Спосіб вирощування насіння буряка столового з використанням краплинного зрошення

Спосіб вирощування насіння буряка столового, що включає зрошення та внесення добрив, який відрізняється тим, що застосовують краплинний спосіб зрошення, добрива у перший та другий роки вирощування вносять локально у ґрунт та з поливною водою (фертигація), висаджують на другий рік маточники штеклінги та стандартні за схемами розміщення рослин відповідно 70x20 см та 70x35 см. (19) (21) u201008932 (22) 19.07.2010 (24) 11.04.2011 (46) 11.04.2011, Бюл.№ 7, 2011 р. (72) ВІТАНОВ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ, ТОМАХ ЄВГЕН ОЛЕГОВИЧ (73) ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК 3 частими котками. Для знищення ґрунтової кірки за 3-4 доби до появи сходів проводять боронування посіву впоперек легкими боронами. Після появи сходів буряка столового ґрунт у міжряддях обробляють на глибину 4-6 см. Відразу після прорідження сходів проводять обробіток ґрунту у міжряддях на глибину 6-8 см. Наступні міжрядні обробітки проводять з поступовим збільшенням глибини на 2-3 см, найбільша глибина розпушування ґрунту становить 14-16 см. Після формування густоти рослин змонтують систему краплинного зрошення. Поливна норма у період сівби - пучкова стиглість складає 150-200 м2/га, пучкова стиглість - технічна стиглість - 200-300 м3/га. Захист рослин від бур'янів, хвороб та шкідників проводять препаратами, що внесені до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Два рази за вегетацію проводять підживлення азотними добривами: у фазі 3-4-х справжніх листків та на початку формування коренеплоду в дозі по N7,5. Передполивну вологість ґрунту підтримують на рівні 70-65% НВ. Під час вегетаційного періоду проводять 2-3 сортові та фітопатологічні прочистки, видаляючи при цьому хворі, «цвітушні», нетипові для даного сорту рослини відповідно до вимог «Інструкції з апробації сортових посівів овочевих і баштанних культур», 2002. Проведення апробації насінницьких посівів є обов'язковим у фазі технічної стиглості для визначення сортності та стану посівів. Збирання маточників необхідно закінчити до настання приморозків. Листки обрізають залишаючи черешки довжиною 1-1,5 см. Зі збиранням одночасно проводять осінній добір маточних коренеплодів за їх морфологічними ознаками, видаляючи уражені хворобами, пошкоджені, деформовані, недогони та нетипові для даного сорту коренеплоди. Маточники сортують за найбільшим поперечним діаметром на дві фракції: 41-60 мм штеклінги; 61-100 мм - стандартні. Зберігають маточники у сховищі при температурі від +0,5 до +2,0°С та відносній вологості повітря 90-95% у відкритих перфорованих поліетиленових мішках. Хворі коренеплоди, виявленні при зберіганні, своєчасно видаляють. Вирощування насінників. Після збирання попередника проводять лущення в два сліди та оранку на глибину 20-22 см. Передвисадковий обробіток ґрунту включає ранньовесняне боронування та культивацію на глибину 10-12 см. Маточні коренеплоди готують до висадки за 6-8 діб. При цьому треба відбирати коренеплоди за сортовими ознаками з неушкодженою точкою росту. Нетипові та уражені хворобами вибраковують. Добрива фосфорні та калійні і половину азотних добрив вносять локально у нарізані борозни навесні, а решту азотних добрив - у вегетаційний разом з поливною водою проведенням фертигацій на початку стеблування та цвітіння. Висаджують маточні коренеплоди рано навесні у стислі строки за фракціями в нарізані борозни з густотою посадки 71 тис. шт./га для маточників штеклінгів за схемою 70x20 см, стандартні маточники висаджують з густотою 41тис. шт./га за схемою 70x35 см. Глибина садіння вважається оптимальною, коли верхівка висадженого коренеплоду вкрита землею шаром 1,5-2,0см. 58173 4 Для кращого приживлення маточників їх щільно обтискують землею. Для запобігання загибелі насінників проводять полив через систему краплинного зрошення поливною нормою в перший період 3 вегетації (відростання - цвітіння) - 150-200м /га, другий (цвітіння - стиглість насіння) - 200-300 м3/га. Після відростання листків та визначення рядків проводять прополку з одночасним відкриттям головки у невідростаючих рослин та виправлення неправильно посаджених коренеплодів. Міжрядний обробіток ґрунту проводять з початку відростання листків на глибину 5-7 см, наступні - до змикання рядків - на 10-12 см. Перед змиканням рядків останню культивацію проводять із застосуванням підгортачів для придания стійкості насіннєвим рослинам. Для запобігання травмування кореневої системи насінників виділяють захисну зону до рослин, яка складає 10-12 см. Для захисту насінницьких посівів від шкідників, хвороб та бур'янів використовують ті ж самі пестициди, що й на маточних посівах згідно вимог «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До цвітіння проводять 1-2 сорто-, фітопрочистки, видаляючи всі хворі, - нетипові для сорту рослини та «упрямці», також перевіряючи дотримання сортової ізоляції. Збирання урожаю проводять роздільним способом або прямим комбайнуванням у фазу воскової стиглості насіння, коли його вологість становить 50-55% і спостерігається побуріння 25-35% клубочків у 70-75% рослин. Це відповідає 60-70 - добовому віку насіння. Насіння буряка столового достигає нерівномірно навіть у межах одного насіннєвого куща, що викликає необхідність проведення його дозарювання. Тривалість дозарювання коливається в межах 5-12 діб та залежить від його вологості в період збирання: якщо вологість насіння складає 60% -1012 діб, 50-55% - 5-7 діб. Обмолот насінників починають коли клубочки легко відокремлюються від стебел. Вологість у цей період складає 20-22%. Після обмолоту насіння необхідно досушити та очистити. Насіння сортують за фракціями 3,54,4мм та 4,5-5,5 мм, які необхідні для визначення норми висіву. Вимоги до насіння визначають згідно ДСТУ 2240-93. Вирощування маточників та насіння буряка столового за розробленою технологією передбачає: - внесення основної дози добрив в ґрунт локальним способом; - застосування системи краплинного зрошення для проведення поливів; - проведення фертигацій в критичні фази росту та розвитку рослин; - схеми рослин розміщення у перший рік життя 50+90 см та 24+24+24+68 см, що дозволяє у два рази зменшити витрати поливних трубопроводів системи краплинного зрошення; - використання для висадки маточників штеклінгів та маточників стандартної фракції за схемами розміщення рослин відповідно 70x20 см та 70x35 см. Запропонований спосіб забезпечує в порівнянні з загальноприйнятим способом вирощування насіння буряка столового (вирощування маточних 5 58173 коренеплодів з міжряддям 70 см, зрошення дощуванням, внесення добрив врозкид, використання тільки стандартних коренеплодів) економію поливної води та добрив до 50%, одержання урожайності насіння на рівні 2,4 т/га з енергією проростання - 96-97%, схожістю 97-98%, масою 1000 насінин 22,2-22,4 г. Отримані показники свідчать про доцільність застосування краплинного зрошення, локального способу внесення добрив, проведення фертегацій, стрічкових схем розміщення рослин, та використання маточних коренеплодів штеклінгів поряд з маточниками стандартних розмірів для вирощування насіння буряка столового. Джерела інформації: 1. Насінництво овочевих і баштанних культур / [О.Ю.Барабаш, С.Т.Гармалюк, Ф.А.Ткаченко та ін.], під ред. О. Ю.Барабаша. - К.: Урожай, 1982.- С 84-87. Комп’ютерна верстка Мацело В. 6 2. Боос Г.В. Выращивание семян овощных культур / Г. В. Боос. - Л.: Колос, 1972.-С. 40-41. 3. Лудилов В.А. Семеноводство овощных и бахчевых культур / В. А Лудилов.- М.: Агропромиздат, 1987. - С. 98-104. 4. Ткаченко Н. Семена овощных и бахчевых культур / Н.М.Ткаченко, Ф.А.Ткаченко. - М: Колос, 1977. - С. 25-32. 5. Орошаемое овощеводство / [С.А.Дудник, А.В.Антонов, Г.Е.Березкина и др.] под ред. С.А.Дудника. - К.: Урожай, 1990. - 240 с. 6. О.Я. Жук Довідник з насінництва овочевих і баштанних культур / О.Я. Жук, В.Ю. Жук, В.П. Роєнко. - К.: Аграрна наука, 2002. - С. 26-27. 7. Технології вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні в умовах України / [В. М. Корюненко, О.Г. Матвієць, В.С. Сніговий та ін.]; під ред. М.І. Ромащенка. - К.: ІГТіМ УААН, 2006. 123 с. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601