Спосіб прогнозування повторного ішемічного інсульту

Спосіб прогнозування повторного ішемічного інсульту, що включає визначення С-реактивного 3 атеротромботичним підтипом першого інсульту шляхом визначення в сироватці крові СРП ступінь підвищення якого відображує в гострому періоді не тільки реакцію мозку на гостру ішемію, але й характеризує «фоновий» прозапальний статус пацієнта, пов'язаний з розвитком атеросклеротичного процесу. Це дозволяє прогнозувати розвиток повторного інсульту залежно від ступеня вираженості ішемічного запалення. Технічний результат, що отримується від вирішення задачі, полягає у прогнозуванні повторних судинних подій залежно від рівня СРП в сироватці крові в першу добу після інсульту таким чином своєчасній корекції вторинної профілактичної терапії, а саме призначенню більш агресивної протизапальної терапії, що буде сприяти поліпшенню результатів лікування - ступеня відновлення неврологічних функцій, зменшенню інвалідності, летальності. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає визначення Среактивного протеїну в сироватці крові хворих з атеротромботичним первинним інсультом згідно корисної моделі С-реактивний протеїн визначають в сироватці крові в першу добу після розвитку інсульту, підставляють значення його концентрації в формулу: 0,012 концентрацію СРП + 0,075 і при підвищенні рівня С-реактивного протеїну вище 35,5мг/л прогнозують рецидив інсульту з 50% вірогідністю та вище протягом року. Відмінними особливостями способу, що заявляється, є те, що визначення в сироватці крові хворих з первинним атеротромботичним інсультом СРП проводиться вже в першу добу після судинної події та використовується для розрахунку вірогідності повторного ішемічного інсульту методом бінарної логістичної регресії за формулою 0,012 концентрація СРП + 0,075. Це дозволяє з високою точністю спрогнозувати розвиток повторного інсульту у кожного конкретного хворого та на підставі цього вже в ранні строки завдяки призначенню диференційної терапії, що корегує місцеві запальні реакції, покращити ступінь відновлення неврологічного дефіциту та вихід ішемічного інсульту, зокрема знизити ризик рецидиву. Спосіб здійснюється наступним чином: у першу добу після розвитку ішемічного інсульту після проведення клініко-неврологічного та додаткового лабораторного та інструментального (магнітнорезонансно-томографічного або комп'ютернотомографічного) досліджень для верифікації інсульту, визначають рівень СРП в сироватці крові. Для визначення гострофазового запального маркеру кров центрифугують при 3000g протягом 5 хв., сироватку заморожують і зберігають до аналізу при -70°С. Контролем служить сироватка крові здорових донорів (10 чоловіків та 13 жінок), середній вік яких складав 57±8 років. Сироваткову концентрацію СРП визначають в першу добу після розвитку ішемічного інсульту методом кількісного імуноферментного аналізу з використанням тестсистеми «Протеїновий контур» Санкт-Петербург. Результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень обраховують методом варіа 54590 4 ційної статистики по Стьюденту з обчисленням середньої арифметичної - М, похибки репрезентативності - м, коефіцієнта вірогідності - р, коефіцієнта кореляції Спірмена - r на комп'ютері IBM Pentium-IV в пакеті прикладних програм статистичного аналізу Statistica 6.0. Нами проведено обстеження у 124 хворих з первинним ішемічним інсультом атеротромботичного ґенезу в середньому віці 64,1+4,3 р. Було проаналізовано, як часто виникав повторний ішемічний інсульт на тлі попереднього атеротромботичного інсульту та асоціація його з вмістом СРП. У разі AT інсульту частота повторності через рік спостережень у хворих з високими значеннями аналізованих показників була більшою порівняно з хворими, у яких їх вміст був нижчим за третю терциль. Так, у хворих з показниками СРП в межах найвищої терцилі (11,2-48,3 мг/л) частота повторного інсульту складала 34,2% проти 13,9% у хворих з показниками СРП нижчими за третю терциль (р=0,025). Відносний ризик повторного інсульту після першого атеротромботичного протягом року спостереження з показниками маркерів запалення та вмістом антитіл в межах третьої терцилі був у 1,617 (95 % довірчі межі 1,027-5,595) рази більшим порівняно з хворими із значеннями показників, меншими за третю терциль. Використавши значення концентрації СРП у хворих та відповідні наслідки інсульту, було створено базу даних (екзаменаційну матрицю). Ці дані було залучено для створення регресійної математичної моделі. За допомогою методу бінарної логістичної регресії було отримано формулу прогнозу, яка дозволяє спрогнозувати вірогідність повторного інсульту у хворого на первинний ішемічний інсульт з AT підтипом протягом року: Вірогідність повторного інсульту = 0,012 концентрація СРП + 0,075. На Фіг. наведено графік прогнозу вірогідності повторного інсульту на підставі концентрацій СРП, отриманий за допомогою методу бінарної логістичної регресії, який можна також застосовувати для прогнозу інсульту. Приклади конкретного виконання способу. Приклад 1. Хворий Б., 1936 року народження, історія хвороби № 221481, госпіталізований в неврологічне відділення 29.1.2007 р. через 10 годин після розвитку ішемічного інсульту в басейні ЛСМА у стані середньої тяжкості, глибоким правобічним геміпарезом, гемігіпестезією, моторною та сенсорною афазією. В першу добу після розвитку ішемічного інсульту після проведення клініконеврологічного, лабораторного та інструментального обстежень за стандартним алгоритмом, яке визначило атеротромботичний підтип інсульту (за даними ультразвукового дуплексного сканування стеноз лівої ВСА в екстракраніальному відділі 70%). Концентрація СРП становила 38 мг/л. За формулою прогнозу вірогідність повторного інсульту складала: Вірогідність повторного інсульту = 0,012 38 мг/л + 0,075=0,531, 5 54590 тобто у цього хворого можна очікувати повторну судинну подію протягом року з високою вірогідністю, яка становить 53,1%. Протягом гострого періоду спостереження та лікування стан хворого покращився, він виписався з відділення з помірним геміпарезом елементами моторної та сенсорної афазії. Через 14 місяців доставлений в неврологічне відділення №4 МКЛ з повторним ішемічним інсультом в басейні ПСМА, підтвердженим даними СКТ головного мозку. Приклад 2. Хвора P., 68 років, історія хвороби № 12145, госпіталізована до неврологічного відділення 05.03.2007 з помірно-вираженим лівобічним геміпарезом, зниженням чутливості в лівих кінцівках, дизартрією. СКТ виявило інфарктне вогнище кірково-підкіркової локалізації. За даними УЗДГ дослідження та результатами клінічного спостереження визначений атеротромботичний генез інсульту. Дослідження рівня гострофазового маркеру в сироватці крові виявило в першу добу після інсульту 11мг/л СРП. Хвора була виписана на 25 добу з деяким покращанням: з помірним центральним лівобічним геміпарезом без розладів мови. В неврологічних клініках Олександрівської міської клінічної лікарні та ЦРЛ №4 за період-20082010 було обстежено 53 хворих запропонованим способом. Протягом періоду спостережень повторний інсульт розвинувся у 17 хворих. Порогова концентрація СРП (35,5мг/л), за якої прогнозувався повторний інсульт з вірогідністю 50% констатована у 19 хворих, в тому числі у 15 з повторним інсультом. Водночас, допорогові концентрації СРП Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 було визначено у 2-х хворих, в яких виник повторний інсульт, і у 34 хворих, у яких повторного інсульту не відбулось. Таким чином, чутливість тесту склала 88%, а специфічність 94,7, тобто тест виявився високо специфічним та чутливим щодо прогнозування рецидиву інсульту у хворих з первинним атеротромботичним інсультом. Література 1. Iadecola С., Alexander M. Cerebral ischemia and inflammation. // Curr Opin Neurol. - 2001. - V. 14. - N. 1. - p. 89-94. 2. Скворцова В.И., Насонов Е.Л., Журавлева Е.Ю. и соавт. Клинико-иммунобиохимический мониторинг факторов локального воспаления в остром периоде полушарного ишемического инсульта. // Журн. неврол. и прсихиатр.- 1999.-№5.-стр 27-31.3. 3. L. Marquardt, A. Ruf, U. Mansmann [et al.] Inflammatory response after acute ischemic stroke // J Neurol Sci. - 2005. - Vol. 236, N 1-2. - P. 65-71.4. 4. K.W. Muir, P. Tyrrell, N. Sattar, E. Warburton Inflammation and ischaemic stroke // Curr Opin Neurol. - 2007. - Vol. 20, N 3. - P. 334-342.5. 5. K.W. Muir, C.J. Weir, W. Alwan [et al.] Creactive protein and outcome after ischemic stroke // Stroke. -1999. - Vol. 30. - P. 981-985. 6. J.F. Arenillas, J. Alvarez-Sabin, C.A. Molina [et al.] C-reactive protein predicts further ischemic events in first-ever transient ischemic attack or stroke patients with intracranial large-artery occlusive disease // Stroke. - 2003. - Vol. 34. - P. 2463-2468. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601