; - в подальшому циклічність у границях ділянок повторюють. З переходом на нову технологію розробки на других ділянках покладу аналогічну циклічність видержують як усередині ділянок, так і між суміжними ділянками. На схемі (фіг. 1, 2, 3) показана частина нафтового покладу для і люстрації впровадження способу, де 1, 2, 3 - умовно виділені ділянки покладу, 4 - контури покладу, 5-5 - умовні границі ділянок, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 - видобувні свердловини, 16, 17, 18, 19 - нагнітальні свердловини. Стрілками показано напрям фільтраційних потоків. На фіг. 1 схеми зображено поклад на час розробки за схемою - безперервний відбір з видобувних свердловин і циклічна закачка води у нагнітальні свердловини. При цьому проходить постійне обводнення продукції свердловини з різною інтенсивністю для різних ділянок покладу. Послідовність робіт при реалізації способу. При збільшенні обводненості продукції свердловин, за рахунок закачай у поклад води, проводять економічну оцінку доцільності продовження відбору за прийнятою технологією розробки як для покладу в цілому, так і для окремих його ділянок. У випадку економічної недоцільності продовження розробки на окремих ділянках покладу внаслідок обводненості свердловин, послідовно, починаючи з найбільш обводненої ділянки (фіг. 1, ділянка 2), змінюють технологію розробки у такому порядку; - припиняють відбір, закриваючи свердловини 6, 7, 8, 9, 10, 11, не припиняючи закачки у свердловини 18 і 19. Тривалість закачки залежить як від зміни приймальності свердловин при накопичені пластової енергії, так і від швидкості росту тиску в закритих видобувних свердловинах, при цьому закачку припиняють у разі стрімкого зниження приймальності, а при відсутності такого зниження - після зростання пластового тиску до передбаченої проектом розробки величини; - з припиненням закачки настає період перерозподілу тиску між закритими видобувними і нагнітальними свердловинами. Тривалість періоду визначається часом вирівнювання приведених до однієї глибини тисків у закритих в границях ділянки видобувних і нагнітальних свердловинах; - після закінчення процесу, перерозподілу пластових тисків переходять на режим відбору з видобувних свердловин без відновлення закачки. Описана циклічність повторюється знову, починаючи з припинення відбору і відновлення закачки після чергового досягнення граничної обводненості продукції. Після обводнення свердловин на інших ділянках покладу, наприклад на ділянці 1, розробку продовжують переходячи на циклічність у тій же послідовності, що і для ділянки 2. Аналогічну циклічність зміни режимів видержують і між суміжними ділянками, наприклад між ділянками 1 і 2 При цьому створюються умови для зміни напряму фільтраційних потоків. Наприклад, при переході на циклічність між суміжними ділянками 1,213 проходить зміна фільтраційних потоків у такій послідовності: під час відбору на ділянках 1 і 3 з одночасною закачкою на ділянці 2 створюються умови для фільтраційних потоків у напрямі ділянок 1 і 3 (фіг. 2), а після зміни режимів (відбір на ділянці 2 1 закачка на ділянках 1 і 3) проходить зміна фільтраційного потоку в напрямку до участку 2 (фіг. 3). Приклад реалізації способу. Нафтовий поклад, пов'язаний з декількома пластами, при різко відмінній проникності колекторів (1·10-3 - 50·10-3 мкм 2). У відповідності з проектними документами розробка покладу проводиться із застосуванням циклічного заводнення пластів шляхом закачки води у розосереджені на площі нафтоносності нагнітальні свердловини при постійному відборі продукції через видобувні свердловини. Відбір нафти супроводжується безперервним зростанням обводненості продукції, при досягненні 9598% обводненості робота частини свердловин, в першу чергу низькодебітних, стає нерентабельною. Для вивчення можливості продовження відбору нафти без збільшення об'ємів відбору води була змінена технологія розробки найбільш обводненої частини покладу у відповідності із запропонованим способом. З цією метою було виділено дві ділянки (1 і 2) у найбільш обводненій частині покладу з розміщеними в кожній з них по 2 нагнітальних і, відповідно, 4 і 6 видобувними свердловинами. Середня обводненість на ділянках досягла, відповідно, 96 і 98%. Продовження рзробки у попередньому режимі (постійний відбір з видобувних свердловин при циклічній закачці води у нагнітальні свердловини) стає недоцільним, в першу чергу для ділянки 2 з високою обводненістю продукції і значними об'ємами відбору води. Разом з тим, видобуток запасів нафти на ділянках 1 і 2 склав відповідно, 16 і 18% від геологічних або 50 і 60% від планових видобувних, З врахуванням реальної ситуації був припинений відбір з видобувних свердловин другої ділянки без припинення закачки води у нагнітальні свердловини і продовжено відбір без закачки на першій ділянці. З врахуванням вимог проекту розробки (підтримка пластового тиску на рівні 1, 2 від гідростатичного) закачка води на другій ділянці була припинена після росту тиску до 29 МПа на глибині 2400 м і здійснено перехід до періоду перерозподілу пластового тиску при закритих нагнітальних і видобувних свердловинах, одночасно збережено відбір на першій ділянці. Після стабілізації тиску у закритих нагнітальних свердловинах другої ділянки (10 діб) було відновлено відбір з видобувних свердловин цієї ж ділянки 1 здійснено перехід від відбору до закачки на першій ділянці. Подальша розробка на дослідних ділянках покладу здійснювалась шляхом почергової зміни між ними режимів "відбір" - "закачка води" - "стабілізація тиску" - "відбір" і т.д. При цьому було установлено таку тривалість режимів: - накопичення запасу пластової енергії шляхом закачки води за відсутності відбору - 30 діб; - перерозподіл запасу пластової енергії між різнопроникними зонами колекторів за відсутності відбору 1 закачки - 10 діб; - відбір продукції без закачки води - 40 Діб. В середньому за рік технологія розробки для кожної виділеної ділянки включає: закачка води - 135 діб, стабілізація тиску - 45 діб, відбір - 180 діб. Відбір води на дослідних ділянках за рік скоротився на 10%, при збереженні об'єму відбору нафти, що при річному видобутку 75 тис. м становить 7,5 тис. м 3. На цю ж величину скоротився і об'єм компенсації відбору закачкою, При зростанні обводненості продукції свердловин на інших ділянках покладу технологію їх розробки змінюють шляхом чергування у відповідності і з запропонованим способом режимів закачки води, вирівнювання пластового тиску, відбору продукції. Переваги способу: - скорочуються об'єми відбору і закачки води на одиницю видобутку на фти; - створюються сприятливі пластові умови для проявлення позитивних ефектів від циклічної закачки води 1 зміни напрямку фільтраційних потоків, в першу чергу, таких, як капілярне просочування, обмін насиченістю між різнопроникними зонами колекторів, залучення в роботу застійних і тупикових зон колекторів; - є можливість видобутку додаткової нафти після обводнення видобувних свердловин внаслідок повного заводнення найбільш проникних пластів.