Спосіб поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту у широкорядних посівах сільськогосподарських культур

Спосіб поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту у широкорядних посівах сільськогоспо 3 строках його проведення і переноситься з осені на весну у післясходовий період картоплі. Це справляло, на думку авторів, багатобічний вплив такої (двохфазної) системи обробітку на ґрунтові умови росту і розвитку картоплі. При цьому покращувалась одноглибинність посадки, температурні умови для проростання бульб, досягався сприятливий розподіл поживних речовин у ґрунті, стабілізувався стан розпущеності ґрунту для культури впродовж всього вегетаційного періоду, зміщувалась активність біологічних процесів у ґрунті на час інтенсивного формування культурою загальної біомаси і бульб, що в цілому обумовлює підвищення врожаю. На зернових культурах (просо, гречка, соя і т.д.) методологічна основа і технологічна доцільність двохфазного обробітку була менш апробованою, особливо для дрібнонасінних культур. Наразі при застосуванні обробітку ґрунту за такою схемою на просі було виявлено ряд обмежувальних факторів, які докорінним чином гальмували зростання продуктивності: порушується просторова орієнтація, положення і контакт насінини, що призводить до зниження польової схожості та зрідженості посівів; посилюються аномальні умови вологозабезпечення за рахунок зростання конвекційнодифузного випаровування вологи із верхнього шару ґрунту; порушується капілярне сполучення між верхнім і нижчими шарами ґрунту, що істотно стримує технолого-економічний поступ застосування та впровадження у виробництво такого обробітку. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту у широкорядних посівах сільськогосподарських культур шляхом глибокого розпушування ґрунту у відповідні фази розвитку, передбачені технологічними умовами вирощування тієї чи іншої культури, за допомогою ґрунтопоглиблювачів (долотоподіб 54740 4 них «лап-аераторів» спеціальної конструкції), закріплених на рамі (секції) культиватора для міжрядного розпушування по центру міжряддя, що забезпечить зменшення щільності ґрунту, збільшення загальної пористості, зростання урожайності, порівняно з традиційними прийомами агротехнічного догляду. З метою оптимізації фізичних властивостей ґрунту на широкорядних посівах у період вегетації культур протягом 2006-2009 pp. був апробований спосіб глибокого (до 20 см) локального розущільнення ґрунту у міжряддях польових культур (на прикладі проса) у період вегетації (фази кущіння і стеблування). Для цього на раму (або секції) одного із культиваторів (КА-4,2; КРН-4,2; КРН-5,6) для міжрядного обробітку ґрунту по центру міжряддя механічно закріплюють долотоподібні лапи-аератори спеціальної конструкції. Для регулювання заданої глибини обробітку під опірні колеса або раму культиватора підставляють дерев'яні підкладки товщиною на 2-3 см менші запланованої глибини розпушування, або замірюють лінійкою відстань від нижньої частини обода колеса до поверхні майданчика. Положення коліс по висоті регулюють гвинтовим механізмом. Кут входження лапиаератора в ґрунт встановлюють якомога меншим, але достатнім для нормального заглиблення. Інші робочі органи культиватора встановлюють і регулюють згідно з існуючими інструкціями [1]. Моніторингові дослідження, проведені в одній із дослідних сівозмін ННЦ "Інститут землеробства УААН", засвідчили істотні переваги поглиблювального ґрунтообробітку у міжряддях польових культур (на прикладі проса) в період їх вегетації. Оптимізація фізичних властивостей ґрунту в межах всієї глибини обробітку (табл.) поліпшувала умови розвитку рослин впродовж всієї вегетації. Таблиця Урожайність проса залежно від кратності та глибини розущільнення ґрунту в міжряддях Зміст варіантів Шар ґрунту, см Дворазове розпушування ґрунту 0-10 на глибину 6-8 см (загальноприй10-20 няте) Розпушування ґрунту на глибину 0-10 до 20 см у фазу кущіння 10-20 Дворазове розпушування ґрунту 0-10 на глибину до 20 см у фазах ку10-20 щіння і стеблування НІР05 m/га Порівняно із звичайною (традиційною) глибиною розпушування ґрунту у міжряддях, у варіантах із поглибленим обробітком щільність складення у шарі масової локалізації коріння рослин (10-20 см) зменшилась з 1,48 до 1,32 г/см3 за одноразового розпушування та до 1,30 г/см3 за дворазового, а загальна пористість зросла із 45 до 51 %. Урожай зерна проса у варіанті із одноразовим розпушуванням ґрунту у фазі кущіння ґрунтопог Щільність складення, г/см3 1,24 1,48 Загальна пористість, % 55 45 Урожайність, т/га 1,26 1,32 1,22 1,30 53 51 54 51 3,94 3,46 3,78 0,15 либлювачами (лапами-аераторами) склав 3,94 т/га, що на 14 % більше, ніж у варіанті без поглиблювання (контрольному). За поглибленого обробітку ґрунту міжрядь у два етапи (фази кущіння і стеблування рослин), за безперечного поліпшення агрофізичних умов, намітилась тенденція до зниження зернової продуктивності проса через часткове механічне травмування кореневої системи рослин та зростання 5 54740 конвекційно-дифузного випаровування вологи із ґрунту. Тобто, поглиблене міжрядне розпушування значно поліпшує модальні показники фізичних властивостей ґрунту та сприяє зростанню врожайності польових культур, в т. ч. проса, до 15 %. Література: 1. Довідник по регулюванню с.-г. машин. / За ред. В.И. Кочаева. - К.: Урожай, 1985.-311с. 2. Коломієць, М.В. Вплив системного обробітку на продуктивність культур і родючість ґрунту. / М.В. Коломієць // Землеробство: міжвід. темат. зб. - К., 2000. - вип.. 74. - С. 23-30 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 3. Малиенко, A.M. Изменение физического состояния дерново-подзолистой почвы под влиянием приѐмов еѐ обработки. / A.M. Малиенко и др. // Вестник с.-х. науки. - 1992. - №4. - С. 90-96. 4. Малиенко, A.M. Патент Российской Федерации № 1535406 от 13 января 1993 года на изобретение «Способ возделывания картофеля». / A.M. Малиенко, И.М. Голодный // Бюл. «Изобретения полезные модели». - М., 1993.-4.1. 5. Медведев, В.В. Плотность сложения почв (генетический, экологический и агрономический аспекты). / В.В. Медведев. - Харьков: Изд. «13 типография», 2004. - 244 с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601