Спосіб лікування бронхіальної астми

Спосіб лікування бронхіальної астми шляхом використання екстрактів причинних алергенів у 3 першого дня специфічної імунотерапії застосовують ентерол 250 по 2 капсули 2 рази на день упродовж 12-14 днів, потім призначають хілак форте по 40 крапель 3 рази в день протягом двох тижнів і далі Лінекс, який приймають по 2 капсули 3 рази на день курсом 28-30 днів. Між сукупністю суттєвих ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом простежується наступний причинно-наслідковий зв'язок: додаткове застосування пробіотиків у комбінації з використанням екстрактів причинних алергенів потенціює вплив специфічної імунотерапії на модифікацію алерген-специфічної Тлімфоцитарної відповіді, що є, як відомо, вирішальним чинником у зниженні синтезу антитіл IgE і концентрації активованих запальних клітин у слизистій оболонці дихального тракту. До складу препарату Ентерол входить 282,5мг ліофілізованих Sacharomycets boulardii і до 285,35мг магнію стеарату. Препарат підвищує місцевий імунний захист внаслідок підвищення продукції IgA та інших імуноглобулінів, чинить антитоксичну дію, особливо у відношенні токсинів Clostridium difficile, що викликають псевдомембранозний коліт, а також ентеротоксинів, підвищує активність дисахарідаз тонкої кишки, чинить трофічну дію на слизисту оболонку тонкої кишки за рахунок поліамінів сперміну і спермідину. До складу препарату Хілак Форте входить субстрат продуктів метаболізму Escherichia coli DSM 4087 24,9481г на 100мл препарату. Препарат нормалізує pH, що сприяє росту корисної мікрофлори кишечнику і пригніченню росту патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, покращує засвоєння їжі і перешкоджає росту патогенної мікрофлори, чинить сприятливий вплив на слизисту оболонку тонкого і товстого кишечнику і відновлюють його нормальну мікрофлору, а також сприяє росту ацидофільної мікрофлори. Одна капсула препарату Лінекс містить мінімально 12млн живих молочнокислих ліофілізованих, висушених шляхом заморожування у вакуумі, бактерій: Lactobacillus acidophillus, Bifidobacterium infantis, Streptococcus faecium. Препарат відновлює нормальну мікрофлору кишечнику. Спосіб здійснюють наступним чином. Критерієм відбору є: пацієнти з бронхіальною астмою І і II ступеня з сезонним характером загострень, дисбактеріозом кишечнику II, III ступеня; відсутність загострення астми впродовж 8 тижнів, що перебували лікуванню; обмежений спектр причинно-значимих алергенів - не більше 3; позитивні шкірні алерготести з пилковими алергенами; відсутність попередніх курсів специфічної імунотерапії. Для хворих на бронхіальну астму з алергією, наприклад, на пилок рослин, проводять передсезонну специфічну імунотерапію за наступною схемою: алерген у розведенні з 1:10-8 до 1:10-12 вводять в дозах 0,1-0,2-0,4-0,8мл підшкірно 1 раз на день щоденно. Потім алерген у розведенні 1:10-1 вводять в дозах 0,1-0,2-0,3-0,4-0,5-0,6-0,7-0,8-0,91,0 з інтервалом в 7 днів. Одночасно з проведенням специфічної імунотерапії призначають пробіотики в три етапи. 55013 4 Першим застосовують препарат Ентерол 250 по 2 капсули 2 рази на день упродовж 14 днів. Другим використовують препарат Хілак форте - по 40 крапель 3 рази на день упродовж 14 днів. Третім призначають препарат Лінекс по 2 капсули 3 рази курсом 1 місяць. Комбінація пробіотиків та екстрактів причинних алергенів сприяє зниженню синтезу антитіл IgE і концентрації запальних клітин у слизистій оболонці дихального тракту, що дозволяє зменшити кількость загострень в період полінації причиннозначущих рослин та покращити контроль бронхіальної астми. Відомості, що підтверджують можливість використання заявляемого способу. Під спостереженням було 98 хворих з бронхіальною астмою, із яких 46-46,9% чоловіків і 5253,1% жінки. Переважали хворі з інтермітуючою бронхіальною астмою - 71-71,4% осіб, хворих з бронхіальною астмою II ступеня було 27 осіб 27,6%. Усі хворі були методом простої рандомізації розподілені на 3 клінічні групи у співвідношенні 1:2:1. 1-а група - 25 хворих з бронхіальною астмою, яким проводилась тільки стандартну терапію згідно ступінчастої схеми лікування бронхіальної астми- контрольна група. 2-а група - 49 пацієнтів з бронхіальною астмою, яким проводилась передсезонна специфічна імунотерапія (СІТ), тобто були проліковані по способу-прототипу. 3-я група - 24 пацієнти з бронхіальною астмою були проліковані по заявляємому способу, тобто отримали передсезонну специфічну імунотерапію з курсами пробіотичної терапії. Ефективність терапії оцінювали за опитувальником по контролю симптомів бронхіальної астми ACQ (Elizabeth Juniper et al.,1999). Пацієнти заповнювали опитувальник двічі: 1 раз- у 1-й клінічній групі на початку спостереження, у 2-й і 3-й клінічних групах на початку проведення передсезонної специфічної імунотерапії. 2 раз - на піку цвітіння причинно-значимої рослини. В таблиці 1 наведено вплив СІТ алергенами на рівень контролю БА за ACQ. У всіх хворих до періоду цвітіння причиннозначимої рослини контроль астми трактувався як хороший, медіана суми балів складала від 0,213 до 0,28, що згідно інтерпретації даних опитувальників означає, що практично у всіх випадках астма була добре контрольованою. Статистично значимих відмінностей між клінічними групами 1, 2 і 3 не виявлено. На піку цвітіння причинно-значимої рослини в 1-й клінічній групі медіана суми балів зростає до 2,0±1,42. Оцінка суб'єктивних і об'єктивних симптомів астми свідчить про те, що у більшості хворих у 1 -й клінічній групі контроль астми перестав бути адекватним. У 2-й групі из 49 хворих з бронхіальною астмою 10 пацієнтів - 20,4% в періоді цвітіння причинно-значимої рослини медіана суми балів ACQ вище межі 0,75, що свідчить про погіршення контролю астми. У 3-й групі із 24 хворих лише у 2 5 55013 пацієнтів - 8,3% медіана суми балів становила 1,85 і 2,85 відповідно. Таким чином, високий ефект на специфічну імунотерапію у 2-й групі зареєстрований у 39 хворих - 79,6%, а в 3-й групі - у 22 хворих - 91,7%. Комбіноване зі специфічною імунотерапією алергенами застосування пробіотиків здатно привести до підвищення ефективності лікування хворих з бронхіальною астмою і добитися повного контролю астми. Запропонований спосіб підтверджується наступними клінічними прикладами. Приклад 1 Хворий С., 1968 року народження, діагноз бронхіальная астма 1 ступінь - інтермітуючий перебіг, фаза ремісії. ЛН 0. Сезонний алергічний риніт, фаза ремісії. Стаж захворювання 5 років. При обстеженні методом prick-тесту виявлена різко позитивна шкірна проба на амброзію. Хворому був проведений курс лікування запропонованим способом. Перед початком лікування проведена спірометрія – ЗФВ1 - 95%. Середній бал за ACQ склав 0.14. Повторно пацієнт був оглянутий в період піку цвітіння амброзії - скарг хворий не пред'являв, потреби в прийомі швидкодопоміжних препаратів не було. ЗФВ1 - 90%. Середній бал по ACQ склав 0.14. Середній бал за опитувальником ACQ склав 0. Ефективність терапі була розцінена як висока. 6 Приклад 2 Хвора Б., 1984 року народження протягом 3 років страждає на бронхіальну астму І ступеня інтермітуючий перебіг, сезонний алергічний риніт. При обстеження методом шкірних алергопроб виявлена сенсибілізація до алергенів амброзії і полину. Хворій був проведений курс передсезонної специфічної імунотерапії алергенами амброзії і полину в комбінації з пробіотиками по запропонованому способу. Перед початком курсу лікування проведена спірометрія - ЗФВ1 -100%. Середній бал за опитувальником ACQ склав 0. Повторно хвора була оглянута в період піку цвітіння амброзії і полину. Скарг хвора не пред'являла. Потреби в інгаляціях швидкодопоміжних препаратів не було. ЗФВ1 – 93%. Середній бал за опитувальником ACQ склав 0,14. Ефективність терапії була розцінена як висока. Віддалені результати динамічного спостереження за пацієнткою виявили стійку клінічну ефективність. Загострень захворювання не відзначалося. Отримані результати є переконливим доказом ефективності запропонованого способу лікування бронхіальної астми, що дозволяє рекомендувати його до широкого застосування в алергологічній та пульмонологічній практиці. Даний спосіб дозволяє покращити контроль бронхіальної астми та зменшити кількість загострень в період полінації причинно-значущих рослин. Таблиця 1 Статистичний показник Me ±m 1-а група БА контрольна 1 етап 2 етап 0,28 2,0± ±0,14 1,42 Р1