Спосіб обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки laspeyresia pomonella l. (lepidoptera, tortricidae)

Спосіб обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae), що включає її моніторинг, який відрізняється тим, що по периметру насаджень дерев яблуні на площі кварталу саду 1 га, з кожної із чотирьох сторін на відстані 15-20м від крайніх дерев саду, висаджують по два дерева пізніх сортів грецького горіха (Juglans regia), з розрахунку не менше восьми дерев. Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, зокрема, до захисту рослин від шкідливих комах. В сучасних способах захисту садових насаджень проти комплексу шкідливих видів комах та кліщів, в тому числі і проти такого домінуючого та вкрай небезпечного виду, як яблунева плодожерка, використовуються переважно хімічні інсектициди різного ступеня токсичності шляхом суцільних, наземних та багаторазових обробок на основі календарних фаз розвитку рослин та шкідників в залежності від гідротермічних умов, а також на основі використання інформативних показників чисельності шкідливих видів та їх порогових рівнів [Васильєв В.П., Пересыпкин В.Ф. и др. Система мероприятий по защите плодовых культур от вредителей и болезней в СССР -Москва: Колос, 1981. -50с; Болдырев М.И. и др. Система защиты плодовых культур от вредителей и болезней. -Москва: ВО Агропромиздат, 1989. -92с]. У відомих способах захисту культурних рослин використовуються переважно досить токсичні хімічні препарати. [Список пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Захист рослин. 2004. №2-3, -96с]. Відомі негативні наслідки тривалого використання пестицидів, головним з яких є забруднення навколишнього середовища та урожаю пестицидами, інтенсивне формування популяцій комах та кліщів стійких до дії пестицидів. [Яблоков А.В. Об отрицательных последствиях применения пестицидов. Сельскохозяйственная биология. - Москва: ВО Агропромиздат, 1988. №3. -С.90-105]. Відомий спосіб обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки, як складова частина способу захисту плодового саду, який полягає в тому, що він передбачає закладку в центрі масиву саду ділянку, площею не менше 1% від площі масиву без використання інсектицидів, а по периметру саду зону біологічного захисту з площею лише 2%. Суттєвим є те, що обробки інсектицидами здійснюють зі збільшенням кратності обробок до периферії зони [Смольякова В.М., Сторчевая Е.М. Способ защиты плодовых насаждений от вредителей. А. С. СССР №1745166. Публ. 07.07.1992. Бюл. №25. МКИ 5 А01К67/00]. Відомий спосіб захисту плодового саду від яблуневої плодожерки шляхом послідовного використання агротехнічних, біологічних та хімічних препаратів у системі [Дрозда В.Ф. Спосіб захисту плодових насаджень від шкідників. Патент України №20535 А. МПК7 А01К67/00. Опубл. 27.02.1998. Бюл. №1] та спосіб обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки, як складова частина захисту плодового саду, який полягає в тому, що для її обмеження використовують препарати проти діапаузуючих гусениць, обробляють кілька разів також крони дерев в період вегетації рослин. [Дрозда В.Ф., Лапа Н.В., Гораль В.М. Спосіб біологічного захисту плодових насаджень від шкідників. Патент України №30704 А. МПК7 А01К67/00. Опубл. 15.12.2000. Бюл. №12]. Відомий також спосіб обмеження та шкідливості яблуневої плодожерки, що взятий за прототип [Див. Дрозда В.Ф., Лапа О.М. Спосіб обмеження чисельності та шкодочинності садових плодоже со о> 6799 рок. Патент України №68611 А. МПК7 A01G13/00. Опубл. 16.08.2004. Бюл. №8], який передбачає використання проти плодожерки гормональних інсектицидів: Інсегару 25WP, змочуючого порошку, та препарату Матч 050 ЕС, 5% концентрат емульсії та послідовне використання спеціалізованої форми паразита яєць плодожерок Trichogramma denrolimi Mats, та Ascogaster quadridentatus Wesm. Проте, спосіб-прототип має такі недоліки: як використання двох ентомофагівтрихограми та аскогастеру, що мають короткий період ефективної дії - один-три дні; - лабораторне масове розведення налагоджено лише для трихограми і не налагоджена технологія масового вирощування аскогастера; - збір урожаю можна здійснювати лише через ЗО діб після закінчення обприскування дерев; - сорти раннього та середнього строку достигання будуть незахищені від плодожерки, бо шкідник розвивається у південних регіонах у серпнівересні, коли йде збір плодів і обробляти сади цими препаратами заборонено. В основу корисної моделі поставлено завдання створити такий спосіб обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae), який дозволить забезпечити захист урожаю яблук від такого небезпечного шкідника, як яблунева плодожерка, отримати урожай яблук, вирощений без використання будь-яких інсектицидних препаратів, отримати таким чином урожай, придатний для дитячого та геродієтичного харчування та сприяти накопиченню, активізації та розселенню природних популяцій ентомофагів. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що спосіб обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae), який включає її моніторинг, згідно корисної моделі по периметру насаджень дерев яблуні на площі 1 га з кожної із чотирьох сторін на відстані 15-20м від крайніх дерев саду, висаджують по два дерева пізніх сортів грецького горіха (Juglans regia), з розрахунку не менше восьми дерев. Здійснення запропонованого способу полягає у тому, що в саду, поруч з насадженнями дерев яблуні, вирощують пізні сорти дерев грецького горіха (Juglans regia), плоди якого, згідно встановленої закономірності, більш інтенсивно та стабільно приваблюють імаго яблуневої плодожерки, ніж яблуня. Внаслідок реалізації способу на площі 1га насаджень дерев яблуні висаджують з кожної із чотирьох сторін по два дерева грецького горіха, але не менше 8 дерев. В період вегетації відбувається розвиток яблуневої плодожерки та розселення імаго плодожерки на плоди, листя, черешки та гілки горіха, де самиці відкладають яйця. Гусениці плодожерки, що відродились, проникають у плоди горіха, де розвиваються, закінчують повний цикл і на цих же рослинах гусениці діапаузують. Приваблювання популяції плодожерки, що розвивалась у саду, а також тієї, котра знаходилась за його межами, перешкоджає її проникнення в яблуневий сад. Зниження чисельності та шкідливості плодожерки підвищує рухову та трофічну актив ність природних популяцій корисних комах та кліщів в яблуневому саду. Запропонований спосіб можна використовувати при насадженнях яблуні будь-якого типу, строку посадки, сортового складу, переважно у спеціалізованих господарствах, котрі займаються вирощуванням урожаю, призначеного для дитячого та геродієтичного харчування, бо сучасний стан галузі захисту рослин у садівництві та рівень техніки такий, що для отримання товарної продукції використовуються переважно хімічні способи у вигляді інсектицидних препаратів. Приклад 1 Херсонська обл., Білозерський район, агрофірма-радгосп „Білозерський". Насадження яблуні зимових сортів: Джонаголд, Айдаред, Голден Делішес. Площі насаджень 1-5га та 10га, які розташовані окремо від основного масиву зерняткових садів. Дослідження по обґрунтуванню дієвості, технологічності та ефективності способу проводились на ділянках саду, ізольованих від основного масиву промислового саду на відстані не менше 500м, з врахуванням того, що яблунева плодожерка здатна перелітати на 50-70м. Так як найбільш небезпечним шкідником яблуневого саду є плодожерка, проти неї проводяться обприскування впродовж усього літа. Внаслідок проведених досліджень встановлено, що метеликів яблуневої плодожерки інтенсивно приваблює грецький горіх Juglans regia. Це однодомна рослина родини горіхових, плід - несправжня кістянка, цвіте у квітнітравні, плоди достигають у вересні. Отже, розвиток горіха відбувається в строки оптимальні для розвитку яблуневої плодожерки. Самиці інтенсивно відкладають яйця на плоди, листя, черешки та гілки горіха. Гусениці, що відродились, проникають у плоди, живляться ядром і для заляльковування мігрують у поверхневий шар ґрунту або у тріщини кори. Дослідженнями встановлено, що за наявності вибору, яблунева плодожерка віддає перевагу грецькому горіху, а вже потім яблуні. Крім очевидних переваг розвитку гусениць у плоді горіха - оптимальний склад поживних речовин, надійна захищеність під міцною шкаралупою від паразитів та хижих членистоногих. Крім того, у одному плоді горіха завершує розвиток 3-4 гусениці плодожерки, тоді як у плоді яблуні - лише одна гусениця шкідника. Експериментально обґрунтовували оптимальні параметри визначальних критеріїв способу, зокрема кількість дерев горіха на кожній із чотирьох сторін кварталу саду, котрі необхідно висадити та вирощувати на певній площі яблуневого саду. Зважаючи на високий рівень шкідливості плодожерки, позитивний результат способу порівнювали зі способом-прототипом, за такими біологічними та господарськими показниками як початкова чисельність діапаузуючих гусениць шкідника, - екз/га; рівень його зараження паразитами із природного комплексу, котрі активно функціонують у саду, внаслідок відсутності обприскувань інсектицидами; кінцева чисельність гусениць плодожерки, що формується для зимівлі. Крім того, враховували такі господарські показники, як пошкодження яблук гусеницями плодожерки, валовий урожай, його стандартність. Передбачався також контрольний варіант, коли не проводились обробки і не 6799 було посадок горіха. Це дало змогу зробити об'єктивну оцінку біотичного потенціалу шкідника, його чисельності та шкідливості. Статистичну обробку отриманого цифрового матеріалу проводили шляхом порівняння результатів отриманих у запропонованому способі та прототипі. У таблиці 1 наведено результати трьохрічних досліджень, що стосуються дієвості запропонованого способу, обґрунтування оптимальної кількості дерев горіха в якості принади для яблуневої плодожерки з розрахунку на 1га саду. Встановлено, що оптимальний позитивний результат за критеріями біологічної та господарської ефективності досягається тоді, коли на кварталі насаджень яблуні, площею 1га, яка завжди в господарствах має форму прямокутника або квадрата, росте вісім дерев горіха. Причому, на кожній стороні прямокутника необхідно висаджувати по 2 горіхи. Встановлено також, що дерева горіха необхідно висаджувати на відстані 15-20м від крайніх дерев саду. Саме у цьому варіанті способу отримано результати, що перевищують прототип. При цьому у прототипі це досягається шляхом чотирьох випусків двох ентомофагів та обприскуванням крон дерев. Інші варіанти способу, що передбачали різне розташування дерев горіха теж показали певний рівень ефективності, але значно нижчу, ніж у попередньому варіанті способу. Тому пропонується висаджування дерев рівномірно, по два дерева з кожної сторони із чотирьох сторін кварталу. Досягається позитивний результат внаслідок приваблювання значної частини плодожерки горіхом, а також завдяки тому, що активно функціонує природний регуляторний механізм стримування чисельності та шкідливості плодожерки, завдяки дії природного комплексу паразитів та хижаків. Це досить переконливо демонструють матеріали наведені у таблиці 1. Саме у першому варіанті способу сумарний рівень ураження усіх стадій плодожерки становить 74,1%. Приклад 2 Херсонська область, агрофірма „Бєлозерський". Насадження яблуні: площа 5га, сорт пізнього строку дозрівання Айдаред. Умови дослідів були аналогічні тим, що наведені у прикладі 1. Обґрунтовувалась дієвість способу, а також позитивний результат за відомими критеріями. Встановлено, що спосіб найбільш ефективний, коли довкола кварталу саду, з чотирьох сторін висаджено по чотири горіхи на кожній. За таких умов, паразитовано в саду найбільша кількість яєць, гусениць та личинок плодожерки - 61,2%, що у підсумку забезпечило найвищий показник урожаю та обмежило чисельність шкідника. Так, якщо початкова чисельність діапаузуючих гусениць навесні становила 59,4екз/га, то восени вона була лише на рівні 7,3екз/га. У інших варіантах запропонованого способу дієвість його і позитивний результат був значно нижчим. Результати досліджень наведені у таблиці 2. Приклад З Агрофірма „Білозерський". На дослідних кварталах саду насадження яблуні проводили спостереження за динамікою накопичення комплексу корисних членистоногих яблуневого саду, видовий склад яких нараховує понад 1000 видів. Проводили моніторинг за корисною фауною, застосовуючи стандартні методи обліків: прямі спостереження, збір та вирощування ентомофагів у лабораторії, косіння сачком. Встановлено, що у випадку, коли по периметру кварталу саду росли дерева горіха, чисельність усього комплексу паразитів та хижих членистоногих досить суттєво перевищувала показники прототипу (таблиця 3). Це свідчить про те, що за відсутності інсектицидних обробок життєздатність, рухома та трофічна активність ентомофагів суттєво активізується. Саме вони є тим природним механізмом, що стримує чисельність та шкідливість не тільки яблуневої плодожерки, а й супутніх шкідників. Це біоценотичний ефект способу з довготривалою дією. Приклад 4 Агрофірма „Білозерський", насадження яблуні. Обґрунтовувалась новизна запропонованого способу, шляхом встановлення механізмів дієвості способу, коли дерева грецького горіха, висаджені по периметру кварталу саду, обмежують чисельність та шкідливість яблуневої плодожерки. У прикладах 1-3 обґрунтовано зниження чисельності шкідника шляхом приваблювання значної частини популяцій плодожерки із кварталу саду. В той же час у прикладі 4 обґрунтовується механізм обмеження шкодочинності плодожерки. Для цього на дослідних кварталах саду проводили спостереження за динамікою накопичення комплексу корисних членистоногих яблуневого саду, видовий склад яких нараховує понад 1000 видів. Моніторинг за корисною фауною проводили, застосовуючи стандартні методи обліків: прямі спостереження, збір та вирощування ентомофагів у лабораторії, косіння сачком. Встановлено, що на варіанті способу, коли по периметру кварталу саду росли дерева горіха, чисельність, усього комплексу паразитів та хижаків досить суттєво перевищувала показники прототипу (таблиця 4). Це свідчить про те, що за відсутності інсектицидних обробок, життєздатність, рухома та трофічна активність ентомофагів суттєво активізується. Саме вони є тим природним механізмом, що стримує чисельність та шкідливість не тільки яблуневої плодожерки, а й супутніх шкідників. Це біоценотичний ефект способу, з довготривалою дією. Приклад 5 Яблуневий сад агрофірми „Білозерський". Експериментально обґрунтовувалась можливість обмежувати чисельність та шкідливість яблуневої плодожерки, шляхом вирощування по периметру кварталів саду інших порід дерев, які як і горіх утворюють плоди, а саме: груші, сливи та горобини. Встановлено, що жодна, із представлених деревних порід нездатна приваблювати популяції яблуневої плодожерки. Лише насадження грецького горіху обмежують чисельність та шкідливість яблуневої плодожерки. Результати досліджень наведені у таблиці 5. 6799 Таблиця 1 Експертна оцінка різних способів захисту шкідливості яблуневого саду та шкідливості яблуневої плодожерки (Херсонська обл., агрофірма „Білозерський" 2002-2004, сорт яблук - Джонаголд) Апробовані способи Ділянка саду 1 га, на кожній із чотирьох сторін висаджено по 2 горіхи. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 1 га, на двох сторонах ділянки росте по 4 горіхи. На інших двох - горіхів немає. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 1 га, на двох сторонах ділянки росте по 3 горіхи, ще на двох по одному. Спосіб, що заявляється Трихограма -2 випуски. Аскогастер -2 випуски; Матч, 5% к.е, 1 кг/га, одна обробка. Спосіб прототип Контроль - без обробок і без висадки горіхів НІРо.5 Заражено популяцій Початкова Кінцева чичисельність плодожерки паразитами, ПошкодСтандарт- сельність жено Урожай, діапаузую% ність гусениць чих гусениць ПЛОДІВ, ц/га восени, плодів, % гусе- лялевесною, - яєць % всього екз/га ниць чок екз/га 68,2±3,1 38,8 23,1 12,2 74,1 2,9 388,4 91,0 10,3 70,1 ±3,7 27,1 13,2 5,3 45,6 4,7 361,8 82,4 21,8 60,9±2,9 30,2 16,3 9,1 55,6 3,4 379,7 88,5 14,4 72,5±4,1 60,3 12,1 4.2 76,6 2,4 377,6 90,3 9,8 66,2±3,4 18,4 13,7 5,4 37,5 15,8 289,6 63,2 102,5 5,8 2,5 6,6 2,2 6,2 7,3 3,7 4,1 Таблиця 2 Критерії оцінки способів обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки (Херсонська обл., агрофірма „Білозерський" 2002-2004рр., сорт яблук - Айдаред) Початкова Заражено популяцій Кінцева чиПошкодСтандарт- сельність чисельність плодожерки паразитами, % жено Урожай, Апробовані способи діапаузуючих ність гусениць плодів, ц/га гусе- лялегусениць вес- яєць плодів,% восени, всього % чок ниць ною, екз/га екз/га 1 5 7 2 3 4 6 8 9 10 Ділянка саду 5га, на кожній із чотирьох сторін висаджено по 59,4±3,3 34,2 20,1 6,9 61,2 3,2 310,6 92,0 7,3 4 горіхи. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 5га, на двох сторонах ділянки росте по 8 горіхів. 3.7 34,9 64,7±4,2 19,4 11.8 5,5 8,2 На інших двох - горі292,2 90,3 хів немає. Спосіб, що заявляється 6799 10 Продовження таблиці 2 1 Ділянка саду 5га, на двох сторонах ділянки росте по 6 горіхів, ще на двох по 2 горіхи. Спосіб, що заявляється Трихограма -2 випуски. Аскогастер -2 випуски; Матч, 5% к.е., 1кг/га, одна обробка. Спосіб прототип Контроль - без обробок і без висадки горіхів НІРо.5 2 3 4 5 6 7 8 9 10 58,6±3,1 22,1 10,1 4,2 36,4 3,8 284,7 85,6 11,9 66,8±4,4 54,7 9,4 3,7 67,8 3,9 308,4 88,4 7,7 60,9±3,4 15,2 11,9 4,8 31,9 18,2 269,5 65,1 88,4 4,4 1,8 2,1 6,2 2,4 6,1 8,1 3,4 Таблиця З Критерії оцінки ефективності прийомів у способі обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки та прийомів у способі-прототипі (Херсонська обл., агрофірма „Білозерський" 2002-2004рр.) Початкова Заражено популяцій Кінцева чиПошкодчисельність плодожерки паразитами, % Стандарт- сельність жено Урожай, Апробовані способи діапаузуючих ність гусениць плодів, ц/га гусе- лялегусениць вес- яєць плодів,% восени, всього % ниць чок ною, екз/га екз/га Ділянка саду 10га, на кожній із чотирьох сторін висаджено по 30,9 19,8 8,2 58,9 52,6±3,3 2,6 303,2 6,8 90,0 4 горіхи. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 10га, на двох сторонах ділянки росте по 8 горіхів. На інших 57,7±4,1 18,8 10,3 33,2 10,3 5,3 4,1 274,5 83,5 двох - горіхів немає. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 10га, на двох сторонах ділянки росте по 6 горіхів, ще на двох по 2 горі17,4 11,1 50,8±2,9 31,4 4,7 4,2 2,9 277,3 84,4 хи. Спосіб, що заявляється Трихограма -2 випуски; Аскогастер - 2 випуски; 59,3±4,1 50,1 7,7 61,7 3,9 7,4 2,8 296,8 90,5 Матч, 5% к.е, 1кг/га, одна обробка. Спосіб прототип Контроль - без обробок і без висадки го14,7 10,8 55,6±2,8 5,2 30,7 17,1 79,4 244,3 61,2 ріхів 11 6799 12 Таблиця 4 Експертна оцінка ефективності способів обмеження чисельності та шкідливості яблуневої плодожерки. Оцінка чисельності комплексу корисних членистоногих в саду. (Агрофірма „Білозерський" 2001-2004рр.) Апробовані способи Паразитичні комахи Хижі членистоногі Клопи, жуки, Хижі двокрилі, ПеретинФітосеїди, стігДвокрилі жужелиці, ста- дзюрчали, галиці, частонеїди, аністиди філініди сітчастокрилі крилі Ділянка саду 10га. На кожній із чотирьох сторін по 162,6±12,8 78,6±8,5 4 горіхи. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 10га. На двох сторонах ділянки росте по 6 горіхів. 103,1 ±7,9 61,2±5,3 На інших двох по 2 горіхи. Спосіб, що заявляється Ділянка саду 10га. На двох сторонах ділянки по 6 горіхів. На 124,5±9,3 69,8±6,1 інших двох - по 2 горіхи. Спосіб, що заявляється Трихограма - 2 випуски; Аскогастер - 2 випуски; Матч, 5% к.е., 77,4±6,5 58,5±6,2 1кг/га, одна обробка. Спосібпрототип Контроль - без обробки І без 153,3±10,5 70,4±4,9 висадки горіхів 10,2 21,8 НІРо.5 81,2±8,3 112,4+10,2 61,8±6,3 56,1 ±5,8 80,4+6,1 49,7±4,7 64,8±4,7 103,3±8,8 56,6±5,2 55,2±5,3 84,9±5,6 50,3±3,8 77,9±6,2 121,5±11,3 58,8±4,1 18,2 16,4 12,6 Таблиця 5 Експертна оцінка ефективності приваблювання яблуневої плодожерки деревами різних порід у порівнянні зі способом-прототипом (Херсонська обл. агрофірма „Бєлозерський" 2002-2004рр.) Заражено популяцій Кінцева чиПочаткова ПошкодСтандарт- сельність чисельність плодожерки паразитами, % жено Урожай, ність Апробовані способи діапаузуючих гусениць плодів, ц/га гусе- лялеплодів,% восени, гусениць вес- яєць всього % чок ниць екз/га ною, екз/га Ділянка саду 1 га, на кожній із чотирьох сторін висаджено по 3,0 42,2 14,3 291,9 66,1 60,5±4,2 21,8 17,4 101,3 2 груші. Спосіб, що випробовується Ділянка саду 1 га. на кожній із чотирьох сторін висаджено по 59,8 40,9 16,6 296,6 96,9 18,5 18,3 64,9±5,1 4,1 2 сливи. Спосіб, що випробовується Ділянка саду 1 га, на кожній із чотирьох 61,7 сторон висаджено по 3,6 292,4 58,4±4,2 16,9 16,2 36,3 15,0 89,8 2 горобини. Спосіб, що випробовується Трихограма - 2 випуски. Аскогастер - 2 випуски; Матч, 4,7 89,7 62,8±3,9 55,8 14,1 74,6 2,4 377,6 9,9 5% к. є, 1 кг/га, одна обробка. Спосіб прототип Контроль - без обробок і без висадки го5,4 66,2+3,4 18,4 13,7 37,5 15,8 289,6 63,2 102,5 ріхів 3,4 3,0 6,8 4,7 4,1 5,1 3,1 7,1 НІРо.5 13 Комп'ютерна верстка Л Литвиненко 6799 Підписне 14 Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601