Спосіб профілактики і лікування синдрому гострих шлунково-ентеральних пошкоджень

Спосіб профілактики і лікування синдрому гострих шлунково-ентеральних пошкоджень, який 3 перші години від початку захворювання гіперметаболізму і дозволяє видалити з початкового відділу ШКТ токсини і соляну кислоту, що в ньому утворюються у підвищених концентраціях. Але досить тяжким є підбір препаратів: ентеросорбентів, нутритивної підтримки та антибактеріальної терапії для індивідуального вживання. До того ж, ефективність ентеросорбентів є досить низькою, а блокатори протонної помпи не у кожного хворого однаково ефективні. Антибактеріальні препарати, які вводять парентерально, не накопичуються в достатній кількості в ШКТ у зв'язку з ішемізацією зазначеної зони і порушенням екскреторної функції. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб за пат. № 36353 U (A61P 1/00, пр. 30.04.2008, опубл. 27.10.2008, №20, Спосіб ентеральної детоксикації). Він включає суміщені кишковий лаваж і товстокишковий сорбційний діаліз шляхом періодичного промивання кишечнику озонованою водою, а також наступні ректальні інсуфляції озонокисневою сумішшю наприкінці кожної процедури лаважу. Лаваж здійснюють через день, курсом 1012 процедур, з концентрацією розчиненого озону в озонованій воді від 8-10 мг/л в перші 3-5 процедур до 3-4 мг/л - в інші. Інсуфляції здійснюють з концентрацією розчиненого озону в озоно-кисневій суміші, яка зменшується з 20 до 5 мг/л, об'єм озоно3 кисневої суміші вибирають від 300 до 700 см . Зазначений спосіб спрямований на інактивацію патогенної мікрофлори, послаблення симптомів інтоксикації, покращення перистальтики кишечнику, позитивний вплив на його імунну систему та регулювання метаболічних процесів його епітеліального покрову. Але його недоліками є: неадекватно високі для шлунка концентрації розчиненого озону в промивній воді; технологічна неможливість або травматичність (у разі можливості) - інсуфляцій озоно-кисневої суміші; неможливість здійснення пролонгованої дії озонідів на стінки шлунка, і дванадцятипалої кишки для захисту їх від стресових порушень і гіпоксії, оскільки озоно-киснева суміш повз зонд виходить назовні, не затримуючись; неможливість захистити шлунок від впливу соляної кислоти, яка його пошкоджує. В основу корисної моделі поставлену задачу створення простого і ефективного способу профілактики стрес-ушкоджень зі спазмом артеріол гіпоксією і гіпоергозом ендотелію шлунку і дванадцятипалої кишки з осередковим розвитком ерозій і кровоточивих виразок різної глибини. Поставлена задача вирішується тим, що в способі профілактики і лікування синдрому гострих шлунково-ентеральних пошкоджень, який включає періодичний зондовий кишковий лаваж з озонованою водою, згідно з корисною моделлю, додатково вводять промивання шлунку, шлунковий та кишковий лаваж виконують щоденно 2-3 рази на день впродовж 4-5 днів промиванням озонованою водою з концентрацією розчиненого озону 5-7 мг/л, а наприкінці кожної процедури промивання шлунка і кишечнику до них інсуфлюється масло „Озонід" з концентрацією озонідів олефінів 5 мг/л у кількості 40-50 мл. 63833 4 Режим проведення лаважу (дробовий, досить частий) і концентрація озону обумовлені структурою і функціями товстого кишечнику та дванадцятипалої кишки, а також його імунним станом. Вони виходять з необхідності максимального захисту і морфо-функціонального стану епітелію. Зазначені концентрації, що їх уводять місцево, не пригнічують функції епітелію, сприяють ліквідації гіпоксії, за рахунок чого попереджається розвиток ерозивно-виразкових змін. Зазначені режими виявлені в процесі власних досліджень авторів. Суміщення промивання шлунка і кишкового лаважу дозволяє інактивувати патогенну флору шлунка і товстого кишечнику та позитивно впливати на місцеву імунну систему, а також регулювати метаболічні процеси їх епітеліального покрову. Введення інсуфляцій масел „Озонід" та вибрані концентрації олефінів в них дозволяють досягти антибактеріальної санації слизового і підслизового шарів шлунка та кишечнику за рахунок антибактеріальної, противірусної, протипаразитарної і протигрибкової дії біологічно активних продуктів озонування рослинних масел, оскільки масляний розчин обволікає стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, подовжуючи їх контактну дію на епітелій. Роль ентеросорбентів та антибактеріальних препаратів виконує озонована вода, а роль блокаторів протонної помпи - масла „Озонід". Докладний опис способу суміщений з прикладом його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад. Хворий Л., 54 років, був прийнятий до відділення політравми після ДТП з абдомінальною травмою і пошкодженням печінки III ступеня, селезінки II ступеня у сполученні з черепно-мозковою травмою та переломом лівої гомілки. Після іммобілізації гомілки гіпсовою шиною, враховуючи стабільність гемодинаміки і відсутність даних про наявність гемоперитонеуму, хворому проводилася "комплексна консервативна терапія". З метою профілактики синдрому ентеральної дисфункції через носовий хід встановлений зонд і розпочато промивання шлунка та кишечнику озонованою водою за запропонованою схемою, а саме: лаваж виконували щоденно 2-3 рази на день впродовж 5 днів озонованою водою з концентрацією розчиненого озону 5-7 мг/л, а наприкінці кожної процедури промивання шлунка і кишечнику до них інсуфлювали масло „Озонід" з концентрацією озонідів олефінів 5 мг/л у кількості 45 мл. Проводили також антибактеріальну, противірусну, протигрибкову і протипаразитарну медикаментозну терапію, яка значно підсилювалася комплексною озонотерапією. По індивідуальним показанням призначили фізіотерапію. На 18 день хворий виписаний у задовільному стані. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє здійснити, профілактику стресушкоджень зі спазмом артеріол гіпоксією і гіпоергозом ендотелію шлунка і дванадцятипалої кишки з осередковим розвитком ерозій і кровоточивих виразок різної глибини. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 63833 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601