Спосіб біологічного захисту насаджень яблуні від яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella z.)

Спосіб біологічного захисту насаджень яблуні від яблуневої плодожерки (Laspeyresia pomonella Z.), що включає обприскування крон дерев біологічними препаратами, який відрізняється тим, що на початку яйцекладки самиць першого покоління плодожерки, і далі з інтервалом 4-6 днів проводять три прийоми розселення в крони дерев лабораторної культури трихограми, виду Trichogramma 3 ням до способу, що пропонується і вибраний в якості найближчого аналога (АС № 1745166, МПК А01К67/00. Опубл. 07.07.1992, бюл. № 25. Способ защиты плодовых насаждений от вредителей. Смольякова В.М., Сторчевая Е.М.) полягає у тому, що у центрі масиву саду закладають ділянку площею не менше 1 % від площі масиву без обробки хімічними та біологічними препаратами. По периметру саду створюють зону біологічного захисту, площею 2 %, де використовують біологічні препарати; обробки дерев хімічними та біологічними препаратами проводять у периферійних зонах зі збільшенням кратності обробок до оптимальної для кожного регіону. Реалізація способу дозволяє захищати яблуневий сад від шкідників, у тому числі і від яблуневої плодожерки, проте, спосібнайближчий аналог, мас такі недоліки: пропонується досить складна конструкція саду, що технічно ускладнює її реалізацію; у складі способу передбачається досить інтенсивне використання хімічних пестицидів. Головною задачею корисної моделі є експериментальне обґрунтувати способу біологічного захисту насаджень яблуні від яблуневої плодожерки (Laspeyresia pomonella Z.), забезпечення ефективного захисту яблуні з використанням тільки біологічних прийомів, розширення арсеналу способів безпечного захисту саду, переважно в господарствах приватного сектору. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно впродовж усього терміну розвитку яблуневої плодожерки, реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Починаючи з періоду весняної реактивації плодожерки, перша суттєва відміна способу полягала у тому, що на початку яйцекладки самиць першого покоління плодожерки, і далі з інтервалом 4-6 днів, проводили гри прийоми розселення в крони дерев лабораторної культури трихограми, виду Trichogramma dendrolimi Mats, з розрахунку 2, 4 та 2 тисячі особин на одне дерево. Наступна суттєва відміна способу передбачає проведення двох прийомів обприскування крон дере водним розчином препарату Вірин ГЯП. Норма витрати при цьому становить 0,25 та 0,3 кг/га. Суттєвим є і те, що обприскування проводять в період початку відродження гусениць плодожерки, до проникнення їх в плід. Інша суттєва відміна способу передбачає тири прийоми розселення в крони дерев трихограми виду Т. pintoi Voeg. з розрахунку 1, 3 та 1 тисяча особин на одне дерево. Цей прийом проводять на початку яйцекладки самиць плодожерки другого покоління. Інтервал між розселеннями становить 4-5 днів. Наступна суттєва відміна способу передбачає проведення одного прийому обприскування крон дерев препаратом Фітоверм 0,2 % к.е. (концентрат емульсії) з розрахунку 1,5 л/га. Прийом проводять в період масового відродження гусениць плодожерки. Суть запропонованого способу полягає у тому, що яблуневий сад максимально насичують лабораторною культурою трихограми агроценозу саду. Три прийоми розселення, високі норми, сприяли тому, що фактично весь термін яйцекладки першого покоління плодожерки в садах була присутня 60196 4 трихограми. І не тільки присутня, скільки самиці трихограми вели активний пошук яєць, заражали їх. Відбувались взаємодія природної трихограми з лабораторною культурою. Як результат, понад 65 % яєць яблуневої плодожерки були заражені трихограмою. В оптимальні строки в період початку відродження гусениць яблуневої плодожерки, до проникнення їх в плід, проводять два прийоми обприскування дерев водним розчином біологічного препарату Вірин ГЯП. Препарат за механізмом дії настільки специфічний, що діє тільки на гусениць яблуневої плодожерки. Високий рівень екологічності, ефективності по відношенню до гусениць плодожерки - це визначальна роль препарату Вірин ГЯП. Препарат безпечний по відношенню до природних популяцій ентомофагів. Захист саду від другого, найбільш шкідливого покоління яблуневої плодожерки, у складі способу, здійснюється шляхом використання іншого виду трихограми. Три прийоми розселення забезпечують високий рівень зараження самицями паразита яєць плодожерки. Гусениць, що відродились, ефективно знищує препарат Фітоверм. Приклад здійснення способу. Типове фермерське господарство, насадження яблуні 7-8 років після посадки, які плодоносять. Серед домінуючих фітофагів, виділялась яблунева плодожерка. Вид, який характеризується стабільно високим рівнем чисельності, відсутність характерних коливань динаміки, властивих іншим групам фітофагів. Для обґрунтування запропонованого способу формували дослідні варіанти. Визначальна і обов'язкова умова - приблизно однаковий фон чисельності плодожерки в усіх варіантах. Для цього, весною проводили обліки чисельності діапаузуючих гусениць яблуневої плодожерки, що перезимували. Враховували тільки життєздатні особини. Усього було три варіанти дослідів. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Початкова чисельність гусениць п'ятого віку яблуневої плодожерки в період весняної реактивації, яку встановили внаслідок їх збору зі штамбів дерев становила 11,8 екз/дерево. Цей досить високий показник чисельності і становить значну потенційну загрозу урожаю. Аналогічний показник у варіанті, де використовували елементи найближчого аналога становив 9,6 екз/дерево, у контролі 9,0 екз/дерево. Контрольний варіант дозволяв отримувати інформацію, що стосується динаміки чисельності плодожерки, без будь-яких дій по відношенню до неї. Для оцінки ефективності способів визначення величини позитивного результату, використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики, що використовують в галузі захисту рослин. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично, результати досліджень наведено у таблиці. Запропонований спосіб біологічного захисту насаджень яблуні забезпечував надійний контроль як чисельності так і шкідливості плодожерки. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 85,8 %. При цьому було пошкоджено 2,0 % урожаю яблук. Різко знизилась чисельність діапаузуючих популяцій плодожерки. Весняний моніторинг гусениць показав, що в середньому на 5 60196 одне дерево було 11,8 екз. в кінці вегетації, діапаузувало на цьому варіанті тільки 1,1 екз/дерево. Отримані цифрові показники у запропонованому 6 варіанті суттєво перевищують показники способу аналога. Таблиця Результати обґрунтування способу біологічного захисту яблуні від яблуневої плодожерки Способи, що порівнюються Розселення на дерева: Т. dendrolimi - 3 прийоми; Обприскування дерев: Вірин ГЯП - 2 прийоми; Розселення на дерева: Т. pintoi - 3 прийоми; Обприскування дерев: Фітоверм 1 прийом (Спосіб, що пропонується) Конструкція саду: зона біологічного захисту; зона хімічного захисту; частина саду без використання препаратів (Спосіб найближчий аналог) Контроль НІР05 Чисельність Норми витрати гусениць Діапаузувало ентомофагів Пошкоджено плодожерки Ефективність гусениць плоособ, /дерево, плодів уровесняна респособів, % дожерки, осінь, препаратів, жаю, % активація екз/ дерево л(кг)/га екз./ дерево 2+4+2 0,25+0,30 11,8 2,0 85,8 1,1 Багаторазове використання біологічних та хімічних препаратів 9,6 7,9 72,2 2,8 9,0 43,5 0,8 3,8 13,7 0,6 1+3+1 1,5 Таким чином, запропоновано спосіб біологічного захисту насаджень яблуні від пошкоджень урожаю гусеницями яблуневої плодожерки. Роз Комп’ютерна верстка М. Ломалова ширився арсенал безпечних способів, який можна використовувати в технологіях органічного землеробства. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601